ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 26.11.2019
Просмотров: 7300
Скачиваний: 3
встановлених статтею 60 цього Кодексу.
2. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною
дієздатністю.
3. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою
заявою.
4. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних,
родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості
особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для
неповнолітньої особи враховується бажання підопічного.
5. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
{Стаття 63 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2450-IV від 03.03.2005}
Стаття 64. Фізична особа, яка не може бути опікуном або піклувальником
1. Опікуном або піклувальником не може бути фізична особа:
1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або
піклування.
Стаття 65. Опіка або піклування над фізичною особою, щодо якої не призначено опікуна
або піклувальника
1. До встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або
піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.
Стаття 66. Опіка або піклування над фізичною особою, яка перебуває у спеціальному
закладі
1. Якщо над фізичною особою, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони
здоров'я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не
призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад.
Стаття 67. Права та обов'язки опікуна
1. Опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових
умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
Опікун малолітньої особи зобов'язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток.
2. Опікун має право вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без
законної підстави.
3. Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного.
4. Опікун зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів
підопічного.
Стаття 68. Правочини, які не може вчиняти опікун
1. Опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть
укладати з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у власність за договором
дарування або у безоплатне користування за договором позички.
2. Опікун не може здійснювати дарування від імені підопічного, а також зобов'язуватися від
його імені порукою.
Стаття 69. Права та обов'язки піклувальника
1. Піклувальник над неповнолітньою особою зобов'язаний дбати про створення для неї
необхідних побутових умов, про її виховання, навчання та розвиток.
Піклувальник над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, зобов'язаний
дбати про її лікування, створення необхідних побутових умов.
2. Піклувальник дає згоду на вчинення підопічним правочинів відповідно до статей 32 та
37 цього Кодексу.
3. Піклувальник зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів
підопічного.
Стаття 70. Правочини, на вчинення яких піклувальник не може давати згоду
1. Піклувальник не може давати згоду на укладення договорів між підопічним та своєю
дружиною (своїм чоловіком) або своїми близькими родичами, крім передання майна
підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування на підставі
договору позички.
Стаття 71. Правочини, які вчиняються з дозволу органу опіки та піклування
1. Опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування:
1) відмовитися від майнових прав підопічного;
2) видавати письмові зобов'язання від імені підопічного;
3) укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній
реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;
4) укладати договори щодо іншого цінного майна.
2. Піклувальник має право дати згоду на вчинення правочинів, передбачених частиною
першою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування.
Стаття 72. Управління майном особи, над якою встановлено опіку
1. Опікун зобов'язаний дбати про збереження та використання майна підопічного в його
інтересах.
2. Якщо малолітня особа може самостійно визначити свої потреби та інтереси, опікун,
здійснюючи управління її майном, повинен враховувати її бажання.
3. Опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за
рахунок пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, допомоги на
підопічну дитину та інших соціальних виплат, призначених на підопічну дитину відповідно до
законів України, доходів від майна підопічного тощо.
{Частина третя статті 72 в редакції Закону № 1390-VI від 21.05.2009}
4. Якщо підопічний є власником нерухомого майна або майна, яке потребує постійного
управління, опікун може з дозволу органу опіки та піклування управляти цим майном або
передати його за договором в управління іншій особі.
Стаття 73. Право опікуна та піклувальника на плату за виконання ними своїх обов'язків
1. Підстави виникнення права на оплату послуг опікуна та піклувальника, її розмір та
порядок виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 74. Опіка над майном
1. Якщо у особи, над якою встановлено опіку чи піклування, є майно, що знаходиться в
іншій місцевості, опіка над цим майном встановлюється органом опіки та піклування за
місцезнаходженням майна.
Опіка над майном встановлюється також в інших випадках, встановлених законом.
Стаття 75. Звільнення опікуна та піклувальника
1. Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за
заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається
судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.
Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про
звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від
дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.
2. Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити
піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування.
3. За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна
або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а
також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або
закладу соціального захисту.
{Стаття 75 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2450-IV від 03.03.2005, № 3348-IV
Стаття 76. Припинення опіки
1. Опіка припиняється у разі передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам).
2. Опіка припиняється у разі досягнення підопічним чотирнадцяти років. У цьому разі
особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо
цього.
3. Опіка припиняється у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була
визнана недієздатною.
Стаття 77. Припинення піклування
1. Піклування припиняється у разі:
1) досягнення фізичною особою повноліття;
2) реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;
3) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
4) поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була
обмежена.
Стаття 78. Надання дієздатній фізичній особі допомоги у здійсненні її прав та виконанні
обов'язків
1. Дієздатна фізична особа, яка за станом здоров'я не може самостійно здійснювати свої
права та виконувати обов'язки, має право обрати собі помічника.
Помічником може бути дієздатна фізична особа.
За заявою особи, яка потребує допомоги, ім'я її помічника реєструється органом опіки та
піклування, що підтверджується відповідним документом.
2. Помічник має право на одержання пенсії, аліментів, заробітної плати, поштової
кореспонденції, що належать фізичній особі, яка потребує допомоги.
3. Помічник має право вчиняти дрібні побутові правочини в інтересах особи, яка потребує
допомоги, відповідно до наданих йому повноважень.
4. Помічник представляє особу в органах державної влади, органах влади Автономної
Республіки Крим, органах місцевого самоврядування та організаціях, діяльність яких пов'язана з
обслуговуванням населення.
Помічник може представляти фізичну особу в суді лише на підставі окремої довіреності.
5. Послуги помічника є оплатними, якщо інше не визначено за домовленістю сторін.
6. Помічник може бути у будь-який час відкликаний особою, яка потребувала допомоги. У
цьому разі повноваження помічника припиняються.
Стаття 79. Оскарження дій опікуна, рішень органу опіки та піклування
1. Дії опікуна можуть бути оскаржені заінтересованою особою, в тому числі родичами
підопічного, до органу опіки та піклування або до суду.
2. Рішення органу опіки та піклування може бути оскаржено до відповідного органу, якому
підпорядкований орган опіки та піклування, або до суду.
Підрозділ 2
ЮРИДИЧНА ОСОБА
Глава 7
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЮРИДИЧНУ ОСОБУ
Стаття 80. Поняття юридичної особи
1. Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом
порядку.
Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути
позивачем та відповідачем у суді.
Стаття 81. Види юридичних осіб
1. Юридична особа може бути створена шляхом об'єднання осіб та (або) майна.
2. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб
приватного права та юридичних осіб публічного права.
Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів
відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися
та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом.
{Абзац другий частини другої статті 81 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3262-
Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України,
органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого
самоврядування.
3. Цим Кодексом встановлюються порядок створення, організаційно-правові форми,
правовий статус юридичних осіб приватного права.
Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються
Конституцією України та законом.
4. Юридична особа може бути створена шляхом примусового поділу (виділу) у випадках,
встановлених законом.
Стаття 82. Участь юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах
1. На юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення
цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 83. Організаційно-правові форми юридичних осіб
1. Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах,
встановлених законом.
2. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право
участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не
встановлено законом.
Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.
3. Установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не
беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення
мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.
Особливості правового статусу окремих видів установ встановлюються законом.
4. Положення цієї глави застосовуються до всіх товариств та установ, якщо інші правила
для окремих видів товариств або установ не встановлені законом.
Стаття 84. Підприємницькі товариства
1. Товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та
наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені
лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з
обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі
кооперативи.
Стаття 85. Непідприємницькі товариства
1. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання
прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
2. Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств