ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 28.11.2019
Просмотров: 1183
Скачиваний: 1
Наприкінці звітного періоду в Журнал і-ордері № 1 с.-г. та Відомості 1-2 підраховують підсумки оборотів у кореспонденції з іншими рахунками і визначають залишок на 1 число наступного за звітним місяця, що повинен дорівнювати залишку, наведеному у виписці банку за останній день місяця.
Обороти за кредитом субрахунка 312 Журналу-ордера № 1 с.-г. переносять у Головну книгу в колонку "Обороти за кредитом". Одночасно суми, що складають цей кредитовий оборот, записують за дебетом відповідних кореспондуючих рахунків у Головній книзі у розділі "Обороти за дебетом".
Аналітичні рахунки для кожного виду валюти відкривають у Журналі-ордері № 1 с.-г. та Відомості 1-2. Залишок на початок кожного місяця за всіма аналітичними рахунками субрахунка 312 повинен дорівнювати залишку, наведеному у Головній книзі.
78. Визнання та оцінка дебітор.заборгованості
Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.
Стандартом 10 передбачено два способи обчислення резерву сумнівних боргів та чистої реалізаційної вартості дебіторської заборгованості:
1. Визначається платоспроможність окремих дебіторів.
2. На основі класифікації дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги.
При визначенні резерву сумнівних боргів, виходячи із платоспроможності окремих дебіторів, після проведеного аналізу виводиться індивідуальний коефіцієнт сумнівності, за яким потім визначають суму резерву за даною заборгованістю. Сума резервів за кожним дебітором дасть загальну суму резерву сумнівних боргів за підприємством.
Другий спосіб визначення резерву сумнівних боргів і реалізаційної вартості дебіторської заборгованості передбачає класифікацію дебіторської заборгованості шляхом групування дебіторської заборгованості за термінами її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи.
Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає зі збільшенням термінів непогашення дебіторської заборгованості. Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості відповідної групи та коефіцієнта сумнівності відповідної групи.
Узагальнити розрахунки величини резерву сумнівних боргів можливо з застосуванням формули:
КС=(Бзн:Дзн):і ,де
Бзн - фактично списана безнадійна дебіторська заборгованість відповідної групи за певний місяць, вибраний для спостереження;
Дзн - дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги на кінець певного місяця, вибраного для спостереження;
і - кількість місяців, що включено в період спостереження.
79.Облік готової продукції с/г вир-ва
Первинний облік руху прод-ї с/г вир-ва здійснюється в різних формах первинних документів, вибір яких залежить від виду вир-ва і виду прод-ї, яку одержуємо.
Зернові культури. Первинними документами на оприбуткування прод-ї зернових культур є: реєстр відправки зерна та іншої прод-ї з поля, путівки на вивіз прод-ї з поля, талони шофера і комбайнера, реєстр приймання зерна вагарем. Процес додаткової обробки зерна (сортування і сушіння) оформлюється актом на сортування і сушіння прод-ї рослинництва. Реалізація зернової прод-ї юридичним особами оформлюється ТТН. При реалізації зерна, до ТТН додається сортове посвідчення. Ці документі обов’язково підписуються керівником (скріплені печаткою) і за невідповідність сорту керівництво несе кримінальну відповідальність.
Рух зерна в межах п-ва (передача для зберігання на склад, реалізація за готівку чи в рах. ОП) оформлюється НВГП. В кінці дня зав.току складає відомість руху зерна та іншої продукції.
Овочеві культури, прод-я садівництва і бахчеві культури. Основними первинним документом на оприбуткування цієї продукції є щоденник надходжень с/г прод-ї. Реалізація даної прод-ї юридичним особам оформлюється ТТН, в деяких випадках може використовуватись Рахунок-фактура, рух прод-ї в межах п-ва оформлюється НВГП.
Корма. При згодівлі кормів складають Акт на оприбуткування пасовищних кормів.Грубі і соковиті корма оприб. на підставі Акту на оприб. грубих і соковитих кормів. Всі оприбутковані корма передаються на відповідальне зберігання МВО, яка веде Журнал обліку витрат кормів, записи в який здійснені на підставі первинних документів на використання кормів (відомість витрат кормів, НВГП).Якщо на п-во надходять корма зі сторони, то підставою для їх оприб. є Рахунок-фактура чи ТТН.
Облік прод-ї тваринництва. Оприбутковане молоко оформ. в журналі-обліку надою молока. Дані журналу переносять у відомість руху молока. Реалізація молока заготівельним п-вам оформ. ТТН. Відпуск його в реалізацію і в рах. ОП оформ. НВГП. При відпуску молока на випойку оформ. відомістю витрат.
Вовна. Оприб. вовни оформ. актом настригу вовни (для неспец. госп.) і щоденником надходження і відправки вовни в спеціаліз. господ. Після оприб. вовни її пакують в кіпи і здійснюють записи в Журнал пакування вовни на реалізацію – ТТН.
Прод-я птахівництва. Для оприб. яєць оформ. Щоденник надходжень с/г прод-ї (неспец. госп.), звіт по складу, холодильнику (спец. госп.), реалізація – ТТН, рух в межах п-ва – ЛЗК, НВГП.
Прод-я промислового вир-ва. Результати переробки кожного виду прод-ї по партіям оформ. Звітом про переробку прод-ї ( в 2-х примірниках).Перероблене молоко оформ. Відомістю переробки молока і молочних продуктів, забій тварин – Актом на вибуття тварин, розмол зерна – Помольною квитанцією.
Для синтетичного обліку прод-ї с/г вир-ва передбачено рах. 27. За економ. змістом – рах. для обліку активів і процесів, за призначенням – основний, матеріальний, за структурою - активний. По ДТ- наявність і збільш. прод-ї с/г вир-ва, по КТ- зменш. в результаті реалізації, видачі в рах. ОП, в виробництві.
На цьому рахунку обліковують як прод-ю власного вир-ва, призначену для продажу та ін. невиробничого використання, так і придбану зі сторін.
Аналітичний облік прод-ї с/г вир-ва здійснюється за видами прод-ї. Регістр аналіт. обл. – звіт про рух ТМЦ. Регістр синтетичного обліку – Журнал-ордер 5А.
1.Оприб. прод-ю власного вир-ва (урожай, надій) 27/23
2.Оприб. прод-ю с/г вир-ва, придбану зі сторони 27/63(685)
3.Оприб. прод-ю с/г вир-ва, придбану підзвітними особами 27/372
4.Закріплена прод-я с/г вир-ва у населення для подальшої реліз. 27/377
5.Списана прод-я с/г вир-ва в реалізацію 90/27
6.Нарах. заборг. заготів. організації за реалізовану їм прод-ю с/г вир-ва 36/70
7.Одержана виручка від реаліз. прод-ї за готівку 30/70
8.Утримано із З/П вартість прод-ї відпущ. в рах. ОП 66/70
9.Відпущ. прод-я с/г вир-ва в переробку 233/27
10.Частина зерна відпущ. для висіву 231/27
80.Док.оформлення оп-цій на вал.рах.
81.дивитись пит.29
82.Порядок проведення інвен-ції вир.запасів
83.дивитись пит.41
84.Облік акцій власної емісії
85.Облік МШП
За своєю природою і призначенням малоцінні та швидкозношувані предмети є засобами праці, але на відміну від основних засобів їх вартість включають в запаси. Згідно з П(С)БО 9 до складу запасів належать малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року.
Керуючись наведеними визначеннями можна вважати, що в сільськогосподарських підприємствах до малоцінних та швидкозношуваних предметів належать: інструменти, спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні речі тощо.
Вартість предметів, термін корисного використання яких більше одного року, зокрема спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, обліковуються на субрахунку 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи".
Відповідно до пункту 9 П(С)БО 9 первісною вартістю МШП, придбаних за плату, є собівартість, яка складається з таких фактичних витрат:
- суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю);
- суми, що сплачуються за інформаційні, посередницькі та інші подібні послуги у зв'язку з пошуком і придбанням запасів;
- суми ввізного мита;
- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;
- затрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування МШП до місця їх використання;
- інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням МШП і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
Первісною вартістю МШП, що виготовляються власними силами підприємства, визнається собівартість їх виробництва. Первісною вартістю МШП, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.
Первісною вартістю МШП, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість.
Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів ведеться в місцях зберігання і експлуатації за матеріально відповідальними особами в Книгах або Картках складського обліку (форма № ВЗСГ-10).
Малоцінні та швидкозношувані предмети передаються від однієї матеріально відповідальної особи до іншої матеріально відповідальної особи на підставі Накладних (внутрігосподарського призначення) або Лімітно-забірних карток. Для визначення непридатності предметів для їх подальшого використання і оформлення необхідної документації на списання керівником підприємства створюється постійно діюча комісія. Комісія складає Акт на списання виробничого та господарського інвентарю (форма № ВЗСГ-5).
Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів ведуть на рахунку 22 ''Малоцінні та швидкозношувані предмети". Цей рахунок призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та знаходяться у складі запасів.
За дебетом рахунка 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені малоцінні та швидкозношувані предмети, за кредитом - за обліковою вартістю відпуск малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію із списанням на рахунок обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів.
Звертаємо увагу на те, що на малоцінні та швидкозношувані предмети, які передаються в експлуатацію, знос не нараховується, а їх вартість повністю вилучається із складу активів (списується на витрати виробництва) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідними особами протягом терміну їх фактичного використання.
Аналітичний облік малоцінних та швидкозношуваних предметів, що є на складі, в бухгалтерії підприємства здійснюють у Книзі обліку продуктів і матеріалів, записи в якій роблять за групами предметів, їх найменуванням і за матеріально відповідальними особами за кількістю, ціною і вартістю загалом по господарству. Господарства, які впровадили сальдовий метод обліку товарно-матеріальних цінностей, для їх аналітичного обліку застосовують Сальдову відомість.
86.Облік інших коштів
87.дивитись пит.6
88.Об.вир.запасів, гот.прод-ії і товарів за журн-орд.формою
89.Облік продажу та придоб.інозем.валюти
90.дивитись пит.6
91.Оцінка і класифікація вир.запасів
92.Штрафні санкції за порушення касової дисципліни
93. дивитись пит.12
94.Оцінка прод-ії с/г вир-ва
95.дивитись пит.20
96.Док.оформлення вибуття вир.запасів
97.дивитись пит.37
98.Облік надходж.вир.запасів
99.дивитись пит.12
100.дивитись пит.39
101.Зміст П(С)БО№30 «Біол.активи»
102.Облік сировини і матеріалів
103.дивитись пит.40
104.Інвентаризація прод-ії с/г вир-ва та облік її рез-тів
105.Характеритика рах.211 для об.і узагальн.ін-ції про наявність та рух ПБА рос-ва