ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 28.11.2019
Просмотров: 1185
Скачиваний: 1
- інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається собівартість їх виробництва, яка визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".
Первісною вартістю запасів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.
Первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість.
Первісна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів.
Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду.
Первісна вартість запасів, що придбані в обмін (або частковий обмін) на неподібні запаси, дорівнює справедливій вартості переданих запасів, збільшених (зменшених) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) в процесі обміну.
- метод ідентифікації;
- метод середньої вартості;
- метод оцінки запасів за цінами перших закупок - ФІФО
Метод ідентифікації передбачає рух матеріальних цінностей з моменту їх придбання і до моменту реалізації або виробничого використання за фактичною їх вартістю, яка склалася на момент придбання. Його зручно застосовувати до матеріальних цінностей з великою вартістю, таких як автомобілі, трактори, комбайни, різне обладнання, партій дефіцитних матеріалів.
Метод середньої вартості (середньозважена собівартість) За цим методом витрачені та реалізовані запаси, а також їх залишок на кінець звітного періоду оцінюються за середніми цінами з урахуванням залишку матеріалів (запасів) на початок звітного періоду та їх надходження за звітний період. Середня вартість одиниці може розраховуватись як загалом за звітний період, так і після кожного наступного надходження того чи іншого виду запасів.
Метод оцінки запасів за цінами перших закупок (ФІФО) Припускає, що матеріали, які придбані першими, відпускаються на виробництво чи реалізацію, тобто списуються за цінами перших надходжень. При цьому залишки матеріалів (запасів) на кінець звітного періоду оцінюються за цінами останніх надходжень.
53. Документи, на підставі яких здійснюються безготівкові розрахунки
При здійсненні безготівкових розрахунків можуть застосовуватись акредитивна, інкасова, вексельна форми розрахунків, а також форма розрахунків за розрахунковими чеками та з використанням розрахункових документів на паперових носіях та в електронному вигляді.
Встановлені чіткі правила використання при здійсненні розрахункових операцій платіжних документів (інструментів):
- меморіального ордера; - платіжного доручення; - платіжної вимоги - доручення; - розрахункового чека;
- акредитива.
Розрахунки із застосуванням платіжних доручень.
Платіжне доручення оформляється платником та подається в банк, що його обслуговує, не менше чим у двох примірниках і приймається банком до виконання протягом десяти календарних днів з дати його виписки.
Банк приймає до виконання платіжне доручення за умови, якщо сума цього платіжного доручення не перевищує суму, що є на його рахунку.
Розрахунки дорученнями можуть здійснюватися:
- за фактично відвантажену/ продану продукцію (виконані роботи, надані послуги тощо);
- у порядку попередньої оплати - якщо такий порядок розрахунків установлено законодавством та / або обумовлено в договорі;
- для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств, які складені не пізніше терміну, установленого чинним законодавством;
- для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії тощо), на їх рахунки, що відкриті в банках;
- для сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та / або державних цільових фондів;
- в інших випадках відповідно до укладених договорів та / або чинного законодавства.
Перший примірник доручення виконує функцію меморіального ордера і поміщається в документ для банку платника, другий - видається платнику з відміткою банку про одержання і виконання документа.
Платіжна вимога-доручення - це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин:
- верхня - вимога постачальника безпосередньо до покупця оплатити вартість поставленої йому за договором продукції,
- нижня - доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунка суму, проставлену в рядку "Сума до оплати прописом".
Вимога-доручення заповнюється отримувачем коштів і направляється безпосередньо платнику. Платник заповнює нижню частину вимоги-доручення (тобто доручення) і здає його в обслуговуючий банк. Банк приймає до оплати вимогу-доручення в сумі, яка може бути уплачена за наявністю коштів на поточному рахунку.
Акредитив-це форма розрахунків, за якої банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов'язаний:
- виконати платежі третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги;
- надати повноваження іншому банку виконати цей платіж.
Залежно від характеру акредитивної операції, що покладена банком-емітентом на виконуючий банк, він може виступати авізуючим або банком-платником.
Умови та порядок проведення акредитивної форми розрахунків передбачаються у договорі між бенефіціаром і заявником акредитива.
Банк-емітент може відкривати покритий та непокритий акредитиви. Акредитиви бувають відкличні та безвідкличні. Для відкриття акредитива підприємство подає банку-емітенту Заяву про відкриття аккредитива. Термін дії акредитива у банку-емітенті встановлюється покупцем у межах п'ятнадцяти днів з дня відкриття не враховуючи нормативний термін проходження документів спецзв'язком між банками.
На окремому субрахунку рахунка 31 облічують також операції за розрахунковими чеками, які застосовуються для здійснення розрахунків у безготівковій формі між юридичними та фізичними особами з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари, виконані роботи та надані послуги. Розрахунковий чек - це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) установі банку (банку-емітенту). яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів. Чекові книжки виготовляються на Банкнотномонетному дворі Національного банку України і вміщують у собі 10, 20 та 25 зброшурованих розрахункових чеків. Чекові книжки є бланками суворої звітності. Для чекових книжок встановлено термін дії-один рік. Чек із чекової книжки пред'являється до оплати в банк чекодержателя протягом десяти календарних днів. Для отримання чекової книжки підприємство подає до банку-емітента заяву в одному примірнику за підписом осіб, яким надано право підпису документів для здійснення грошово-розрахункових операцій.
54. Порядок видачі переказних векселів
Переказний вексель (трота) - виписується кредитором (векселедавцем) і містить нічим не обумовлену пропозицію до позичальника сплатити певну суму грошей третій особі.
За здійснення інкасування банк одержує комісійну винагороду.
Якщо в розрахунках, оформлених простим векселем, фігурують два учасники - Продавець (кредитор) і Покупець (боржник), то в операціях з переказним векселем кількість дійових осіб збільшується. За класичною схемою у переказному векселі беруть участь три особи:
o трасант (він же векселедавець) - є одночасно дебітором стосовно до ремітента і кредитором стосовно до трасата;
o трасат (платник - той, кому трасант дає наказ платити) - є дебітором стосовно до трасанта;
o ремітент (перший векселеутримувач, він же векселетримач) - є кредитором стосовно до трасанта.
Використовувати переказні векселі, а також виступати векселедавцями, акцептантами, індосаментами і авалістами можуть тільки юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які визначаються такими згідно з чинним законодавством України.
Векселі можуть видаватися тільки для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи і надані послуги.
Вексельний бланк може заповнюватися друкарськими і ручним способами.
Сума платежу за векселем обов'язково заповнюється цифрами і буквами. Вексель підписується керівником і головним бухгалтером юридичної особи і скріпляється печаткою.
Видача та індосамент векселів за межі України не допускається. Вексельні бланки купуються підприємствами в комерційних банках України.
реквізити векселя:
Подвійна вексельна мітка - "Переказний вексель"; Номер векселя; Валюта платежу; Вексельна сума цифрами;. Місце складання векселя; Дата складання векселя; Термін платежу;. Вексельний наказ "Заплатіть проти цього векселя ..."; Найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений - ремітент; Вексельна сума прописом; Найменування і точна адреса платника за векселем - трасата; Назва, підпис і точна адреса; Місце платежу і найменування банківської установи; Надпис про прийняття (акцепту) векселя; підпис платника за векселем; Поручительство за векселем (аваль).
55. Первинний облік надходження і вибуття продукції с/г виробництва
Первинний облік руху прод-ї с/г вир-ва здійснюється в різних формах первинних документів, вибір яких залежить від виду вир-ва і виду прод-ї, яку одержуємо.
Зернові культури. Первинними документами на оприбуткування прод-ї зернових культур є: реєстр відправки зерна та іншої прод-ї з поля, путівки на вивіз прод-ї з поля, талони шофера і комбайнера, реєстр приймання зерна вагарем. Процес додаткової обробки зерна (сортування і сушіння) оформлюється актом на сортування і сушіння прод-ї рослинництва. Реалізація зернової прод-ї юридичним особами оформлюється ТТН. При реалізації зерна, до ТТН додається сортове посвідчення. Ці документі обов’язково підписуються керівником (скріплені печаткою) і за невідповідність сорту керівництво несе кримінальну відповідальність.
Рух зерна в межах п-ва (передача для зберігання на склад, реалізація за готівку чи в рах. ОП) оформлюється НВГП. В кінці дня зав.току складає відомість руху зерна та іншої продукції.
Овочеві культури, прод-я садівництва і бахчеві культури. Основними первинним документом на оприбуткування цієї продукції є щоденник надходжень с/г прод-ї. Реалізація даної прод-ї юридичним особам оформлюється ТТН, в деяких випадках може використовуватись Рахунок-фактура, рух прод-ї в межах п-ва оформлюється НВГП.
Корма. При згодівлі кормів складають Акт на оприбуткування пасовищних кормів.Грубі і соковиті корма оприб. на підставі Акту на оприб. грубих і соковитих кормів. Всі оприбутковані корма передаються на відповідальне зберігання МВО, яка веде Журнал обліку витрат кормів, записи в який здійснені на підставі первинних документів на використання кормів (відомість витрат кормів, НВГП).Якщо на п-во надходять корма зі сторони, то підставою для їх оприб. є Рахунок-фактура чи ТТН.
Облік прод-ї тваринництва. Оприбутковане молоко оформ. в журналі-обліку надою молока. Дані журналу переносять у відомість руху молока. Реалізація молока заготівельним п-вам оформ. ТТН. Відпуск його в реалізацію і в рах. ОП оформ. НВГП. При відпуску молока на випойку оформ. відомістю витрат.
Вовна. Оприб. вовни оформ. актом настригу вовни (для неспец. госп.) і щоденником надходження і відправки вовни в спеціаліз. господ. Після оприб. вовни її пакують в кіпи і здійснюють записи в Журнал пакування вовни на реалізацію – ТТН.
Прод-я птахівництва. Для оприб. яєць оформ. Щоденник надходжень с/г прод-ї (неспец. госп.), звіт по складу, холодильнику (спец. госп.), реалізація – ТТН, рух в межах п-ва – ЛЗК, НВГП.
Прод-я промислового вир-ва. Результати переробки кожного виду прод-ї по партіям оформ. Звітом про переробку прод-ї ( в 2-х примірниках).Перероблене молоко оформ. Відомістю переробки молока і молочних продуктів, забій тварин – Актом на вибуття тварин, розмол зерна – Помольною квитанцією.
Аналітичний облік прод-ї с/г вир-ва здійснюється за видами прод-ї. Регістр аналіт. обл. – звіт про рух ТМЦ. Регістр синтетичного обліку – Журнал-ордер 5А.
1.Оприб. прод-ю власного вир-ва (урожай, надій) 27/23
2.Оприб. прод-ю с/г вир-ва, придбану зі сторони 27/63(685)
3.Оприб. прод-ю с/г вир-ва, придбану підзвітними особами 27/372
4.Закріплена прод-я с/г вир-ва у населення для подальшої реліз. 27/377
5.Списана прод-я с/г вир-ва в реалізацію 90/27
6.Нарах. заборг. заготів. організації за реалізовану їм прод-ю с/г вир-ва 36/70
7.Одержана виручка від реаліз. прод-ї за готівку 30/70
8.Утримано із З/П вартість прод-ї відпущ. в рах. ОП 66/70
9.Відпущ. прод-я с/г вир-ва в переробку 233/27
10.Частина зерна відпущ. для висіву 231/27
56. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень
Платіжне доручення оформляється платником та подається в банк, що його обслуговує, не менше чим у двох примірниках і приймається банком до виконання протягом десяти календарних днів з дати його виписки.
Банк приймає до виконання платіжне доручення за умови, якщо сума цього платіжного доручення не перевищує суму, що є на його рахунку.
Розрахунки дорученнями можуть здійснюватися:
- за фактично відвантажену/ продану продукцію (виконані роботи, надані послуги тощо);
- у порядку попередньої оплати - якщо такий порядок розрахунків установлено законодавством та / або обумовлено в договорі;
- для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств, які складені не пізніше терміну, установленого чинним законодавством;
- для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії тощо), на їх рахунки, що відкриті в банках;
- для сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та / або державних цільових фондів;
- в інших випадках відповідно до укладених договорів та / або чинного законодавства.
Платник та отримувач у договорах між ними можуть установлювати додаткові вимоги до даних, які потрібно зазначати в реквізиті "Призначення платежу". Посилання на суму податку на додану вартість платник робить у випадках, передбачених чинним законодавством.
Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цьому розділі, лише за зовнішніми ознаками.