На підприємстві використовується 44 рахунок, кредитові потоки якого відображаються в Журналі-ордері № 7 с.-г. та відомості № 7.2 с.-г.

12. Облік реалізації продукції, матеріалів, робіт і послуг

Реалізація продукції окремого підприємства – це насамперед відчуження активів, що належать підприємству, їх продажем з метою відтворення використаних засобів підприємства й отримання прибутку для задоволення різноманітних потреб підприємства та його власників. Місце і роль процесу реалізації у суспільному відтворенні визначаються відповідним господарським механізмом, який встановлює умови реалізації та розрахунків за продану продукцію, нерідко регулює ціни. Визначення поняття та моменту здійснення реалізації знайшло відображення у законодавчих актах, що регулюють сплату податків.

Отже, відвантажену покупцям і списану з матеріально відповідальних осіб сільськогосподарську продукцію вважають реалізованою. Відношення реалізованої продукції до валової (виробленої) становить коефіцієнт товарності. Чим менше залишається готової продукції для внутрішньогосподарських потреб, тим вищий рівень її товарності.

---

Економічний аналіз

3. Організація аналітичної роботи

   1. Стан планування аналітичної роботи та інформаційного забезпечення.

Аналізу господарської діяльності в господарстві ніколи не приділяли достатньої уваги. Це було, зокрема, зумовлено тим, що не було спеціаліста з аналітичної роботи. Зовсім недавно в господарстві з’явився економіст. Він зараз розпочинає планування аналітичної роботи на підприємстві. Праця його ускладнюється тим, що за сумісництвом економіст обіймає і посаду спеціаліста за кадрової роботи, яка також потребує значних затрат часу і сил.

Для того, щоб одержати змістовні глибокі висновки аналізу, слід ретельно продумувати організацію робіт до його початку. Під організацією взагалі розуміють створення злагодженої постійної системи для виконання якихось робіт або досягнення певної кінцевої мети. Організація аналітичної роботи включає розробку загальних засад і порядок проведення аналізу, планування роботи окремих її елементів і етапів; матеріальне, методичне та наукове забезпечення; загальне керівництво, прийом виконаних аналітичних робіт, Їх оформлення та контроль за впровадженням у виробництво розроблених заходів із метою поліпшення діяльності підприємства.

Аналітична робота на підприємствах розпочинається з планування. Як пояснив мені економіст, планування цікавить лише його самого та практикантів. І на сьогоднішній день здійснюється воно в дуже незначних розмірах.

Сподіваємось, що аналіз господарської діяльності таки буде налагоджено, а це допоможе господарству знайти шляхи удосконалення ефективності використання матеріальних, трудових, фінансових, земельних та інших видів ресурсів, що, в свою чергу, дозволить вийти з кризи і отримати, нарешті, прибуток від своєї діяльності.

Організація і методичне забезпечення проведення оперативного аналізу в рослинництві, тваринництві.

Для того, щоб одержати змістовні глибокі висновки аналізу, слід ретельно продумувати організацію робіт до його початку. Під організацією взагалі розуміють створення злагодженої постійної системи для виконання якихось робіт або досягнення певної кінцевої мети. Організація аналітичної роботи включає розробку загальних засад і порядок проведення аналізу, планування роботи окремих її елементів і етапів; матеріальне, методичне та наукове забезпечення; загальне керівництво, прийом виконаних аналітичних робіт, Їх оформлення та контроль за впровадженням у виробництво розроблених заходів із метою поліпшення діяльності підприємства.

Аналітична робота підприємствах розпочинається з планування.

Розрізняють загальний план аналітичної роботи на підприємстві та план (програму) конкретних аналітичних робіт. Загальний план роботи складається на рік з розбивкою по кварталах. У плані зазначаються розділи господарської діяльності та об'єкти, що мають вивчатися, періодичність і терміни проведення робіт, відповідальні технічні виконавці, технічні засоби та джерела інформації, потрібні для здійснення аналізу.

---

У планах окремих робіт, які складаються відповідно до загального плану аналітичної роботи, передбачаються об'єкти та етапи аналізу, терміни виконання й завдання робіт тощо.

Організаційні питання можуть вирішуватися по-різному залежно від того, стосується це проведення аналітичних робіт працівниками підприємства та для власних потреб його колективу чи це пов'язано з вивченням діяльності підприємства сторонніми контролюючими установами. Це може обумовлювати зміни не тільки об'єктів, термінів і виконавців, а й змісту програми та інформації, що використовується.

Загальне керівництво аналітичною роботою на підприємстві здійснює (головний економіст). Безпосередньо цю роботу може очолювати керівник планового відділу або головний бухгалтер чи його заступник. Виконавцями аналізу на підприємстві є економісти, плановики, бухгалтери, а також працівники інших професій, які мають відповідний досвід і схильність до аналітичних досліджень. Якщо аналіз виконують сторонні організації, то аналітиками можуть бути аудитори, працівники банків і наукові адміністрації, відомчі ревізори та інші працівники контролюючих організацій.

Поточний аналіз проводиться в процесі виробничого робочого періоду і дає можливість своєчасно приймати коригуючи управлінські рішення по забезпеченню оптимальності їх здійснення.

Якщо поточний аналіз здійснюють синхронно з робочим процесом, причому на рівні господарських операцій, то його називають оперативним. Він є найглибшим з погляду проникнення у виробничий процес, його оцінки гpунтуються на першопричинах зміни явищ, процесів, показників, і рішення, що приймаються за його результатами, є своєчасними і найбільш надійними.

Підсумковий (ретроспективний) аналіз проводять по закінченні повного виробничого процесу, етапу робіт чи календарного періоду і застосовують для оцінки результатів роботи й ефективності реалізованих управлінських рішень.

Його результати служать основою прийняття коригуючих рішень і розробки нових перспективних планів.

Господарська діяльність аграрних формувань супроводжується безперервним обміном інформацією між підприємством та зовнішнім середовищем. Однак менеджмент ефективним буде тільки втому випадку, якщо управлінські рішення грунтуватимуться на своєчасній, достатній і достовірній інформації. Основними джерелами інформації, використовуваної при аналізі господарської діяльності, є законодавчі акти, різна нормативно-довідкова інформація, прогнозно-планові дані, дані договорів та угод, дані оперативно-технічного, аналітичного і синтетичного обліку, статистична, бухгалтерська, та фінансова звітність, різні поза облікові джерела – акти ревізій і аудиторських обстежень, матеріали нарад, зборів статті в пресі, особисті спостереження тощо.

---

Зміна економічного середовища зумовлює перебудову економічної роботи на сільськогосподарських підприємствах, зокрема, інтеграцію планової і облікової служб, а також виділення в економічній службі окремих структурних підрозділів - такого, який би займався фінансовою роботою та управлінською, яка пов'язана була б із збиранням, обробкою і використанням внутрігосподарської інформації, тобто про хід виробничого процесу.

Одержання передбачуваного обсягу продукції рослинництва залежить від виконання плану посівних площ та врожайності сільськогосподарських культур.

Оцінку дотримання планової площі роблять на порівняння фактичної посівної площі з плановою. Оскільки зміна розміру посівної площі зумовлює зміну її частки в загальній площі, то в процесі аналізу включають і структурні зміни, які в умовах обмеження площ є одним із факторів збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, підвищення її ефективності.

Основними факторами, які можуть зумовити зміну розміру посівних площ та їх структури, є: метеорологічні умови аналізованого періоду, загибель посівів від хвороб, шкідників і бур'янів, зміна потреб у певній продукції, що зумовлюється зниженням попиту на продукцію підприємства тощо, розширення площ внаслідок проведення культуртехнічних робіт, рекультивація земель, розукрупнення підприємства.

У кожному випадку за результатами аналізу необхідно оцінити зміни посівних площ і, якщо ці зміни небажані, намітити конкретні заходи щодо запобігання чи ліквідації їх.

Більш динамічним фактором, який зумовлює валовий збір продукції рослинництва, є врожайність. Тому даному показнику приділяють велику увагу. під час аналізу врожайності необхідно вивчити динаміку її росту по кожні й культурі чи групі культур за певний період часу і виявити, які міри приймає підприємство для підвищення її рівня. У процесі аналізу також слід встановити ступінь виконання плану по врожайності кожної культури і розрахувати вплив факторів на зміну її величини. Цими факторами є: природно - кліматичні умови, - родючість грунту, механічний склад грунту, рельєф місцевості, температурний режим, рівень rpунтових вод, кількість опадів тощо; агротехнічні - кількість, якість і структура внесених добрив, якість і строки виконання всіх польових робіт, якість посівного матеріалу, сортооновлення.

Дотримання сівозмін, боротьба з шкідниками, бур`янами і хворобами рослин, вапнування та гіпсування грунту; організаційно-економічні - матеріальне стимулювання працівників, організація виробничих процесів, забезпечення підприємства матеріальними та трудовими ресурсами, підвищення кваліфікації працівників.

У процесі аналізу необхідно вивчити динаміку і виконання плану по всіх агротехнічних міроприємствах, визначити ефективність кожного з них і після цього підрахувати вплив кожного міроприємства на рівень урожайності і валовий збір продукції. У випадку невиконання плану по окремих міроприємствах необхідно вияснити причини, а при можливості - втрати продукції.

---

На виробництво валової продукції тваринництва впливає багато факторів. Усі вони діють комплексно, у діалектичній єдності, взаємозв'язку і взаємодії. Так, від рівня забезпеченості тваринництва кормами і тваринницькими приміщеннями, від породного складу тварин, рівня зоотехнічної і ветеринарно-профілактичної роботи залежить поголів'я тварин, їх продуктивність і виробництво продукції цієї галузі.

Оскільки поголів'я тварин протягом року не є постійним, то частіше аналізується вихідне поголів'я, тобто поголів'я на кінець року. Порівняння вихідного поголів'я в динаміці за ряд років дасть можливість виявити тенденцію зміни поголів'я до розширення чи скорочення.

На формування продуктивності тварин впливає багато факторів, але найчастіше основою є кормозабезпеченість, рівень якої оцінюють порівнянням наявної кількості кормів або можливого їх надходження з потребою в них. При цьому враховують: реальність визначеної потреби в кормах, яка залежить від системи утримання тварин, зіставлення по поголів'ю фактичних і планових показників, забезпеченість кормами тваринництва по підприємству в цілому, окремих галузях, виробничих підрозділах, видах тварин, періодах року, відповідність типу годівлі, що склався в підприємстві.

Від забезпечення тварин кормами залежать розмір поголів'я тварин і рівень їх годівлі. Тому в процесі аналізу необхідно вивчити стан кормової бази в господарстві, забезпеченість тварин кормами в цілому й особливо в стійло вий період. для цього необхідно фактичну наявність кормів порівняти з плановою потребою, яка визначається виходячи з фактичного поголів'я і планових норм годівлі.

При визначенні потреби в корм ах і аналізі забезпеченості ними для кожного з періодів, зимового чи літнього, обчислюють середнє поголів'я.

Якщо фактичне поголів'я відрізняється від планового, то на різницю в поголів`ї треба скоригувати планову потребу в кормах.

Аналіз проводять економічні підрозділи підприємства, але до виконання аналітичних робіт залучаються також працівники технічних, технологічних та інших служб.

Програмою аналізу може виступати розгорнутий та деталізований перелік питань, які передбачено вивчати, а також комплект таблиць, обов'язковий до опрацювання під час аналізу. Однак, треба мати на увазі, що старанне складання програми аналізу забезпечує необхідну зібраність і повноту проведення аналітичного дослідження. При цьому виключаються пропуск окремих питань та гаяння часу на вивчення другорядних або зайвих проблем.

Визначаючи зміст аналітичної роботи та терміни її проведення, треба враховувати наявність готового матеріалу для аналізу, трудомісткість збору й опрацювання іншої інформації і, нарешті, часу, який потрібний для виконання окремих робіт. Рекомендується вирізняти три головні етапи: попередній, основний і заключний.

---