Файл: Skripai_Proekt.doc

Для основних лісоутврюючих порід проектується 9-17 кратний догляд. В перший рік буде проводитись від 4 до 5 доглядів з наступним зменшенням їх кількості в послідуючі роки.

Загальний обсяг доглядів за наявними незімкнутими культурами і за культурами, що проектуються, в ревізійному періоді, при переведенні на однократний, становитиме 3207 га або в середньому щорічно по 321 га.

Використання хімічних засобів для догляду за лісовими культурами не проектується.

В незімкнутих культурах останніх років, які мають значний відпад, запроектовано їх доповнення на загальній площі 21,9 га або 8,8 га в переводі на суцільні культури. Увесь обсяг доповнень проектується виконати в перші два роки ревізійного періоду.

Доповнення лісових культур, які створюватимуться на протязі ревізійного періоду, повинно проводитись при відпаді більше 15 %, як правило, весною наступного року після садіння культур. Середній щорічний обсяг доповнення культур, які створюватимуться, становитиме орієнтовно 3,0 га або 1,2 га при переведенні на суцільні культури.

Доповнення культур передбачається проводити однорічними сіянцями, вручну, під меч Колесова, в рядах , де пройшов відпад.

При умові виконання запроектованих лісовідновлювальних заходів, на кінець ревізійного періоду в категорії не вкритих лісовою рослинністю земель залишиться 99,7 га, біогалявин, декоративних галявин і місць відпочинку, і 17,8 га зрубів останнього року ревізійного періоду, лісовідновлювальні заходи, на яких будуть проводитись в наступному ревізійному періоді.

Запроектовані щорічні обсяги лісовідновлювальних заходів по лісництвах приведені в додатку 6.

5.6. Реконструкція насаджень

До фонду реконструкції лісовпорядкуванням віднесені низькоповнотні молодняки і середньовікові насадження природного і штучного походження з повнотою 0,3-0,4, малоцінні молодняки з повнотою 0,5 і вище віком до 10 років, що не відповідають типам лісу, які вони займають, і цільовому призначенню, загальною площею 36,0 га.

Проведення реконструктивних заходів на наступний ревізійний період не проектується з економічних міркувань.

5.6. Фонд реконструкції низькоповнотних, малоцінних і

похідних деревостанів (площа, га)

5.7. Лісомеліорація

5.7.1. Гідролісомеліорація

На території лісгоспу є 87,3 га боліт і 70,1 га надмірно зволожених земель, які не відносяться до гідролісомеліоративного фонду, в зв’язку з недоцільністю їх осушення.

Всі ці землі являють собою невеликі, замкнуті ділянки надмірно зволожених земель, які на значну відстань віддалені від водоприймачів і одна від другої.

Болота, як правило, розташовані серед насаджень, а рівень води в них залежить від рівня води в річках. Крім цього ці болота є місцем гніздування водоплаваючих і болотних птахів, а також позитивно впливають на мікроклімат даної місцевості.

5.7.2. Агролісомеліорація

До агролісомеліоративного фонду лісовпорядкуванням виявлено 9,8 га земель.

Освоєння агролісомеліоративного фонду лісовпорядкуванням на наступний ревізійний період на проектується, в зв’язку з відсутністю цільового фінансування.

5.7.2. Агролісомеліоративний фонд та проектний обсяг лісових культур (площа, га)

5.8. Насінництво і лісові розсадники

Виходячи з середніх щорічних обсягів лісокультурних робіт, визначена загальна потреба в садивному матеріалі, яка становить 133,87 тис. штук сіянців. Вона прийнята для розрахунку посівного відділення розсадника і потреби в насінні. Розрахунок щорічної потреби в садивному матеріалі проведено за обсягами лісокультурних робіт, затверджених 2-ю лісовпорядною нарадою.

Згідно розрахунків, приведених в табл. 5.8.2., необхідна корисна площа посівного відділення розсадника повинна бути 0,54 га. Службова площа (дороги, водоймища, можливі канали, загорожі та ін.) установлена із розрахунку 25% від корисної площі. Отже, загальна площа розсадника повинна бути 0,68 га. Розрахунок корисної площі для посівного відділення розсадника проведений на основі норм виходу стандартних сіянців, установлених для даної лісорослинної зони.

На рік лісовпорядкування власного розсадника в учбово-дослідному лісгоспі не було. Посадковий матеріал вирощувався у теплиці, площею 0,09 га, або закуповувався.

Для отримання власного садивного матеріалу здійснений розрахунок необхідної площі розсадника, який приводиться нижче.

5.8.1. Щорічні обсяги лісовідновлювальних заходів, потреба в садивному матеріалі

5.8.2. Розрахунок корисної площі посівного відділення розсадника та потреба в насінні

Створення шкільного відділення розсадника на наступний ревізійний період не проектується.

Щорічна потреба в насінні (табл. 5.8.2.) становить 274,8 кг. Наявні постійні насінні ділянки і плантації (табл. 4.6.6.2) в лісгоспі не відповідають потребам “Системи лісового насінництва”, яка затверджена Наказом Міністерства лісового господарства України за №77 від 22.07.1996 р., тому, що втратили необхідні властивості і заготівля насіння з них не ведеться. Лісовпорядкування рекомендує лісгоспу підготувати і передати в зональну лісонасінну станцію документи для переводу їх в звичайні насадження і підібрати нові ділянки, для збору насіння основних деревних порід.

Розрахунок необхідної площі постійних лісонасінних ділянок і плантацій приводиться в таблиці 5.8.3.

Недостатню кількість насіння інших деревних порід рекомендується збирати з кращих дерев лісових масивів лісгоспу.

Насіння деревних порід, які не зростають на території учбово-дослідного лісгоспу, а також основних порід в неврожайні роки, слід завозити із районів зі схожими географічно-кліматичними умовами.

Для забезпечення лісокультурних робіт високоякісним насінням з цінними спадковими властивостями потрібно створити наново лісонасінну базу, яка б включала в себе постійні насінні ділянки, закладені у високопродуктивних деревостанах основних деревних порід.

5.8.3. Розрахунок площі постійних лісонасінних ділянок та плантацій

5.8.4. Селекційна оцінка насаджень (площа, га)

5.9. Охорона лісу

Ступінь пожежної небезпеки визначався за "Шкалою оцінки природної пожежної небезпеки земельних ділянок лісового фонду", розробленою інститутом "Укрдерждіпроліс" і затвердженою наказом Міністерства лісового господарства України від 2 червня 1997 року N52 (приведеною у додатку 11).

5.9.1. Розподіл земель за класами пожежної небезпеки, га

Територія характеризується 2,67 класом пожежної небезпеки, що обумовлено питомою вагою середньовікових насаджень хвойних порід і відвідуванням лісу населенням.

Територія лісгоспу за способами виявлення лісових пожеж і боротьби з ними відноситься до зони наземного патрулювання. Враховуючи місце розташування кожного лісництва і клас пожежної небезпеки на наступний ревізійний період запроектовано комплекс протипожежних заходів окремо по кожному лісництву.

Розподіл кварталів за класами пожежної небезпеки, елементи існуючого і запроектованого протипожежного улаштування, місця відпочинку, пункти зосередження протипожежного інвентарю та інші об'єкти протипожежного призначення показано на схематичній карті.

Крім указаних в табл. 5.9.2. заходів з протипожежного впорядкування, слід більше уваги приділяти роз’яснюючій роботі серед населення, а також пропаганді правил пожежної безпеки в лісі.

Особливу увагу треба приділяти охороні лісу в місцях відпочинку населення, де найбільше порушень зі сторони відпочиваючих.

Запроектовані щорічні обсяги у розрізі лісництв приведені у додатку 7.

Лісовпорядкування вважає, що кількість майстерських дільниць і обходів, необхідна для охорони лісів від пожеж і інших лісопорушень, а також для виконання запроектованих лісогосподарських і лісокультурних обсягів, достатня і збільшення їх не проектується.

Поділ території учбово-дослідного лісгоспу на майстерські дільниці і обходи приводиться в таблиці 5.9.3. і на доданій карті-схемі.

5.9.2. Запроектовані обсяги заходів з протипожежного впорядкування

5.9.3. Проект поділу території на майстерські дільниці та обходи