Хімічний метод. Хімічний метод полягає у використанні пестицидів (хімічних засо­бів захисту рослин), які залежно від призначення поділяють на інсек­тициди (проти комах), акарициди (проти кліщів), інсектоакарициди (одночасно проти комах і кліщів), фунгіциди ( проти грибних хвороб), гербіциди (проти бур'янів), нематоциди (проти фітогельмінтів), ро­дентициди (проти гризунів). Цей метод ґрунтується на застосуванні отруйних речовин, які, потрапляючи в організм комах, спричинюють їх загибель. Інсектициди наносять на корм, на тіло комах, вони про­никають у клітинний сік рослин або в середовище помешкання (грунт, рослина та ін.). Загибель отруєних комах відбувається внаслідок порушення фізіологічних функцій організму.

В останні десятиріччя хімічний метод захисту рослин зазнав іс­тотних змін у бік екологізації. Головною відмінністю є оптимізація його на основі критеріїв доцільності застосування інсектицидів з урахуванням охорони довкілля.

Ентомологічний карантин рослин. Нинішня державна служба карантину рослин України діє на підставі Закону України «Про карантин рослин» від З0 червня 1993 р., в якому висвітлено основні її завдання:

1. Охорона території країни від занесення або самостійного проникнення з-за кордону або з карантинної зони карантинних об'єктів;
2. Своєчасне виявлення, локалізація та ліквідація карантинних об'єктів, а також запобігання їх проникненню в регіони країни, де їх немає;

3. Здійснення державного контролю за дотриманням особливого карантинного режиму проведення заходів щодо карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, перевезенні, збері­ганні, переробці, реалізації та використанні підкарантинних об'єктів. (Байдик, 2005)

4.2. Система заходів для захисту від шкідників яблуневих насаджень

Проведення захисних заходів, як і їх вибір, залежать від загрози пошкодження рослин. Щоб мати чітку картину шкодочинності, треба постійно спостерігати за розвитком і поширенням шкідливих організмів.

Під час обробітку міжрядь восени та протягом літа необхідно загортати в грунт опале листя, таким чином ми знищуємо зимуючи стадії шкідників. Рання осіння оранка ґрунту до виходу метеликів зимового п`ядуна. Культивація в міжряддях і розпушування ґрунту в пристовбурних кругах після завершення розвитку гусениць. Для зменшення чисельності верхнесторонньої плодової міллі та глодової кружкової молі потрібно згрібати опале листя і перекопувати грунт під кронами дерев, зачищати кору від мохів і відмерлих частинок, білити стовбури. (Мамаев, 1981)

Перше обприскування. Обприскування - промивання насаджень препаратом ДНОК, р.п. (15,0 кг/га) проти зимуючих стадій молей та пядуна у фазі набубнявіння бруньок за температури повітря не вище 5°С (кінець березня — початок квітня) дає змогу покрити щитки та яйця шкідників тонкою плівкою, яка й спричинює їхню загибель.

---

Проти імаго молей та інших шкідників низки лускокрилих ефективний фізико-механічний метод. Метелики літають переважно в сутінках і вночі. Для їх відловлювання і дальшого знищення застосовують пастки з бродильними пахучими речовинами. Для приготування принад використовують сухофрукти, з яких варять узвар. Після охолодження до узвару додають цукор і дріжджі. Як принаду можна використовувати мелясу. Приготовлені принади розливають у коритця або в інші ємності та розвішують на кронах дерев або розставляють серед рослин. Метелики летять на запах, попадають у рідину й гинуть. Із пасток метеликів щодня потрібно видаляти. Встановлення пасток дає змогу не тільки зменшити кількість метеликів, а й вести спостереження за динамікою їх чисельності та розвитком шкідників.

Друге обприскування. Після цвітіння - для обмеження чисельності гусениць молей та п’ядуна та водночас обмеження шкодочинності хвороб (парша, борошниста роса). Застосовують бакову суміш препаратів Актара 25 WG в.г. + Матч 050 EC к.е. та Скор 250 ЕС к.е.

Важливо збирати і знищувати колонії гусениць разом з павутинними гніздами. (Ольховська-Буркова, 1990)

---

Таблиця 6

Система заходів для захисту яблуневих насаджень від найголовніших шкідників

Пор. №	Заходи	Назва шкідника і фаза його розвитку	Строки проведення		Примітка
			Календарні	Фенологічні
1	2	3	4	5	6
1.	Обприскування	Зимовий п’ядун (яйця)	І- декада квітня	Набубнявіння бруньок	-
		Верхньобокова плодова мінуючи міль (гусениці)			0,5 – 1 міна на листок
	Обприскування	Зимовий п’ядун (гусениці)	ІІІ – декада травня	Після цвітіння	10 – 15 гусениць на 100 гілок (обтрушування)
		Верхньобокова плодова мінуючи міль (гусениці)			1 – 3 міни на листок
		Глодова кружкова моль (гусениці)			1 – 3 міни на листок

(Кулешов, 2008)

Таблиця 7

4.3. Робочий план захисту яблуневих насаджень від шкідників

Шкідник (стадія)	Приблизні строки проведення заходів (календарні або за фенофазами розвитку рослини)	Заходи	Обсяг робіт, га	Пестициди			Потреба в апаратурі та робочий силі
				Препарати	Норма витрати на одиницю площі (га), або т	Загальна потреба, кг	Найменування агрегату (машина для захисту рослин, трактор)	Продуктивність за зміну	Потрібно
									агрегатоднів	людиноднів
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Зимовий п’ядун (яйця)	І- декада квітня	Обприскування	130	ДНОК, 40 % р.п.	15	1950	МТЗ – 80, ОПВ 1200	28,8	3	7
Верхньобокова плодова мінуючи міль (гусениці)
Зимовий п’ядун (гусениці)	І – декада червня	Обприскування	130	Скор 250 ЕС к.е.	0,2	26	МТЗ – 80, ОПВ 1200	28,8	3	7
Верхньобокова плодова мінуючи міль (гусениці)
Глодова кружкова моль (гусениці)

Тривалість нормо-зміни – 6 год

Продуктивність ОПВ 1200 – 4,8 га/год

---

Висновок

Відомо, що плодовим насадженням Лісостепу України значних збитків завдають близько 300 видів шкідливих комах, кліщів, гризунів і 100 збудників грибних, бактеріальних та вірусних хвороб.

Помітної шкоди яблуневим насадженням завдають, відповідно курсової роботи, зимовий п’ядун, верхньобокова плодова мінуючи міль, влодова кружкова моль. Шкоять личинки у всіх трьох видах.

Гусениці зимового п’ядуна в першому віці пошкоджують бруньки, вигризають бутони, квітки та зав’язі, далі вигризають отвори в листових пластинах, і скріплюють їх павутиною. Пошкодження поступово ростуть і, нарешті, у листя залишаються лише більш товсті жилки. При недоліку їжі гусениці поїдають ціле листя. Нерідко залишають дерева абсолютно об'їденими.

Гусіниця верхньобокової плодової мінуючої молі ушкоджує середину листка у вигляді овальних мін діаметром 7–8 мм та залишає в них концентричні кола дрібних чорних екскрементів. У разі масового заселення рослин листомінуючими молями на листках нараховується понад 10 мін. Пошкоджене листя змінює забарвлення із зеленого на світло-жовте або темно-коричневе, зменшується його асиміляційна поверхня, погіршується процес фотосинтезу.

Кружкова моль є найбільш шкодочинною серед усіх мінуючих молей разом узятих. При сильному пошкодженні пригнічується фотосинтетична діяльність листя, вони передчасно обпадають, врожай різко знижується, плоди дрібнішають і втрачають свої товарні якості, приріст пагонів зменшується, дерева слабшають і втрачають зимостійкість.

Сучасні системи захисту плодових насаджень від шкідників переважно грунтуються на застосуванні хімічних пестицидів. Не достатньо враховується регулююча роль корисної ентомофауни.

Впровадження у виробництво нових технічних рішень та розроблених на їх основі систем захисту дозволяє збільшити частку активних біологічних засобів в інтегрованих системах захисту плодових і до 50%, зменшити хімічний пресинг у 2,0-2,5 рази, знизити втрати врожаїв до економічно обгрунтованого рівня.

Список використаної літератури

1. Байдик Г.В., Білецький Е.М., Білик О.М. та ін. Сільськогосподарська ентомологія. - К.: Вища освіта., 2005.

2. Білик О.М., Євтушенко М.Д., Марютін Ф.М. Захист злакових і бобових культур від шкідників, хвороб і бурянів. - X.: - Еспада., 2005

3. Васильев В. П., Лившиц И. З. Вредители плодових культур. – Изд. 2-е пер. и доп. . - М.: Колос, 1984. – 390 с

4. Каблучко Г. О., Гапоненко Б. К. Плодівництво. - К. : Вища освіта, 1990

5. Кулєшов А. В., Білик М. О. Фітосанітарний моніторинг і прогноз. –Х. : Еспада, 2008

6. Литвинов Б. М. Главнешие вредители яблони в лесостепи Харьковской области и борьба с ними. – Х. : Автореферат, 1957

7. Літвінов Б. М., Евтушенко М. Д, Байдик Г. В., Сіроус Л. Я. Практикум із сільськогосподарської ентомології, - Київ: Аграрна освіта, 2009

8. Мамаев К. А., Ленский Г. К., Исачев В. П. Борьба с вредителями и болезнями плодових, ягодных и овощных культур. - 4-е изд., перераб. И доп. - М.; Колос, 1981. - 223с,

9. Мигулин А.А. Сельскохозяйственная энтомология. – М.: Колос, 1983. – 416с.

10. Ольховська-Буркова А. К. Шевченко Ж. П. Інтегрована система захисту зернових культур від шкідників, хвороб і бур’янів. –К.:Урожай, 1990

11. Омелюта В. П., Григорович І.В., Чабан В.С. Облік шкідників і хвороб с/г культур. - К.: Урожай, 1986

12. Перелік пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні у 2006 році. – Д.: АРТ-ПРЕС

13. Савковский П.П. Атлас вредителей плодовых и ягодных культур. Киев: Урожай, 1976. 207 с.

14. Ульянцев М. М. Яблоня. - М.: Жолос, 1968

15. Фадеев Ю.Н., Новожилов К.В Интегрированная защита растений. - М.: Колос, 1981

16. Шевчук І. «Захист саду після цвітіння і на початку літа». Пропозиція, № 5, 2005

---

---

Смотрите также файлы

• Testi_nasin_-_288_1.doc

• реферат.doc

• маркетинг методичка.doc

• list_do_shkil (2).doc

• Лекції з історії України ГОЛИКОВА.doc