ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.11.2019
Просмотров: 7249
Скачиваний: 5
25
1.5.2.
Фактори
,
які
впливають
на
токсичність
пестицидів
Фактори
,
які
впливають
на
токсичність
пестицидів
та
їх
поведін
-
ку
в
навколишньому
середовищі
,
умовно
поділяють
на
біотичні
і
абіотичні
.
Джерелом
біотичних
факторів
є
безпосередньо
живий
організм
або
будь
-
яка
сукупність
організмів
.
Окремі
препарати
виявляють
свою
токсичність
проти
одного
виду
і
не
діють
або
виявляють
слабку
токсичність
до
іншого
.
Не
менш
важливе
значення
мають
стадія
розвитку
і
вік
шкідливого
організму
.
Відомо
,
що
більшість
молодих
гусениць
і
личинок
чутливіші
до
токсичної
дії
інсектицидів
порів
-
няно
з
імаго
.
У
стійкості
шкідників
до
токсичної
дії
хімічних
засобів
важливу
роль
відіграють
зовнішні
покриви
і
анатомо
-
морфологічні
особливості
організму
.
Значно
зменшується
проникнення
препарату
всередину
організму
,
вкритого
восковим
шаром
(
щитівки
,
личинки
окремих
шкідників
тощо
).
Високостійкими
є
також
яйця
комах
,
кліщів
,
окремі
форми
грибів
,
цисти
нематод
,
непроросле
насіння
бур
’
янів
.
Деякі
шкідники
здатні
виявляти
особливі
захисні
реакції
,
які
запобігають
проникненню
токсичних
речовин
в
організм
.
До
таких
реакцій
,
зокрема
,
належать
блювання
,
пронос
(
при
застосуванні
2,0
2,2
2,4
2,6
2,8
3,0
3,2
4,4
4,6
4,8
5,0
5,2
5,4
3,4
4,2
*
*
*
*
Логарифми
концентрацій
См
ер
тн
іс
ть
,
про
біт
и
Рис
. 1.
Графік
для
визначення
ефективності
дії
пестициду
26
інсектицидів
кишкової
дії
),
внаслідок
чого
травний
канал
очищу
-
ється
від
отруйної
їжі
.
При
використанні
речовин
фумігаційної
дії
у
комах
на
тривалий
час
закриваються
дихальні
отвори
,
що
необхідно
враховувати
при
визначенні
експозиції
.
У
відповідь
на
дію
препа
-
ратів
контактної
дії
у
слимаків
спостерігається
надмірне
виділення
слизових
речовин
,
які
склеюють
часточки
препарату
і
значно
змен
-
шують
його
токсичну
дію
.
Для
шкідників
,
збудників
хвороб
рослин
характерною
є
індиві
-
дуальна
стійкість
до
токсичності
хімічних
засобів
захисту
рослин
.
Встановлено
,
що
в
однаковому
віці
окремі
види
виявляють
різну
стійкість
до
того
чи
іншого
препарату
.
При
цьому
має
значення
па
-
тологічний
стан
окремих
органів
і
систем
,
а
також
загальний
фізіо
-
логічний
стан
організму
.
Токсична
дія
препарату
залежить
також
від
періоду
його
застосування
протягом
доби
.
На
токсичність
препа
-
ратів
впливають
і
статеві
особливості
.
Встановлено
,
що
самки
менш
чутливі
до
кишкових
препаратів
,
ніж
самці
.
Абіотичні
фактори
—
сукупність
органічних
факторів
(
неживої
природи
),
фізичної
або
хімічної
дії
(
клімат
,
світло
,
температура
,
во
-
логість
повітря
і
ґрунту
,
вітер
,
радіоактивне
випромінювання
,
склад
води
,
повітря
,
рельєф
місцевості
та
ін
.),
які
прямо
або
опосередкова
-
но
впливають
на
живі
організми
і
,
відповідно
,
на
токсичність
хіміч
-
них
засобів
захисту
рослин
.
У
зв
’
язку
з
тим
,
що
стійкість
шкідливих
організмів
значною
мі
-
рою
залежить
від
фізіологічного
стану
останніх
,
умови
,
які
підви
-
щують
життєдіяльність
організмів
,
можуть
посилювати
токсичність
хімічних
сполук
,
а
фактори
,
які
стримують
життєдіяльність
організ
-
мів
,
навпаки
,
не
сприяють
прояву
токсичної
активності
пестицидів
.
Серед
цих
факторів
найбільше
значення
має
температура
.
Під
її
впливом
змінюється
як
активність
самого
препарату
,
так
і
реакція
організму
.
Підвищена
температура
впливає
на
токсичність
препа
-
ратів
двояко
:
з
одного
боку
,
може
підвищуватися
активність
діючої
речовини
препарату
,
а
з
іншого
—
сам
шкідливий
організм
стає
більш
чутливим
до
її
дії
.
Наприклад
,
при
підвищенні
температури
(
до
оптимуму
)
підвищується
фізіологічна
активність
комах
(
дихан
-
ня
,
живлення
тощо
),
що
сприяє
значно
більшому
поглинанню
тка
-
нинами
токсичних
речовин
і
отруєнню
.
Особливо
велике
значення
має
температура
при
використанні
системних
препаратів
.
При
температурах
,
нижчих
за
оптимальні
,
фізіологічні
процеси
в
рослинах
малоактивні
,
переміщення
пожив
-
них
і
пестицидних
речовин
у
провідних
системах
уповільнене
,
у
зв
’
язку
з
чим
токсичність
пестицидів
незначна
або
повністю
відсут
-
ня
.
Відносно
низькі
температури
можуть
впливати
на
формування
резистентності
у
шкідливих
організмів
.
Їх
тканини
і
органи
набу
-
вають
здатності
до
часткової
переробки
і
нейтралізації
тієї
міні
-
мальної
кількості
токсичної
речовини
,
яка
надходить
у
них
.
27
Токсичність
хімічних
сполук
значною
мірою
залежить
від
дози
.
Біологічна
реакція
живого
організму
,
на
який
діє
токсична
речови
-
на
,
спричинюється
лише
незначною
часткою
загальної
дози
,
яка
використовується
на
практиці
.
Ця
частка
інгібує
окремі
важливі
функції
організму
,
після
чого
розвивається
патологічний
процес
,
здатний
призвести
до
його
загибелі
.
Токсичність
залежить
і
від
того
,
як
швидко
і
в
якій
кількості
речовина
проникає
до
місця
дії
і
всту
-
пає
у
взаємодію
з
організмом
.
Тому
будь
-
який
фактор
,
що
впливає
на
процеси
взаємодії
речовини
з
чутливими
органами
,
призводить
до
змін
токсичності
.
Хімічно
стійкі
речовини
більш
тривалий
період
зберігаються
на
об
’
єктах
порівняно
з
малостійкими
,
що
необхідно
враховувати
при
їх
застосуванні
.
При
внесенні
нестійких
препаратів
у
ґрунт
їх
одноча
-
сно
і
ретельно
загортають
,
що
сприяє
підвищенню
їх
токсичності
і
збільшує
тривалість
збереження
у
ґрунті
.
На
вегетуючих
рослинах
високостійкі
препарати
доцільно
застосовувати
при
температурах
,
нижчих
за
оптимальні
,
що
значно
зменшує
їх
звітрюваність
.
При
високих
температурах
їх
використовувати
недоцільно
.
Важливими
факторами
,
що
впливають
на
токсичність
пестици
-
дів
,
є
липкість
,
змочуваність
і
утримуваність
робочих
рідин
на
рос
-
линах
.
З
метою
поліпшення
цих
властивостей
до
робочих
рідин
до
-
дають
різні
речовини
(
приліплювачі
,
змочувачі
,
рідкі
комплексні
добрива
,
поверхнево
-
активні
речовини
).
1.5.3.
Дія
пестицидів
на
рослини
Дія
пестициду
на
рослину
може
бути
прямою
та
опосередкова
-
ною
.
Пряма
дія
виявляється
в
результаті
безпосереднього
проник
-
нення
токсиканту
у
рослину
через
корені
,
стебла
,
листя
.
Опосеред
-
кована
дія
препарату
на
рослину
може
бути
результатом
більш
ак
-
тивного
або
пригніченого
розвитку
мікрофлори
ґрунту
під
впливом
застосованого
пестициду
,
а
також
режиму
живлення
.
При
надхо
-
дженні
препарату
він
швидко
поширюється
по
судинній
системі
рос
-
лини
і
проникає
у
різні
органи
і
тканини
або
локалізується
на
окремих
ділянках
проникнення
.
Залежно
від
цього
дія
пестициду
на
рослину
може
бути
загальною
або
локальною
.
Дія
пестицидів
на
рослини
залежно
від
їх
властивостей
,
дози
і
форми
препарату
,
методів
і
строків
застосування
,
видових
і
вікових
особливостей
,
екологічних
умов
може
бути
пошкоджувальною
,
при
-
гнічувальною
або
стимулювальною
.
При
цьому
слід
враховувати
,
що
вплив
пестицидів
спричинює
кількісні
й
якісні
зміни
сільського
-
сподарської
продукції
.
При
неправильному
застосуванні
пестициди
можуть
виявляти
небажану
дію
або
післядію
на
рослини
,
що
виражається
в
опіках
,
відмиранні
тканин
,
деформації
органів
,
порушенні
строків
дозрі
-
28
вання
.
Фітоцидна
дія
препарату
перебуває
у
прямій
залежності
від
вмісту
в
ньому
діючої
речовини
,
хімічної
активності
,
а
також
від
властивостей
допоміжних
речовин
,
які
входять
до
складу
пестици
-
ду
.
Недопустима
наявність
у
препаратах
надмірної
кількості
віль
-
них
мінеральних
кислот
і
кислих
солей
,
а
також
вуглеводнів
і
аро
-
матичних
сполук
,
які
містяться
у
мінеральних
маслах
.
Опіки
рослин
можуть
викликати
неорганічні
препарати
,
напри
-
клад
мідний
купорос
,
тому
його
застосовують
у
суміші
зі
свіжогаше
-
ним
вапном
у
вигляді
бордоської
рідини
.
Опіки
здатні
викликати
і
органічні
пестициди
.
Ступінь
опіків
рослин
пестицидами
залежить
від
погодних
умов
і
видових
та
сортових
особливостей
рослин
.
Як
правило
,
спекотна
погода
сприяє
прояву
опікової
дії
препаратів
,
що
пов
’
язано
з
інтенсивністю
дихання
рослин
.
Сильніших
опіків
за
-
знають
рослини
,
які
ростуть
у
вологих
умовах
.
Рослини
з
більш
тон
-
кими
покривами
чутливіші
до
негативної
дії
препарату
.
Дія
пестицидів
при
різних
способах
обробки
залежить
від
кілько
-
сті
препарату
,
що
наноситься
на
рослину
.
Токсиканти
у
малих
дозах
не
впливають
негативно
,
а
в
деяких
випадках
навіть
виявляють
стимулювальну
дію
на
ріст
рослин
та
їх
урожайність
.
У
великих
до
-
зах
пестициди
,
як
правило
,
пригнічують
рослини
.
За
характером
дії
пестицидів
на
рослину
можна
умовно
виділити
три
зони
доз
.
Пер
-
ша
— «
зона
малих
доз
»
відповідає
послідовному
посиленню
позитив
-
ного
впливу
препарату
на
ріст
рослин
.
Друга
— «
зона
порогових
доз
»
відповідна
максимальному
прояву
позитивної
дії
препарату
.
Третя
— «
зона
надлишкових
доз
»,
за
яких
настає
пригнічення
росту
рослин
аж
до
повної
загибелі
.
Стимулювальна
дія
пестицидів
виявляється
при
передпосівній
обробці
насіння
або
обприскуванні
рослин
у
підвищенні
схожості
та
енергії
проростання
насіння
,
прискоренні
росту
й
розвитку
рослин
,
у
збільшенні
площі
листкової
поверхні
.
У
даному
випадку
дія
ток
-
сиканту
деякою
мірою
схожа
з
дією
стимуляторів
росту
рослин
.
Але
схожість
має
місце
тільки
при
порівняно
невеликих
дозах
,
при
за
-
стосуванні
підвищених
доз
токсиканти
діють
пригнічувально
.
Помітну
стимулювальну
дію
на
рослини
виявляють
хлорорганіч
-
ні
інсектициди
навіть
у
значних
дозах
.
Значно
меншу
позитивну
дію
на
рослини
і
в
значно
вужчих
межах
доз
виявляють
сучасні
ін
-
сектициди
(
фосфорорганічні
,
піретроїдні
,
карбаматні
),
більшість
фунгіцидів
та
гербіцидів
.
Ці
пестициди
за
певних
умов
виявляють
фітотоксичну
дію
.
Та
чи
інша
дія
пестицидів
на
рослини
зумовлена
складом
,
будо
-
вою
та
іншими
фізико
-
хімічними
властивостями
.
Важливе
значен
-
ня
у
даному
випадку
має
характер
реакції
рослин
на
дію
токсикан
-
тів
.
Відповідна
реакція
рослин
при
обробці
їх
пестицидами
залежить
від
анатомо
-
морфологічних
особливостей
(
товщини
кутикули
,
кіль
-
29
кості
і
розміру
продихів
тощо
),
які
зумовлюють
у
багатьох
випадках
можливість
і
швидкість
проникнення
препарату
в
рослину
.
Крім
того
,
вона
зумовлена
особливостями
фізіологічних
і
біохімічних
процесів
у
рослинах
,
які
в
одних
випадках
приводять
до
швидкого
знешкодження
токсиканту
,
а
в
інших
—
до
пригнічення
життєвих
функцій
,
у
третіх
—
до
посилення
роботи
захисних
механізмів
,
що
мобілізують
на
подолання
негативної
дії
пестицидів
додаткові
ре
-
сурси
поживних
речовин
.
Характер
реакції
рослин
на
дію
пестицидів
залежить
також
від
видових
,
сортових
та
вікових
властивостей
.
Основним
критерієм
стійкості
рослин
до
пестицидів
є
відносна
постійна
їх
продуктив
-
ність
.
Однак
характеристику
культури
необхідно
мати
до
збирання
врожаю
.
У
зв
’
язку
з
цим
оцінку
стійкості
до
пестицидів
можна
про
-
водити
у
різні
фази
розвитку
за
кількома
показниками
:
цитогене
-
тичними
(
виникнення
хромосомних
аномалій
),
морфологічними
(
число
рослин
з
морфозами
листя
,
стебла
,
колоса
),
біохімічними
(
ак
-
тивність
оксидоредуктаз
та
гідролізу
),
продуктивністю
рослин
.
Найбільшу
стимулювальну
дію
пестицидів
встановлено
при
за
-
стосуванні
їх
у
період
інтенсивного
росту
(
фаза
сходів
,
кущіння
у
зернових
;
поява
справжніх
листків
у
бобових
).
Використання
гербі
-
цидів
у
більш
пізні
строки
призводить
до
фітотоксичності
і
знижен
-
ня
врожаю
.
Реакція
рослин
на
дію
пестицидів
визначається
також
умовами
росту
та
якістю
ґрунту
.
При
дефіциті
вологи
у
ґрунті
спостерігається
депресія
росту
і
розвитку
рослин
.
Так
,
при
обробці
насіння
озимої
пшениці
Бі
-58
в
цих
умовах
спричинює
затримку
у
проростанні
на
-
сіння
і
зниження
його
схожості
.
Фунгіцидні
препарати
міді
при
під
-
вищеній
вологості
повітря
в
період
обробки
або
після
неї
виклика
-
ють
опіки
листя
.
Порівняльна
токсичність
пестицидів
для
шкідливих
організмів
і
рослин
,
які
захищають
,
характеризується
коефіцієнтом
безпеки
(
хе
-
мотерапевтичним
коефіцієнтом
).
Він
визначається
відношенням
мінімальної
концентрації
(
дози
)
пестициду
,
що
викликає
загибель
шкідливого
організму
,
до
максимальної
концентрації
(
дози
)
препа
-
рату
,
яку
витримують
рослини
,
що
обробляються
:
1
1
2
2
(
)
,
(
)
К Д
КБ
К Д
=
де
КБ
—
коефіцієнт
безпеки
;
К
1
(
Д
1
) —
мінімальна
концентрація
(
до
-
за
),
при
якій
уражуються
шкідливі
організми
;
К
2
(
Д
2
) —
максимальна
концентрація
(
доза
),
яку
витримують
рослини
,
що
обробляються
.
Чим
більше
значення
коефіцієнта
,
тим
небезпечніший
пестицид
для
захищуваних
рослин
.