ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.11.2019
Просмотров: 7284
Скачиваний: 5
120
вання
між
цими
явищами
,
тому
всі
вони
об
’
єднуються
одним
термі
-
ном
—
сорбція
.
У
зв
’
язку
з
явищем
сорбції
збільшується
витрата
фуміганту
,
ускладнюється
наступна
дегазація
(
десорбція
),
знижується
швид
-
кість
проникнення
препарату
у
товщу
предметів
,
що
фумігуються
,
особливо
сільськогосподарської
продукції
і
матеріалів
з
великою
загальною
поверхнею
(
борошно
,
комбікорми
,
крупи
,
ґрунт
).
Сорбція
перебуває
у
прямій
залежності
від
концентрації
і
пруж
-
ності
пари
фуміганту
,
і
в
оберненій
—
від
температури
.
Велику
небезпеку
становлять
здатність
фумігантів
до
займання
і
вибухання
при
досягненні
певної
концентрації
пари
або
газів
у
по
-
вітрі
.
Легкозаймисті
препарати
,
як
правило
,
застосовують
поза
приміщеннями
,
або
працюють
з
ними
якнайдалі
від
можливих
джерел
займання
.
У
деяких
випадках
такі
фуміганти
змішують
з
іншими
незаймистими
препаратами
.
Усі
фуміганти
належать
до
сильнодіючих
на
тварин
і
людину
речовин
.
Для
розпізнання
невизначених
за
запахом
,
подразнюва
-
льною
дією
на
слизові
оболонки
або
за
іншими
ознаками
фумігантів
до
них
додають
у
невеликій
кількості
так
звані
сигналізатори
,
котрі
мають
властивості
подразників
.
На
практиці
проводяться
різні
фумігаційні
роботи
.
Фумігація
приміщень
(
складів
,
елеваторів
,
зерносховищ
,
зерна
,
продуктів
з
нього
).
Перед
фумігацією
проводять
підготовчі
роботи
—
визначають
об
’
єми
приміщень
,
їх
герметичність
,
при
необхідності
і
при
роботі
з
невогненебезпечними
фумігантами
приміщення
піді
-
грівають
,
звільняють
приміщення
від
предметів
,
які
не
підлягають
фумігації
і
можуть
бути
зіпсовані
в
процесі
її
проведення
,
забезпе
-
чують
протипожежну
безпеку
.
При
фумігації
важливо
правильно
встановити
її
тривалість
,
тому
що
деякі
шкідливі
організми
можуть
жити
в
отруєній
атмосфері
до
-
сить
довго
при
закритих
дихальцях
за
рахунок
кисню
,
який
знахо
-
диться
у
трахейній
системі
.
Гинуть
вони
лише
після
повної
втрати
цього
кисню
і
накопичення
значної
кількості
вуглекислого
газу
.
То
-
му
після
створення
смертельної
концентрації
фуміганту
необхідно
при
відповідній
герметизації
приміщення
зберегти
її
протягом
пев
-
ного
часу
—
експозиції
.
Після
закінчення
експозиції
проводять
дегазацію
приміщення
провітрюванням
,
а
при
необхідності
—
обприскуванням
хімічною
сполукою
,
яка
нейтралізує
фумігант
.
Дегазацію
зерна
можна
про
-
водити
активним
способом
,
пропустивши
через
зерноочисні
маши
-
ни
,
сушарки
,
активним
вентилюванням
.
Фумігація
зерна
поза
складськими
приміщеннями
.
Для
цього
мішки
з
зерном
складають
у
вигляді
колодязя
,
у
середину
якого
за
-
сипають
зерно
.
Висота
колодязя
і
насипу
зерна
залежно
від
фумі
-
ганту
становить
1 – 2
м
.
Колодязь
накривають
брезентом
або
іншим
121
газонепроникним
матеріалом
,
під
який
потім
на
плоских
невисоких
ємкостях
або
іншим
способом
уміщують
фумігант
.
Фумігація
у
камерах
.
Насіння
,
різний
садивний
матеріал
,
плоди
фумігують
у
спеціальних
камерах
,
де
забезпечується
повна
герме
-
тизація
,
точне
дозування
фуміганту
і
регулювання
температурного
режиму
.
Існує
два
типи
камерної
фумігації
:
вакуум
-
фумігація
і
без
-
вакуумна
.
В а к у у м
-
ф у м і г а ц і ю
проводять
у
спеціальних
вакуум
-
камерах
,
в
які
завантажують
продукцію
і
створюють
необхідну
кон
-
центрацію
фуміганту
.
Вони
мають
спеціальне
насосне
обладнання
для
відкачування
повітря
після
завантаження
продукції
.
За
допо
-
могою
вакуум
-
насоса
з
камер
викачують
повітря
і
тиск
у
них
дово
-
дять
до
112 – 125
мм
рт
.
ст
.
Потім
з
газогенератора
у
камеру
впус
-
кають
газо
-
або
пароподібний
фумігант
.
Після
газації
отруєне
повіт
-
ря
викачують
і
пропускають
крізь
поглинач
,
а
камеру
заповнюють
чистим
повітрям
.
Після
достатнього
провітрювання
продукцію
з
ка
-
мер
вивантажують
.
Для
знезараження
садивного
матеріалу
—
саджанці
різних
культур
,
цибулини
квіткових
рослин
—
від
збудників
хвороб
і
шкід
-
ників
у
розсадницьких
господарствах
використовують
вакуумні
ка
-
мери
місткістю
40, 60
м
3
і
сполучені
камери
60 + 40
м
3
.
Продукцію
завантажують
у
камери
у
відкритих
контейнерах
.
Б е з в а к у у м н у
к а м е р н у
ф у м і г а ц і ю
проводять
так
,
як
і
фумігацію
приміщення
.
Наметова
фумігація
застосовується
для
фумігації
рослин
і
кущів
,
а
також
зерна
,
яке
зберігається
відкрито
.
Принципово
не
відрізня
-
ється
від
фумігації
у
складських
приміщеннях
,
не
поступається
їй
ефективністю
і
полягає
в
створенні
тимчасового
переносного
укрит
-
тя
над
об
’
єктом
,
що
фумігується
.
Таким
укриттям
може
бути
намет
зі
спеціальної
газонепроникної
тканини
або
просто
брезент
.
Норма
витрати
фуміганту
при
цьому
способі
трохи
більша
,
ніж
у
примі
-
щенні
.
Фумігація
ґрунту
застосовується
для
знищення
шкідливих
орга
-
нізмів
,
що
в
ньому
живуть
.
Фумігація
ґрунту
відрізняється
від
усіх
інших
видів
фумігації
,
що
слід
враховувати
при
проведенні
робіт
.
Ґрунт
характеризується
високими
сорбційними
властивостями
,
а
фумігант
може
швидко
випаровуватися
або
дифундувати
у
глибокі
шари
,
що
призводить
до
відчутних
втрат
фуміганту
і
скорочення
експозиції
.
Крім
того
,
ґрунт
має
низьку
проникність
,
що
впливає
на
швидкість
поширення
в
ньому
фуміганту
.
Швидкість
випаровування
фуміганту
з
ґрунту
перебуває
у
пря
-
мій
залежності
від
леткості
препарату
,
а
також
від
аерації
ґрунту
,
яка
зумовлена
його
структурою
,
і
в
оберненій
—
від
його
вологості
і
глибини
розташування
фуміганту
.
Швидкість
дифузії
також
пере
-
буває
у
прямій
залежності
від
аерації
ґрунту
,
температури
і
в
обер
-
122
неній
—
від
вологості
.
На
величину
сорбції
ґрунту
впливає
його
ме
-
ханічний
склад
:
при
фумігації
глинистого
або
суглинистого
ґрунту
сорбція
досягає
більшої
величини
,
ніж
при
фумігації
легких
ґрунтів
.
Сорбція
фумігантів
ґрунтом
знаходиться
в
оберненій
залежності
від
температури
.
З
урахуванням
цих
особливостей
для
фумігації
ґрунту
викорис
-
товують
речовини
з
більш
високою
температурою
кипіння
,
менш
леткі
,
вносять
фумігант
на
глибину
не
менш
як
18 – 20
см
.
Для
упо
-
вільнення
випаровування
препарату
ґрунт
мульчують
(
покривають
мульчпапером
,
полівініловою
плівкою
або
навіть
соломою
).
Рідкі
фуміганти
вносять
на
потрібну
глибину
за
допомогою
інжек
-
торів
,
а
тверді
—
в
борозну
або
ямки
.
Фумігація
парників
і
теплиць
проводиться
так
само
,
як
і
фуміга
-
ція
складських
приміщень
за
відсутності
в
них
рослин
.
Аерозолі
.
Аерозольний
спосіб
застосування
пестицидів
полягає
в
тому
,
що
токсикант
перетворюється
на
аерозоль
,
тобто
на
суміш
по
-
вітря
з
дрібними
краплями
рідини
(
туман
)
або
з
твердими
часточ
-
ками
(
дим
).
Найпростішим
способом
одержання
аерозольного
диму
є
спалю
-
вання
горючих
матеріалів
,
просочених
пестицидом
,
або
димових
шашок
.
При
згорянні
препарату
утворюються
аерозолі
високої
дис
-
персності
,
тому
на
них
сильно
впливають
повітряні
потоки
.
У
зв
’
язку
з
цим
отруйний
дим
використовують
переважно
для
зни
-
щення
шкідливих
організмів
у
закритих
приміщеннях
(
складах
).
Аерозольні
тумани
отримують
дисперсійним
і
конденсаційним
спо
-
собами
.
При
дисперсійному
способі
дрібнення
рідкого
пестициду
здійснюється
за
допомогою
спеціальних
аерозольних
генераторів
струменем
повітря
під
великим
тиском
(
сотні
атмосфер
);
при
кон
-
денсаційному
—
рідкий
пестицид
випаровують
нагріванням
.
Пара
токсиканту
,
що
утворюється
,
конденсується
в
повітрі
і
утворює
твер
-
ді
або
рідкі
аерозольні
часточки
.
Це
також
досягається
за
допомогою
аерозольних
генераторів
,
але
із
застосуванням
жарової
труби
.
При
використанні
пестицидного
туману
отруєння
шкідливих
організмів
спостерігається
при
короткочасній
або
тривалій
дії
на
них
препарату
.
У
першому
випадку
протягом
кількох
хвилин
від
-
бувається
контакт
організму
з
окремими
краплинами
.
При
цьому
важливим
є
не
стільки
розмір
краплин
,
скільки
їх
кількість
, —
са
-
ме
вона
визначає
ймовірність
контакту
.
Для
цього
доцільно
вико
-
ристовувати
аерозолі
високої
дисперсності
і
густини
,
а
також
висо
-
котоксичні
пестициди
з
короткою
токсичною
дією
на
шкідливі
ор
-
ганізми
.
При
тривалій
дії
аерозолів
на
поверхні
рослин
має
бути
така
кількість
пестициду
,
яка
б
забезпечила
токсичність
протягом
кількох
діб
.
У
цьому
разі
необхідно
одержати
туман
більш
низької
дисперсності
.
123
Залежно
від
властивостей
використання
пестицидів
тумани
мо
-
жна
класифікувати
(
за
Г
.
І
.
Коротких
):
³
туман
низької
дисперсності
(
рідкий
туман
)
з
розміром
краплин
25 – 100
мкм
.
Використовується
для
знищення
збудників
хвороб
і
шкідників
(
насамперед
тих
,
що
літають
)
у
польових
умовах
;
³
туман
середньої
дисперсності
з
розміром
краплин
5 – 25
мкм
.
Використовується
для
знищення
шкідників
,
що
літають
,
у
польових
умовах
з
короткочасною
дією
на
них
пестициду
;
³
туман
високої
дисперсності
(
густий
туман
)
з
розміром
крапель
0,5 – 5
мкм
.
Використовується
для
знищення
шкідників
у
закритих
приміщеннях
(
склади
,
теплиці
,
оранжереї
).
Перевагою
аерозолів
є
те
,
що
пестицидний
туман
або
дим
,
що
вирізняються
високою
дисперсністю
і
здатністю
поширюватися
,
добре
проникають
в
об
’
єкти
і
рівномірно
розподіляються
в
них
.
Цей
спосіб
характеризується
високою
продуктивністю
і
економіч
-
ною
ефективністю
.
Проте
в
деяких
випадках
він
малоефективний
у
виробничих
умовах
.
До
основних
недоліків
слід
віднести
знесен
-
ня
диму
або
туману
вітром
,
горизонтальними
і
вертикальними
по
-
токами
повітря
,
що
погіршує
санітарний
стан
ценозів
,
погане
осі
-
дання
дрібних
аерозольних
часточок
на
рослини
,
а
також
недостатнє
проникнення
пестициду
в
щілини
і
пористі
матеріали
.
Для
аеро
-
золів
необхідні
препаративні
форми
пестицидів
,
які
нині
не
ви
-
робляють
.
Отруєні
принади
.
Цей
спосіб
використання
пестицидів
має
прак
-
тичне
значення
лише
в
боротьбі
зі
шкідниками
та
шкідливими
гри
-
зунами
.
Суть
його
полягає
в
обробці
кормового
продукту
отруйними
речовинами
,
як
правило
,
інсектицидами
кишкової
дії
.
Кормовий
продукт
визначається
залежно
від
шкідника
і
пори
року
.
Отруєні
принади
бувають
сухі
,
вологі
і
напівсухі
.
Переваги
способу
отруєних
принад
полягають
у
тому
,
що
вони
використовуються
за
тих
умов
,
коли
інші
способи
використати
неможливо
.
Препарати
використо
-
вуються
в
малих
дозах
.
Недоліком
способу
є
використання
для
виго
-
товлення
отруєних
принад
сильнодіючих
речовин
.
Ефективність
способу
залежить
не
тільки
від
токсичності
препарату
,
а
й
від
пра
-
вильно
вибраного
корму
для
принади
.
Отруєні
принади
для
шкідників
у
польових
умовах
бувають
двох
типів
:
концентруючі
та
кормові
.
Концентруючими
називають
при
-
нади
,
які
приваблюють
до
себе
шкідників
тим
,
що
створюють
для
останніх
більш
сприятливі
умови
температури
та
вологості
,
ніж
ті
,
що
є
в
навколишньому
середовищі
,
де
використовуються
й
інсекти
-
циди
.
Нині
промисловістю
випускаються
готові
отруєні
принади
(
раку
-
мін
,
шторм
і
ін
.).
Всі
родентициди
—
сильнодіючі
речовини
,
тому
під
час
роботи
з
ними
необхідно
дотримуватися
особливих
правил
безпеки
.
124
2.5.
ФІЗИКО
-
ХІМІЧНІ
ОСНОВИ
ЗАСТОСУВАННЯ
ПЕСТИЦИДІВ
2.5.1.
Препаративні
форми
і
їх
оптимізація
,
маркування
пестицидів
Успішне
використання
пестициду
значною
мірою
залежить
від
його
препаративної
форми
і
умов
,
за
яких
діюча
речовина
досягає
місця
цільового
призначення
(
шкідника
,
збудника
хвороби
,
рослин
-
бур
’
янів
).
Велике
значення
форма
препарату
має
для
його
викорис
-
тання
і
для
безпеки
навколишнього
середовища
.
Властивості
хімічних
пестицидних
сполук
,
велика
кількість
об
’
єктів
,
проти
яких
вони
використовуються
,
зумовлює
необхідність
створення
різних
препаративних
форм
пестицидів
.
Залежно
від
фі
-
зико
-
хімічних
властивостей
препарату
,
його
призначення
і
способу
використання
вибирається
найбільш
доцільна
і
економічно
вигідна
за
даних
умов
препаративна
форма
і
спосіб
застосування
.
Кожна
препаративна
форма
має
свої
переваги
та
недоліки
,
тому
необхідно
правильно
визначитися
,
що
найкраще
відповідає
потребам
та
особ
-
ливостям
їх
застосування
за
конкретних
умов
.
Препаративна
форма
—
це
суміш
активних
інгредієнтів
(
діючої
речовини
)
з
інертними
(
пасивними
)
інгредієнтами
.
Більшість
пре
-
паративних
форм
уже
готові
для
використання
.
Інші
перед
застосу
-
ванням
необхідно
розбавити
водою
,
розчинниками
.
Часто
одна
й
та
сама
діюча
речовина
випускається
в
різних
препаративних
формах
.
Сучасний
асортимент
пестицидів
представлений
такими
препа
-
ративними
формами
:
водорозчинні
гранули
(
в
.
г
.),
водна
емульсія
(
в
.
е
.),
водорозчинний
концентрат
(
в
.
р
.
к
.),
водний
розчин
(
в
.
р
.),
вод
-
но
-
суспензійний
концентрат
(
в
.
с
.
к
.),
гранули
(
г
.),
емульсія
масляна
,
емульсія
водна
(
е
.
м
.
в
.),
змочуваний
порошок
(
з
.
п
.),
концентрат
емульсії
(
к
.
е
.),
концентрат
суспензії
(
к
.
с
.),
кристалічний
порошок
(
кр
.
п
.),
дуст
(
д
.),
масляна
емульсія
(
м
.
е
.),
порошок
(
п
.),
паста
(
пс
.),
рідина
(
р
.),
розчинний
порошок
(
р
.
п
.),
суспензійний
концентрат
(
с
.
к
.),
суха
течка
суспензія
(
с
.
т
.
с
.),
таблетки
(
табл
.),
течкий
концент
-
рат
суспензії
(
т
.
к
.
с
.),
течка
паста
(
т
.
пс
.)
та
інші
,
більшість
з
яких
ви
-
користовується
в
Україні
.
Дуст
—
пилова
препаративна
форма
,
яка
містить
невеликий
від
-
соток
діючої
речовини
(
до
12 %)
в
суміші
з
сухими
інгредієнтами
.
Дусти
завжди
використовуються
сухими
,
тому
вони
можуть
поши
-
рюватися
вітром
на
значну
відстань
.
Переваги
дустів
:
препарати
готові
до
застосування
і
не
потребу
-
ють
приготування
;
ефективні
у
тих
випадках
,
коли
волога
після
об
-
прискування
викликає
пошкодження
;
потребують
простого
устатку
-
вання
;
ефективні
для
використання
всередині
приміщень
та
у
важ
-
кодоступних
місцях
.