ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 29.11.2019
Просмотров: 1145
Скачиваний: 7
Міністерство аграрної політики і продовольства України
Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва
О.М. Голікова
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
Курс лекцій
Харків – 2013
ББК Т3(4Укр)Я7
УДК 94(477)(075.8)
Г60
Ухвалено вченою радою факультету лісового господарства Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва (протокол №1 від 21 вересня 2013 р.)
Рецензенти:
В.М. Скляр, д-р іст. наук, завідувач кафедри історії науки і техніки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»;
Р.І. Киричок, д-р іст. наук, професор кафедри історичних і соціально-політичних дисциплін Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва
Голікова О.М.
Г60 Історія України: курс лекцій / О.М. Голікова / Харк. нац.
аграр. ун-т імені В.В. Докучаєва. – Х.: ХНАУ, 2013. – 200 с.
Подано короткий огляд вітчизняної історії в загальному контексті розвитку світової цивілізації. З сучасних методологічних позицій осмислюється український історичний процес та узагальнюються кращі здобутки вітчизняної та зарубіжної історіографії.
Розроблено на основі навчальної програми з «Історії України» для вищих навчальних закладів освіти ІІІ–IV рівнів акредитації відповідно до вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
Призначено для студентів вищих навчальних закладів.
ББК Т3(4Укр)Я7
УДК 94(477)(075.8)
©Голікова О.М., 2013
©
Харківський
національний аграрний університет
імені В.В. Докучаєва, 2013
ПЕРЕДМОВА
Чимало підручників і навчальних посібників з історії України побачили світ за роки незалежності. В них здебільшого об’єктивно, з урахуванням сучасних методологічних підходів висвітлено історичний шлях українського народу. Попри велику кількість літератури з дисципліни, студентові доволі важко відшукати конкретні змістовні відповіді на усі передбачені навчальною програмою питання. Наприклад, у більшості посібників майже не висвітлюються питання щодо предмета, принципів, функцій історії України, її періодизації, джерел та історіографії; чимало незлагодженості у трактуванні окремих періодів історії, ролі історичних діячів, подій і явищ.
В основу даного видання покладено тексти лекцій, розроблених автором за хронологічно-тематичним принципом для студентів ХНАУ імені В.В. Докучаєва. На основі навчальної програми з дисципліни для студентів неісторичних спеціальностей вишів України ІІІ–IV рівнів акредитації та з урахуванням здобутків сучасної історичної науки у посібнику висвітлено події вітчизняної історії від найдавніших часів до сьогодення. Провідне місце відводиться проблемам формування національної самосвідомості українського народу, історії національно-визвольних рухів, становленню державотворчої традиції та боротьбі за державність в українських землях на різних етапах їхнього розвитку в контексті загальносвітової історії. Основною метою навчальної дисципліни «Історія України» є формування комплексного уявлення студентів про провідні тенденції і процеси української історії. Головне завдання дисципліни полягає у вихованні, вивченні,формуванні вміння студентів системно і логічно аналізувати основні тенденції в усіх сферах життєдіяльності українського народу в минулому і сьогоденні з точки зору історизму.
До кожної лекції подано мапи України, а також копії історичних документів або витяги з них, персоналії (фотопортрет і автобіографічні дані про найвидатніших політичних, державних чи культурних діячів того періоду), що сприятиме поглибленому вивченню навчального матеріалу, виробленню у студентів навичок самостійного оволодіння знаннями, аналізу складних історичних процесів, формуванню історичного мислення.
Лекція 1. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ЯК НАУКА ТА НАВЧАЛЬНИЙ ПРЕДМЕТ. СТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
-
Предмет і завдання курсу історії України. Історія України як складова частина загальносвітової історії.
-
Періодизація історії України. Джерела та наукова література з історії України.
-
Наукові принципи і методи історичного дослідження.
-
Поняття про антропогенез. Початки людської цивілізації на території України.
-
Скіфо-сарматська доба. Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
-
Слов’янський етногенез. Україногенез. Східні слов’яни в давнину.
1. Предмет і завдання курсу історії України.
Історія України як складова частина загальносвітової історії
|
Предмет навчального курсу «Історія України» |
Предметом навчального курсу «Історія України» є наука про появу людей на території сучасної України, |
їх розселення та спосіб життя, етногенез (походження) українського народу, його стосунки з іншими народами, матеріальний та духовний розвиток, боротьбу за свою незалежність. Історія України – це не лише перелік основних подій і явищ, але й розуміння історії як безперервного процесу її пізнання, в якому сплелися закономірності і суперечності, геополітичне становище і ментальність народу, геніальні прозріння й помилки його вождів, впливи близьких і далеких сусідів тощо.
Вивчення гуманітарних наук, зокрема історії України становить важливу складову підготовки сучасних фахівців. Нашому суспільству як ніколи потрібні люди із чіткою громадянською позицією, із широким кругозором; такі, що здатні самостійно мислити та усвідомлено сприймати події, які відбуваються в країні й у світі. Вирішенню цих завдань покликаний допомогти навчальний курс «Історія України».
Історія України як наука вивчає минуле усіх історичних спільнот і держав, що проживали на теренах сучасної України від початку олюднення цих територій. Наприклад, історія України – це не тільки історія українського народу, а й, скажімо, половців, держава яких (1050–1240 рр.) зі столицею Шарукань містилася на території сучасного Харкова. Це й історія Кримського ханства (1449–1783 рр.), населення якого увійшло в український етнос.
Нарівні з вивченням історії українського народу та його держави, для сучасних студентів важливе значення має повноцінне дослідження локальної історії (або мікроісторії) – історії сіл, міст, районів, областей, регіонів, з яких наче секторів твориться коло загальної історії України.
|
Соціально-значимі функції історії України |
Історія взагалі, а історія України зокрема, виконує декілька соціально- значимих функцій. |
Перша – пізнавальна, яка полягає у вивченні історичного шляху країн, народів, людства у цілому. Людина має завжди пам’ятати звідки вона, де її коріння, глибоко знати історію свого народу, його мову, культуру. На думку давньоримського політика і філософа Марка Тулія Цицерона (106 –43 рр. до н. е.), «не знати історії – означає завжди бути дитиною».
Друга функція – практично-політична. Суть її полягає в тому, що історія допомагає виробити науково обґрунтований політичний курс, запобігти суб’єктивним рішенням. Попередні покоління накопичили колосальний історичний досвід, пізнання якого – одне з практичних завдань історичної науки. «Історики не прогнозують події історії, а, аналізуючи їх, дають можливість не повторювати помилки історії», – стверджує український історик Ярослав Грицак. Ця функція історії дозволяє розглядати історичний процес в єдності минулого, сьогодення і майбутнього. Однак люди доволі часто припускаються помилок своїх предків. «Досвід та історія учать, що народи та уряди нічого не навчились з історії і не діяли згідно з повчанням, яке могли з неї здобути», – доводив видатний німецький філософ Георг Гегель у своїх «Лекціях по філософії історії» (1822–1831 рр.).
Третя функція – світоглядна. Світогляд – погляд на світ, суспільство, закони його розвитку – може бути науковим, якщо спиратиметься на об’єктивну історичну реальність. У суспільному розвитку об’єктивна реальність – це історичний факт. Таким чином, фактологічний бік історичного знання є тим фундаментом, на якому ґрунтується наука про суспільство. Щоб висновки з історії були дійсно науковими, необхідно вивчати всю сукупність фактів, що стосуються певного процесу. Лише за цієї умови можна отримати об’єктивну картину дійсності, а отже, забезпечити науковість пізнання.
Четверта функція історії – це її виховне значення. Знання історії України формує якості громадянина – патріотизм; показує роль народу і окремих осіб у розвитку суспільства, дозволяє пізнати здобутки і втрати людства. Вивчення минулого привчає мислити історичними категоріями, бачити суспільство в його розвитку, співвідносити минуле з наступним розвитком подій.
|
Історія України як складова частина загальносвітової історії |
З відновленням Української держави визначальний характер у вітчизняній історіографії набув принцип дослідження історичного минулого |
українського народу в контексті загальносвітової історії.Людство завжди було єдиним. Навіть тоді, коли взаємини між націями і народами за своїми зовнішніми ознаками не мали чіткого прояву або мали антагоністичний характер. Такий методологічний підхід дає можливість розглядати людство, членами якого є різні народи й нації, як глобальний соціальний організм.
Вплив загальноісторичного процесу в історії України простежується від появи людей на її території до сьогодення. У силу свого геополітичного положення Україна ніколи не розвивалася ізольовано. Тому її історія тісно пов’язана з історичним процесом в Євразії. Вона є органічною складовою всесвітньої історії, її автономною сферою. Одночасно історія України тісно пов’язана з російською, польською, єврейською, у меншій мірі з литовською, білоруською, турецькою, румунською, угорською та іншими історіями, оскільки народи-сусіди часто справляли значний вплив один на одного. Історичний процес у різних регіонах України проходив неоднаково. Це пов’язано з цілим комплексом причин: природними умовами, цивілізаційним вибором, способом господарювання тощо.