/. Основи безпеки життєдіяльності

• легка запальність і швидке заспокоєння;

• сентиментальність, чуттєвість, ліризм, що виражені в есте­тизмі народного життя й обрядовості;

• егоцентризм, прагнення особистої свободи без належних устремлінь до державності (маємо елементи державних імпульсів шляхтичів П.Сагайдачного, Б.Хмельницького, L Мазепи, І.Виговського, П.Орлика);

• анархічний індивідуалізм - найбільший ворог єднання;

• миролюбність, відсутність схильності до насильницької експансивності, примиренство до чужої експансивності;

• волелюбність особи, яка є умовою демократизму, вільних об'єднань, федералізму.

Г.Ващенко ще в 1945 р. у праці «Виховний ідеал» дав огляд розвитку української розумової культури, за рівнем якої українці вважаються передовим народом у Європі.

Ось його оцінка особливостей українського народу:

• схильність до синтетичного мислення, яке є найвижливі-шою умовою творчості;

• народ багатий на красу і силу почуттів (пісні, музика);

• охайність, чемність, гостинність, високий моральний стан;

• статева моральність.

Причина недолі українців — хиби нашої волі, яка здеформу­валася зусиллями наших поневолювачів.

Українці — індивідуалісти з елементами аристократизму.

У несприятливих умовах політико-суспільного життя індив­ідуалізм українців перетворюється на егоїзм, замикання в собі, нехтування інтересами України. Форми цього егоїзму — кар'є­ризм, ренегатство, амбіціонерство дріб'язкового характеру. Три­вала відсутність державності притупила почуття громадянина, гос­подаря своєї країни.

Нині головне завдання виховання української молоді -вихо­вання волі, характеру, політичної культури, об'єднуючої ідей­ності, громадянства, готовності дбати про благо Вітчизни, віра в Українську ідею.

Благо Вітчизни визначається такими компонентами:

1 Державна незалежність, можливість для українського на­роду вільно творити своє політичне, соціальне, господарське і Релігійне життя.

2. Об'єднання всіх українців, незалежно від їх територіаль­ного походження, церковної приналежності, соціального стану і

81

---

Я. І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

---

Л Основи безпеки життєдіяльності

приймання, опрацьовування інформації, прийняття та реалізація рішення.

Важливою особливістю людини-оператора є те, що оптималь­не опрацювання інформації, яка надходить до нього, відбуваєть­ся у тому випадку, коли вона за обсягом узгоджена з його можли­востями прийняття та не є занадто великою і занадто малою. При великому навантаженні оператори не встигають виконувати за­дані функції, але коли навантаження дуже зменшується, то опе­ратори втрачають активність.

Індивідуальною особливістю людини також є об'єм опера­тивної пам'яті, здатність до інтерполяції та коригування поми­лок. Пам'ять дає змогу оператору використовувати результати ми­нулої діяльності у майбутньому при роботі у системі. Без враху­вання її ролі не може бути ні навчання, ні можливості адаптації до зміни навколишнього природного середовища.

Аналіз діяльності спеціалістів, котрі працюють з радіоелект­ронною апаратурою, особливо з екранами індикаторів, дисплеїв, свідчить, що коли до операторської діяльності підключаються люди, які не мають достатніх здібностей для цієї роботи, то вони не тільки значно довше та з більшими труднощами оволодівають цією спеціальністю, а й частіше роблять помилки і прорахунки.

Під професійним добором розуміють процес вибору з групи кандидатів до професії осіб, від яких можна чекати найефектив­нішого виконання потрібного обсягу робіт. Суть професійного добору полягає у ретельному порівнянні суті операторської діяль­ності та структури особи кандидата.

У наш час розроблені основи комплексного інженерно-пси­хологічного підходу до професійного добору. Під час добору ма­ють виявлятися психологічні якості, пов'язані з нейрофізіологі­чними особливостями людини, її потенційною здатністю оволо­діти необхідною системою знань, вмінь та навичок, вольові здібності особи. При цьому враховується витривалість, емоційність, переконливість, цілеспрямованість тощо.

Професійний відбір може здійснюватися такими методами: стихійним, медичним, конкурсним та інженерно-психологічним.

Під час стихійного відбору кандидати на посаду оператора призначаються з групи претендентів без врахування його індиві­дуальних здібностей.

83

---

Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

Під час медичного відбору враховується лише один чинник-стан здоров'я. За заключениям медичної комісії про придатність до роботи відібрані кандидати можуть призначатися на посади.

Під час конкурсного відбору кандидати на посади операторів відбираються за результатами перевірки їх індивідуальних здібнос­тей шляхом проведення іспитів або конкурсу документів.

Найбільше відповідає потребам професійного відбору інженер­но-психологічний метод. В цьому випадку кандидати на посаду оператора відбираються з повним врахуванням антропологічних, фізіологічних, психологічних та інших даних. В основі інженерно-психологічного методу лежать два основних принципи: активність та етаїшість добору. Під активністю доборурозуміють не лише факт відбору кандидатів на посади операторів, а й удосконалення ме­тодів навчання, а також органів керування. Основні напрями: мак­симальне пристосування органів керування та робочого місця опе-раторадо функціональних характеристик людини, раціональна ав­томатизація керування, розробка алгоритмічних систем навчання, оптимізація режимів тренувань, застосування засобів покращення функціональних характеристик людини згідно з особливостями окремого кандидата на професію.

Під етапністю відбору розуміють послідовність проведення цієї роботи. Найширше застосовується триетапний добір.

Перший етап — відбір за висновками медичних комісій. Його основне завдання полягає в тому, щоб виключити осіб, які за ста­ном здоров'я не можуть виконувати ті чи інші функціональні обо­в'язки оператора.

Під час другого етапу з'ясовується ступінь придатності тієї чи іншої людини до виконання даних професійних обов'язків.

Третій етап відбору є контролюючим. Його завдання містить:

- своєчасне виявлення між працюючими фахівцями і тими,
що навчаються, осіб, які не можуть ефективно виконувати свої
функціональні обов'язки;

- розробка методики навчання, адаптованої до даного
кандидата (групи кандидатів).

Розглянемо детальніше порядок відбору операторів на другому та третьому етапах. Завданням цих двох етапів є відбір кандидатів в оператори, які:

- мають здобуті до початку роботи операторами навички,
що впливають на оволодіння фахом оператора;

84

---

/. Основи безпеки життєдіяльності

- характеризуються погрібною швидкістю отримання навичок оператора.

При цьому завдання другого етапу полягає в тому, щоб звести до мінімуму контингент осіб, яких залучають до відбору на апара­турі.

Завдання третього етапу полягає в тому, щоб з високим ступе­нем ймовірності вирішити питання придатності до праці існуючої спеціальності кандидатів, які пройшли другий етап відбору.

На другому етапі відбір кандидатів для роботи за даним фахом проводиться за наслідками обстеження за допомогою психофізіо­логічних тестів. Залежно від якості виконання кожного тесту кан­дидат отримує певний бал. Сума балів, одержаних при виконанні всіх тестів, є критерієм можливості використання кандидата для роботи за спеціальністю.

На третьому етапі основною є оцінка діяльності кандидатів за результатами їх праці в ситуаціях, характерних для реальних умов праці. На цьому етапі і фіксуються дані, які дають змогу зробити кінцевий відбір за можливостями кандидата в отриманні необхід­них знань.

З цією метою знаходять коефіцієнт навчання кандидата та по­чатковий рівень підготовки до роботи заданим фахом.

Усі кандидати проходять короткий курс навчання на місцях праці. Вони знайомляться з особливостями робочого місця, обо­в'язками, порядком роботи та правилами безпеки. Після коротко­часного навчання проводиться контрольний іспит, за результатами якого і робляться висновки.

При необхідності формування із кандидатів бригади, зміни, загону та ін., доцільно підбирати кандидатів з урахуванням психо­логічної сумісності, яка передбачає оптимальне поєднання людей. В основу покладено спільність мети, смаків, звичок, подібність Динамічної спрямованості емоційно-вегетативних реакцій тощо.

Професійна сумісність передбачає зарахування до складу групи осіб, на підготовку яких потрібні майже однакові витрати часу та засобів.

Психологічна сумісність передбачає встановлення між особа­ми групи стосунків, які засновані на взаємодопомозі та увазі один до одного. Добра психологічна сумісність індивідуумів у колек­тиві досягається, як правило, в тому випадку, коли рівень психо­моторної та розумової діяльності у них достатньо великий і рівно-

85

---

Смотрите также файлы

• Світогляд, його структура та роль в житті людини.doc

• Екзамен з мовознавства.doc

• Кочерган.Генеалогічна класифікація мов.doc

• Методи дослідження мови.doc

• КУРСОВА РОБОТА З ДИСЦИПЛІНИ «Рекреаційні комплекси світу» «Географія туристично-рекреаційних зон Мексики».docx