ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.11.2019
Просмотров: 7298
Скачиваний: 5
150
гаційні
препарати
впливають
по
-
різному
.
Тому
при
їх
використанні
необхідно
детально
знати
фізико
-
хімічні
особливості
кожного
з
них
.
Деякі
фуміганти
можуть
шкідливо
впливати
на
метали
,
фарби
,
тканини
тощо
.
Особливо
цим
відзначається
сірчистий
газ
(
утворю
-
ється
при
спаленні
препаратів
групи
сірки
).
У
вологому
середовищі
корозію
металів
може
спричинити
також
хлорпікрин
.
Препарати
комплексної
дії
—
хімічні
сполуки
,
які
діють
на
шкі
-
дливі
організми
одночасно
контактно
,
кишково
,
системно
і
фуміга
-
ційно
.
Проте
основними
є
контактні
властивості
комплексних
пре
-
паратів
.
Що
ж
до
інших
способів
їх
дії
,
то
вони
,
маючи
підпорядко
-
ване
значення
,
лише
підвищують
ефективність
застосування
цих
препаратів
,
але
не
зумовлюють
її
.
Більшості
комплексних
інсекти
-
цидів
властивий
широкий
діапазон
дії
.
Вони
токсичні
для
рухливих
стадій
розвитку
майже
всіх
гризучих
та
сисних
комах
,
зокрема
,
для
різних
жуків
та
їх
личинок
,
для
гусениць
метеликів
і
несправжніх
гусениць
пильщиків
,
для
саранових
,
багатьох
попелиць
,
трипсів
,
цикадок
,
клопів
тощо
.
Поділ
препаратів
на
вищезазначені
групи
до
певної
міри
умовний
,
адже
більшості
сучасних
препаратів
властива
і
побічна
дія
.
Використання
феромонів
.
Необхідність
вирішення
проблеми
охорони
навколиш
-
нього
природного
середовища
і
захисту
рослин
від
шкідливого
впливу
пестицидів
сприяло
виникненню
нового
напряму
в
науці
та
практиці
захисту
рослин
—
управління
живими
організмами
за
допомогою
хімічних
сполук
.
Значну
кількість
із
відомих
природних
проявів
хімічної
ко
-
мунікації
можна
використати
для
вирішення
практичних
завдань
шляхом
втручання
у
взаємовідносини
всередині
тваринного
і
рос
-
линного
світу
,
а
також
при
взаємодії
між
ними
.
Особливо
привабливою
є
можливість
втручатися
в
життєдіяль
-
ність
комах
за
допомогою
феромонів
.
На
сьогодні
накопичено
знач
-
ний
досвід
використання
цих
хімічних
сполук
для
регулювання
по
-
ведінки
комах
,
зниження
чисельності
шкідливих
видів
,
стримуван
-
ня
популяцій
на
безпечному
рівні
.
Феромони
комах
(
телегрени
,
сексатрактакти
,
кайромони
)
є
біоло
-
гічно
активними
речовинами
(
БАР
),
які
продукуються
спеціалізо
-
ваними
залозами
і
виділяються
в
навколишнє
природне
середови
-
ще
,
специфічно
впливають
на
поведінку
,
метаболізм
та
фізіологіч
-
ний
стан
інших
особин
того
самого
виду
.
Комахи
виділяють
статеві
феромони
,
які
забезпечують
зустріч
і
«
розпізнавання
»
особин
різної
статі
і
стимулюють
статеву
поведінку
.
Інші
—
забезпечують
скуп
-
чення
значної
кількості
особин
на
певній
території
,
а
феромони
«
тривоги
»
викликають
реакції
втечі
,
агресії
тощо
.
Давно
відомо
,
що
самки
деяких
видів
комах
здатні
приваблюва
-
ти
самців
на
значній
відстані
,
інколи
за
кілька
кілометрів
,
виділя
-
Інші
хімічні
сполуки
,
що
контролюють
поведінку
комах
151
ючи
леткі
речовини
з
надзвичайною
біологічною
активністю
.
Відо
-
мо
,
що
30
молекул
такого
статевого
феромону
,
або
10
–14
мкг
,
спри
-
чинює
реакцію
самця
.
Ці
молекули
потрапляють
на
вусики
самця
,
викликаючи
симетричний
імпульс
у
нервах
,
які
передають
відпо
-
відну
реакцію
на
мускулатуру
.
Така
реактивна
дія
спричинюється
тільки
специфічним
феромоном
.
Встановлено
,
що
феромони
викликають
не
тільки
статеву
реак
-
цію
.
Всі
хімічні
речовини
,
які
виділяються
тваринами
,
викликають
ту
чи
іншу
фізіологічну
або
поведінкову
реакцію
особин
того
самого
виду
.
Мурашки
,
наприклад
,
виділяють
слідові
феромони
,
які
дають
можливість
іншим
членам
колонії
знаходити
дорогу
до
мурашника
.
У
більшості
комах
статеві
феромони
виділяються
самками
,
вод
-
ночас
описано
107
видів
комах
,
у
яких
самці
феромонами
приваб
-
люють
самок
.
Феромони
—
дуже
складні
за
природою
хімічні
речовини
.
Так
,
у
яблуневої
плодожерки
виявлено
сім
різних
компонентів
феромону
.
Головним
з
них
є
лише
крищомоз
,
а
інші
або
підсилюють
,
або
стри
-
мують
його
дію
.
Після
визначення
складу
феромону
тутового
шовкопряда
в
1959
р
.
дослідження
цих
речовин
у
багатьох
країнах
світу
розвива
-
лись
бурхливими
темпами
.
Так
,
на
початок
90-
х
років
ХХ
ст
.
описа
-
но
феромонні
речовини
у
672
видів
комах
.
Серед
вивчених
феромонів
виявлена
певна
закономірність
,
яка
дає
змогу
провести
їх
розподіл
за
хімічним
складом
на
три
групи
:
насичені
спирти
та
їх
ефіри
,
аліфатичні
кислоти
і
терпеноподібні
сполуки
.
Найбільша
кількість
відомих
феромонів
належить
до
пер
-
шої
групи
.
Нині
вивчено
понад
250
видів
комах
,
здатних
виділяти
феромо
-
ни
.
Залежно
від
реакції
особин
протилежної
статі
феромони
умовно
поділені
на
три
групи
.
Першу
складають
феромони
,
які
виділяють
-
ся
самками
(
яблунева
плодожерка
,
непарний
шовкопряд
).
До
другої
належать
феромони
,
які
виділяються
самцями
(
ріпаковий
білан
,
клоп
-
черепашка
).
До
третьої
групи
—
феромони
,
які
виділяються
самцями
і
самками
для
взаємного
приваблювання
(
жуки
-
короїди
).
Більшість
видів
комах
продукують
феромони
першої
групи
і
лише
25 %
вивчених
видів
продукують
феромони
другої
групи
.
У
державах
СНД
для
виробничого
використання
рекомендовано
феромони
східної
,
сливової
та
яблуневої
плодожерок
(
ПАК
-1
П
,
ПАК
-1
К
,
ПАК
-5,
ПАК
-6,
ферофлор
СР
,
КМ
,
НМ
,
ЕА
,
ХС
та
ін
.)
Статеві
феромони
є
найбільш
активними
фізіологічними
речо
-
винами
,
які
відомі
на
даний
час
.
Як
регулятори
-
ювенільники
і
сти
-
мулятори
процесів
відтворення
виду
вони
здатні
у
незначних
кіль
-
костях
викликати
відповідні
реакції
особин
іншої
статі
того
самого
виду
.
Завдяки
високій
активності
статевих
феромонів
самці
і
самки
комах
у
природних
умовах
мають
можливість
відшукувати
одне
од
-
152
ного
на
значній
відстані
.
Так
,
самка
непарного
шовкопряда
при
-
ваблює
самців
на
відстані
400
м
,
а
виділення
феромону
однієї
самки
соснового
пильщика
приваблює
понад
11
тис
.
самців
на
відстані
17,5
км
протягом
восьми
діб
.
Статеві
феромони
здебільшого
мають
вузьку
видову
специфічність
.
Із
вивчених
феромонів
тільки
феро
-
мон
самки
кукурудзяного
метелика
є
спільним
для
двох
видів
ко
-
мах
,
які
належать
до
різних
родин
.
Успіхи
в
галузі
дослідження
феромонів
і
можливість
мати
їх
в
необхідній
кількості
дали
змогу
на
практиці
переконатися
у
перева
-
гах
їх
використання
.
Вони
мають
високу
біологічну
активність
,
спе
-
цифічність
,
безпечні
для
навколишнього
природного
середовища
.
Використання
феромонів
дає
можливість
не
знищувати
,
а
регулю
-
вати
чисельність
шкідливої
популяції
в
економічно
доступних
ме
-
жах
.
Застосування
феромонів
для
захисту
рослин
започатковано
не
-
давно
.
Особливо
ефективним
є
використання
пасток
з
синтетич
-
ними
статевими
феромонами
як
засобу
раннього
виявлення
шкід
-
ників
,
спостереження
за
сезонною
динамікою
їх
популяцій
,
опти
-
мізації
раціонального
використання
хімічних
засобів
захисту
рос
-
лин
.
При
створенні
оптимальної
щільності
феромонних
пасток
мігра
-
ція
комах
може
досягти
98 %.
Протандрію
,
тобто
передчасне
форму
-
вання
статевої
зрілості
самців
порівняно
з
самками
,
зареєстровано
майже
у
всіх
видів
вивчених
чорнишів
.
Це
дає
можливість
відлов
-
лювати
значну
(
до
70 %)
частину
самців
до
масової
появи
статевоз
-
рілих
самок
.
Одержано
високу
біологічну
ефективність
синтетично
-
го
феромону
бурякової
мінуючої
молі
,
окличної
,
озимої
і
бавовняної
совок
,
злакової
листовійки
.
Поєднання
феромонних
пасток
з
кольоровими
і
ароматичними
приваблювачами
значно
підвищує
їх
ефективність
.
У
багатьох
ви
-
падках
адитивна
дія
досягається
також
при
використанні
в
одній
пастці
феромонів
різних
видів
шкідників
.
Для
цілого
ряду
комах
розроблені
і
досить
успішно
використову
-
ються
заходи
безпосереднього
регулювання
їх
чисельності
за
допо
-
могою
синтетичних
статевих
феромонів
(
створення
так
званого
«
сам
-
цевого
вакууму
»).
Особливого
значення
такі
методи
набувають
при
розробці
заходів
боротьби
і
нагляду
за
шкідниками
,
що
живуть
по
-
тайки
.
Відстань
приваблювання
самців
феромонними
пастками
за
-
лежить
від
виду
і
дози
феромону
.
Регулятори
росту
,
розвитку
і
розмноження
комах
(
РРР
).
У
зв
’
язку
з
екологічними
проблемами
щодо
збереження
навколишнього
при
-
родного
середовища
першочерговими
завданнями
є
пошук
,
ство
-
рення
і
впровадження
в
практику
ефективних
і
безпечних
засобів
захисту
рослин
з
новими
механізмами
дії
порівняно
з
традиційними
пестицидами
.
Одним
із
перспективних
наукових
напрямів
є
вико
-
153
ристання
хімічних
сполук
,
які
здатні
регулювати
ріст
,
розвиток
і
розмноження
шкідливих
комах
.
Основною
особливістю
РРР
,
які
відрізняють
їх
від
традиційних
інсектицидів
,
є
відсутність
у
них
прямої
токсичної
дії
.
Вони
здатні
спричинювати
в
живих
організмах
численні
біохімічні
зміни
.
До
цієї
групи
належать
синтезовані
і
виділені
з
природних
дже
-
рел
БАР
різної
хімічної
природи
,
які
впливають
на
гормональну
активність
комах
.
Здебільшого
вони
виявляють
свою
дію
як
антаго
-
ністи
гормонів
або
вибірково
діють
на
окремі
локуси
нейроендо
-
кринної
системи
комах
,
змінюючи
її
функціональну
активність
.
По
-
дібно
до
традиційних
інсектицидів
РРР
комах
за
способом
дії
пред
-
ставлені
у
формі
препаратів
контактної
,
кишкової
,
фумігаційної
та
системної
дії
.
Вони
характеризуються
також
ступенем
токсичності
,
персистент
-
ності
й
інших
екотоксикологічних
параметрів
.
Як
правило
,
РРР
ко
-
мах
—
малотоксичні
або
майже
не
токсичні
для
теплокровних
тва
-
рин
(
ЛД
50
> 10
г
/
кг
).
Вони
діють
на
такі
системи
і
функції
комах
,
які
або
відсутні
у
теплокровних
тварин
(
линяння
,
метаморфоз
,
діапау
-
за
),
або
регулюються
у
хребетних
іншим
типом
гормонів
.
Як
зазна
-
чалося
раніше
,
їх
знищувальна
дія
виявляється
не
в
токсикації
ор
-
ганізму
(
його
органів
,
тканин
),
а
в
порушенні
процесів
онтогенезу
через
зміну
загального
гормонального
балансу
.
Комахи
при
цьому
гинуть
внаслідок
розкоординованості
розвитку
окремих
органів
або
метаболічних
процесів
.
Важливою
відмінністю
РРР
комах
від
інсек
-
тицидів
є
різка
мінливість
чутливості
до
них
комах
залежно
від
етапу
онтогенезу
.
Виділяють
такі
основні
групи
РРР
комах
.
Аналоги
ювенільного
гормону
,
або
ювеноїди
.
Це
природні
або
синтетичні
сполуки
,
які
імітують
функції
негативних
гормонів
ко
-
мах
і
спричинюють
морфогенетичний
або
гонадотропний
ефекти
,
а
також
включення
імагіальної
діапаузи
.
Найпоширенішими
є
зару
-
біжні
препарати
—
метокрен
,
гідропрен
,
кінопрен
,
екофеноцен
,
реноксикарб
,
ювеніл
(
останній
є
перспективним
у
боротьбі
з
попе
-
лицями
,
непарним
шовкопрядом
,
комахами
,
мухами
,
тарганами
).
Антиювенільні
препарати
,
або
прекоцени
.
Препарати
,
які
нале
-
жать
до
цієї
групи
,
пригнічують
секреторну
діяльність
залоз
або
блокують
синтез
ювенільних
гормонів
,
спричинюють
порушення
метаморфозу
або
репродуктивної
функції
комах
(
зарубіжні
препа
-
рати
прекоцен
1
і
2).
Аналоги
гормону
линяння
комах
(
екдизоїди
).
Речовини
цієї
гру
-
пи
структурно
відрізняються
від
гормону
линяння
комах
,
але
іміту
-
ють
його
функціональну
активність
(
порушують
линяння
,
виклю
-
чають
лялечкову
або
личинкову
діапаузу
).
154
Антиекдизоїди
.
Речовини
,
які
імітують
дію
екдистероїдних
гор
-
монів
і
стимулюють
процеси
линяння
,
а
також
виявляють
ларві
-
цидну
дію
.
Інгібітори
синтезу
хітину
.
За
своєю
природою
—
це
гормональні
речовини
,
які
інгібують
синтез
хітину
у
комах
.
Основною
особливіс
-
тю
їх
є
здатність
пригнічувати
процес
формування
кутикули
в
пері
-
од
росту
і
розвитку
,
у
зв
’
язку
з
чим
відмирання
гусениць
відбуваєть
-
ся
під
час
їх
линяння
,
а
яєць
—
в
період
завершення
ембріонально
-
го
розвитку
.
Найбільша
біологічна
ефективність
цих
препаратів
ви
-
являється
при
застосуванні
їх
при
масових
яйцекладках
і
відро
-
дженні
гусениць
з
яєць
.
Для
досягнення
бажаного
позитивного
ефекту
їх
необхідно
застосовувати
в
період
масового
льоту
метели
-
ків
,
відкладання
яєць
і
початку
відродження
гусениць
.
Ефект
від
препаратів
цієї
групи
виявляється
не
одразу
після
їх
застосування
,
а
через
декілька
діб
при
черговому
линянні
гусениць
.
Практичне
використання
знайшли
препарати
димелін
,
каскад
,
алсістин
,
атаб
-
рон
,
інсегар
,
номолт
,
сонет
,
ейм
,
кабан
,
метопрен
,
аплауд
,
тригард
,
дарт
і
деякі
інші
.
При
обприскуванні
рослин
робочими
рідинами
препарати
на
рослинних
органах
зберігаються
15 – 20
діб
навіть
за
наявності
опадів
.
Регулятори
росту
,
розвитку
і
розмноження
комах
останнім
часом
дедалі
більше
набувають
популярності
.
У
майбутньому
вони
стано
-
витимуть
переважну
більшість
в
асортименті
засобів
захисту
рос
-
лин
.
Їх
перевагами
перед
традиційними
інсектицидами
є
висока
біологічна
ефективність
,
мала
токсичність
для
теплокровних
тва
-
рин
і
людей
,
безпечність
для
корисних
представників
фауни
.
Аналоги
пептидних
гормонів
(
нейрогормони
).
Речовини
,
які
на
-
лежать
до
цієї
групи
,
негативно
впливають
на
лялечкову
та
імагіа
-
льну
діапаузу
,
водний
обмін
й
інші
функції
комах
.
Інсектицидних
препаратів
на
основі
речовин
цієї
групи
поки
що
не
створено
і
вза
-
галі
ця
група
РРР
комах
найменш
вивчена
.
Оскільки
нейрогормони
мають
білкову
природу
,
це
в
перспективі
дозволяє
штучно
регулювати
їх
біосинтез
методами
генної
інжене
-
рії
.
Можлива
також
регуляція
секреції
нейрогормонів
,
які
фізіоло
-
гічно
є
важливими
для
комах
і
при
цьому
не
мають
негативного
впливу
на
теплокровних
.
З
метою
порушення
гормонального
балансу
комах
-
шкідників
і
ефективного
використання
інсектицидів
третьої
генерації
найбільш
перспективними
є
такі
наукові
напрями
:
³
створення
методами
генної
інженерії
спеціальних
мікроорга
-
нізмів
,
які
здатні
порушувати
нейрогормональну
регуляцію
у
ко
-
мах
;
³
штучне
посилення
або
пригнічення
нейросекреції
препарата
-
ми
,
які
імітують
дію
відповідних
нейромедіаторів
;