Метелики живуть більше 2 тижнів, активні у вечірні години. Їх літ починається з 18 годин, припиняється з настанням темряви. Вони перелітають з гілок на листя, іноді можуть накопичуватися на стовбурах. Оптимальна температура для відкладання яєць при якій швидкість відкладання максимальна, 26 ° С. Запліднені самки починають відкладання яєць в наступну за копуляцією ніч. Для розвитку яєць необхідна сума ефективних температур 172 ° C при нижньому порозі розвитку 9 ° С. Співвідношення статей залежить від температури і чисельності популяції.(Васильев, 1984)

Рис. 6 Метелик верхньобокової плодової мінуючої молі

Рис. 7 Гусениця

Рис. 8 Пошкоджений листок

---

Таблиця 3

Фенологічний календар розвитку верхньобокової плодової мінуючої молі (Lithocolletis corylifoliella)

Зона – східний Лісостеп України

Рік спостережень	Кількість поколінь	Зимуюча стадія	Розвиток комах по місяцях і декадах																					Примітка
			Квітень			Травень			Червень			Липень			Серпень			Вересень			Жовтень
			1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3
Багаторічні спостереження	2	Гусениці	-	-	0	0 + .	0 + .	+ . -	+ . -	. - 0	- 0	- 0	- 0 + .	0 + .	0 + .	+ . -	. -	-	-	-	-	-	-	0,5 – 1 міна/листок 1 – 3 міна/листок

Умовні позначення:

0 - лялечка період шкодочинності

+ - імаго захисні заходи

. - яйце

- - личинка

---

Шкодить верхньобокова плодова мінуюча міль яблуні, груші, сливі, вишні, глоду і деяким іншим породам. При сильних пошкодженнях листя порушується їх фотосинтетична діяльність, урожай знижується, приріст зменшується. Гусениця виїдає палісадну паренхіму, в результаті чого на верхній стороні листа утворюються білі округлі міни з білою плівкою, яка просвічується, зверху листка.

Міна знаходиться на верхній стороні листа, подовжено-овальної форми, сірувато-жовта, з сріблястим відтінком, складчаста, розташовується уздовж центральної або бічних жилок. Гусениці старших віків склеюють верхню частину листа, загинаючи його вгору.

Гусінь ушкоджує середину листка у вигляді овальних мін діаметром 7–8 мм та залишає в них концентричні кола дрібних чорних екскрементів. У разі масового заселення рослин листомінуючими молями на листках нараховується понад 10 мін. Пошкоджене листя змінює забарвлення із зеленого на світло-жовте або темно-коричневе, зменшується його асиміляційна поверхня, погіршується процес фотосинтезу. (Шевчук, 2005)

Заходи боротьби з верхнесторонньою плодовою міллю: необхідно обприскувати дерева до цвітіння інсектицидами: Бі-58 Новий, к.е., Бімер, к.е., Динадим стабільний, к.е., Дозор, з.п., Золон 35, к.е., Каліпсо 480 SC, к.е., Командор, в.р.к., Кораген 20, к.с., Матч 050 ЕС, к.е., Моспілан, р.п., Нурелл Д, к.е., Пірінекс 25, мк.с., Сумітіон, к.е., Шаман, к.е. Але більшість препаратів ефективні лише при боротьбі з молодими гусеницями. (Перелік, 2010)

До розпускання бруньок від метеликів молі можна обприскати дерева нітрафеном, олеокупрітом.

Важливо збирати і знищувати колонії гусениць разом з павутинними гніздами.

Восени потрібно згрібати опале листя і перекопувати грунт під кронами дерев, зачищати кору від мохів і відмерлих частинок, білити стовбури. (Мамаев, 1981)

Гусениць і лялечок заражають 76 видів ендопаразитів з яких особливо ефективні їздці: з родини браконіди, еулофіди, енцертиди. Відкладеними яйцями молі живляться личинки сонечок, золотоочок, клопів, павуки і птахи.

(Байдик, 2005)

Глодова кружкова міль

Глодова кружкова міль (Leucoptera scitiella)

Родина – крихітки молі (Lyonetiidae)

Ряд - Лускокрилі (Lepidoptera)

Клас - Комахи (Insecta)

Тип - Членистоногі (Arthropoda)

Мешкає глодова кружкова міль в Європі (окрім півночі), Малій Азії, Ірані, Пн. Африці, Китаї, Близькому Сході. У б. СРСР поширена по всій європейській частині (крім крайнього півдня), в Закавказзі (Вірменія), Середньої Азії (Узбекистан, Туркменія), Казахстані, Західному і Східному Сибіру. Помітний шкідник фруктових садів на Україні. (Литвинов, 1957)

Метелик (Рис. 10) з розмахом крил 6 – 7 мм, передні крила сріблястосірі; від верхівки крила по бахромі відходить три чорних штрихи; по внутрішньому краю поряд з верхівкою — світла пляма з дзеркальним блиском, відтінена з двох боків широкими чорними плямами; задні крила сірі; груди, черевце і ноги вкриті сріблясто-сірими лусочками.

---

Яйце (Рис. 11) розміром 0,28 мм, світло-сіре, овальне, зверху ввігнуте.

Гусениця (Рис. 12) до 5 мм завдовжки, сірувато-зелена з коричневою головою. Гусінь, яка щойно вийшла з яєць блідо-зелена, з темнішою головою, 0,6-0,7 мм. Доросла до 5 мм довжиною, сірувато-зелена, з коричневою головою, в чехліках темно-бурого кольору (довжина його - 12-13 мм).

Лялечка (Рис. 13) світло-коричнева в білому щільному ромбоподібному коконі (Рис. 14).

Зимують лялечки в щільних коконах у поверхневому шарі грунту, серед опалого листя, в тріщинах і під відсталою корою стовбурів і гілок, в тріщинах і щілинах підпір, огорож, будівель, тарі і інших затишних місцях. Виліт метеликів починається на початку — в середині квітня, в період розпускання бруньок у яблуні. Тривалість льоту метеликів становить 34 – 37 діб. Яйця самка відкладає на нижній, дуже рідко — на верхній бік листка. Середня плодючість — 55 – 60 яєць. Ембріональний розвиток триває 9 – 10 діб за температури 23 – 24 °С. Гусениця, не виходячи на поверхню листка, проникає в його тканини, прогризаючи хоріон біля основи яйця. Розвиток гусениці відбувається в міні впродовж 20 – 30 діб (літніх поколінь — 15 – 18 діб). Гусінь, що виходить з яйця прогризає його оболонку в місці свого зіткнення з поверхнею листа і тут же, не виходячи назовні, впроваджується в листову тканину, де робить округлу міну. Міна спочатку маленька, з шпилькову головку, потім гусениця, рухаючись по спіралі, збільшує її до 1 -1,3 см в діаметрі. Харчується і розвивається гусениця на міні, де вона, як і інші види мінуючих молей, малодоступна для контактних і кишкових інсектицидів, що не володіють глибинним або системною дією, протягом 15-30 днів. Міни з'являються після цвітіння яблуні. Міна округлоплямоподібна з середнім діаметром близько 1 см, з концентричними колами темнокоричневих екскрементів, які просвічуються, з верхнього боку листка. Залялькування гусениці відбувається на нижній стороні листка. Вилетівші через 1,5-2 тижні метелики відкладають яйця, даючи початок розвитку наступних поколінь. Заляльковування весняних і літніх поколінь часто відбувається на листі, гусениці останнього покоління переходять на заляльковування під відсталу кору, в тріщини кори, під опале листя.

Упродовж вегетаційного періоду в Лісостепу розвивається три покоління, на півдні (Крим) — чотири покоління. Міни першого покоління в масовій кількості з’являються після цвітіння яблуні. При щільності в середньому 8 – 10 мін на листок відбувається передчасний листопад, що призводить до зменшення кількості та якості врожаю. (Васильев, 1984; Байдик, 2005)

Останні покоління завжди неповні. Перше покоління розвивається з квітня до кінця червня, друге - з червня до кінця липня, третє - з липня до кінця серпня, четверте - з серпня до відходу на зимівлю. Виліт метеликів перезимувалого покоління на Україну спостерігається з початку квітня. Міни

---

першого покоління в масовій чисельності з'являються після закінчення цвітіння яблуні. Самки виходять з лялечок з уже дозрілими яйцями і не потребують додаткового харчування. Незапліднені самки виділяють феромон, який приваблює самців. Узимку від різних причин гине від 33 до 53% лялечок. (Савковский, 1976)

Рис. 9 Метелик глодової кружкової молі

Рис.10 Гусениця

Рис. 11 Пошкоджений листок

---

Смотрите также файлы

• Testi_nasin_-_288_1.doc

• реферат.doc

• маркетинг методичка.doc

• list_do_shkil (2).doc

• Лекції з історії України ГОЛИКОВА.doc