Для обліку дрібних стрибаючих комах на низькорослих рослинах використовують ящик Петлюка. Під час обліку обстежувач рухається проти сонця і в потрібних місяцях швидко встановлює ящик меншим отвором на рядок рослин, з яких сполохують блішок. Вони потрапляють на стінки ящика і заплутуються на ваті, де їх легко вибрати і підрахувати.

Феромонні пастки почали застосовувати в багатьох країнах протягом останніх десяти років,відтоді як було встановлену хімічну структуру атрактантів самок багатьох шкідників.

Конструктивні особливості феромонних пасток залежать від форми, способу утримання комах, використовуваних матеріалів для виготовлення. Найбільш використовують клейові пастки трапецієподібної, трикутної чи циліндричної форми напіввідкритого типу. Підготовлені пастки, залежно від виду обліковуваного шкідника, вивішують у полі, на висоті 0,5 – 1 м на штамби дерев у саду чи в лісосмугах,в периферійній частині крони дерева 1,5 – 2 м. Оглядають пастки й підраховують відловлених комах щоденно або один раз на 3-5 днів, знімаючи ланцетом комах з клеєної поверхні. Строк використання однієї капсули ферамоном залежно від умов погоди та виду шкідника 20-30 днів (Омелюта, 1986)

Що стосується таких шкідників як бурякова щитоноска (Cossidanebulosa), бурякова блішка (Chaetocnemaconcinna)і листкова попелиця (AphisFabae), то для них характерні свої методики обліку.

Видовий склад і чисельність бурякових блішок визначають із застосуванням ящика Петлюка, який має форму зрізаної піраміди без дна, виготовленого з фанери. Облікова площа при цьому становить 1/16 м². На полі брали 16 проб, що дорівнювали 1 м².

Жуків блішок збирають ентомологічним сачком. Видовий склад визначають за допомогою бінокуляра і визначника шкідників сільськогосподарських рослин В.М. Єрмоленко, З.Ф. Клочко (1971), Г.Є Осмоловського (1976), В.М. Єрмоленко (1984).

З метою обліку бурякових блішок у місцях зимівлі здійснюють грунтові розкопки на глибину 30 см по шарах грунту: 0-5, 5-10, 10-15, 15-20, 25-30 см. Розмір облікових ям при цьому становив 50х50 см.

Визначають інтенсивність та глибину заселення блішками бурякових полів. Дослід проводять за допомогою клеєвих рамок з органічного скла (25х25 см), які покривають тонким шаром невисихаючої, індеферентної смоли. На обліковій ділянці розміщують 4 рамки, що дорівнює м². Рамки розкладають у вечірні години, коли активність блішок невелика. Через добу рамки збирають, вибирають жуків, що прилипли і проводять підрахунки.

Ступінь пошкодження сходів блішками визначають оглядом 200 рослин за п'ятибальною шкалою: 0—рослини не пошкоджені; 1 —сліди пошкодження, до 5 %; 2 — середні, 6-25 %'; 3 — значні, 26—50 %; 4 — сильні, понад 50 % листкової поверхні.

---

4. Захист цукрових буряків від шкідників

4.1 Суть методів захисту сільськогосподарських культур від шкідників

Організація сучасного захисту рослин від шкідливих організмів ґрунтується на системному принципі. Ефективність різних методів захисту рослин та їх роль у системі з часом істотно змінюється.

Сучасні способи і засоби захисту рослин охоплюють такі методи:

- агротехнічний – використання агрозаходів, спрямованих на підвищення продуктивності рослин, як чинника, що змінює умови життя шкідливих організмів;

- селекційно–генетичний – створення і впровадження сортів і гібридів сільськогосподарських культур, генетично захищених від шкідників, збудників хвороб та бур’янів;

- біологічний – використання паразитичних або хижих тварин (комах, кліщів, птахів),а також мікроорганізмів – збудників хвороб комах для обмеження розмноження шкідників;

- біотехнічний – використання особливостей хімічної комунікації комах, біохімічних механізмів їх розвитку і генетичних закономірностей відтворення;

- ентомологічний карантин рослин – комплекс заходів, спрямованих на запобігання завезенню й проникненню в країну з-за кордону нових видів шкідників;

- хімічний – застосування отруйних для шкідників речовин,які потрапляючи різними шляхами в організм шкідливих об’єктів, спричинюють їх загибель.

Організаційно – господарський метод.

1. При вирощуванні цукрових буряків важливе значення має правильне побудова сівозмін та розміщення в них культури відповідно до схем, прийнятим в кожному регіоні. Розміщувати посіви буряків необхідно не ближче 500 м від торішніх свекляніщ.

2.Складання робочих планів заходів щодо захисту цукорових буряків від шкідливих організмів, в яких передбачається необхідність господарства в пестицидах, апаратурі і робочій силі. Завчасно своечасне придбання необхідних засобів і апаратури. Обучення робочих санітарним правилам і техніці безпеки при роботі з пестицидами, правильному поводженню з апаратурою.

3. Моніторинг протягом вегетаційного періоду за шкідливими фітофагами і їх ентомофагами супроводжується обліками чисельності шкідників. (Фадеева, 1981)

Агротехнічний метод - Мета агротехнічних заходів з вирощування тієї чи іншої культури – сприяння стриманню найбільшої продуктивності сільськогосподарських рослин шляхом поліпшення родючості ґрунту та підвищення стійкості посівів проти шкідливого впливу негативних чинників. Захисна функція агротехнічних заходів виявляється у запобіганні інтенсивного розмноженню багатьох шкідливих організмів, а також реалізації сортових властивостей стійкості рослин та конкурентної спроможності їх у використанні поживних елементів і вологи. Головну роль у створенні несприятливих для життєдіяльності шкідливих організмів та управлення динамікою їх популяцій відіграють насамперед вирощування сільськогосподарських культур у сівозмінах, обробіток ґрунту, удобрення, зрошення, підготовка насіння, строки сівби. Вплив цих заходів потрібно враховувати в сучасному інтегрованому захисті тієї чи іншої культури.

---

Фізико – механічний метод.

Фізико-механічні засоби широко використовуються у боротьбі з шкідниками та хворобами в плодових і ягідних насадженнях. У багатьох випадках вони трудомісткі і проводяться вручну. До фізико-механічних засобів належать також заходи механічного знищення осередків шкідливих організмів у посівах і насадженнях сільськогосподарських культур, а також проміжних рослин-живителів. З фізичних явищ у захисті рослин можливе також використання приваблювальної або відлякувальної дії звукових коливань тощо. (Ольховська-Буркова, 1990)

Селекційно-генетичний метод один із найефективніших і надійних методів захисту рослин, а саме виведення генетично захищених від шкідників і хвороб сортів та гібридів сільськогосподарських культур, які здатні тривалий період регулювати чисельність шкідливих організмів. Використання стійких сортів радикально впливає на обсяг застосування пестицидів і сприяє оздоровленню довкілля.

Біологічний метод ґрунтується на використанні живих організмів або продуктів їхньої життєдіяльності з метою зменшення чисельності та шкодо чинності шкідливих організмів і створення сприятливих умов для діяльності корисних видів у агроценозах.

Біологічний метод полягає у використанні для захисту рослин від шкідливих організмів їх природних ворогів (хижаків, паразитів, гербофагів, антагоністів), продуктів їх життєдіяльності (антибіотиків, феромонів, ювеноїдів, біологічно активних речовин) та ентомопатогенних мікроорганізмів з метою зменшення їх чисельності та шкодочинності і творення сприятливих умов для діяльності корисних видів у агробіоценозах, тобто застосування “живого проти живого”. Позитивним фактором у застосуванні біологічного методу є його екологічність. Біологічні засоби можна використовувати без обмеження кратності застосування, в той час як кількість обробок рослин хімічними пестицидами суворо регламентована. Біологічний метод захисту рослин — сучасна фундаментальна прикладна галузь знань, головною метою якої є отримання високоякісної екологічної продукції і збереження природного різноманіття сільськогосподарських культур. Біологічний захист рослин ґрунтується на системному підході, комплексній реалізації двох основних напрямків: збереження і сприяння діяльності природних популяцій корисних видів (ентомофагів, мікроорганізмів), самозахисту культурних рослин в агробіоценозах та поновлення агробіоценозів корисними видами, яких в них не вистачає або тих, які відсутні.

Принциповою відміною біологічного методу захисту рослин від будь –якого іншого є використання саме першого напрямку, який здійснюють, застосовуючи біологічні препарати, способами сезонної колонізації, інтродукції та акліматизації зоофагів і мікроорганізмів. (Бондаренко, 1978)

---

Біотехнічний методспрямований на розроблення й застосування нових засобів захисту рослин, що ґрунтуються на використанні біологічно-активних речовин, які забезпечують руст і розвиток комах та передавання інформації між організмами. За механізмами дії біотехнічний метод можна розподілити на 3 групи: 1) регуляція поведінки комах; 2) порушення росту і розвитку комах; 3) порушення генетичної структури популяцій комах.

Ентомологічний карантин рослин включає в себе основні завдання:

-охорона території країни від занесення або самостійного проникнення з-за кордону або з карантинної зони карантинних об’єктів;

- своєчасне виявлення, локалізація та ліквідація карантинних об’єктів, а також запобігання їх проникненню в регіони країни, де їх немає;

- здійснення державного контролю за дотримання особливого карантинного режиму проведення заходів щодо карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, зберіганні, переробці, реалізації та використанні під карантинних об’єктів.

Хімічний метод.

Хімічний метод захисту рослин передбачає використання природних та штучно синтезованих хімічних речовин, які проявляють токсичну дію на організми шкідливі по відношенню до культурних рослин, (шкідників, збудників хвороб, бур’янів тощо). У світовій практиці хімічного захисту рослин такі хімічні засоби отримали узагальнену назву — пестициди (“пест” — шкода, “цидо” — вбивати). Пестициди відзначаються своєю універсальністю, тому в загальній системі заходів захисту рослин від шкідливих організмів вони займають чільне місце. Асортимент цих речовин безперервно змінюється та вдосконалюється. Перелік пестицидів, дозволених до використання на поточний рік, щорічно переглядається, затверджується Міністерством аграрної політики та погоджується з Міністерством охорони здоров’я. В цьому Переліку передбачаються об’єкти обробітку, норми витрат препаратів та гігієнічні регламенти їх застосування. Всі пестициди, рекомендовані до застосування, наводяться об’єднаними в групи згідно з їх виробничим використанням. (Субін, 2004)

Хімічний метод ґрунтується на застосуванні отруйних речовин, які потрапляючи в організм комах, спричинюють їх загибель.

Переваги хімічного методу:

• Висока ефективність економічність і швидкодійність;

• Багаторазова окупність.

Недоліки:

• Отруйність інсектицидів для людей і теплокровних тварин;

• Залишки в рослинних і тваринних продуктах;

• Порушення біоценотичних взаємовідносин;

• Поява резистентних популяцій шкідливих організмів;

• Негативні генетичні наслідки, особливо в регіонах інтенсивного застосування пестицидів.

В останні десятиріччя хімічний метод захисту рослин зазнав істотних змін у бік екологізації. Головною відмінністю є оптимізація його на основі критеріїв доцільності застосування інсектицидів з урахуванням охорони довкілля. (Байдик та ін., 2005)

---

Карантин рослин – це здійснення державного контролю за дотриманням особливого режиму проведення заходів щодо карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, перевезенні, зберіганні, переробці, реалізації та використанні підкарантинних об’єктів. (Байдик, 2005)

4.2 Система заходів для захисту від шкідників цукрового буряку

Для успішного захисту цукрових буряків від шкідників потрібно проводити цілу низку організаційно-господарських, агротехнічних, біологічних, хімічних та інших заходів.

1.Правильна побудова сівозмін, прийнятих у відповідних бурякосійних районах. Розміщення посівів цукрових буряків не ближче ніж за 500м від буряку двох минулих років. Між маточними, фабричними буряками та висадками відстань має перевищувати 1 км

2. Обов’язкове виконання комплексу агротехнічних заходів з обробки грунту, внесення добрив, догляду за рослинами. Якісне зберігання (не допускати заростання його буряками, на яких розмножується бурякова коренева попелиця)

3. Щорічне проведення осінніх і контрольних весняних розкопок і обстежень для визначення чисельності й стану шкідників.

4.Складання робочих планів заходів із захисту цукрових буряків від шкідників і хвороб, у яких передбачаються потреби господарства в пестицидах, апаратурі, робітниках.

5. Навчання робітників господарства санітарних правил, техніки безпеки під час роботи з пестицидами, правильного поводження з апаратурою.

Передпосівний період і час сівби

1. Передпосівна обробка насіння системними інсектицидами.

2. Проведення не менш двох крайових обробок інсектицидами минулорічних буряків на початку і під час масового виходу в грунт звичайного бурякового довгоносика та супутніх видів

3. Регулювання норм висіву насіння: при невеликій загрозі від шкідників проводити сівбу насіння із розрахунком 10-12 клубочків, при значній загрозі 17-20 клубочків на метр.

4. У тому разі, коли насіння не було оброблене заздалегідь, потрібно одночасно з сівбою внести системний інсектицид, розміщуючи його на 1-1,5 см глибини від насіння за допомогою аплікатора

5. Після розкриття кагатів і очищення коренеплодів скинути всі залишки і верхній шар грунту на дно кагату і засипати їх шаром землі завтовшки не менш як 50 см. До початку вильоту метеликів бурякової міную чаї молі зорати кагатне поле.

6. У насінницьких господарствах під час садіння коренеплодів для захисту від кореневої бурякової та інших шкідників вносити в гнізда інсектицид разом з добривами

7. Систематичне знищення бур’янів уздовж доріг і на полях за допомогою гербіцидів та механічних засобів.

Період від появи сходів до трьох пар справжніх листків

Якщо насіння не було оброблене системними інсектицидами і їх не було внесено в рядки під час сівби, потрібно провести обприскування сходів інсектицидами для захисту від довгоносиків, блішок,щитоносок,мінуючої мухи та інших шкідників.

---

Смотрите также файлы

• курсовая яблон плодож.docx

• programirovanie1 ЛЕРА.docx

• работа.docx

• таблички.docx

• Yakisny_sklad_vipusknoyi_kafedri_EP.docx