3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях

носій, який забирає утворене при ядерній реакції тепло. Вода на­грівається до кипіння, пара надходить до турбін, які виробляють електроенерігію.

Весь кругообіг води здійснюють 8 циркуляційних насосів - 6 працючих та 2 резервних. Реактор розташований всередині бе­тонної шахти. Графітова кладка розміщена у циліндричному кор­пусі. Розмір активної зони — 7 м у висоту, та діаметром 12 м. Весь апарат спирається на бетонну основу, під якою розташований ба­сейн системи локалізації аварії.

Ланцюгова реакція в реакторі йде з коефіцієнтом ефектив­ності 1,0—1,064. Чим вищий цей коефіцієнт, тим вищі темпера­тура пари та потужність реактора. Якщо коефіцієнт буде вищий 1,064, режим стане некерованим. Регулювання швидкості про­тікання ланцюгової реакції здійснюється за допомогою спеціаль­них стержнів-поглиначів нейтронів із бористої сталі. Вони вво­дяться (чи виводяться) в активну зону та регулюють кількість нейтронів, що діють в реакторі. Усього в реакторі 211 стержнів-поглиначів. Вони забезпечують пуск, ручне, автоматичне регу­лювання потужності, планові та аварійні зупинення реактора. За своїм функціональним призначенням стержні діляться на три ос­новні групи:

• автоматичного регулювання,

• ручного регулювання,

• аварійного захисту.

При сигналі захисту в активну зону вводяться усі стержні. Передбачена система аварійного охолодження реактора.

Розглянемо хронологію аварії. Аварія відбулася на 4-му блоці Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 р. приблизно о 1-й годині 23 хвилини.

25 квітня планувалася зупинка реактора на планово-поперед­жувальний ремонт з проведенням перед зупинкою деяких експе­риментів.

Картину аварії краше простежити по годинах. 13-та година 00 хвилин — відповідно до графіка зупинки персонал приступив до зниження потужності реактора.

14-та година 00 хвилин - згідно з програмою експерименту відключається система аварійного охолодження реактора. Ос­кільки без цієї системи реактор не повинен експлуатуватися, його потрібно зупинити, але диспетчер «Київенерго» не дав дозволу на

201

---

Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

глушення реактора, і він продовжував працювати, що є найбру-тальнішим порушенням. При роботі із зниженою потужністю в реакторі збільшується кількість ксенона-135, який має влас­тивість поглинати нейтрони - «нейтронна отрута». «Нейтронна отрута», тривалий час впливаючи на ядерні процеси, практично робить їх некерованими. Реактор повинен бути зупинений, доки «нейтронна орута» не розпадеться (період напіврозпаду близько 9 годин). Крім того, перенесення часу зупинення реактора змінило умови експерименту і його почала проводити не та зміна, що го­тувалася.

О 23-й годині 10 хвилин отримано дозвіл на зупинення реак­тора, розпочалося зниження потужності. Але оператор не спра­вився з керуванням і потужність швидко впала майже до нуля. Реактор повинен був обов'язково глушитися, але персонал роз­почав нове підвищення потужності, чого в жодному разі робити не можна. Потрібно було обов'язково зупинити реактор. Про це було відомо кожному. Але оператори близько двох годин пробу­вали підвищити потужність, щоб виконати запланований експе­римент. Потужність підвищувалася шляхом виведення стержнів регулювання із активної зони.

0 1-й годині 00 хвилин 26 квітня вдалося підняти потужність реактора і стабілізувати її на рівні 200 МВт (замість 1000—700 відпо­відно до програми експериментів). Однак експеримент продов­жувався.

1-ша година 30 хвилин — оператор вивів стержні автоматич­ного регулювання (поглинача нейтронів) з активної зони за до­помогою ручного регулювання. Це категорично заборонено. Внас­лідок цього реактор опинився у некерованому стані і його по­тужність швидко почала збільшуватись (майже у 100 разів понад норму). Температура пари перевищила граничні межі. її тиск по­чав перевищувати межу стійкості конструкції реактора.

1-ша година 20 секунд - розпочато експеримент з турбогене­ратором. Був вимкнений ще один захист. Реактор опинився у та­кому стані, що навіть невелике збільшення потужності викликає надмірне зростання об'ємного паровмісту.

1-ша година 23 хвилини 40 секунд - керівник зміни, зрозум­івши небезпеку, дав команду опустити стержні регулювання по­тужності. Стержні пішли униз, але швидко зупинилися. Опера­тор зробив спробу опустити їх дією своєї ваги, але було вже пізно.

202

---

3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях

В реакторі відбувся тепловиий вибух, зруйнувавши при­міщення та спричинивши пожежу і тривалі викиди РР в атмосфе­ру-

Порушеннями були:

• реактор був переведений у важкокерований і тому заборо­нений інструкціями режим;

• сигналізація тривоги була вимкнена персоналом;

• реактор не був зупинений в критичний момент, що призве­ло до різкого збільшення швидкості ланцюгової реакції.

Причини аварії:

• грубі помилки персоналу, який проводив експеримент, особ­ливо з техніки безпеки;

• недостатній нагляд державних органів як за експлуатацією реактора, так і за експериментом на ньому;

• недостатня кваліфікація персоналу;

• недоліки конструкції реактора;

• недостатньо автоматизована й обладнана система безпеки. Якби сама конструкція реактора за своєю природою забезпечува­ла гальмування, а не збільшення, як в цьому випадку, потуж­ності, та якби обслуговуючий персонал за рівнем навчання та підготовки міг прогнозувати наслідки своїх дій, то вибух не відбувся б. Чорнобильська катастрофа на АЕС стала нашим на­ціональним лихом.

3.3.4. Порівняльна оцінка впливу на людину природних та техногенних випромінювань

Радіоактивність та іонізуюче випромінювання існували на Землі і в Космосі ще задовго до появи життя. Радіоактивні еле­менти ввійшли цо складу Землі з моменту її зародження. Космічні промені, сонячна енергія безперервно опромінюють все живе. Людина протягом всього свого життя відчуває вплив природного радіаційного фону. Цивілізація доклала до цього фону додаткову дозу від будівельних матеріалів, вугілля та інших техногенних джерел, від медичних апаратів. Збільшився радіаційний фон після ядерниих випробувань в атмосфері, викидів АЕС та інших реак­торів.

Таким чином, усі джерела радіації, які опромінюють людину, поділяють на чотири групи:

203

---

Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

• природний радіаційний фон;

• техногенний фон від природних радіонуклідів;

• медичний фон від джерел, що використовуються в меди­цині;

-глобальний фон, який утворився після ядерних випробу­вань та внаслідок роботи різних ядерних реакторів.

Природний радіаційний фон утворюється випромінюванням земної кори, випромінюваннями радіонуклідів, які існують в повітрі, воді, їжі, сонячною радіацією та космічними променями. Навіть тіло людини та його внутрішні органи радіоактивні з мо­менту їх народження. Сумарна поглинута доза складається за ра­хунок зовнішнього і внутрішнього опромінення.

Основні радіоактивні ізотопи, які зустрічаються в породах Землі - це калій-40, рубідій-87 та члени двох радіоактивних ро­дин, утворених після розпаду урану-238 та торію-232 - довгожи-вучих ізотопів, що увійшли до складу земних порід з моменту їх утворення.

Рівні земної радіації неоднакові для різних місць земної кулі залежно від концентрації радіонуклідів у іій чи іншій ділянці. 95% населення живе в районах, де доза опромінення становить 30-60 мбер за рік. В деяких районах ця доза значно більша -близько 3% населення отримує дозу 100 мбер/рік, а 15% — по­над 140 мбер/рік. Існують райони з набагато вищою дозою оп­ромінення.

Найбільшу дозу отримують 12 000 жителів Гуарпарі (курорт­не місто, населення якого влітку збільшується на 30 000 чоловік) - близько 800-1500 мбер/рік. Причому на окремих ділянках пляжів цього міста рівень радіації становить 17 500 мбер/рік.

Друге місце за отриманою дозою займають жителі штату Ке­рала в Індії. 70 000 осіб живуть на вузькій прибережній зоні зав­довжки 55 км, піски якої багаті на торій. їх доза - 380 мбер/рік, для деяких ділянок - 870 мбер/рік.

Райони з підвищеним рівнем земної радіації є практично в усіх країнах. В Україні це м. Хмельник "Вінницької області, Жи­томирська, Кірово-градська області; в Грузії - м. Боржомі.

Істотно велику дозу людина отримує від РР, які потрапили в організм з їжею, водою, повітрям. Близько 18 мбер/рік отримує­мо за рахунок ізотопів калію-40, який надходить в організм ра­зом з іншими нерадіоактивними ізотопами калію, радію, по-

204

---

3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях

трібними для життєдіяльності. З рибою та іншими морськими продуктами в організм потрапляють радіонукліди свинець-210 та полоній-210. Полоній-210 потрапляє також з м'ясом, чаєм, рослинною їжею. Найбільшу радіоактивність серед рослинних продуктів мають горох, жито, пшениця, картопля, огірки. Яло­вичина майже в 3 рази радіоактивніша, ніж свинина.

У цілому за рахунок внутрішнього опромінення людина от­римує близько 40 мбер за рік.

Радіаційний фон, утворений космічним промінням та соняч­ною радіацією, залежить від висоти проживає людини. Люди, які живуть на рівні моря, отримують сумарну дозу близько 10 мбер за рік. На висоті 2 000 м ця величина у декілька разів більша. На висоті 12 000 м (максимальна висота польотів пасажирських літаків) рівень фону збільшується в 25 разів. Найбільшому опро­міненню підлягають космонавти. На висоті 200-400 км космо­навт за рік може отримати 10—15 бер. Рекордну дозу, 16 бер, отри­мали американські астронавти під час 84-добового польоту на орбітальній станції «Скайлеб» при висоті польоту 433 км.

Сумарна доза, отримана в середньому людиною за рахунок природного радіаційного фону, становить 115 мбер/рік (земні джерела радіації— 45, внутрішні опромінення природного поход­ження — 40, космічний фон — ЗО).

Техногенний фон від природних радіонуклідів формується за рахунок випромінювань будівельних матеріалів, природного газу, води, спалювання вугілля та від інших джерел. Цей фон здійснюється випромінюванням РР, які містяться складі камін­ня, бетону, інших будівельних матеріалів (особливо шифер) -уран, торій та інші. Чим товстіші кам'яні стіни, тим надійніше вони захищають від зовнішніх випромінювань, але водночас вони формують істотно більшу дозу за рахунок власних випроміню­вань.

Зовсім недавно вчені виявили, що найвагомішим джерелом радіації є невидимий, без смаку і запаху важкий газ (в 7,5 разу важчий за повітря) - радон. У природі радон зустрічається у ви­гляді двох ізотопів: радон-222 - продукт розпаду урану-238, та радон - 220 - продукт розпаду торію-232. Радон випромінюється усіма будівельними матеріалами і грунтом (60 кБк/добу), при­родним газом, який використовується в побутових приміщеннях (З кБк/добу), водою з підземних джерел (4 кБк/добу). Радон кон-

205

---

Смотрите также файлы

• Світогляд, його структура та роль в житті людини.doc

• Екзамен з мовознавства.doc

• Кочерган.Генеалогічна класифікація мов.doc

• Методи дослідження мови.doc

• КУРСОВА РОБОТА З ДИСЦИПЛІНИ «Рекреаційні комплекси світу» «Географія туристично-рекреаційних зон Мексики».docx