ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 01.12.2019

Просмотров: 529

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧУВАННЯ ТА ТОРГІВЛІ





ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор ХДУХТ

О.І. Черевко

2010 р.






ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА

магістра


Варіативна компонента


За спеціальністю 8.05050313 ”Обладнання переробних

і харчових виробництв”

Напряму підготовки 6.050502 ”Інженерна механіка”










Харків 2010

Передмова


1. ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ


Наказом ректора Харківського державного університету харчування та торгівлі, протокол засідання Вченої ради ХДУХТ № ______ від «_____»______ 2010 року.


2. РОЗРОБНИКИ


1.Черевко О.І., академік Української Академії наук, доктор технічних наук, професор, ректор Харківського державного університету харчування та торгівлі (ХДУХТ), завідувач кафедрою процесів, апаратів та автоматизації харчових виробництв ХДУХТ.

2. Михайлов В.М., доктор технічних наук, професор, проректор з наукової роботи ХДУХТ, професор кафедри процесів, апаратів та автоматизації харчових виробництв ХДУХТ.

3. Карпенко Л.К., кандидат технічних наук, доцент, декан факультету обладнання і технічного сервісу ХДУХТ, доцент кафедри процесів, апаратів та автоматизації харчових виробництв ХДУХТ.




ВСТУП


Освітньо–кваліфікаційна характеристика (ОКХ) випускника вищого навчального закладу є державним нормативним документом, в якому узагальнюється зміст освіти, тобто відображаються цілі освітньої та професійної підготовки, визначається місце фахівця в структурі господарства держави і вимоги до його компетентності, інших соціально важливих властивостей та якостей.

Цей документ є складовою галузевої компоненти державних стандартів вищої освіти, в якій узагальнюються вимоги з боку держави, світового співтовариства та споживачів випускників до змісту освіти і навчання. ОКХ відображає соціальне замовлення на підготовку фахівця з урахуванням аналізу професійної діяльності та вимог до змісту освіти і навчання з боку держави та окремих замовників фахівців.

ОКХ встановлює галузеві кваліфікаційні вимоги до соціально–виробничої діяльності випускника вищого навчального закладу з певних спеціальностей та освітньо–кваліфікаційного рівня і державні вимоги до властивостей та якостей особи, яка здобула певний освітній рівень відповідного фахового спрямування.

ОКХ використовується при:

  • визначенні первинних посад випускників вищих навчальних закладів та умов їх використання;

  • визначенні об’єкту, цілей освітньої та професійної підготовки;

  • розробці та корегуванні освітньо–професійної програми підготовки фахівців певних освітнього та освітньо–кваліфікаційного рівнів;

  • розробці засобів діагностики рівня освітньо–професійної підготовки фахівця;

  • визначенні змісту навчання як бази для опановування новими спеціальностями, кваліфікаціями;

  • визначенні змісту навчання в системі перепідготовки та підвищення кваліфікації;

  • атестації випускників вищих навчальних закладів та сертифікації фахівців;

  • укладанні договорів або контрактів щодо підготовки фахівців;

  • професійній орієнтації здобувачів фаху;

  • визначенні критеріїв професійного відбору;

  • прогнозуванні потреби у фахівцях відповідної спеціальності та освітньо–кваліфікаційного рівня і при плануванні їх підготовки;

  • обґрунтуванні переліків спеціальностей та спеціалізацій вищої освіти;

  • визначенні кваліфікації фахівців;

  • розподіленні та аналізу використання випускників вищих навчальних закладів.



1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ


Кваліфікаційна характеристика КХ 8.05050313 призначена для пошукувачів фаху, вищих навчальних закладів, органів управління вищою освітою, відомств, асоціацій, підприємств, організацій різних форм власності, де готуються або використовуються фахівці освітньо–кваліфікаційного рівня

Магістр

за спеціальністю 8.05050313 "Обладнання переробних і

харчових виробництв".

напрямку підготовки 6.050502 ”Інженерна механіка”

освітнього рівня повна вища освіта

з узагальненим об’єктом діяльності: теорія і практика процесів харчових і переробних виробництв та переробки харчових продуктів з метою отримання проміжної або кінцевої продукції заданої якості.

Кваліфікаційна характеристика розробляється, погоджується, затверджується у порядку, визначеному Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України.

Згідно з Державним класифікатором України „Класифікація видів економічної діяльності” ДК 009–96 фахівець за спеціальністю 8.090221 „Обладнання переробних і харчових виробництв” підготовлений до роботи за секціями економічної діяльності:

D обробна промисловість,

підсекція DА – харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів; розділ 15 – харчова промисловість;

підсекція DК – виробництво машин та устаткування; розділ 29 – виробництво машин та устаткування; група 29.1 – виробництво механічного устаткування; група 29.2 – виробництво інших машин загального призначення; клас 29.24 – виробництво інших машин та устаткування загального призначення, підклас 29.24.2 – виробництво інших машин та устаткування загального призначення, група 29.3 – виробництво сільськогосподарських машин;

G - оптова й роздрібна торгівля транспортними засобами та послуги з ремонту, розділ 51 – оптова торгівля і посередництво в торгівлі;

Коперації з нерухомістю, здавання під найми та послуги юридичним особам розділ 73 – дослідження та розробки, група 73.1 – дослідження та розробки в галузі природничих та технічних наук, клас 73.10 – дослідження та розробки в галузі природничих та технічних наук; підклас 73.10.0 – дослідження та розробки в галузі природничих та технічних наук. 74.3 – технічний контроль та аналіз.

М – освіта; розділ 80 – освіта; група 80.2 – середня освіта, клас 80.22 – професійно технічна освіта; підклас 80.22.0 – професійно–технічна освіта; група 80.3 – вища освіта; клас 80.30 – вища освіта; підклас 80.30.0 – вища освіта; група 80.42 – навчання дорослих та інші види освіти; підклас 80.42.0 – навчання дорослих та інші види освіти.

Згідно з державним класифікатором України "Класифікація видів науково-технічної діяльності" ДК015–97 фахівець підготовлений до роботи за класом 1 – Дослідження та розробки в галузі природничих і технічних наук, 1.2 – підклас "Дослідження та розробки в галузі технічних наук".


Згідно з Державним класифікатором України "Класифікатор професій" ДК 003-95 фахівець здатний виконувати зазначену професійну роботу:

РОЗРОБКА НОВОГО УСТАТКУВАННЯ ТА ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ТА ПЕРЕРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ І ТОРГІВЛІ: 2149.2 інженер-конструктор (механіка), 2432.2 інженер з науково-технічної інформації, 2149.2 інженер з патентної роботи.

ПІДГОТОВКА ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ОДЕРЖАННЯ ЗАДАНИХ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ: 2145.2 – інженер-технолог (механіка), 2149.2 – інженер з підготовки виробництва;

ВИБІР ТИПОВИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ: 2145 - професіонал в галузі інженерної механіки, 2145.2 – інженер-технолог (механіка);

КОНТРОЛЬ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ ВИХІДНИХ МАТЕРІАЛІВ, ПРОЦЕСІВ ТА КІНЦЕВОЇ ПРОДУКЦІЇ: 2145.1 науковий співробітник (інженерна механіка), 2145.2 – інженери-механіки, 2432.2 інженер з науково-технічної інформації;

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ЗА ОБУМОВЛЕНИМИ ВИМОГАМИ: 2145.2 – диспетчер диспетчерської служби управління, 2145.2 – інженер-технолог(механіка), 2149.2 – інженер з охорони праці.

Експлуатація та ремонт устаткування: 2149.2 інженер з організації експлуатації та ремонту, 2149.2 інженер з охорони праці.

ПІДГОТОВКА КАДРІВ: 2310.2 - викладач вищого навчального закладу, 2320 - викладач професійного навчально-виховного закладу.


Фахівець може займати первинні посади:

1222.2 – майстер виробництва;

1222.2 – майстер цеху;

2145.2 – інженер–механік груповий;

2432.2 – інженер з науково–технічної інформації;

2149.2 – інженер із стандартизації;

2149.2 – інженер з якості;

2149.2 – інженер з охорони навколишнього середовища;

2149.2 – інженер з охорони праці;

2149.2 – інженер з патентної і винахідницької роботи;

2149.2 – інженер з впровадження нової техніки і технології;

2149.2 – інженер-дослідник;

2143.1 – науковий співробітник (інженерна механіка);

2145.2 – інженер–конструктор (механіка);

2310.2 – викладач вищого навчального закладу;

2310.2 – асистент;

2320 – викладач професійного навчально–виховного закладу;

2147.1 – науковий співробітник.


Кваліфікаційна характеристика КХ 8.090221 встановлює:

  • професійне призначення і умови використання випускників вищих навчальних закладів певної спеціальності та освітньо-кваліфікаційного рівня у вигляді переліку первинних посад, виробничих функцій та типових задач діяльності;

  • освітні та кваліфікаційні вимоги до випускників вищих навчальних закладів у вигляді переліку здатностей та умінь вирішувати задачі діяльності;

  • вимоги до атестації якості освітньої та професійної підготовки випускників вищих навчальних закладів;

  • відповідальність за якість освітньої та професійної підготовки.


2 Нормативні посилання


В цьому документі є посилання на такі державні та галузеві стандарти України:

  • ДК 003-95 Державний класифікатор професій;

  • ДК 009-96 Державний класифікатор видів економічної діяльності;

  • ДК 015-97 Державний класифікатор видів науково-технічної діяльності;

  • ДСВО 01-98 Перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями;

  • Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників, 1998р. (випуск 1, розділ 1).

  • ДСТУ 3325-96 Термінологія. Визначення основних понять;

  • ДСТУ 3021-96 Випробування і контроль якості продукції. терміни та визначення.



3 Визначення


В цьому стандарті використані такі терміни та відповідні визначення:

Вид діяльності* - характеристика об'єднання ресурсів (устаткування, робочої сили, технологічних засобів, сировини та матеріалів) та виробничого процесу для створення виробництва конкретної продукції та надання послуг.

Вимога - норма, правило, якому хто-небудь або що-небудь повинні підлягати.

Виробнича функція (трудова, службова) - коло обов'язків, які виконує фахівець у відповідності до займаної посади і які визначаються посадовою інструкцією або кваліфікаційною характеристикою.

Вища освіта - рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, який ґрунтується на базовій загальній середній освіті та повній загальній середній освіті й завершується здобуттям особою певної академічної або (та) професійної кваліфікації за підсумками державної атестації в акредитованому закладі.

Вищий навчальний заклад - освітній, освітньо-науковий заклад, який заснований і діє відповідно до законодавства України про освіту, реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо-професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку громадян відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову та науково-технічну діяльність.

Галузь* (в економіці) - сукупність усіх виробничих одиниць, які беруть участь переважно в однакових або подібних видах виробничої діяльності.

Галузь знань - група напрямів підготовки, споріднених за ознакою спільності узагальнених структур діяльності.

Державна акредитація вищого навчального закладу - процедура надання права вищому навчальному закладу певного типу провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог державних стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення.

Державна атестація випускників вищих навчальних закладів - процедура встановлення відповідальності рівня якості освіти та професійної підготовки після завершення навчання з певного освітньо-кваліфікаційного рівня вимогам державних стандартів вищої освіти.

Державний стандарт вищої освіта - сукупність норм, які визначають зміст вищої освіти, зміст навчання, засіб діагностики якості вищої освіти та нормативний термін навчання.

Державні стандарти вищої освіти є основою оцінки освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня громадян незалежно від форм одержання вищої освіти.

Відповідальність освітніх послуг державним стандартам вищої освіти визначає якість освітньої та наукової діяльності вищих навчальних закладів.