ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.11.2019
Просмотров: 7282
Скачиваний: 5
110
зою
—
тверді
або
рідкі
часточки
пестициду
,
розподілені
в
цьому
дис
-
персійному
середовищі
.
Крім
загальних
вимог
стосовно
пестицидів
(
безпека
для
навколиш
-
нього
середовища
,
рослин
,
що
обробляються
),
для
обприскування
існу
-
ють
і
спеціальні
вимоги
.
Дисперсні
системи
,
які
використовуються
для
обприскування
,
повинні
добре
змочувати
поверхню
,
що
обробляється
,
розтікатися
по
ній
,
прилипати
і
утримуватися
на
цій
поверхні
.
Ефективність
суспензій
значною
мірою
залежить
від
розміру
ча
-
стинок
дисперсної
фази
.
При
розмірі
частинок
понад
25
мкм
спосте
-
рігається
нерівномірний
розподіл
пестициду
на
рослинах
,
що
при
-
зводить
до
зниження
його
ефективності
.
Стабільність
суспензії
мож
-
на
підвищити
,
застосовуючи
пестициди
з
більш
високою
дисперсніс
-
тю
або
додаючи
в
неї
допоміжні
речовини
,
так
звані
стабілізатори
.
Останні
підвищують
в
’
язкість
,
а
також
створюють
на
поверхні
час
-
точок
пестициду
захисні
плівки
.
Це
перешкоджає
сполученню
час
-
точок
у
більші
агрегати
(
флокуляції
),
а
також
призводить
до
зни
-
ження
маси
й
швидкості
випадання
твердих
часточок
.
В
емульсіях
з
розміром
крапель
рідкого
пестициду
понад
0,1
мкм
може
відбутися
злиття
крапель
.
Результатом
цього
є
розшарування
емульсії
,
яке
призводить
до
погіршення
якості
обприскування
вна
-
слідок
нерівномірного
розподілу
пестициду
.
Запобігти
злиттю
крапель
можна
додаванням
до
складу
емульсії
емульгатора
,
який
утворює
на
поверхні
крапель
захисний
шар
.
Рід
-
кі
пестициди
повинні
добре
змочувати
поверхню
,
що
оброблюється
,
і
добре
розтікатися
по
ній
.
При
характеристиці
факторів
,
які
зумов
-
люють
ці
показники
,
необхідно
враховувати
,
що
при
потраплянні
рідини
на
листя
рослин
або
на
комах
утворюється
система
з
трьох
фаз
:
рідини
,
повітря
,
рослини
або
комахи
.
В
цій
системі
важливе
значення
має
поверхневий
натяг
.
Чим
більший
він
на
межі
рідини
з
твердим
тілом
і
повітрям
,
тим
більшої
величини
будуть
її
краплини
і
тим
гірше
вона
змочуватиме
поверхню
,
що
обробляється
і
по
якій
розтікається
.
Властивості
поверхні
практично
неможливо
змінити
,
але
можна
змінити
властивості
рідини
шляхом
зменшення
поверхневого
натя
-
гу
на
межі
при
додаванні
до
рідини
різних
поверхнево
-
активних
речовин
(
цитовету
— 35
дин
/
см
2
,
агролу
— 36,5,
сандавіту
—
47
дин
/
см
2
).
Поверхневий
натяг
робочої
рідини
для
обприскування
рослин
,
як
правило
,
не
знижують
менше
25 – 30
дин
/
см
2
,
бо
інакше
краплини
повністю
розтікаються
по
поверхні
і
замість
підвищення
утримання
пестициду
він
стікає
з
рідиною
.
Явище
,
коли
тверде
тіло
змочується
рідиною
,
називається
адгезі
-
єю
,
а
незмочування
—
когезією
.
За
кількістю
робочої
рідини
,
що
витрачається
на
одиницю
площі
,
обприскування
поділяють
на
три
основні
види
:
багатолітражне
,
ма
-
лооб
’
ємне
і
ультрамалооб
’
ємне
.
111
Багатолітражне
обприскування
використовується
у
тих
випад
-
ках
,
коли
пестицид
фітотоксичний
у
підвищених
концентраціях
ро
-
бочої
рідини
,
виявляє
тільки
контактну
дію
і
для
одержання
мак
-
симальної
ефективності
необхідне
добре
змочування
рослин
(
дерев
).
Норма
витрат
при
такому
виді
обприскування
становить
,
л
/
га
:
для
обробки
польових
культур
— 400 – 600,
багаторічних
насаджень
—
1000 – 2000.
Допускається
відносно
низький
рівень
розміру
крапель
робочої
рідини
— 120 – 300
мкм
.
Малооб
’
ємне
обприскування
нині
є
основним
способом
застосу
-
вання
пестицидів
для
обробки
посівів
та
насаджень
.
Сучасні
форми
препаратів
(
змочувані
порошки
,
емульсії
)
дають
змогу
використову
-
вати
робочі
рідини
підвищеної
концентрації
.
Норми
витрат
робочої
рідини
при
цьому
становлять
100 – 200
л
/
га
на
польових
культурах
і
250 – 500
л
/
га
—
для
садових
насаджень
.
Для
малооб
’
ємного
обпри
-
скування
використовується
наземна
і
авіаційна
апаратура
.
При
ви
-
користанні
авіаційної
апаратури
норма
витрат
робочої
рідини
—
25 – 50
л
/
га
.
При
використанні
розчинів
пестицидів
в
органічних
розчинни
-
ках
або
у
спеціальних
рідинах
і
застосовуваних
без
розведення
во
-
дою
їх
витрата
рідини
скорочується
до
1 – 10
л
/
га
.
Таке
обприску
-
вання
вважається
ультрамалооб
’
ємним
.
Добрим
покриттям
поверхні
пестицидом
при
такому
виді
обприскування
вважається
таке
,
за
якого
на
1
см
поверхні
міститься
не
менш
як
12 – 15
краплин
.
У
мі
-
ру
зниження
витрат
рідини
для
рівномірного
покриття
поверхні
відповідно
повинен
зменшуватися
розмір
краплин
.
Оптимальний
розмір
їх
і
витрата
рідини
при
дрібнокраплинному
і
ультрамало
-
об
’
ємному
обприскуванні
знаходяться
у
такій
залежності
:
при
ви
-
траті
рідини
100
л
/
га
середній
діаметр
краплин
— 36
мкм
,
при
ви
-
траті
10
л
/
га
— 15,
а
при
2
л
/
га
— 8 – 12
мкм
.
Виявляється
,
що
інсе
-
ктицид
у
вигляді
дрібних
краплин
значно
токсичніший
,
ніж
у
ве
-
ликих
.
Це
пояснюється
тим
,
що
значна
кількість
дрібних
краплин
,
що
потрапляють
на
членистоногих
і
мають
такий
самий
загальний
об
’
єм
,
як
і
одна
велика
краплина
,
стикаються
зі
значно
більшою
площею
покриву
членистоногих
.
Тому
летальна
доза
пестициду
проникає
крізь
кутикулу
швидше
і
менше
детоксикується
в
орга
-
нізмі
.
Однак
зі
зменшенням
розміру
крапель
збільшується
їх
випа
-
ровування
.
Для
запобігання
цьому
використовують
антивипарову
-
вачі
.
Випускається
спеціальний
препарат
АИ
-4
П
,
який
додають
до
робочої
рідини
.
З
цією
метою
використовують
і
сечовину
.
У
тих
випадках
,
коли
ефективність
захисту
зумовлюється
не
тільки
контактною
,
й
кишковою
токсичністю
пестициду
,
що
осів
на
рослині
,
великі
краплини
мають
не
менш
важливе
значення
,
оскіль
-
ки
визначають
більшу
персистентність
хімічних
препаратів
.
Для
максимальної
ефективності
необхідно
забезпечити
най
-
краще
осідання
крапель
,
що
може
бути
досягнуто
при
врахуванні
112
погодних
умов
і
регулюванні
розміру
крапель
.
Однак
найкраще
по
-
криття
може
бути
тільки
у
тому
випадку
,
коли
всі
краплі
будуть
ма
-
ти
приблизно
однаковий
об
’
єм
.
Адже
коли
краплі
відрізняються
в
діаметрі
всього
у
2
рази
,
то
їх
об
’
єм
вже
відрізняється
у
8
разів
,
а
при
зміні
діаметру
у
3
рази
об
’
єм
крапель
відрізнятиметься
у
27
ра
-
зів
.
Дрібніші
краплі
зноситимуться
убік
,
а
великі
,
що
осіли
,
не
за
-
безпечать
рівномірності
покриття
.
Зменшення
об
’
єму
робочої
рідини
,
що
витрачається
на
обробіток
одного
гектара
,
сприяє
підвищенню
ефективності
праці
внаслідок
зниження
транспортних
витрат
,
пов
’
язаних
з
доставкою
води
та
за
-
правлянням
апаратури
.
У
поєднанні
з
економією
пестициду
це
за
-
безпечує
значне
поліпшення
техніко
-
економічних
показників
обро
-
бок
.
Крім
того
,
при
ультрамалооб
’
ємному
обприскуванні
(
УМО
)
не
потрібна
попередня
підготовка
розчинів
і
емульсій
,
що
зменшує
кон
-
такт
працюючих
з
пестицидами
.
Однак
при
цьому
способі
обприску
-
вання
потрібні
спеціальні
пестициди
у
формі
рідких
технічних
про
-
дуктів
або
концентрованих
розчинів
в
органічних
розчинниках
з
додаванням
допоміжних
речовин
,
які
забезпечують
тонке
диспергу
-
вання
.
Для
ультрамалооб
’
ємного
обприскування
необхідна
також
спеціальна
апаратура
,
якої
поки
що
немає
.
До
прогресивних
способів
застосування
робочих
рідин
пестицидів
належить
стрічкове
внесення
їх
на
посівах
просапних
культур
,
гер
-
бігація
,
дискретне
обприскування
плодових
насаджень
.
Суть
стріч
-
кового
внесення
гербіцидів
полягає
в
тому
,
що
вони
вносяться
тіль
-
ки
в
зону
рядка
посіву
на
ширину
15 – 20
см
,
тобто
на
ті
місця
поля
,
які
не
можуть
оброблятися
ґрунтообробними
знаряддями
.
Гербігація
—
це
застосування
гербіцидів
разом
із
поливною
во
-
дою
за
допомогою
дощувальних
установок
.
Для
дискретного
обприскування
плодових
насаджень
на
серій
-
ний
обприскувач
встановлюють
пристрій
,
який
за
допомогою
ульт
-
развуку
виявляє
крони
дерев
і
подає
в
цей
момент
робочу
рідину
в
комунікацію
обприскувача
через
магнітний
клапан
.
Обпилювання
.
Цей
спосіб
полягає
у
безпосередньому
нанесенні
на
поверхню
рослин
,
комах
дрібномелених
пилоподібних
препара
-
тів
пестицидів
за
допомогою
спеціальної
наземної
або
авіаційної
апаратури
.
Перевага
цього
методу
полягає
в
його
простоті
,
високій
продуктивності
та
незалежності
від
наявності
води
.
Основними
недоліками
обпилювання
є
велика
витрата
препара
-
ту
порівняно
з
іншими
способами
,
сильне
запилення
повітря
робочої
зони
,
що
небезпечно
для
працюючих
,
велике
знесення
вітром
і
повіт
-
ряними
течіями
.
Знесення
пилуватих
препаратів
відбувається
часто
на
велику
відстань
,
що
може
мати
небажані
наслідки
.
Пестициди
при
обпилюванні
менш
рівномірно
розподіляються
на
поверхні
,
що
обробляється
,
і
гірше
на
ній
утримуються
.
113
Крім
загальних
вимог
до
пестицидів
до
препаратів
для
обпилю
-
вання
є
спеціальні
вимоги
.
Вони
повинні
добре
розпилюватися
,
рів
-
номірно
осаджуватися
на
поверхні
.
Крім
того
,
вони
повинні
мати
здатність
до
прилипання
і
утримання
на
поверхні
.
Оптимальні
розміри
часточок
при
наземному
обпилюванні
15 – 25
мкм
,
при
авіаційному
— 25 – 40
мкм
.
Для
поліпшення
властивостей
пилоподібних
пестицидів
до
них
додають
3 – 5 %
боніфікаторів
—
мінеральних
масел
(
солярове
,
ве
-
ретенне
),
які
сприяють
флокуляції
найдрібніших
часточок
у
більші
агрегати
.
Це
зменшує
знесення
препарату
при
обпилюванні
,
по
-
ліпшує
його
прилипання
до
поверхні
.
Оскільки
спосіб
має
багато
вад
,
сучасні
пестициди
не
випускаються
у
формі
дусту
і
в
практиці
обпилювання
застосовуються
обмежено
.
Протруювання
.
Це
спеціальний
спосіб
застосування
препаратів
для
знешкодження
збудників
грибних
і
бактеріальних
хвороб
,
які
поширюються
через
насіння
,
садивний
матеріал
і
ґрунт
.
Протрую
-
вання
проводять
спеціальними
фунгіцидними
препаратами
,
які
називають
протруйниками
.
Протруювання
посівного
і
садивного
матеріалу
є
обов
’
язковим
технологічним
заходом
при
вирощуванні
сільськогосподарських
культур
.
Протруювання
сучасними
препа
-
ратами
дає
змогу
знезаразити
насіння
і
садивний
матеріал
від
зо
-
внішньої
і
внутрішньої
інфекції
,
захистити
його
і
проростки
від
ураження
збудниками
хвороб
,
які
знаходяться
у
ґрунті
,
а
також
послабити
негативну
дію
травмування
насіння
за
рахунок
активі
-
зації
його
захисних
властивостей
і
запобігти
розвитку
патогенів
.
Протруювання
дає
можливість
:
³
знезаражувати
насіння
від
збудників
хвороб
рослин
,
що
пере
-
даються
через
насіннєвий
матеріал
;
³
захищати
насіння
і
проростки
від
ураження
фітопатогенними
організмами
;
³
знижувати
пошкодження
сходів
кореневими
гнилями
,
а
також
шкідниками
,
що
живуть
у
ґрунті
;
³
зменшувати
негативний
вплив
травматичних
пошкоджень
на
-
сіння
в
результаті
активації
його
захисних
властивостей
і
запобі
-
гання
розвитку
мікроорганізмів
;
³
стимулювати
ріст
і
розвиток
рослин
завдяки
впливу
препара
-
тів
на
деякі
фізіологічні
процеси
пророслого
насіння
і
рослин
;
³
підвищувати
зимостійкість
озимих
культур
.
Протруйники
повинні
бути
токсичними
для
збудників
хвороб
,
добре
утримуватися
на
поверхні
насіння
і
садивного
матеріалу
,
не
знижувати
їхньої
схожості
.
При
протруюванні
насіння
встановлюють
граничні
строки
його
проведення
перед
висівом
з
урахуванням
можливості
зниження
схожості
при
тривалому
знаходженні
протруйника
на
насінні
.
114
Залежно
від
препарату
,
біології
збудника
хвороб
,
будови
й
інших
особливостей
насіння
в
практиці
захисту
рослин
найбільш
часто
застосовують
сухе
,
напівсухе
,
мокре
,
зі
зволоженням
протруювання
.
Сухе
протруювання
полягає
в
рівномірному
нанесенні
на
поверх
-
ню
насіння
сухих
порошкоподібних
препаратів
.
Переваги
способу
—
простота
виконання
.
Недоліки
—
низька
біологічна
ефективність
у
зв
’
язку
зі
слабким
прилипанням
протруйника
до
насінини
і
утри
-
мання
на
ній
.
При
цьому
погіршуються
санітарно
-
гігієнічні
умови
праці
і
забруднюється
навколишнє
середовище
.
Допускається
як
виняток
(
підвищена
вологість
насіння
).
Напівсухе
протруювання
полягає
в
нанесенні
на
поверхню
на
-
сіння
водних
суспензій
або
розчинів
протруйників
із
розрахунку
20 – 30
л
/
т
з
наступним
3 – 4-
годинним
морінням
,
провітрюванням
і
просушуванням
.
Переваги
—
висока
ефективність
знищення
інфек
-
ції
.
Недоліки
—
підвищення
вологості
насіння
,
значна
трудоміст
-
кість
і
низька
продуктивність
.
Мокре
протруювання
передбачає
сильне
зволоження
або
замочу
-
вання
насіння
у
рідкому
(
розчин
,
суспензія
,
емульсія
)
протруйнику
з
наступним
2-
годинним
морінням
,
провітрюванням
,
просушуван
-
ням
.
Переваги
цього
методу
полягають
у
високій
біологічній
ефек
-
тивності
,
а
недоліки
—
у
необхідності
подальшого
висушування
,
ви
-
сокій
трудомісткості
.
Напівсухе
і
мокре
протруювання
здебільшого
передбачає
використання
40 %
в
.
р
.
формаліну
.
Загальний
недолік
цих
способів
полягає
в
тому
,
що
насіння
не
захищається
від
ура
-
ження
фітопатогенами
,
які
зосереджені
у
ґрунті
(
існує
спеціальна
методика
застосування
формаліну
).
Протруювання
зі
зволоженням
полягає
у
нанесенні
на
поверхню
насіння
суспензій
,
розчинів
,
порошкоподібних
протруйників
з
одно
-
часним
або
подальшим
змочуванням
водою
з
розрахунку
5 – 15
л
/
т
.
Цей
спосіб
дає
змогу
економніше
використовувати
препарати
за
ра
-
хунок
правильного
дозування
рідини
,
наносити
одночасно
з
пестици
-
дом
мікро
-
і
макродобрива
,
регулятори
росту
,
не
проводити
подаль
-
шого
висушування
,
задовольняти
санітарно
-
гігієнічні
умови
праці
.
Недоліками
є
відносна
складність
виконання
роботи
,
зниження
утримання
протруйника
на
насінні
після
випаровування
води
.
Для
поліпшення
прилипання
протруйників
з
метою
запобігання
їх
втрат
через
обсипання
та
для
поліпшення
санітарно
-
гігієнічних
умов
використовують
плівкоутворювальні
речовини
:
натрійкарбокси
-
метилцелюлоза
(Na
КМЦ
),
полівініловий
спирт
(
ПВС
)
або
рідке
комплексне
добриво
(
РКД
).
Це
дає
можливість
зменшувати
витрати
препаратів
на
30 – 50 %
порівняно
з
рекомендованими
без
істотного
зниження
їх
ефективності
.
Протруювання
насіння
і
садивного
матеріалу
можна
виконувати
завчасно
(
за
2 – 3
тижні
до
сівби
)
і
безпосередньо
перед
сівбою
.
До
-
цільність
протруювання
насіннєвого
і
садивного
матеріалу
визнача
-