Файл: бух.экзамен.docx

У реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу" (залежно від конкретного випадку) зазначається таке:

- під час розрахунків за фактично відвантажену / продану продукцію (виконані роботи, надані послуги) - назва / вид товарів

(робіт, послуг), за які здійснюється оплата, номер і дата документа, на підставі якого вона здійснюється;

- якщо платник перераховує кошти як попередню оплату, то зазначається, що це попередня оплата та назва / вид товарів (робіт, послуг), за які здійснюється оплата, а також назва, номер і дата документа, на підставі якого вона здійснюється;

- при перерахуванні коштів за актом звірки взаємної заборгованості - назва / вид товарів (виконаних робіт, наданих послуг), дата і номер чинного акта звірки та дата, за станом на яку її здійснено;

- у разі сплати платежів, утриманих із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету і зборів до державних цільових фондів, - дата виплати заробітної плати, форма її видачі (у натуральній формі, виплати з виручки тощо) і період, за який здійснено виплату. Крім того, можуть зазначатись інші потрібні дані.

Перший примірник доручення виконує функцію меморіального ордера і поміщається в документ для банку платника, другий - видається платнику з відміткою банку про одержання і виконання документа.

57. Бухгалтерський облік розрахунків при застосуванні простих векселів

Вексель - це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання терміну певну суму грошей власнику векселя (векселетримачу).

Простий вексель видається дебітором (покупцем) кредиторові (продавцеві) при оформленні розрахунків щодо передачі права власності на товари, роботи, послуги. Простий вексель повинен мати такі реквізити:

- просте і нічим не обумовлене зобов'язання сплатити певну суму грошей кредиторові (векселетримачу);

- термін платежу;

- місце, де повинен бути здійснений платіж;

- кому і за наказом кого повинен бути здійснений платіж:

- дата і місце складання векселя:

- підпис векселедавця.

У зв'язку з уведенням у господарський оборот векселів банки мають можливість приймати їх на інкасо для одержання платежів і для оплати векселів у встановлені терміни. Якщо платіж надійде, вексель повертається боржнику.

У випадках ненадходження платежу вексель повертається векселетримачу, але з протестом неплатежу. Таким чином, банк відповідає за наслідки, які виникають через ненадходження протесту. Як видно, при інкасуванні векселів роль банку зводиться тільки до суворого виконання умов клієнта-векселетримача.

Вексель передається для інкасування з надписом про передоручення на ім'я банку, який робиться на зворотній стороні векселя у вигляді "Заплатили за наказом ____банку. Валюта на інкасо" і стверджується підписом векселетримача.

---

Порядок бухгалтерського обліку у продавця і покупця при розрахунку простими векселями, де фігурують тільки два учасники, Продавець (кредитор) і Покупець (боржник), тобто Векселедавець і Векселетримач, обумовлений застосуванням відповідно продавцем рахунків 18 або 34 і покупцем 51 або 62.

58. ПСБО № 9

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» Затверджене Наказом Мінфіну від 20.10.1999 року N 246

Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.

Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі — підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами

Терміни, що наведені в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Запаси — активи, які:

утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності;

перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством/установою.

Чиста вартість реалізації запасів — очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

Відновлювальна вартість — сучасна собівартість придбання.

59.Особливості розрахунків в електрон.с-мах типу «Клієнт-Банк»

60.Відображ.в б/о розрахунків з використанням векселів

61.Док.оформл.надходж.вир.запасів

62.Розрахунки із застосув.плат.вимог-доручень

63.Б/о розрахунків при застосуванні переказних векселів

64.Синт.і аналіт.об.вир.запасів

Облік виробничих запасів Планом рахунків передбачено вести на рахунку 20 "Виробничі запаси", за яким пропонується вести дев'ять субрахунків:

201 "Сировина і матеріали";

202 "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби";

203 "Паливо";

204 "Тара і тарні матеріали";

205 "Будівельні матеріали";

206 "Матеріали, передані в переробку";

207 "Заласні частини";

208 "Матеріали сільськогосподарського призначення":

209 "Інші матеріали".

65.Виписки банку та їх бухгалт.обробка

66. дивитись пит.42

67. Відображення на рахунках бух. обліку руху виробничих запасів

Рахунок 20 "Виробничі запаси" призначено для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів (у тім числі сировини і матеріалів, які є в дорозі та переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва. За дебетом рахунка 20 "Виробничі запаси" відображають надходження запасів на підприємство, їх дооцінку, за кредитом - витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінку тощо.

---

Крім придбання виробничих запасів за грошові кошти достатньо поширеними є ситуації, коли виробничі запаси одержують за бартером. Бартер (товарообмінні операції) може здійснюватися з участю подібних і неподібних виробничих запасів.

Відповідно до П(С)БО 9 первісна вартість запасів, придбаних в обмін на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів.

Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первинною вартістю одержаних виробничих запасів є їх справедлива вартість, а різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду.

При обміні подібними запасами не визнається дохід, а тому і не визначаються фінансові результати.

Вважається, що замість одного активу було одержано еквівалент цього активу (тобто його замінили таким самим активом).

Відповідно до П(С)БО 9 справедливою вартістю виробничих запасів є їх відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання), тобто вартість їх відтворення в сучасних умовах і цінах. Одним із можливих варіантів при визначенні справедливих цін може бути ціна, зафіксована в прайслистах і в інших подібних документах, хоча не виключається і застосування експертної оцінки.

Розглянемо порядок відображення операцій з обміну виробничими запасами на такому умовному прикладі.

Відповідно до П(С)БО 9 первісна вартість запасів, придбаних у результаті обміну на неподібні запаси, дорівнює справедливій вартості переданих запасів, збільшеної (зменшеної") на суму грошових коштів або їх еквівалентів, що були передані (отримані) в процесі обміну.

При цьому відповідно до П(С)БО 15 сума доходу за бартерним контрактом визначається за справедливою вартістю запасів, одержаних підприємством, зменшеною або збільшеною на суму відповідно переданих або одержаних грошових коштів та їх еквівалентів.

68.Характеристика регістрів аналіт.та синт.об.оп-цій поточ.рахунку

69.Ек.зміст розрахункових оп-цій

70.Характеристика рах-ків для об.валют.оп-цій

71.дивитись пит.48

72.дивитись пит.9

73.Оцінка і порядок оформлення надходж.вир.запасів зі сторони

74.Об.короткостр.векселів одержаних

Вексель — цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов'язання боржника (векселедавця) сплатити у певний термін зазначену суму грошей власникові векселя (векселетримачеві). Слід зазначити, що предметом векселя можуть бути лише гроші. Дозволяється виставляти вексель як у національній валюті так і в іноземній. Необхідно також врахувати, що короткострокові векселі мають термін обігу і погашення від 3 до 12 місяців.

Усі правила обігу та погашення векселів, як в національній валюті, так і в іноземній, встановлюються чинним законодавством, яке поширене на підприємства, установи та організації усіх форм власності.

На сьогодні для бюджетних установ практика застосування веселів при розрахунках не поширена, адже бюджетне законодавство поки що не передбачає таких розрахунків.

---

Короткострокові векселі, що одержані установою у випадках, дозволених нормативно-правовими актами України, обліковуються на рахунку 34 з розподілом на субрахунки:

341 "Векселі, одержані в національній валюті";

342 "Векселі, одержані в іноземній валюті".

На субрахунку 341 "Векселі, одержані в національній валюті" обліковуються короткострокові векселі, одержані в національній валюті.

На субрахунку 342 "Векселі, одержані в іноземній валюті" обліковуються короткострокові векселі, одержані в іноземній валюті.

Одержані векселі відображаються за дебетом субрахунків рахунку 34, а їх погашення — за кредитом.

При одержанні векселів від покупців (замовників) за відвантажені (відпущені) товари (виконані роботи, послуги) в бухгалтерському обліку постачальника роблять запис по дебету рахунка 34 «Короткострокові векселі одержані» і кредиту рахунка 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками». Одночасно роблять запис на списання відвантажених товарів (робіт, послуг) по дебету рахунка 90 «Собівартість реалізації» в кореспонденції з кредитом рахунків 26 «Готова продукція», 28 «Товари», 23 «Виробництво» тощо. Погашення покупцями (замовниками) заборгованості, забезпеченої векселями, в бухгалтерському обліку постачальника відображається записом по дебету рахунка ЗІ «Рахунки в банках» і кредиту рахунка 34 «Короткострокові векселі одержані».
У разі, якщо векселедержцю (постачальнику) знадобляться гроші раніше настання строку оплати векселя, він може одержати в установі банку позику під заставу векселя із сплатою банку відповідного відсотка (дисконтовий вексель). Вексель передається банку по індосаменту (передавальному надпису). Дисконтовий вексель знаходиться в банку, але рахується на обліку підприємства (векселедержця). При цьому векселедержець одержує вексельну суму, за вирахуванням облікового відсотка (дисконту), що складає доход банку від операції, і робить запис по дебету рахунків: 31 «Рахунки в банках» (на вексельну суму, за вирахуванням облікового відсотка), 951 «Відсотки за кредити» (на суму облікового відсотка) і кредиту рахунка 60 «Короткострокові позики» (на суму кредиту, виданого банком по дисконтових векселях).
По закінченні строку оплати по векселю підприємство погашає позику банку, а у разі, якщо векселедавець не заплатив у строк по векселю, пред'являє позов платнику. Витрати, пов'язані з протестом по векселю, відносяться на витрати діяльності підприємства. У разі продажу векселів банку (із сплатою облікового відсотка за встановленою ставкою) роблять запис по дебету рахунків: ЗІ «Рахунки в банках» (на суму, сплачену банком за продані векселі), 951 «Відсотки за кредит» (на суму облікового відсотка) і кредиту рахунка 34 «Короткострокові векселі одержані» (на вексельну суму).

75.Принципи б/о

76. Метод бухгалтерського обліку

---

Метод бухгалтерського обліку — це сукупність спеціальних прийомів, за допомогою яких вивчають його предмет.

Бухгалтерський облік вивчає свій предмет за допомогою таких методів:

— хронологічного і систематичного спостереження;

— вимірювання господарських засобів і процесів;

— реєстрації та класифікації даних із метою їх систематизації;

— узагальнення інформації з метою звітності.

Методу спостереження відповідають прийоми документування та інвентаризації; вимірювання здійснюють шляхом оцінки і калькуляції; реєстрація та класифікація (поточне групування) проводяться на рахунках за допомогою подвійного запису; узагальнення інформації з метою звітності відбувається в бухгалтерському балансі та фінансовій звітності.

Документування — спосіб первинного спостереження і реєстрації господарських операцій у первинних бухгалтерських документах.

Інвентаризація — це спосіб перевірки фактичної наявності товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів шляхом перерахування, зважування, обміру, оцінки всіх залишків майна підприємства і зіставлення з даними бухгалтерською обліку.

Оцінка — це відображення об’єктів бухгалтерського обліку в єдиному грошовому вимірнику з метою узагальнення їх у цілому по підприємству.

Калькуляція — це метод обчислення собівартості виготовлення продукції або виконаних робіт, наданих послуг.

Бухгалтерські рахунки — спосіб поточного обліку і контролю за наявністю і рухом активів і пасивів підприємства. Рахунок — це локальна інформаційна система для групування економічно однорідних об’єктів обліку.

Подвійний запис — метод відображення господарської операції на рахунках; техніка бухгалтерського обліку. Суть його полягає в подвійному відображенні в бухгалтерському обліку кожної господарської операції: за дебетом одного і кредитом іншого рахунка в одній сумі.

Бухгалтерський баланс — це спосіб узагальнення і групування інформації про активи підприємства за складом і розміщенням та джерелами їх утворення на певну дату.

Бухгалтерська звітність — метод підсумкового узагальнення й одержання підсумкових показників діяльності підприємства за звітний період.

Методичні прийоми бухгалтерського обліку взаємопов’язані, доповнюють один одного і в сукупності становлять одне ціле — метод бухгалтерського обліку.

77. Характеристика регістрів для обліку операцій в іноземній валюті

Облік операцій за субрахунком 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті" ведуть в окремому примірнику Журналу-ордера № 1 с.-г. та Відомості 1-2, який брошурують у вигляді зошита з використанням вкладених листів для записів протягом року. Записи в Журналі-ордері здійснюються в міру надходження виписок банку після їх перевірки з документами. Суми з кожної опрацьованої виписки записують в Журнал-ордер підсумками з деталізацією сум за кореспондуючими рахунками.

---