Файл: екзамен механызацыя.docx

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 28.11.2019

Просмотров: 537

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.


51.Способи комплектування МТА

1.За технічними інструкціями. 2.На основі практичного досвду.3.Розрахунковим способом (по визначенню тягового зусилля r=Рагргон=0,8-0,96)

52.Задачі, методи, способи захисту лісу від шкідників і хвороб

Задача отримати ділову дривесину.Захист лісів від шкідників і хвороб забезпечується шляхом систематичного спостереження за станом лісів, своєчасного виявлення осередків шкідників і хвороб лісу, здійснення профілактики виникнення таких осередків, їх локалізації і ліквідації. Способи: лісозахисні районування, лісопатологічне обстеження, авіаційні та наземні роботи, санітарно-оздоровчі заходи. Методи: агролісівничий, біологічний, фізичний, механічний, хімічний (оприскуавння, протруювання).

53.Розрахунок і встановлення вильоту маркера

l = м+B/2+c/2, де м-ширина стикового міжряддя; В-ширина міжряддя; с-ширина колії

54.Визначення МТА, класифікація

МТА- машинно-тракторний агрегат. Класифікація: за призначенням (орний, посівний, посадочний); по виду джерела енергії (механічні, електричні, електро-механічні); по типу з»єднання (начіпний, напівначіпний, причіпний, монтований); по розташуванні ро.машини (фронтальна, задня, бокова).

55.Визначення продуктивності МТА

Умовний еталонний гектар-гектар оранки старопаханих грунтів в еталонних умовах. Питомий опір грунту 5Н/см2, швидкість руху агрегату 5 км/год, глибина оранки 20-22см, рельєф рівний, правильний прямокутник, довжина гону 800м, перешкоди відсутні. Еталонний трактор- трактор умовний, який за 1 годину виконує об’єм роботи відповідно одному умовному еталону на гектар.

Wтеор.=0.1B*V*T* Ϯ (W-продуктивність,В-ширина захвату,V-швидкість,Т-час, Ϯ -коефіцієнт використання часу зміни ). Wфакт=0,1*Вр *Vр зм * Ϯ

56.Операційна технологія боронування дисковими боронами

Цель операции Боронование проводят для рыхления верхнего слоя почвы (до 10 см), выравнивания, разрушения комков, почвенной корки и уничтожения сорняков. Боронование чаще всего, как самостоятельную операцию, проводят ранней весной после схода снегов. Боронование проводят, как только трактор сможет работать на поле и не вязнуть. Работают на бороновании гусеничными тракторами со сцепом средних или тяжелых борон. Незасеянное поле боронуют средними или тяжелыми боронами в 1 или 2 следа. Выбирают комплект борон исходя из состояния поля, если почва подсохла, то возможно боронование в 2 следа тяжелыми боронами (трактор не вязнет). При бороновании в 2 следа за первый ряд борон ставят втрой ряд. Озимые боронуют средними боронами в 1 след, поперёк посевов. Если бороновать вдоль посевов, то зуб бороны может попасть на рядок и вырвать его. Небольшие травмы растений, вызывают у них ответную реакцию — растения начинают быстрее развиваться. Агротехнические требования Глубина обработки должна соответствовать заданной.Неравномерность глубины обработки ±1см. Поверхность слитная.Комки размером не более 3-4см.Сорняки должны быть полностью уничтожены.Вырванных культурных растений не более 3%.Подготовка МТА. Состав машинно-тракторного агрегата (МТА) выбирается исходя из следующих требований: Размеры и конфигурация поля. Состояние почвы.Состояние поля (боронование озимых или зяби) Подбор трактора Трактор для боронования выбирают гусеничный, так как у него меньше давление на почву. Возможно применение колесных тракторов, со сдвоенными колесами.Чем больше сопротивление сцепа борон, тем большее тяговое усилие должно быть у трактора. Так со сцепкой С-11 работают тракторм ДТ-75, со сцепкой С-16 трактором Т-150. Составление МТА Очистка борон от консервирующей смазки.Проверка комплектности и исправности борон. Доукомплектование и устранение неисправностей. Соединение борон с вагами. Первичная сцепка к которой присоединяют три или четыре бороны. Соединение ваг со сцепкой. Эту операцию проводят непосредственно на поле, так как агрегат широкозахватный и по дорогам не транспортируется.Подготовка поля Сделать подъезды и выезды с поля.Определить количество агрегатов, так чтобы закончить операцию за 2-3 дня.Разбить поле на загоны, при работе несколькими МТА.Обозначить опасные места вешками. Определить способ и направление движения агрегата, поперек посева. Слишком влажные участки пробороновать позднее, когда они подсохнут. Работа Движение по полю осуществлять челночным, диагональным или круговым способами.При работе несколькими МТА разбить поле на загоны.



57.Способи покращення продуктивності МТА

Використання широкозахватних агрегатів на великих площах, правильне регулювання роб.машини, збільшення швидкості, покращення організації праці, раціональний спосіб руху і повороту.


58.Експлуатаційні властивості лісогосподарських машин

1.Агротехнічні, тобто спроможність агрегату виконувати технологічні операції (оранку, посів і ін.) відповідно до заданих агротехнічних вимог. 2. енергетичні - спроможність розвивати визначену потужність для подолання опорів робочих машин, зміни властивостей або положення оброблюваного матеріалу (розпушування ґрунту, зріз і обмолот колосків і т.д.). 3. маневрові- повороткість, прохідність, стійкість руху, пристосованість агрегату до транспортування. 4. технічні - надійність машин в агрегаті (довговічність, ремонтнопригідність, безвідмовність, зберігаємость), а також маса або вага машини, ємність кузова, бункера, ширини захвату й ін. 5. санітарно-фізіологічні умови праці, що обумовлюють, зручність обслуговування, безпеку праці, естетичні показники і тощо. 6. Техніко-економічні, що характеризуються такими показниками: продуктивність агрегату, витрати праці, палива, механічної енергії, а також прямі і приведені витрати на одиницю роботи.

59.Операційна технологія боронування зубовими боронами



60.Агролісівничі вимоги до посіву лісових культур

Густота лісових культур Густі насадження повною мірою використовують сонячну енергію, але через сильну конкуренцію за поживні речовини, а часто й за вологу дерева ростуть ослабленими, пригніченими, бонітет насадження знижується.Рідкі насадження більшою мірою пошкоджуються і вітровалами, стовбури дерев збіжисті та сучкуваті, знижується! продуктивність, втрачається лісова ситуація.Насаджувати велику кількість сіянців на 1 га недоцільно й неможливо, тим більше не можна чекати, поки відбудеться природна диференціація висаджених екземплярів. Основним критерієм успішного створення лісових культур, які б максимально використовували потенційні ґрунтово-кліматичні умови, були б високопродуктивними і біологічно стійкими, є оптимальна густота деревостанів, яка, крім перелічених вище факторів, залежить також від цільового призначення деревостанів, використання засобів механізації для створення і догляду за лісовими культурами, віку головної рубки насаджень тощо.Слід мати на увазі, що при одній і тій самій густоті, але при різних способах і схемах змішування взаємовплив між деревними породами буде різний, від чого певною мірою залежать продуктивність і стійкість майбутнього насадження.Одні й ті ж самі породи в різних типах мають неоднакову енергію росту, що необхідно враховувати при виборі густоти насадження. Зокрема, культури сосни звичайної в борах і бідних суборах-для їх швидкого змикання створюють густими — 10 тис. шт. /га і більше, а в свіжих сугрудах — не більше 7,0 тис. шт. /га.Ширина "міжрядь повинна становити переважно 2,5—3,0 м. Це обмежує густоту культур 5,5—6,6 тис. шт. /га. При меншій шириш міжрядь робочими органами механізмів пошкоджуються фізіологічне активні корені й ріст культур погіршується. При більшій ширині міжрядь і відсутності природного відновлення ґрунт швидко задернюється і потребує додаткового обробітку.Густота часткових лісових культур повинна бути такою, щоб на кінець 2-го — початок 3-го класу віку головна порода могла утворити зімкнутий намет, рівномірно розміщуючись на всій ділянці. Густота суцільних культур визначається шириною міжрядь і відстанню між посадковими (посівними) місцями.


61.Способи посіву і посадки лісових культур

Посів: рядковий спосіб, узкорядний спосіб, широкорядний, стрічковий, гніздовий, пунктирний. Посадки: посадка в гребні, в борозни, окремими ямами, суцільна борозда.

62. Типи висівних апаратів сівалок

Котушкові висівні апарати застосовують у зернових сівалках для сівби зернових і овочевих культур та льону. Висів регулюють зміною робочої довжини котушки та швидкості її обертання. Дискові висівні апарати встановлюють на сівалках, призначених для сівби насіння кукурудзи, соняшнику та інших культур квадратно-гніздовим способом. Висів регулюють зміною дисків. Матилькові висівні апарати застосовують для висівання несипкого насіння - цукрових буряків, трав, овочевих і лісових культур. Лабіринтового типу для висіву жолудів. Пневмомеханічні точного висіву, призначений для неприпятственого руху насіння.

63.Операційні технологічні карти на вирощування лісових культур

І-рік. 1.Зрізування пнів 2.Лущення у взаємо перпендикулярних напрямах. 3.Зяблевий обробіток грунту на глибину ІІ-рік1.Ранньовесняне боронування2.4-х кратна культивація пару3.Переорювання парового поля без обертання пласта ІІІ-рік1.Ранньовесняне боронування2.Передпосадкова культивація3.Садіння сіянців4.3-х кратний мех.. догляд5.3-х кратне прополювання ІV-рік 1.Доповнення 20%2.2-х кратний мех.. догляд3.2-х кратне прополювання 5-рік 1.1-кратний мех.. догляд2.1-кратне прополювання1.Маркірування площі2.Зрізування пнів шириною2.03. Борознування грунту на прямі смуги 2.0 м 3.Дискування у два сліди технологічними смугами зі зрізанням шир.2 м 5.Посадка сіянців по центру прямолінійних технологічних смуг шириною 2 м 6.4-х кратний мех. догляд7.4-х кратне прополювання1.Доповнення 20%2.3-х кратний мех.. догляд3.3-х кратне прополювання1.2-х кратний мех.. догляд2.2-х кратне прополювання1.1-кратний мех.. догляд2.1-кратне прополювання1.1-кратний мех.. догляд



















64.Операційна технологія культивації грунту

Культивирование - это очистка почвы от сорняков. Минимальная глубина, рекомендуемая для данной операции - 5 см.Мотокультиватор очистит грунт от нежелательной растительности, а компост этой растительности обогатит грунт.В процессе культивации обрабатывают, собственно, уже обработанную, вспаханную ранее почву. При культивации рыхлят, вспушивают на определенную глубину пахотный слой с одновременным подрезанием корневой системы сорняков. Кроме борьбы с сорной растительностью, культивация улучшает воздушный и водный режим почвы. Благодаря этому усиливается деятельность почвенных микроорганизмов, создаются благоприятные условия для дружного и более интенсивного прорастания семян культурных растений.Фрезерование почвы состоит в последовательном отрезании почвенной стружки и отбрасывании ее за счет движения рабочих органов - вращательного относительно оси фрезы и поступательного относительно поверхности почвы. Оно характеризуется постоянной глубиной, меньшей гребнистостью большей рыхлостью обработанного слоя на всей его глубине по сравнению с пахотой плугом. Плохая или неправильная настройка вызывает большое утомление работающего и снижает качество обработки почвы. Хорошо отрегулированный культиватор при работе передвигается легко, без усилий. За один проход глубина культивации составляет 10-15 сантиметров. При необходимости более глубокой обработки почвенного слоя культивацию проводят в 2-3 прохода увеличивая каждый раз глубину фрезерования.
Необходимая глубина обработки почвенного слоя достигается с помощью установки ограничителя глубины. При обработке рыхлой почвы он служит полозом, а при культивации твердой - выполняет роль тормоза и позволяет обрабатывать почву слоями. Во избежание поломок ножи культиватора во время обработки каменистой почвы должны вращаться с максимальной частотой. В процессе
культивации обрабатывают, собственно, уже обработанную, вспаханную ранее почву. При культивации рыхлят, вспушивают на определенную глубину пахотный слой с одновременным подрезанием корневой системы сорняков. Кроме борьбы с сорной растительностью, культивация улучшает воздушный и водный режим почвы. Благодаря этому усиливается деятельность почвенных микроорганизмов, создаются благоприятные условия для дружного и более интенсивного прорастания семян культурных растений.


65. Операційна технологія обприскування

Для обприскування потрібна рідина. Для цього необхідно: агрегат для приготування робочої рідини, обприскувачі (сам готує рідину) або водовоз, обприскувач (сам заправляє і готує рідину), станційні пункти для приготування рідини. Відстань на якій працює обприскувач залежить від площі і культури. Вона визначається за формулою S=10000*V/QBl, де l-довжина, V – ємність бака, B – ширина захвата, Q – витрата палива. Обприскування проводиться в тиху погоду при швидкості вітру 5 м/с, при температурі не більше 25. На обприскувачі повинна бути чиста вода (бак).Контроль якості:1. перевірка відхилення від заданої норми витрати.2. обов’язкова рівномірність (забиваються періодично розпилювачі – необхідна перевірка).3. не допускаються огріхи- потрібен пінний маркер (польового варіанту)- сигнальщики- в сучасному – система GPS.Перевірка між проходами агрегата – B.

66.Кінематика МТА. Способи руху, поворотів МТА

Кінематика колісного трактора характеризується такими показниками:R – радіус поворота агрегата,lb - база трактора,lкін – довжина агрегата,Bкін – ширина агрегата,Кінематичний центр.

Способи руху:1. Гоновий спосіб паралельно одній із сторін поля:- човниковий (культивація, боронування),- згін (утворюються звальні гребні) і врозгін (утворюється розвальна борозда) - для суцільної оранки.2. діагональний (під кутом),3. круговий спосіб.Аналіз вибору способу руху.Для зменшення холостих рухів необхідно розрахувати коефіцієнт робочих ходів:θ(фі)=Sp/Sp+Sx, де Sp – довжина робочого ходу, Sx – довжина холостого ходу. Завдяки цим розрахункам зменшується витрата палива і збільшується продуктивність. У лісовому господарстві умовно використовують човниковий спосіб. Ширина поворотної полоси (E) залежить від ширини агрегату, довжини агрегату, радіусу повороту. В’їзд повинен бути прямим. Поворот вважається правильним, коли всі колеса обертаються. E=l+2R+B/2/.Типи поворотів:1. на 1800 - петльовий грушовидний поворот(прицепні агрегати),- петльовий заднім ходом, безпетльовий. 2. на 900 – петльові,- безпетльові



67.Вимоги до комплектування МТА

Виконання технологічного процесу згідно технологічним вимогам; двигун повинен бути максимально завантажений, раціональна продуктивність і витрата палива; екологічні показники; економічні показники; техніка безпеки.






68. Операційна технологія внесення мінеральних добрив

Минеральные удобрения – сильное средство воздействия на физические, химические и биологические свойства почвы и сами растения. Минеральные удобрения обогащают почву питательными элементами, изменяют реакцию почвенного раствора, влияют на микробиологические процессы и др.Так как питание растений осуществляется главным образом через корни, то внесение минеральных удобрений в почву позволяет активно воздействовать на рост и развитие растений, а следовательно, на общую биологическую продуктивность поля, луга и т. п.Правильное использование минеральных удобрений – наиболее эффективное средство повышения урожайности сельскохозяйственных культур и качест–ва продукции По агрономическому назначению среди минеральных удобрений выделяют прямые и косвенные. Прямые минеральные удобрения (содержат элементы непосредственного питания растений – N, Р, К, Mg, В, Cu, Mn и др.) подразделяют на односторонние и комплексные.Односторонние минеральные удобрения содержат преимущественно какой-либо один питательный элемент. К ним относятся азотные удобрения, фосфорные, калийные, микроудобрения.Комплексные удобрения содержат два и более питательных элементов Косвенные минеральные удобрения применяют для улучшения агрохимических и физико-химических свойств почвы и мобилизации ее питательных веществ Минеральные удобрения бывают твердые – порошковидные и гранулированные – и жидкие – аммиачная вода, жидкий аммиак, аммиакаты.В зависимости от влияния на реакцию почвенного раствора различают физиологически кислые, щелочные и нейтральные минеральные удобрения. Минеральные удобрения вносят осенью или весной, одновременно с посевом и во время вегетации Способы внесения: разбросный (туковыми сеялками, с самолета) с заделкой в почву плугом, культиватором или бороной - удобрения смешиваются с почвой всего пахотного слоя; локальный – в рядки или лунки с помощью комбинированных сеялок и сажалок при посеве семян, посадке клубней, рассады, сеянцев.Неправильное применение минеральных удобрений (например, избыточные дозы, плохая заделка) может понизить плодородие почвы, вызвать гибель растений и животных, загрязнение рек и водоемов.



69.Типи сошників посівних та лісосадильних машин

Широко використовуються два види сошників: дискові і наральникові. Дискові в свою чергу бувають: дводискові, дводискові вузькорядні, дводискові зі змінними ребордами, однодискові, однодискові котки. Принцип роботи: диски встановлені під невеликим кутом до направлення руху і при русі здвигають в сторону грунт, утворюючи бороздку. Сошник у вигляді одно дискового катка приминає грунт, утворюючи бороздку. Складаються в основному з двох частин наральника і направника насіння. Будова начальникових простіша, у них немає обертаючих деталей, тому вони більш надійні. Але при роботі на вологому грунті вони швидко забиваються.


























1.Загальна будова трактора і автомобіля.

2.Основні поняття та визначення двигуна внутрішнього згорання

3.Типи трансмісій трактора, будова і призначення

4.Робочий цикл дизельного 4-тактного двигуна

5.Загальна будова двигуна внутрішнього згорання

6.Агротехнічна прохідність тракторів, способи і засоби регулювання

7.Класифікація тракторів

8.Робоче обладнання лісогосподарського трактора.

9.Призначення, будова ходової частини трактора

10.Робочий цикл 2-х тактного двигуна внутрішнього згорання

11.Електричне обладнання тракторів і автомобілів

12.Способи поліпшення тягово-зчіпних властивостей тракторів

13.Робоче обладнання трактора

14.Будова трансмісії трактора ХТЗ-170, її особливості

15.Призначення, будова гідроначіпної системи трактора

16.ВВП, призначення, будова, типи, розташування

17.Робочий цикл 4-тактного двигуна внутрішнього згорання

18.Ходова частина гусеничного трактора. Призначення, будова.

19.Способи зменшення шкідливої дії на грунт ходових частин трактора

20.Планово-попереджувальна система технічного обслуговування МТП

21.Ходова частина колісного трактора. Призначення, будова.

22.Трансмісія трактора, передаточне число

23.Призначення, будова, процес роботи та регулювання дискової борони

24. Призначення, будова, процес роботи та регулювання лісосадильної машини

25. Призначення, будова, процес роботи та регулювання КРТ-3

26. Призначення, будова, процес роботи та регулювання ПЛ-2-50

27. Призначення, будова, процес роботи та регулювання КПС-4

28. Призначення, будова, процес роботи та регулювання ПКЛ-70

29. Призначення, будова, процес роботи та регулювання обприскувача ОПВ-1200

30. Призначення, будова, процес роботи та регулювання СЖУ-1

31. Призначення, будова, процес роботи та регулювання ПЛН-3-35

32. Призначення, будова, процес роботи та регулювання протруювача ПНШ-5

33. Призначення, будова, процес роботи та регулювання МЛУ-1

34. Призначення, будова, процес роботи та регулювання ПОМ-630

35. Призначення, будова, процес роботи та регулювання бензопили

36. Призначення, будова, процес роботи та регулювання кущоріза

37. Призначення, будова, процес роботи та регулювання РОУ-6

38. Призначення, будова, процес роботи та регулювання лісопосадочної машини ПЧ-1

39. Призначення, будова, процес роботи та регулювання МВУ-0,5

40. Призначення, будова, процес роботи та регулювання трелювальних пристроїв

41.Заходи боротьби з лісовими пожежами

42. Призначення, будова, процес роботи корчувальної машини

43.Авіаційний обприскувач. Будова, призначення, регулювання

44. Призначення, будова, процес роботи та регулювання фрези ФЛУ-0,8

45. Призначення, будова, процес роботи та регулювання КДС-1,8

46. Призначення, будова, процес роботи та регулювання аерозольного генератора АГ-УД-2

47. Призначення, будова, процес роботи та регулювання ДДН-70

48.Операційна технологія оранки

49.Способи руху і види поворотів МТА

50.Операційна технологія садіння лісових культур

51.Способи комплектування МТА

52.Задачі, методи, способи захисту лісу від шкідників і хвороб

53.Розрахунок і встановлення вильоту маркера

54.Визначення МТА, класифікація

55.Визначення продуктивності МТА

56.Операційна технологія боронування дисковими боронами

57.Способи покращення продуктивності МТА

58.Експлуатаційні властивості лісогосподарських машин

59.Операційна технологія боронування зубовими боронами

60.Агролісівничі вимоги до посіву лісових культур

61.Способи посіву і посадки лісових культур

62. Типи висівних апаратів сівалок

63.Операційні технологічні карти на вирощування лісових культур

64.Операційна технологія культивації грунту

65. Операційна технологія обприскування

66.Кінематика МТА. Способи руху, поворотів МТА

67.Вимоги до комплектування МТА

68. Операційна технологія внесення мінеральних добрив

69.Типи сошників посівних та лісосадильних машин