Міністерство аграрної політики України
Харківський національний аграрний університет

імені В.В. Докучаєва

Кафедра зоології та ентомології

КУРСОВА РОБОТА

з сільськогосподарської ентомології
на тему: «Бурякова листкова попелиця,бурякова щитоніска, звичайна бурякова блішка та захист від них посівів буряку, 105га»

Виконала студентка 2 групи
3 курсу ФЗР
Царьова Марина Іванівна
Перевірив______________
Оцінка_________________

Харків – 2012

---

ЗМІСТ

Вступ

1. Видовий склад основних шкідників цукрових буряків та їх

шкодочинність…………………………………………………………………………….

2. Основні особливості розвитку найголовніших шкідників і захисні заходи

2.1. Бурякова листкова попелиця………………………………………………………

2.2. Бурякова щитоноска……………………………………………………………......

2.3.Звичайна бурякова блішка………………………………………………………….

3. Методика виявлення та обліку кількості шкідників сільськогосподарських культур………………………………………………………………………………………

4. Захист цукрових буряків від шкідників ……………………………………………

4.1.Суть методів захисту сільськогосподарських культур від шкідників…….

4.2. Система заходів для захисту від шкідників цукрових буряків……………...

4.3. Робочий план захисту цукрових буряків від шкідників……………………….

Висновки…………………………………………………………………………………….

Список використаної літератури…………………………………………………….

ВСТУП

На території України цукрові буряки пошкоджують понад 200 видів шкідників, що належать до різних класів, рядів і родин. Впродовж періоду вегетації вони спричинюють різні типи пошкоджень рослин: виїдають висіяне насіння та паростки, пошкоджують сходи і надземну частину вегетуючих рослин, коренеплоди та кореневу систему. (Зінченко, 2001)

Цукровий буряк є однією з важливих технічних культур. В теперішній час вище 40% світового виробництва цукру отримують з коренеплодів. В нашій країні цукровий буряк - єдине джерело сировини для його отримання.

Українська інтенсивна технологія виробництва буряків у більшій мірі, ніж попередні, зорієнтована на максимальне використання біологічного потенціалу продуктивності нових сортів та гібридів цукрових буряків, за­вдяки яким виробництво, по суті, має справу з культурою з новою біологі­єю, інтенсивним типом процесів створення врожаю, підвищеним вмістом цукру, більшою стійкістю проти хвороб і навіть шкідників, несприятливих кліматичних та погодних умов. Крім того, самі заходи української інтенси­вної технології здатні реагувати не тільки на умови агрокліматичної зони, але й конкретного поля з його ґрунтом та іншими природними особливос­тями (Зубенко, 1991).

Згідно останніх досліджень вчених, цукор відносять до загальновизнаних нешкідливих продуктів. Приблизно 50% цукру використовується у харчовій промисловості, 30% - у хімічній та фармацевтичній, 20% - в інших галузях.

Цукровий буряк має високу кормову цінність. У 100 кг коренеплодів міститься 26 к.о., 1,2 кг перетравного протеїну, 0,5 кг кальцію і 0,5 кг фосфору. За поживністю він переважає кормовий буряк у 2,2 рази. Проте цукровий буряк засвоюється ВРХ тільки на 40%, а кормовий буряк - на всі 100%. Тому згодовувати його худобі недоцільно. (Лихочвор, 2004)

Значно удосконалена система захисту рослин від шкідників, хвороб і бур’янів. Асортимент отрутохімікатів розширився, підвищилась ефектив­ність їх застосування в зменшених дозах.

---

Ефективність захисту рослин від шкідників визначається не тільки кі­лькістю отриманого врожаю, а і підвищенням його якості; в низці випадків збільшується вміст протеїну в зерні, цукру - в коренеплодах цукрового бу­ряку та ін.

Систематичне проведення комплексу заходів по боротьбі з шкідника­ми - важливий резерв підвищення урожайності всіх сільськогосподарських культур (Мигулин, 1983).

1. Видовий склад основних шкідників цукрового буряку

та їх шкодочинність

Цукровий буряк на протязі всього вегетаційного періоду може пошко­джуватися багатьма видами комах. В сучасний час відмічено біля 300 видів шкідників, які пошкоджують буряк, із яких більше ніж 130 із ряду твердо­крилі, 60 із ряду лускокрилі, 40-50 - попелиці, клопи і цикади (Мигулин, 1973).

Світові щорічні втрати врожаю цукрового буряку від шкідників скла­дають 8,3% (Поспелов, 1979).

У зв’язку з дуже великою чисельністю видів шкідників цукрових бу­ряків, різноманітністю шкідливої дії питома вага їх потенційної і реальної загрози врожаю культури значна. За переходу до сівби буряків малими но­рмами висіву насіння та на кінцеву густоту рослин ця загроза з боку шкід­ників сходів може бути катастрофічною. Тому і заходи боротьби з ними набувають першочергової ваги як у комплексі інтегрованої системи захис­ту рослин, так і в усій структурі інтенсивних технологій виробництва цук­рових буряків. Не викликає сумніву доцільність у зв’язку з цим знання біо­логічних властивостей найпоширеніших шкідників, методи їх обліку, кон­кретні заходи боротьби (Зубенко, 1991).

Серед шкідників цукрових буряків найбільш шкодочинні звичайний буряковий довгоносик, сірий буряковий довгоносик, бурякова блішка, бу­рякова щитоноска, бурякова муха, бурякова мінуюча міль, буряковий клоп та інші.

З табл. 1 видно, що з 20 вказаних вище шкідників цукрових буряків 20% - лускокрилі, 60% - жуки, 10% - рівнокрилі, 5% - двокрилі, 5% - на­півтвердокрилі.

Таблиця - 1. Видовий склад основних шкідників цукрових буряків

№ пп	Назва шкідника (українська, латинсь­ка)					Шкодо-­ чинна стадія		Ушкод­жені ор­гани рослин		Характер пошко­- дження
	Вид		Родина	Ряд
1	Ковалик по­сівний Agriotеs sputator		Ковалики Elateridae	Жуки Соlеорtera	Личинка		Насіння, коріння, корене­- плоди		Виїдають висіяне на­сіння; об­гризають підземну частину сходів.
2	Піщаний чо­рниш Opa­trumsabulosum L.		Чорниші Тепеbrionidae	Жуки Соlеорtera	Жуки, личинки		Листя, парост­ки, корі­нці		Жуки обгризають сім'ядолі і листки. Личинки інколи після перезимівлі виїдають насіння, перегризають паростки і корінці. У м'якуші коренеплоду вигризають ямки
3	Степовий чорниш Blaps halophila Fisch W.		Чорниші Тепеbrionidae	Жуки Соlеорtera	Жуки, личинки		Парост­ки і під­земна частина сходів		Жуки обгризають сім'ядолі і листки.
4	Кузька, або хлібний жук Anisopliaaus­triacaHrbst.		Пластинча­ товусі Scarabaeidae	Жуки Соlеорtera	Личинки, жуки		Корене­ва сис­тема		Вигриза­ють корін­чики рос­лин, пошкоджують сходи
5	Жук хресто­носець Ani­sopliaagri­colaPoda.		Пластинча­ товусі Scarabaeidae	Жуки Соlеорtera	Личинки, жуки		Корене­ва сис­тема		Вигриза­ють корін­чики рос­лин, пошкоджують сходи
6	Західний травневий хрущ Melolonthamelolontha L.		Пластинча­ товусі Scarabaeidae	Жуки Соlеорtera	Личинки, жуки		Корене­ва сис­тема, ко­ренеплід		Перегри­зають ко­ріння, ви­гризають великі ямки
7	Звичайний буряковий довгоносик - BothynoderespunctiventrisGerm.		Довгоно­сики - Сurculionidae	Жуки Соlеорtera	Жуки, личинки		Сім’ядольні та справжні листки, коренева система		Жук обгризає сім'ядолі, перегризає стеблинки, обгризає листки, рослини гинуть, посіви зріджуються, інколи гинуть.
8	Чорний бу­ряковий дов­гоносик - Psalidiummaxillosum F.		Довгоно­сики - Сurculionidae	Жуки Соlеорtera	Жуки, личинки		Сім’ядо­льні та справжні листки, коренева система		Жуки живляться молодии листками, пагонами, іноді генеративними органами. Личинки перегризають дрібні корінчики і задають ран коренеплодам.
9		Сірий буря­ковий довго­носик – Tanymecus palliatusFabr.	Довгоно­сики - Curculionidae	Жуки Соleорtera	Імаго		Сім’ядолі, стеблинки, листки		Жуки обгризають краї молодих листків і сім’ядолі так, що від рослини залишаються тільки пеньки. Личинки пошкоджують коріння.
10		Бурякова крихітка - Atomarialin­earisSteph.	Скритноїди- Cryp- tophagidae	Жуки Соlеорtera	Імаго		Підземні частини буряку та листя		Жуки бурякової крихітки вигризають у підземних частинах сходів буряків овальні і округлі ямки, від мілких поверхневих, до глибоких. Іноді пошкоджують листки, прогризаючи в них дрібні отвори.
11		Звичайна бу­рякова бліш­ка - Chaetocnemacon- cinnaMarsh.	Листоїди - Chrysomelidae	Жуки Соlеорtera	Імаго		Сім’ядолі листя		Вигриза­ють м’якоть 3 верхнього боку
12		Щитоноска бурякова - CassidanebulosaL.	-«-	Жуки Соlеорtera	Імаго, личинки		Листя		Вигриза­ють отвори у вигляді віконець
13		Бурякова ко­ренева попе­лиця - Pem­phigusfusci- comisKoch.	Пемфіги- Pemphigidae	Рівно­крилі - Homoptera	Личинки, імаго		Корінці		Самки і личинки висмоктують соки з молодих корінців, що призводить до їх відмирання, коренеплоди втрачають тургор, припиняють ріст і розвиток, за нестачі вологи рослини відмирають.
14		Бурякова листкова по­пелиця - AphisFabaeScop.	Попелиці - Aphididae	Рівно­крилі - Homoptera	Імаго, личинки		Листя		Самки і личинки висисають соки з листків та стебел; листки скручуються, жовтіють, а згодом засихають; стебла насінників припиняють ріст і розвиток. Сприяють поширенню вірусних хвороб.
15		Бурякова мі­нуюча муха - PegomyabetaeCurt.	Квітарки- Anthomyidae	Двокрилі - Diptera	Личинка		Листки		Виїдають м’якуш у вигляді ходів
16		Буряковий клоп - Polymeruscogna- tusFieb.	Сліпняки - Miridae	Напів­твердо­крилі - Hemiptera	Імаго, личинки		Листя		Імаго, личинка у період сходів пошкоджує точку росту, рослина гине або утворює багатоголовчастий коренеплід. На насінниках уколи в стебла викликають відставання в рості і розвитку, інтенсивне утворення бокових гілок. У місці уколів утворюються бурі плями. Сприяють поширенню вірусних хвороб.
17		Совка-гама Autographa gamma L.	Совки Noc- tuidae	Луско­ крилі Lepidoptera	Личинки		Листки		Грубе об’їдання
18	Совка озима - Scotia segetumSchiff.		Совки Noc- tuidae	Луско­ крилі Lepidoptera	Личинки		Череш­ки, ко­ренеп­лоди		В корене­плодах ви­гризають ямки
19	Лучний ме­телик - Margaritiasticti- calis L.		Вогнівки - Pyraustidae	Луско­ крилі Lepidoptera	Личинки		Листя, черешки,		Обгриза­ ють
20	Бурякова мі­нуюча міль ScrobipalpaocellatellaBoyd.		Виямчас-токрилі молі - Gelechiidae	Луско­ крилі Lepidoptera	Личинки		Листя		Роблять ходи у ви­гляді мін

---

2. Основні особливості розвитку найголовніших шкідників цукрових буряків і захисні заходи

1. Бурякова листкова попелиця - AphisFabaeScop.

Родина попелиці -Aphididae

Ряд рівнокрилі - Homoptera

Зустрічається повсюди, особливо багаточисельна в західних районах. Поліфаг. Крім буряків пошкоджує бобові, пасльонові, складноцвіті, гарбу­зові та інші культурні рослини і бур’яни (Литвинов, 2005).

Безкрила партеногенетична самка 1,8-2,5 мм, з овальним тілом, чорна з зеленувато-коричневим відтінком, вкрита слабким восковим нальотом; сокові трубочки в два рази довші хвостика; вусики і ноги блідо-жовті; тру­бочки, хвостик і лапки чорно-бурі; хоботок достигає тазиків середніх ніг. Крилата самка 1,4-2,0 мм; голова і груди чорні, блискучі; черевце чорнозелене, передні стегна білі, вусики чорні. Амфігонна самка 2,2-2,7 мм, без­крила, чорно-синя або матово-зелена в сизому пушку; навкруг сокових трубочок і між ними червонуватий пігмент; задні гомілки чорні, хвостик конічний, самець 2-2,5 мм, крилатий з чорним черевцем, великими очима, видовженими ногами і вусиками. Яйце 0,5-0,6 мм, видовжено-овальне, тільки відкладене - жовтувато-зелене, пізніше чорне, блискуче.

Вид мігруючий. Зимують запліднені яйця на пагонах біля основи бру­ньок бересклета європейського, рідше - бородавчастого, калини і жасмину.

У квітні при середній температурі 7-9°С із перезимувавших яєць від­роджуються личинки, які через 12-14 днів живлення на бруньках і листі перетворюються в безкрилих самок-засновниць. Самки-засновниці роз­множуються партеногенетично, відроджуючи щодня 5-8 личинок, всього в

середньому 50-70. На первинних кормових рослинах розвивається 3-4 по­коління попелиць - до тих пір, поки не закінчується приріст кущів. У кінці травня — на початку червня з’являються крилаті партеногенетичні самки, які розлітаються у пошуках проміжних трав’яних рослин і, зокрема, цук­рових буряків. Поява крилатих самокрозселювачок і їх міграція вжива­ється погіршенням якості корму у зв’язку із загрубінням або підсиханням пагонів на кущах. Міграція буває повною і частковою (факультативною), при якій частина попелиць знаходиться на первинному хазяїні увесь сезон, до появи амфігонного покоління. У першу чергу попелиця заселяє буряко­ві висадки, які раніше, ніж буряки першого року починають свій розвиток. На буряках і інших трав’яних рослинах попелиця швидко розмножується партеногенетично до осені, даючи за цей час 8-10 і більше поколінь без­крилих і крилатих попелиць. Завдяки останнім, попелиця швидко розпо­всюджується по культурі. При температурі 23-28°С і відносній вологості повітря не нижче 60-80% одне покоління розвивається за 10-14 днів. Най­більша заселеність рослин звичайно буває у першій половині липня. У кін­ці серпня - вересні з’являються крилаті і безкрилі статеноски. Крилаті ста-теноски перелітають на бересклет, жасмин, калину, де відроджують личи­нок, які перетворюються в безкрилих амфігонних самок. Безкрилі статено­ски відроджують личинок, які перетворюються в крилатих самців. Крилаті самці прилітають на кущі. Після спарювання самки відкладають на пагони біля основи бруньок 3-7 яєць, що залишаються до весни наступного року. Попелиця висмоктує соки із листя, заселюючи їх з нижнього боку. Пошко­джене листя деформується, скручується в повздовжньому напрямі, потім в’яне і засихає. Сильну шкоду попелиця наносить сіменникам буряків, у яких, крім листя, пошкоджує пагони, що призводить до їх скривлення. Акт смоктання супроводжується виділенням ферментів слини, які, потрапляю­чи в тканини рослин, викликають плазмоліз клітин і перетворюють крох­маль у цукор. У пошкоджених рослин тривалий час продовжується хворобливий стан від отруйної дії ферментів слини навіть після знищення шкід­ника. Пошкоджена рослина відстає в рості, знижується цукристість (до7%) і маса коріння (до30%), зменшується вихід насіння і погіршується його якість. Часто попелиця - переносник вірусного захворювання - мозаї­ки буряків.

---

Чисельність попелиці обмежують багаточисельні хижаки і ряд комах паразитів. Імаго і личинками живляться кокцинеліди, золотоочки, туруни, хижі кліщі, павуки, хижа галиця, мухи сирфіди. Попелицю заражають афідііди, іхневмон іди, афелініди та інші.

В роки з вологим літом відбувається масова загибель попелиці від ентомофторозу. Личинки та імаго, змиті дощем на грунт, звичайно гинуть.

Заходи захисту. Знищення бур’янів. Обмеження посадок калини, жас­мину, бересклету. При заселенні шкідником: більше 5% рослин у травні, більше 10%) у червні і більше 15%о у липні посіви необхідно обробити інсе­ктицидами. Однак, якщо співвідношення шкідник - хижак 20:30:1 застосо­вувати інсектициди недоцільно (Литвинов, 2005).

Інсектициди, рекомендовані для захисту цукрового буряка від буряко­вої щитоноски: Актара 25 WG - 0,08л/га, Карате 050 ЕС – 0,125 л/га, Децис, 2,5 %к.е. - , Золон та ін. (Перелік... 2010).

---

Смотрите также файлы

• курсовая яблон плодож.docx

• programirovanie1 ЛЕРА.docx

• работа.docx

• таблички.docx

• Yakisny_sklad_vipusknoyi_kafedri_EP.docx