ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 26.11.2019
Просмотров: 7288
Скачиваний: 3
встановлюються законом.
Стаття 86. Здійснення підприємницької діяльності непідприємницькими товариствами та
установами
1. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об'єднання громадян
тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку
діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони
були створені, та сприяє її досягненню.
{Частина перша статті 86 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5495-VI від
Стаття 87. Створення юридичної особи
1. Для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі
документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо
законом не встановлений інший порядок їх затвердження.
Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного
статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, що після його прийняття учасниками стає
установчим документом.
{Частину першу статті 87 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 3262-VI від
Засновники (учасники) юридичної особи, утвореної на підставі модельного статуту, можуть
у встановленому законом порядку затвердити статут, який є установчим документом, та
провадити діяльність на його підставі.
{Частину першу статті 87 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 3262-VI від
2. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або
засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.
Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою.
3. Установа створюється на підставі індивідуального або спільного установчого акта,
складеного засновником (засновниками). Установчий акт може міститися також і в заповіті. До
створення установи установчий акт, складений однією або кількома особами, може бути
скасований засновником (засновниками).
4. Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Стаття 88. Вимоги до змісту установчих документів
1. У статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління
товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та
виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або
іншим законом.
2. У засновницькому договорі товариства визначаються зобов'язання учасників створити
товариство, порядок їх спільної діяльності щодо його створення, умови передання товариству
майна учасників, якщо додаткові вимоги щодо змісту засновницького договору не встановлені
цим Кодексом або іншим законом.
3. В установчому акті установи вказується її мета, визначаються майно, яке передається
установі, необхідне для досягнення цієї мети, структура управління установою. Якщо в
установчому акті, який міститься у заповіті, відсутні окремі із зазначених вище положень, їх
встановлює орган, що здійснює державну реєстрацію.
{Стаття 88 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2452-IV від 03.03.2005}
Стаття 89. Державна реєстрація юридичної особи
1. Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані
державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального
ознайомлення.
2. Підстави для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи
встановлюються законом. Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших
підстав, ніж встановлені законом, не допускається.
{Частина друга статті 89 в редакції Закону № 642-VII від 10.10.2013}
3. Відмова у державній реєстрації, а також зволікання з її проведенням можуть бути
оскаржені до суду.
4. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму
юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та
представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
5. Зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених
до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної
реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної
реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.
{Частина п'ята статті 89 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2555-VI від
Стаття 90. Найменування юридичної особи
1. Юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її
організаційно-правову форму.
Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності.
Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.
2. Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове)
найменування.
Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку,
встановленому законом.
3. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до
єдиного державного реєстру.
4. У разі зміни свого найменування юридична особа крім виконання інших вимог,
встановлених законом, зобов'язана помістити оголошення про це в друкованих засобах масової
інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, та
повідомити про це всім особам, з якими вона перебуває у договірних відносинах.
5. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.
Стаття 91. Цивільна правоздатність юридичної особи
1. Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну
правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише
людині.
2. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду.
3. Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється
законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).
4. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і
припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Стаття 92. Цивільна дієздатність юридичної особи
1. Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які
діють відповідно до установчих документів та закону.
Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та
законом.
2. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та
обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.
3. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону
виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та
не перевищувати своїх повноважень.
У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва
юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя
особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
4. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи
установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо
представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній
особі.
Стаття 93. Місцезнаходження юридичної особи
1. Місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи
розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи
(переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
{Стаття 93 в редакції Закону № 2452-IV від 03.03.2005; текст статті 93 в редакції
Закону № 2756-VI від 02.12.2010}
Стаття 94. Особисті немайнові права юридичної особи
1. Юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю
кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього
Кодексу.
Стаття 95. Філії та представництва
1. Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її
місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
2. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її
місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
3. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном
юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
4. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі
виданої нею довіреності.
5. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного
державного реєстру.
Стаття 96. Відповідальність юридичних осіб
1. Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
2. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.
3. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної
особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім
випадків, встановлених установчими документами та законом.
4. Особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за
зобов'язаннями, що виникли до її державної реєстрації.
Юридична особа відповідає за зобов'язаннями її учасників (засновників), що пов'язані з її
створенням, тільки у разі наступного схвалення їхніх дій відповідним органом юридичної особи.
Стаття 97. Управління товариством
1. Управління товариством здійснюють його органи.
2. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган,
якщо інше не встановлено законом.
Стаття 98. Загальні збори учасників товариства
1. Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань
діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції
виконавчого органу.
2. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх
учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.
Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму,
що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства
приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.
3. Учасник товариства не має права голосу при вирішенні загальними зборами товариства
питань щодо вчинення з ним правочину та щодо спору між ним і товариством.
4. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.
Учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати
скликання загальних зборів.
Якщо вимога учасників про скликання загальних зборів не виконана, ці учасники мають
право самі скликати загальні збори.
5. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.
Стаття 99. Виконавчий орган товариства
1. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та
встановлюють його компетенцію і склад.
2. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий
орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом
першим частини другої статті 98 цього Кодексу.
3. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або
він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
{Частина третя статті 99 в редакції Закону № 1255-VII від 13.05.2014}
4. Назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону
може бути "правління", "дирекція" тощо.
Стаття 100. Право участі у товаристві
1. Право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо
передаватися іншій особі.
2. Учасники товариства мають право вийти з товариства, якщо установчими документами
не встановлений обов'язок учасника письмово попередити про свій вихід з товариства у
визначений строк, який не може перевищувати одного року.
3. Учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених законом, може бути
виключений з товариства.
{Частину третя статті 100 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3262-VI від
Стаття 101. Управління установою
1. Засновники установи не беруть участі в управлінні нею.
В установі обов'язково створюється правління, до якого застосовуються положення статті
99 цього Кодексу.
Установчий акт може передбачати створення також інших органів, визначати порядок
формування цих органів та їх склад.
2. Нагляд за діяльністю установи здійснює її наглядова рада.
Наглядова рада здійснює нагляд за управлінням майном установи, додержанням мети
установи та за її іншою діяльністю відповідно до установчого акта.
Стаття 102. Передання майна установі
1. В установчому акті визначається майно, яке засновник (а в разі його смерті - зобов'язана
особа) повинен передати установі після її державної реєстрації.
Стаття 103. Зміна мети установи та структури управління
1. Якщо здійснення мети установи стало неможливим або воно загрожує суспільним
інтересам, то відповідний орган державної влади може звернутися до суду з заявою про
визначення іншої мети установи за погодженням з органами управління установою.