Файл: lis_test_2012.pdf

30 

189.

Стійка система автотрофних і гетеротрофних організмів: 

 зооценоз; 
 мікробоценоз; 
 біоценоз; 
 фітоценоз. 
 

190.

Характеризують фітоценоз ознаками: 

 видовим складом; 
 продуктивністю; 
 кліматичними умовами; 
 ґрунтовими умовами. 
 

191.

Найменша систематична одиниця рослинності в лісовій геоботаніці: 

 формація; 
 тип рослинності; 
 клас формацій; 
 асоціація. 
 

192.

Найбільша класифікаційна одиниця рослинності в лісовій геоботаніці: 

 тип рослинності; 
 клас формацій; 
 група асоціацій; 
 формації. 
 

193.

Лісові формації, які створюються на достатньо багатих і зволожених 

ґрунтах: 

 ялинові; 
 ясеневі; 
 соснові; 
 березові. 
 

194.

Групи темнохвойних формацій створюються родами:

 ялина; 
 ялиця; 
 тис; 
 модрина. 
 

195.

Асоціації, які ростуть на більш родючих ґрунтах: 

 сосново-злакові; 
 сосново-березові; 
 сосново-ліщинові; 
 сосново-різнотравні. 
 
 

31 

196.

Лісові формації, які створюються на достатньо перезволожених 

грунтах: 

 грабові; 
 березові; 
 дубові; 
 вільхові. 
 

197. Життєва форма – ліана характерна для родів: 

  дуб, таволга, вільха; 
 вістерія, капсіс, ломиніс; 
 криптомерія, секвойя, псевдотсуга; 
 всі відповіді правильні. 

198.

Найбагатший видовий склад деревних рослин на території України: 

 Українське Полісся; 
 Лісостепова зона; 
 Крим; 
 Українські Карпати. 
 

199.

Переважають у складі насаджень північної експозиції Українських 

Карпат у разі  висоти над рівнем моря більше 800 м. деревні види: 

 ялина звичайна; 
 ялиця біла; 
 сосна звичайна; 
 граб звичайний. 
 

200.

Найсучасніша система класифікації рослин: 

 утилітарна; 
 синтетична; 
 морфологічна; 
 філогенетична. 
 

201.

Основним у класифікації рослин є поняття: 

 клас; 
 родина; 
 рід; 
 вид. 

202. В міксбордері на передньому плані висаджують: 

 Тую західну ф. Смарагд; 
 Тую західну “Globosa”; 
 Ялівець горизонтальний.

32 

203.

Система класифікації рослин, яка була самою першою: 

 синтетична; 
 морфологічна; 
 утилітарна; 
 філогенетична. 

204. Непридатні для використання в альпінаріях наступні види: 

 Ялівець козацький “Variegata”; 
 Горобинник горобинолистий “Plena”; 
 Ялина канадська “Conica”; 
 Ялина звичайна “Nidiformis”. 

205.

Бінарну систему запропонував: 

 А. Гроссгейм; 
 К. Лінней; 
 К. Раункієр; 
 Дж. Рей. 

206.

Найпоширеніша та має величезний ареал на всіх континентах родина: 

 Taxaceae Lindl; 
 Taxodiaceae F. Neger; 
 Cupressaceae F. Neger; 
 Pinaceae Lindl 

207.

Рід, мають «червону» деревину: 

 Larix Mill; 
 Abies Mill; 
 Pinus L; 
 Taxus L. 

208.

Життєва форма кущ характерна для Роду: 

 Taxus L; 
 Picea A.Dietr; 
 Juniperus L; 
 Pseudotsuga Carr. 

209.

Для целюлозно-паперової промисловості найбільше використовують 

деревину: 

 ялини; 
 тису; 
 модрини; 
 ялиці. 

210.

Відсутні в природному ареалі України представники Родини: 

 Соснові; 
 Тисові; 
 Таксодієві; 
 Кипарисові. 

33 

211. Мають їстівні плоди представники Родини: 

 Betulaceae A. Agardh; 
 Salicaceae Lindl; 
 Rosaceae Juss; 
 Juglandaceae Lindl. 

212.

Дерева першої величини:

 Abies alba Mill; 
 Populus nigra L; 
Juniperus virginiana L; 
Taxus cuspidata Sieb. tt Zucc. 

213.

Відрізняються кущики від кущів:

 місцем зростання; 
 довговічністю; 
 розмірами; 
 відношенням до світла. 

214.

Деревні види, які мають колоноподібну форму крони: 

 Thuja occidentalis L; 
 Populus pyramidalis L; 
 Tilia cordata Mill; 
 Quercus robur L. 

215.

Край листка зубчатий:

 Tilia cordata L; 
 Populus nigra L; 
 Alnus glutinosa L; 
 Acer negundo L. 

216.

Край листка опушений:

 Fagus silvatica L; 
 Syringa vulgaris L; 
 Acer platanoides L; 
 Malus sylvestris Mill. 

217.

Глибоку кореневу систему мають:

 дуб звичайний; 
 бузина чорна; 
 ліщина звичайна; 
 граб звичайний. 
 

218.

Розлогу форму крони мають: 

 Abies alba Mill; 
 Quercus robur L; 
 Fraxinus excelsior L; 
 Pinus strobus L. 
 

34 

219.

Наука про сезонні явища природи, строки їх настання та причини, що 

визначають ці строки: 

 цитологія; 
 фенологія; 
 біологія; 
 дендрологія. 
 

220.

Початок весняного сокоруху, найхарактерніше явище для: 

 берези; 
 клена; 
 дуба; 
 горіха. 
 

221.

Фітофенологічні фази у лісовому господарстві, які більш важливі: 

 початок достигання насіння; 
 початок опадання плодів і насіння; 
 початок листопаду; 
 кінець листопаду. 
 

222.

Квітування горобини звичайної є індикатором початку льоту пилку: 

 сосни звичайної; 
 сосни сибірської; 
сосни гірської; 
сосни Веймутової. 
 

223.

Квітування черемхи звичайної у поясі ялинових лісів Карпат є 

індикатором початку льоту пилку: 

 Picea orientalis L.; 
 Picea abies L.; 
 Picea omorica Purk.; 
 Picea pungens Engelm. 
 
 

224.

Рідкісні і зникаючі види, занесені в “Чернову книгу України“: 

 тис ягідний; 
 сосна кедрова європейська; 
 рододендрон жовтий; 
 сосна кримська. 
 

225.

Перехресне запилення здійснюється за допомогою комах: 

 орнітофілія; 
 ентомофілія; 
 анемофілія; 
 гідрофілія.