Файл: lis_test_2012.pdf

25 

154.

Найвищий ступінь пристосування рослин до умов зростання в новому 

регіоні: 

 інтродукція; 
 акліматизація; 
 адаптація; 
 натуралізація. 

155.

Введення рослин у регіони, де вони раніше не зростали: 

 адаптація; 
 натуралізація; 
 інтродукція; 
 адаптація. 
 

156.

Найперспективніші інтродуценти для лісового господарства, 

захисного лісорозведення: 

 акація біла, дуб червоний; 
 псевдотсуга мензіса, сосна веймутова; 
 ліщина звичайна, в’яз гладкий; 
 яблуня лісова, ясен звичайний. 
 

157. Найбільш перспективні хвойні інтродуценти для лісового 
господарства і захисного лісорозведення: 

 акація біла, дуб червоний; 
 псевдотсуга мензіса, сосна кримська; 
 ліщина звичайна, в’яз гладкий; 
 яблуня лісова, ясен звичайний 
 

158.

Рослини сухих місцеоселень, здатні витримувати тривалу сухість 

ґрунту і повітря:  

 береза пухнаста, смородина чорна; 
 модрина сибірська, граб звичайний; 
 скумпія, акація біла; 
 сосна звичайна, гледичія. 
 

159.

Типові гігрофіти:

 Alnus glutinosa L; 
 Quercus robur L; 
 Salix alba L; 
 Acer platanoides L. 

160.

Група екологічних факторів, яка є не прямо діючою на живі 

організми: 

 кліматичні; 
 едафічні; 
 біотичні; 
 орографічні (топографічні). 

26 

161.

Тіньовитривалі деревні види: 

 береза, дуб; 
 клен, ясен; 
 ялиця, тис; 
 бук, граб. 
 

162.

Рослини, що добре пристосовані до ґрунтів,  багатих вапном: 

 кальцефіли; 
 кальцефоби; 
 нейтрофіли; 
 ацидофіли. 
 

163. Рослини, що потребують родючих ґрунтів: 

 оліготрофи; 
 мезотрони; 
 мегатрофи; 
 псамофіти. 

164.

Рослини, які можуть рости на засолених ґрунтах: 

 базофіли; 
 псамофіти; 
 галофіти; 
 нейтрофіли. 
 

165.

Рослини, які потребують великої кількості азоту в ґрунті: 

 нейтрофіли; 
 ацидофіли; 
 кальцефіли; 
 нітрофіли. 
 

166. Світолюбні деревні види: 

 сосна, модрина; 
 береза, осика; 
 ліщина, липа; 
 бук, граб. 
 

167.

Найбільш стійкі до впливу диму і газів: 

 туя західна; 
 тополя пірамідальна; 
 ялина колюча; 
 ялиця біла. 
 

27 

168.

Вітровальними є: 

 ялина європейська; 
 тис ягідний; 
 клен гостролистий; 
 дуб черешчатий. 
 

169.

Запилення за допомогою вітру відбувається у: 

 сосни звичайної; 
 ліщини звичайної; 
 яблуні лісової; 
 липи серцелистої. 
 

170.

Теплолюбні деревні види: 

 каштан їстівний; 
 софора японська; 
 в’яз гладенький; 
 клен татарський. 
 

171.

Морозостійкі деревні види: 

 дуб скельний, ясен звичайний; 
 ялина сибірська, сосна звичайна; 
 береза бородавчаста, тополя тремтяча; 
 ялина східна, акація біла. 
 

172.

Особливо пошкоджуються від весняних заморозків: 

 Fagus silvatica L; 
 Betula pendula L; 
 Pecea exelsa L; 
 Populus tremula L. 
 

173.

Найкращий розвиток, ріст, продуктивність деревних видів 

відбуваються за температури: 

 від +20

0

С до +25

0

С; 

 від +25

0

С до +35

0

С; 

 від +15

0

С до +20

0

С; 

 від +10

0

С до +15

0

С. 

174. Розділ дендрології, який вивчає умови існування організмів та їх 
взаємозв’язок із навколишнім середовищем, називають: 

 фенологія; 
 дендрологія; 
екологія; 
 цитологія. 
 
 

28 

175. Група екологічних факторів, в яку входять ґрунтові умови: 

 кліматичні; 
 орографічні; 
 біотичні; 
 едафічні. 
 

176. Висота над рівнем моря, експозиція та крутизна схилу – показники, 
які входять в групу екологічних факторів: 

 едафічні; 
 біотичні; 
 кліматичні; 
орографічні. 
 

177.

Чисте і сухе повітря має в своєму складі вуглекислого газу: 

 0,03%; 
 0,003%; 
 0,3%; 
 3%. 
 

178.

Газ, якого в складі повітря найбільше: 

 азот; 
 кисень; 
 вуглекислота; 
 аргон. 
 

179.

Позитивна роль вітру в житті рослин: 

 бурелом; 
 вітровал; 
 розповсюдження насіння; 
 посилюється газообмін. 
 

180.

Газ, який бере участь у фотосинтезі: 

 вуглекислий газ; 
 кисень; 
 азот; 
 аргон. 
 

181.

Господарська діяльність людини та вплив її на живі організми 

входить в екологічну групу факторів: 

 кліматичні; 
 антропогенні; 
 едафічні; 
 орографічні. 
 
 

29 

182. Рослини, які ростуть за умов високогір’я називають: 

 сукуленти; 
 склерофіти; 
 кріофіти; 
 психрофіти. 
 

183.  Суцвіття китиця характерна для родів: 

 ліщина, береза, вільха; 
 смородина, аґрус, робінія; 
 абрикос, черешня, слива; 
 всі відповіді правильні. 

184.

Кліматичні фактори, які мають найбільше значення під час 

проведення рубок догляду за лісом: 

 світло; 
 тепло; 
 повітря; 
 волога. 
 

185.

Види, які є грунтопокращувальними: 

 ліщина звичайна; 
 липа серцелиста; 
 ясен звичайний; 
 ялівець звичайний. 
 

186.

Екологічний фактор, який має в основі господарську діяльність 

людини: 

 антропогенний; 
 кліматичний; 
 орографічний; 
 едафічний. 
 

187. Конкретне рослинне угруповання на певній території, однорідне за 
своїм складом: 

 фітоценоз; 
 біоценоз; 
 зооценоз; 
 агроценоз. 
 

188.

Наука, що вивчає рослинні угруповання та їх розповсюдження: 

 цитологія; 
 біологія; 
 дендрологія; 
 фітоценологія.