ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.11.2019
Просмотров: 5983
Скачиваний: 6
255
160. Автори фізіологічного методу визначення світлолюбності деревних
порід:
М.К. Турский та В. Нікольский;
Я. С. Медведев;
І. Сурож;
І. Візнер;
В.М. Любименко;
Л.О. Іванов і Н.Л. Косович.
161. Автори методу етіолювання (визначення світлолюбності деревних
порід):
М.К. Турский та В. Нікольский;
Я.С. Медведев;
І. Сурож;
І. Візнер;
В.М. Любименко;
Л.О. Іванов і Н.Л. Косович.
162. Автор анатомічного методу визначення світлолюбності деревних
порід:
М.К. Турский та В. Нікольский;
Я. С. Медведев;
І. Сурож;
І. Візнер;
В.М. Любименко;
Л.О. Іванов і Н.Л. Косович.
163. Тіньовитривалість за П.С. Погребняком – це:
здатність деревної породи зберігати відносно високу активність фотосинтезу
в умовах затінення;
здатність деревної породи зростати тільки в умовах значного затінення;
здатність деревної породи рости тільки у другому та третьому ярусах;
всі вищезазначені відповіді не правильні.
164. Покращання світлового режиму в лісових насадженнях шляхом
поступового зрідження деревостанів сприяє:
світловому приросту рослин;
підвищенню урожаю насіння;
активізації процесів природного поновлення;
усі відповіді правильні.
165. Максимум фотосинтезу спостерігається за температурного режиму:
25-30ºC;
256
5ºC і більше;
45-50 ºC;
будь-якої позитивної температури.
166.Процес асиміляції у деревних порід припиняється за температури:
25-30ºC;
5ºC і більше;
45-50 ºC;
будь-якої позитивної температури.
167. Процес асиміляції у деревних порід починається за температури:
25-30ºC;
5ºC і більше;
45-50 ºC;
будь-якої позитивної температурі.
168. Ріст пагонів та листя починається за температури:
вище 0ºC;
при 6ºC;
20-25 ºC;
будь-якої позитивної температури.
169. Розкриття бруньок відбувається за температури повітря:
вище 10ºC і ґрунту – вище 5ºC;
20-25 ºC;
будь-якої позитивної температури;
всі вищезазначені відповіді не правильні.
170. Крайні високі температури спричиняють:
опал кореневої шийки, опік кори стовбура, опік листя;
витискання сіянців та саджанців із ґрунту, морозобійні тріщини;
обмерзання квітів і зав’язі, обмерзання листя і пагонів крони;
усі відповіді не правильні.
171. Під впливом лісу температурний режим повітря і ґрунту:
не змінюється;
значно погіршується, наприклад, температурні екстремуми проявляються
більш різко;
значно покращується, наприклад, крайності температур в лісі згладжуються:
мінімуми і максимуми проявляються менш різко;
всі вищезазначені відповіді правильні.
257
172. Основна причина труднощів відновлення ялини на лісовій галявині
або невеликій вирубці:
неродючі ґрунти;
затінення від стіни лісу;
нестача вологи;
різкі зміни температур.
173. Сніг весною розтає швидше:
у ялиннику, повнота 0,9;
у березняку, повнота 0,9;
7Ял3С, повнота 0,8;
у сосняку, повнота 0,9.
174. Фітоклімат лісостанів – це:
клімат лісостанів, обумовлений біоекологічними особливостями деревних
порід, складом і формою деревостанів, їх густотою, зімкнутістю, повнотою,
висотою, ярусністю, а також параметрами рельєфу;
клімат будь-якої ділянки, в тому разі й не вкритою лісом;
атмосферні умови в середовищі поширення рослин;
усі відповіді правильні.
175. Вміст кисню в складі сухого повітря становить:
21%;
78%;
0,03%;
0,007%.
176. Вміст азоту в складі сухого повітря становить:
21%;
78%;
0,03%;
0,007%.
177. Вміст вуглекислого газу в складі сухого повітря становить:
21%;
78%;
0,03%;
0,007%.
178. Суха маса дерев складається із вуглецю на:
10-20%;
40-50%;
80-90%;
100%.
179. Основні джерела вуглекислоти у лісі – це:
258
лісова підстилка;
дихання рослин, тварин і людини;
лісові пожежі;
інші джерела.
180. Причиною помітного зниження концентрації вуглекислоти у
вертикальному напрямі у лісі є:
споживання листям вуглекислоти для асиміляції вуглецю;
дифузія за вертикальним профілем;
горизонтальні потоки повітря;
інші причини.
181. Вміст вуглекислого газу регулювати:
не можливо, тому що цей процес не піддається контролюванню;
можливо прискоренням розкладу лісової підстилки;
можливо за допомогою санітарних рубок;
усі відповіді правильні.
182. Деревні породи, які сильно пошкоджує блискавка:
тополя, дуб, берест, ільм, ясен, робінія, хвойні породи;
липа, вишня, горіх волоський, каштан їстівний;
вільха чорна, вільха сіра, клени, каштан кінський, бук, граб, черешня, береза;
всі вищезазначені відповіді не правильні.
183. Деревні породи, які середньо пошкоджуює блискавка:
тополя, дуб, берест, ільм, ясен, робінія, хвойні породи;
липа, вишня, горіх волоський, каштан їстівний;
вільха чорна, вільха сіра, клени, каштан кінський, бук, граб, черешня, береза;
всі вищезазначені відповіді не правильні.
184. Деревні породи, які мало пошкоджуює блискавка:
тополя, дуб, берест, ільм, ясен, робінія, хвойні породи;
липа, вишня, горіх волоський, каштан їстівний;
вільха чорна, вільха сіра, клени, каштан кінський, бук, граб, черешня, береза;
всі вищезазначені відповіді не правильні.
185. Позитивний вплив вітру на ліс:
вітровал та бурелом;
збільшення транспірації за швидкості вітру 5м/сек і більше;
за швидкості вітру 2-3м/сек. спостерігається висока продуктивність
фотосинтезу;
259
обпилення та розсівання насіння багатьох деревних порід.
186. Зниження швидкості вітру перед лісом спостерігається на відстані:
10 висот деревостану;
20-25 висот деревостану;
не спостерігається;
усі відповіді не правильні.
187. Зниження швидкості вітру за лісом спостерігається на відстані:
10 висот деревостану;
20-25 висот деревостану;
не спостерігається;
усі відповіді не правильні.
188. Ефект зниження швидкості вітру лісовими насадженнями
використовують:
під час виконання рубок догляду;
у полезахисному лісорозведенні;
у лісової фітопатології та ентомології;
усі відповіді не правильні.
189. Джерелом вологи для рослин є:
атмосферні опади;
конденсаційні опади;
підґрунтові води;
ґрунтова волога;
усі відповіді правильні.
190. У лісовому ґрунті для рослин доступною є:
гравітаційна вода;
капілярна вода;
вода у вигляді плівки (адсорбована);
гігроскопічна вода.
191. Потреба деревних рослин до вологи – це:
кількість вологи, яка потрібна рослині для забезпечення підтримки тургору
тканин, нормального ходу фізіологічних процесів, захисту від перегріву, обміну
речовин між різними органами рослини тощо;
відношення деревних рослин до ступеня зволоження місцеоселення, тобто
здатність отримати необхідну кількість вологи з ґрунту за тих чи інших умов;
кількість вологи, що використовує рослина кожного дня;
усі відповіді правильні.
192. Вибагливість деревних рослин до вологи – це: