ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.11.2019
Просмотров: 7302
Скачиваний: 5
160
Гігієнічна
класифікація
пестицидів
вивчає
такі
властивості
:
стійкість
,
леткість
,
токсичність
пероральну
та
шкірно
-
резорбтивну
,
кумулятивність
,
бластомогенність
(
канцерогенність
),
тератогенність
(
виродливість
),
ембріотоксичність
(
дія
на
материнські
органи
),
алер
-
генність
та
деякі
інші
.
У
системі
безпечного
поводження
з
пестицидами
важливе
місце
посідає
методологія
встановлення
класу
небезпеки
препаратів
за
ступенем
їх
токсичності
й
небезпеки
для
людини
.
Клас
небезпеки
вказується
на
етикетці
пестициду
,
у
рекомендаціях
щодо
його
засто
-
сування
та
іншій
нормативно
-
інструктивній
документації
.
Класом
небезпеки
пестициду
визначаються
можливість
та
умови
його
впровадження
,
реєстраційні
вимоги
,
обсяг
необхідних
дослі
-
джень
,
а
також
особливості
контролю
й
нагляду
.
Так
,
застосування
пестицидів
авіаметодом
можливе
тільки
для
помірно
-
і
малонебез
-
печних
препаратів
.
Для
використання
в
особистих
підсобних
госпо
-
дарствах
(
ОПГ
),
як
правило
,
рекомендуються
також
препарати
цих
класів
небезпеки
.
Застосування
небезпечних
пестицидів
у
сільському
господарстві
дозволяється
здійснювати
тільки
фахівцям
із
захисту
рослин
або
під
їх
контролем
.
Крім
того
,
у
деяких
випадках
при
застосуванні
препа
-
ратів
цього
класу
рекомендується
проведення
моніторингу
можли
-
вості
забруднення
навколишнього
середовища
тощо
.
Таким
чином
,
правильність
та
об
’
єктивність
встановлення
кла
-
су
небезпеки
пестицидів
є
важливою
науково
-
практичною
пробле
-
мою
.
Класифікація
поширюється
на
технічні
діючі
речовини
і
препа
-
ративні
форми
пестицидів
для
умов
їх
зберігання
й
застосування
.
Класифікація
не
поширюється
на
умови
виробництва
і
транспорту
-
вання
пестицидів
.
Для
оцінки
небезпеки
пестицидів
при
їх
вироб
-
ництві
необхідно
користуватися
нормативно
-
правовими
документа
-
ми
.
Першою
такою
спробою
розробки
гігієнічних
критеріїв
оцінки
пе
-
стицидів
слід
вважати
«
Методичні
вказівки
по
гігієнічній
і
токсико
-
логічній
оцінці
отрутохімікатів
» (1956).
З
роками
критерії
уточнювалися
,
удосконалювалися
.
В
1998
р
.
МОЗУ
затвердило
нову
«
Гігієнічну
класифікацію
пестицидів
за
сту
-
пенем
небезпеки
»,
згідно
з
якою
пестициди
поділяються
на
чотири
класи
: I —
надзвичайно
небезпечні
; II —
небезпечні
; III —
помірно
небезпечні
; IV —
малонебезпечні
(
аналогічна
класифікація
Л
.
І
.
Медведя
та
ін
., 1968).
Віднесення
пестициду
до
конкретного
класу
небезпеки
ґрунту
-
ється
на
принципі
комплексної
оцінки
властивостей
з
урахуванням
лімітуючого
критерію
шкідливості
,
тобто
оцінка
здійснюється
за
критерієм
,
який
визначає
найбільшу
небезпеку
пестициду
для
здо
-
ров
’
я
людини
.
161
Клас
небезпеки
пестициду
визначається
фахівцями
-
експертами
медико
-
біологічного
профілю
.
Класифікації
підлягають
діюча
речовина
та
її
препаративні
форми
.
Під
час
розв
’
язання
питання
про
можливість
застосування
конк
-
ретного
пестициду
повинен
враховуватися
не
лише
клас
небезпеки
згідно
з
класифікацією
,
а
й
результати
досліджень
за
оцінкою
ре
-
альної
небезпеки
препарату
для
працівників
(
операторів
)
та
насе
-
лення
.
Як
правило
,
пестициди
І
класу
небезпеки
не
рекомендуються
для
застосування
в
сільському
господарстві
.
Обмежене
застосування
їх
можливе
у
виняткових
випадках
(
гостра
потреба
знищення
шкідливих
об
’
єктів
)
за
таких
умов
:
³
препаративна
форма
,
технологія
та
суворі
регламенти
застосу
-
вання
зводять
до
мінімуму
реальну
небезпеку
цих
речовин
для
працівників
,
населення
і
навколишнього
середовища
;
³
роздрібний
продаж
забороняється
;
³
усі
роботи
проводяться
тільки
спеціалістами
відповідного
про
-
філю
та
під
контролем
службових
осіб
.
Цей
виняток
не
поширюється
на
речовини
,
які
мають
канце
-
рогенні
або
мутагенні
властивості
і
застосування
яких
забороня
-
ється
.
Пестициди
ІІ
класу
небезпеки
у
разі
необхідності
можуть
застосо
-
вуватися
в
господарствах
тільки
спеціалістами
із
захисту
рослин
або
під
їх
контролем
чи
особами
,
що
пройшли
спеціальну
фахову
підго
-
товку
,
за
умов
суворої
регламентації
застосування
,
яка
гарантує
їх
безпеку
для
працівників
,
населення
і
навколишнього
середовища
.
Роздрібна
торгівля
пестицидами
ІІ
класу
допускається
лише
осо
-
бами
,
що
пройшли
спеціальну
фахову
підготовку
.
Пестициди
ІІІ
і
IV
класів
небезпеки
застосовуються
відповідно
до
вимог
чинних
санітарних
норм
,
правил
,
інструкцій
та
рекоменда
-
цій
.
При
цьому
для
препаратів
ІІІ
класу
небезпеки
забороняється
роздрібна
торгівля
в
неспеціалізованих
торгових
місцях
.
До
класифікації
включено
показники
токсичності
під
час
перо
-
ральної
,
нашкірної
та
інгаляційної
дії
,
критерії
кумулятивної
,
алер
-
генної
,
тератогенної
,
ембріотоксичної
,
репродуктивної
,
мутагенної
,
канцерогенної
дії
та
стійкості
в
ґрунті
.
Всі
пестицидні
препарати
мають
застосовуватися
за
умови
обов
’
язкового
дотримання
Державних
санітарних
правил
«
Транспор
-
тування
,
зберігання
та
застосування
пестицидів
у
народному
госпо
-
дарстві
» (1998).
Класифікація
є
предметом
дискусії
щодо
гармонізації
європейських
і
американських
вимог
до
реєстрації
та
регламентації
пестицидів
.
На
підставі
даних
про
фізико
-
хімічні
та
токсикологічні
властиво
-
сті
пестицидних
препаратів
,
а
також
аналізу
випадків
отруєння
лю
-
162
дей
,
причин
забруднення
довкілля
та
продуктів
харчування
сфор
-
мульовані
гігієнічні
умови
до
пестицидних
препаратів
:
³
в
сільському
та
лісовому
господарстві
використовуються
пере
-
важно
малотоксичні
для
теплокровних
тварин
і
людей
препарати
(
за
винятком
родентицидів
);
³
не
використовуються
стійкі
речовини
,
які
не
розкладаються
в
природних
умовах
на
нетоксичні
компоненти
протягом
двох
і
біль
-
ше
років
;
³
недоцільно
використовувати
препарати
,
які
мають
виражені
кумулятивні
властивості
;
³
не
допускаються
до
використання
речовини
,
в
яких
при
попе
-
редньому
вивченні
виявлені
канцерогенні
,
мутагенні
,
ембріотоксич
-
ні
й
алергенні
властивості
.
У
зв
’
язку
з
різним
впливом
пестицидів
на
людину
і
ссавців
Мініс
-
терством
охорони
здоров
’
я
колишнього
СРСР
були
затверджені
кри
-
терії
для
характеристики
ступеня
токсичної
дії
пестицидів
на
тепло
-
кровних
,
які
не
скасовувалися
державними
установами
України
.
Згід
-
но
з
цими
нормативами
вони
визначаються
за
такими
показниками
:
токсичність
оральна
,
шкірно
-
резорбтивна
,
інгаляційна
;
кумулятив
-
ність
;
стійкість
у
навколишньому
середовищі
(
табл
. 4).
Таблиця
4.
Гігієнічна
класифікація
пестицидів
(
Л
.
І
.
Медвідь
,
А
.
В
.
Павлов
, 1968)
Ступінь
шкідливості
за
основними
критеріями
Показник
шкідливості
Група
гігієнічної
класифіка
-
ції
Оральна
токсичність
Сильнодіючі
отруйні
речовини
(
СДОР
)
ЛД
50
— 50
мг
/
кг
І
Високотоксичні
ЛД
50
— 50 – 200
мг
/
кг
ІІ
Середньої
токсичності
ЛД
50
— 200 – 1000
мг
/
кг
ІІІ
Слабкотоксичні
ЛД
50
— 1000
мг
/
кг
і
вище
І
V
Шкірно
-
резорбтивна
токсичність
Гостро
виявлена
ЛД
50
— 500
мг
/
кг
,
шкірно
-
оральний
коефіцієнт
— 3
І
Виявлена
ЛД
50
— 500 – 2000
мг
/
кг
,
шкірно
-
оральний
коефіцієнт
— 3 – 10
ІІ
Слабко
виявлена
ЛД
50
— 2000
мг
/
кг
і
вище
,
шкірно
-
оральний
коефіцієнт
— 10
ІІІ
Небезпечність
речовин
за
ступенем
леткості
(
при
хронічній
дії
)
Гостро
виявлена
Насичуюча
концентрація
більша
або
дорівнює
токсичній
І
Виявлена
Насичуюча
концентрація
більша
від
порогової
ІІ
Слабко
виявлена
Насичуюча
концентрація
не
виявляє
порогової
дії
ІІІ
163
Продовження
табл
. 4
Ступінь
шкідливості
за
основними
критеріями
Показник
шкідливості
Група
гігієніч
-
ної
кла
-
сифікації
Кумуляція
Надкумуляція
Коефіцієнт
кумуляції
до
1
І
Виявлена
Коефіцієнт
кумуляції
1 – 3
ІІ
Помірна
Коефіцієнт
кумуляції
3 – 5
ІІІ
Слабко
виявлена
Коефіцієнт
кумуляції
5
І
V
Стійкість
(
у
ґрунті
)
Дуже
стійкі
Період
піврозпаду
1 – 2
роки
І
Стійкі
Період
піврозпаду
0,5 – 2
роки
ІІ
Помірно
стійкі
Період
піврозпаду
1 – 6
місяців
ІІІ
Малостійкі
Період
піврозпаду
до
1
місяця
І
V
Бластомогенність
Дійсно
канцерогенні
Відомо
виникнення
раку
у
людей
,
сильні
канцерогени
у
дослідах
на
тваринах
І
Канцерогенні
Канцерогенність
доведена
у
дослідах
на
тваринах
,
але
не
доведена
у
людей
ІІ
Слабко
канцерогенні
Слабкі
канцерогени
у
дослідах
на
тва
-
ринах
ІІІ
Підозрілі
на
бластомо
-
генність
Те
саме
І
V
Тератогенність
Дійсно
тератогени
Відомі
виродливості
у
людей
,
що
відтворюються
експериментально
на
тваринах
І
Підозрілі
на
тератоген
-
ність
Наявність
експериментальних
даних
щодо
виродливості
на
тваринах
ІІ
Ембріотоксичність
Вибіркова
Визначається
у
дозах
,
не
токсичних
для
материнського
організму
І
Помірна
Виявляється
поряд
з
іншими
токсичними
ефектами
ІІ
Алергенність
Сильні
алергени
Спричинюють
алергічний
стан
у
більшо
-
сті
людей
навіть
у
незначних
дозах
за
звичайних
обставин
І
Слабкі
алергени
Спричинюють
алергію
в
окремих
індивідуумів
ІІ
Токсичність
є
одним
з
важливих
показників
впливу
пестицидів
на
живі
організми
і
довкілля
.
Мірою
токсичності
є
доза
.
Токсичний
ефект
залежить
від
кількості
та
часу
перебування
людини
,
тварини
,
збудника
тощо
під
впливом
пестицидів
.
Токсичність
залежить
від
впливу
та
кількості
діючої
речовини
основних
або
інертних
розчинних
інгредієнтів
.
Особливо
небезпечні
такі
форми
,
як
пил
,
гранули
,
порошок
,
емульсійні
концентрати
.
Ток
-
сичність
конкретного
пестициду
можна
визначити
,
обробивши
різ
-
164
ними
дозами
діючої
речовини
та
різними
формами
продукту
піддо
-
слідних
тварин
(
щурів
,
мишей
,
кролів
,
собак
)
або
окремі
види
рос
-
лин
.
Вивчення
токсичності
допомагає
визначити
ризик
впливу
пес
-
тициду
на
людину
.
Оральна
токсичність
визначає
ураження
організму
при
потрап
-
лянні
хімічних
сполук
у
шлунок
(
одноразове
введення
речовини
у
шлунок
піддослідним
тваринам
з
визначенням
ЛД
50
).
За
мірою
ток
-
сичності
сучасні
пестициди
поділяють
на
чотири
групи
:
1)
сильнодіючі
(
СДОР
),
які
мають
ЛД
50
менш
як
50
мг
/
кг
живої
маси
;
2)
високотоксичні
—
ЛД
50
= 50 – 200
мг
/
кг
;
3)
середньотоксичні
—
ЛД
50
= 200 – 1000
мг
/
кг
;
4)
малотоксичні
—
ЛД
50
понад
1000
мг
/
кг
.
Шкірно
-
резорбтивна
(
дермальна
)
токсичність
визначає
уражен
-
ня
шкіри
і
ступінь
проникнення
речовини
в
організм
крізь
непо
-
шкоджену
шкіру
(
одноразове
нанесення
речовини
на
шкіру
з
оцін
-
кою
токсичної
дії
за
критерієм
ЛД
50
).
За
ступенем
шкірно
-
резорбтивної
токсичності
пестициди
поділя
-
ються
на
три
групи
:
1)
гостро
виявлена
—
ЛД
50
при
надходженні
хімічних
сполук
крізь
шкіру
менше
300
мг
/
кг
,
шкірно
-
оральний
коефіцієнт
(
відношення
ЛД
50
при
нанесенні
на
шкіру
до
ЛД
50
при
введенні
сполуки
в
шлунок
,
який
характеризує
ступінь
шкірної
резорбції
ЛД
50
)
менший
за
1;
2)
виявлена
—
ЛД
50
крізь
шкіру
300 – 1000
мг
/
кг
,
шкірно
-
оральний
коефіцієнт
1 – 3;
3)
слабко
виявлена
—
ЛД
50
на
шкіру
понад
1000
мг
/
кг
,
шкірно
-
оральний
коефіцієнт
більш
як
3.
Пестициди
,
які
належать
до
першої
групи
гігієнічної
класифіка
-
ції
,
не
використовуються
у
сільськогосподарському
виробництві
,
оскільки
вони
здатні
спричинити
гостре
отруєння
людини
при
по
-
траплянні
на
шкіру
.
При
використанні
пестицидів
,
які
належать
до
другої
групи
токсичності
,
необхідно
чітко
дотримуватися
заходів
безпеки
,
щоб
запобігти
потраплянню
їх
на
шкіру
.
Проблема
надходження
токсичних
речовин
через
шкіру
(
резорб
-
ція
)
має
багато
аспектів
:
залежність
проникнення
від
структури
і
фізико
-
хімічних
властивостей
речовин
;
механізми
і
шляхи
проник
-
нення
;
проникність
окремих
частин
шкіри
для
пестицидів
тощо
.
Інгаляційна
токсичність
характеризує
небезпечність
речовини
при
проникненні
в
організм
через
органи
дихання
і
залежить
від
ступеня
леткості
.
Ураження
очей
свідчить
про
потрапляння
хімічних
сполук
в
органи
зору
.
Залежно
від
ступеня
токсичності
розрізняють
:
³
дуже
небезпечні
речовини
—
насичена
концентрація
більша
або
дорівнює
летальній
;
³
небезпечні
—
насичена
концентрація
більша
від
порогової
і
концентрації
,
яка
в
окремих
випадках
спричинює
летальний
ефект
;