ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 27.11.2019

Просмотров: 6164

Скачиваний: 6

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
background image

 

250 

 усі відповіді правильні. 
 

130. Екологічні фактори за П.С. Погребняком поділяють на: 

  абіотичні, біотичні та антропогенні; 
  космічні та геологічні; 
  природні та штучні; 
  усі відповіді правильні. 
 

131. Чисельність диких тварин у господарстві має бути в межах:  

 господарської допустимої; 
 оптимальної щільності, яка відповідає ємності мисливських угідь; 
 мінімальної в межах господарства; 
 залежить від комплексу абіотичних та біотичних чинників. 
 

132.Фактори неживої природи або абіотичні поділяють на три категорії: 

  кліматичні, едафічні, геологічні; 
  космічні та біотичні; 
  природні та штучні; 
  усі відповіді правильні. 
 

133. Кліматичні фактори включають: 

  сонячну радіацію, світло, тепло, опади, вологість повітря тощо; 
  фізичні,  хімічні  властивості  ґрунту,  механічний  склад,  вологу  у  ґрунті, 
аерацію, теплові властивості ґрунту, його глибину тощо; 
  гірські  породи,  що  сформували  ґрунт,  поверхневий  стік,  наявність  ерозійних 
процесів ґрунту на схилах, повені, алювіальні процеси у заплавах річок, вплив 
землетрусів та вулканічної діяльності тощо; 
  усі відповіді правильні. 
 
 

134. Едафічні фактори включають: 

  сонячну радіацію, світло, тепло, опади, вологість повітря тощо; 
  фізичні,  хімічні  властивості  ґрунту,  механічний  склад,  вологу  у  ґрунті, 
аерацію, теплові властивості ґрунту, його глибину тощо; 
  гірські  породи,  що  сформували  ґрунт,  поверхневий  стік,  наявність  ерозійних 
процесів ґрунту на схилах, повені, алювіальні процеси у заплавах річок, вплив 
землетрусів та вулканічної діяльності тощо; 
  усі відповіді правильні. 
 

135. Геологічні фактори включають: 

  сонячну радіацію, світло, тепло, опади, вологість повітря тощо; 
  фізичні,  хімічні  властивості  ґрунту,  механічний  склад,  вологу  у  ґрунті, 
аерацію, теплові властивості ґрунту, його глибину тощо; 


background image

 

251 

  гірські  породи,  що  сформували  ґрунт,  поверхневий  стік,  наявність  ерозійних 
процесів ґрунту на схилах, повені, алювіальні процеси у заплавах річок, вплив 
землетрусів та вулканічної діяльності тощо; 
 усі відповіді правильні. 
 

136. Біотичні фактори включають: 

  сонячну радіацію, світло, тепло, опади, вологість повітря тощо; 
  фізичні,  хімічні  властивості  ґрунту,  механічний  склад,  вологу  у  ґрунті, 
аерацію, теплові властивості ґрунту, його глибину тощо; 
  гірські  породи,  що  сформували  ґрунт,  поверхневий  стік,  наявність  ерозійних 
процесів ґрунту на схилах, повені, алювіальні процеси у заплавах річок, вплив 
землетрусів та вулканічної діяльності тощо; 
  вплив  трав’яної,  мохової,  лишайникової  рослинності  на  деревну  та 
взаємовплив дерев між собою;  
  усі відповіді правильні. 
 

37. Антропогенні фактори включають: 

  сонячну радіацію, світло, тепло, опади, вологість повітря та інші; 
  фізичні,  хімічні  властивості  ґрунту,  механічний  склад,  вологу  у  ґрунті, 
аерацію, теплові властивості ґрунту, його глибину та інші; 
  гірські  породи,  що  сформували  ґрунт,  поверхневий  стік,  наявність  ерозійних 
процесів ґрунту на схилах, повені, алювіальні процеси у заплавах річок, вплив 
землетрусів та вулканічної діяльності та інші; 
  вплив  трав’яної,  мохової,  лишайникової  рослинності  на  деревну  та 
взаємовплив дерев між собою;  
  вплив  господарської  діяльності,  рубки  лісу,  лісові  пали,  сінокосіння,  випас 
худоби, сільськогосподарське використання лісових земель та інше. 

 

138. Вперше поділ земної поверхні на зони запропонував: 

   Г.Ф. Морозов; 
   Г.М. Висоцький; 
   В.І. Вернадський; 
   М.М. Орлов. 

139. Найбільшу площу займає лісова зона: 

   у помірному поясі Північної півкулі; 
   у Південній півкулі; 
  ліси розміщені рівномірно на земній поверхні; 

   

всі вищезазначені відповіді не правильні.  

 

140. Горизонтальна зональність та вертикальна поясність лісів пов’язана:  

  зі  зміною  величини  радіаційного  балансу  та  специфікою  режиму  тепла  та 
вологі на земної поверхні; 
  із особливостями рельєфу та гідрології окремих регіонів; 
  із негативним впливом останнього обледеніння; 

   

всі вищезазначені відповіді не правильні.  


background image

 

252 

 

141. Площа лісових земель світу становив:  

  понад 4 млрд.га; 
  понад 3 млрд.га; 
  понад 2 млрд.га; 
  понад 1 млрд.га. 
 

142. Екзогенні причини зміни порід спостерігаються: 

   внаслідок  зміни  клімату,  або  господарської  діяльності  чи  катастрофічних 
явищ; 
  внаслідок природного розвитку деревної рослинності; 
  внаслідок забруднення навколишнього середовища; 

  

всі вищезазначені відповіді не правильні.  

 
 

143. Роль світла у житті рослини: 

  відбувається  синтез  хлорофілу,  утворення  і  ріст  тканин,  листя,  транспірація, 
обмін речовин та інші процеси; 
  зупиняються всі життєво важливі функції рослин; 
  утворюються мінеральні речовини; 
  усі відповіді не правильні. 
 

144.  Найбільше  значення  для  життя  рослин  має  випромінювання  з 
довжиною хвилі:  

  0,38-0,71 мкм; 
  0,72-4,00 мкм; 
  4,01-24,00 мкм; 
  0,29-0,38 мкм. 
 

145. На фотосинтез використовується у середньому: 

  28% ФАР; 
  50% ФАР; 
  70% ФАР; 

   

всі вищезазначені відповіді не правильні.  

 

146. Вирішальну роль у процесі фотосинтезу відіграють  промені: 

  червоні, жовтогарячі(оранжеві), жовті - 0,38-0,71 мкм; 
  ультрафіолетові з довжиною хвилі 0,29-0,38 мкм; 
  ближня інфрачервона радіація з довжиною хвилі 0,71-4,00 мкм; 

   

всі вищезазначені відповіді не правильні.  

 

147. Гальмують ростові процеси промені: 

 червоні, жовтогарячі(оранжеві), жовті – 0,38-0,71 мкм; 
 ультрафіолетові з довжиною хвилі 0,29-0,38 мкм; 
 ближня інфрачервона радіація з довжиною хвилі 0,71-4,00 мкм; 

 

всі вищезазначені відповіді не правильні.  


background image

 

253 

 

148. Переважно створюють тепловий ефект:  

 червоні, жовтогарячі(оранжеві), жовті - 0,38-0,71 мкм; 
 ультрафіолетові з довжиною хвилі 0,29-0,38 мкм; 
 ближня інфрачервона радіація з довжиною хвилі 0,71-4,00 мкм; 

   

всі вищезазначені відповіді не правильні.  

 

149. Рослини краще пристосовані до сприйняття:  

  прямої сонячної радіації; 
  розсіяної сонячної радіації; 
  відбитої сонячної радіації; 

   

всі вищезазначені відповіді не правильні.  

 
 

150.  Освітленість  відкритого  місця  у  середніх  широтах  знаходиться  в 
межах: 

  100-150 тис. люксів; 
  40-50 тис. люксів; 
  20-30 тис. люксів; 
  1-2 тис. люксів. 
 

151.  Для  більшості  аборигенних  порід  максимальна  продуктивність 
фотосинтезу відбувається у разі  освітленості: 

  40-50 тис. люксів; 
  20-30 тис люків; 
  1-2 тис. люксів; 
  0,5-1 тис. люксів. 
 

152. Освітленість на галявинах становить біля: 

 40-50 тис. люксів; 
 20-30 тис люків; 
  1-2 тис. люксів; 
0,5-1 тис. люксів. 

 
 
 
153. Під пологом зімкнених дібров освітленість становить: 

 40-50 тис. люксів; 
 20-30 тис люксів; 
 10-20 тис люксів; 
 1-2 тис. люксів. 
 

154. У класифікації видів освітлення І. Візнера виділено:  

  верхнє, бокове, наскрізне, нижнє; 
  пряме; 
  розсіяне; 


background image

 

254 

  відбите. 
 

155. Фотоперіодизм – це: 

   реакція рослини на добовий ритм радіації, тобто на співвідношення світлого і 
темного періоду доби і пристосованість до умов існування; 
  відповідна реакція рослин на освітлюваність; 
  відповідна реакція рослин на  короткі хвилі; 
  усі відповіді правильні. 
 

156. Фотоперіод – це: 

   спадкова  риса,  реакція  рослини  на  подовження  або  скорочення  світлового 
дня; 
  пристосування до умов навколишнього середовища, яке можливо регулювати 
комплексом лісогосподарських заходів; 
реакція рослини на ультрафіолетове випромінювання; 
  усі відповіді не правильні. 
 

157. Автогенні зміни порід: 

   процес відбувається внаслідок природного розвитку деревної рослинності; 
  внаслідок забруднення навколишнього середовища; 
  стихійного явища; 
  штучного відтворення лісів. 
 

158. Автор таксаційного методу визначення світлолюбності деревних 
порід: 

  М.К. Турский та В. Нікольский; 
  Я. С. Медведев; 
    І. Сурож; 
   І. Візнер; 
   В.М. Любіменко; 
  Л.О. Іванов і Н.Л. Косович. 
 
 
 
 

159. Автор фотометричного методу визначення світлолюбності деревних 
порід: 

 М.К. Турский та В. Нікольский; 
 Я. С. Медведев; 
 І. Сурож; 
 І. Візнер; 
 В.М. Любименко; 
 Л.О. Іванов і Н.Л. Косович.