ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.12.2019
Просмотров: 1394
Скачиваний: 1
Таблиця 1.2 Норм водоспоживання на впорядкування територій
населених пунктів і промислових підприємств
|
Призначення води |
Вимірник |
Витрата води л/м2 |
|
|
Механізоване миття вдосконалених покриттів проїздів і площ |
1 миття |
1,0 |
|
|
Механізоване поливання вдосконалених покриттів проїздів і площ |
1 поливання |
1,2 1,5 |
|
|
Поливання вручну (з шлангів) вдосконалених покриттів тротуарів і проїздів |
1 поливання |
0,3 . 0,4 |
|
|
Поливання міських зелених насаджень |
|
0,4 . 0,5 |
|
|
Поливання газонів і квітників |
|
3 4 |
|
|
Поливання посадок в грунтових зимових теплицях |
1 сут. |
4 6 |
|
|
Поливання посадок в стелажних зимових і грунтових весняних теплицях, хлопці |
|
15 |
|
|
Поливання посадок на присадибних ділянках |
1 поливання |
3. .15 |
|
|
овочевих культур |
|
10 .15 |
|
|
плодових дерев |
|
6 |
|
годинної витрати води на одну душову сітку 500 л при тривалості користування душем 45 мин.
Водоспоживання, пов'язане з впорядкуванням територій міст і промислових майданчиків. Норми водоспоживання на поливання зелених насаджень, а також миття вулиць населених пунктів і територій промислових підприємств приймають по Сніп 2.04.02—84 залежно від типу покриття території, способу її поливання, виду насаджень, кліматичних і інших місцевих умов (таблиця. 1.2).
За відсутності даних про площі по видах впорядкування (зелені насадження, проїзди і т. п.) середньодобове за поливальний сезон споживання води на поливання, м3/сут, може бути визначено по формулі
Qпол. = q пів. F а /100 (1.5)
Де: q пів. — питома норма водоспоживання на поливання з розрахунку на одного жителя населеного пункту, що приймається рівною 50.. 90 л/сут на людину залежно від кліматичних умов, потужності джерела водопостачання, ступеня впорядкування населеного пункту і інших місцевих умов;
N — розрахункове число жителів в населеному пункті. Сумарну добову витрату води визначають по окремих групах споживачів, що забезпечуються водою системою водопостачання, що розраховується. Для єдиної системи водопостачання, обслуговуючої все
перераховані групи споживачів, визначають: середньодобова витрата води, м3/сут, максимальна добова витрата води, м3сут
Використання води для пожежогасінні.
Відповідно до Сніп 2.04.02—84 витрата води на зовнішню пожежогасінню (на одну пожежу) і кількість одночасних пожеж в населеному пункті для розрахунку магістральних (розрахункових кільцях) ліній водопровідної мережі повинні прийматися по таблиці. 1.3. При зонному водопостачанні витрата води на зовнішню пожежогасінню і кількість одночасних пожеж в кожній зоні слід приймати залежно від числа жителів, що проживають в зоні. Кількість одночасних пожеж і витрата води на одну пожежу в населених пунктах з числом жителів більше 1 млн. чоловік слід приймати згідно вимогам органів Державного пожежного нагляду.
1.3 Таблиця. Норми водоспоживання на зовнішню пожежогасінню
у населених пунктах
|
Число жителів в населеному пункті тыс чіл |
Розрахункова кількість одночасних пожеж |
Витрата води на зовнішню пожежогасінню у населеному пункті на одну пожежу, л/с |
|
|
забудова будівлями заввишки до двох поверхів включно незалежно від ступеня їх вогне- стійкості |
забудова будівлями заввишки три поверхи і вище незалежно від ступені їх вогнестой кістки |
||
|
До 1 |
|
5 |
10 |
|
Св 1 до 5 |
|
10 |
10 |
|
» 5 » 10 |
1 |
10 |
15 |
|
» 10 » 25 |
1 |
10 |
15 |
|
» 25 » 50 |
1 |
20 |
25 |
|
» 50 » 100 |
2 |
25 |
35 |
|
» 100 » 200 |
2 |
— |
40 |
|
» 200 > 300 |
2 |
— |
55 |
|
» 300 » 400 |
3 |
— |
70 |
|
» 400 » 500 |
3 |
— |
80 |
|
» 500 » 600 |
3 |
— |
85 |
|
» 600 » 700 |
3 |
— |
90 |
|
» 700 » 800 |
3 |
— |
95 |
Для сільських населених пунктів витрата води на одну пожежу - 5 л/с. Для групового водопроводу кількість одночасних пожеж приймають залежно від загального числа жителів в населених пунктах, підключених до водопроводу. Витрата води на зовнішню пожежогасінню жильственных будівель для розрахунку сполучних і розподільних мереж усередині мікрорайону або кварталу слід приймати для будівлі, що вимагає найбільшої витрати води, по таблиці. 1.4. Витрата води на одну пожежу для зовнішньої пожежогасінні на промислових і сільськогосподарських підприємствах повинна прийматися для будівлі, що вимагає найбільшої витрати води, згідно таблиці. 1.5 і 1.6. Розрахункова кількість пожеж при цьому залежить від займаної ними площі: одна пожежа — при площі до 150 га, дві пожежі — більше 150 га. Розрахункову тривалість гасіння пожежі приймають 3 ч; для будівель I і II ступені вогнестійкості з несуть конструкціями, що не згорають, і утеплювачем з виробництвами категорій і Д — 2 ч. Визначення загальної протипожежної витрати води в населеному пункті здійснюється залежно від місцерозташування промислових або сільськогосподарських підприємств. Якщо підприємство знаходиться в межі міста, в розрахункову кількість одночасних пожеж (таблиця. 1.3) включені і пожежі цього підприємства. При цьому в розрахункову витрату води слід включати відповідні витрати води на пожежогасінню на цих підприємствах, якщо вони більше вказаних.
При розташуванні підприємства поза населеним пунктом розрахункова кількість одночасних пожеж повинна прийматися: при площі території підприємства до 150 га і числі жителів в населеному пункті до 10 тис. чоловік — одна пожежа (на підприємстві або в населеному пункті по найбільшій витраті води); то ж, при числі жителів в населеному пункті понад 10 до 25 тис. чоловік — двох пожежі (один на підприємстві і один в населеному пункті); при площі території понад 150 га і при числі жителів в населеному пункті до 25 тис. чоловік — двох пожежі (два на підприємстві або два в населеному пункті по найбільшій витраті). При числі жителів в населеному пункті більше 25 тис. чоловік витрату води слід визначати як суму потрібної більшої витрати (на підприємстві або в населеному пункті) і 50 % потрібної меншої витрати (на підприємстві або в населеному пункті). У всіх випадках витрата води на зовнішню пожежогасінню в населеному пункті має бути не менше витрати води на пожежогасінню житлових і суспільних будівель, вказаних в таблиці. 1.4.
Власні потреби системи водопостачання.
Система водопостачання повинна розглядатися як промислове підприємство, яке споживає воду на господарчо-побутові потреби працівників, в технологічних процесах і для пожежогасінні. Найбільш крупним споживачем води, використовуваної на власні потреби в системі водопостачання, є очисні споруди. .Відповідно до Сніп 2.04.02—84 орієнтована середньодобові (за рік) витрата води на власні потреби станцій освітлення і знезараження слід приймати: при повторному використанні промивної води у розмірі 3...4 % кількості води, що подається споживачам; без повторного використання — 10... 14 %, для станцій зм'якшування — 20...30 %;Объем водоспоживання на власні потреби системи водопостачання впливає на розрахункову продуктивність, м3/сут, водозабірних і очисних споруд
Q = а Qсут. мах.заг.
Де: Qсут. мах.озаг.— максимальна добова витрата води, м/сут;
а — коефіцієнт, що враховує власні потреби очисних споруд
Лекція №3
Т3. Вібір схеми і склад споруд системи водопостачання
-
Схеми і системи водопостачання
Система водопостачання — це комплекс взаємозв'язаних інженерних споруд, що забезпечують прийом води з природного джерела (водозабірні споруди), транспортування її (водоводи), доведення до необхідних кондицій (очисні споруди), подачу (насосні станції) і розподіл по об'єкту (магістральні і розподільні мережі), а також безперебійний відбір необхідної кількості води із заданим натиском в потрібному режимі. Системи водопостачання розрізняють: по видах об'єктів водопостачання — системи водопостачання міст (мал. 1.2, а, б, в, г); системи водопостачання селищ і сільських населених пунктів (мал. 1.2, д) системи водопостачання виробничих (включаючи сільськогосподарські) об'єктів (мал. 1.2, ж, з); по обхвату забезпечуваних об'єктів — системи водопостачання групові (районні), такі, що охоплюють групу об'єктів (мал. 1.2, е) системи водопостачання одного об'єкту;
Схема водопостачання з підземного джерела тупикової водопровідної мережі наведена на (рис.1.1).
Мал. 1.1. Схема водопостачання з підземного джерела:
1 – джерело водопостачання; 2- водозабірна споруда зі свердловини; 3 – насос у свердловині; 4 – станція покращення якості води; 5 – водовід; 6 – водонапірна башта; 7 – зовнішня водопровідна ятір.
Мал. 1 2 Схеми систем водопостачання'
а — міста з поверхневим джерелом, б — міста з двома майданчиками артезіанських свердловин, в — міста з послідовним зонуванням, г — міста з паралельним зонуванням, д — сільського населеного пункту, е — групи споживачів (груповий водопровід), ж — промислового підприємства, прямоточна з послідовним використанням води, з — промислового підприємства, оборотна 1 — водозабірні споруди, 2 — насосна станція першого підйому, 3 — очисні споруди, 4 — резервуари чистої води, 5 — насосні станції другого і подальших підйомів, 6 — водоводи, 7 — магістральна водопровідна мережа, 8 — водонапірна башта, 9 — артезіанські свердловини, 10 — тупикова мережа, 11 — споживачі води, 12, 13, 14 — виробництва на підприємстві, 15 — очисна (охолоджувальна) установка, 16 — циркуляційна -насосна станція, 17 — трубопровід підпиточної води 14
Мал. 1 3 Приклади схем систем водопостачання міст з промисловими
підприємствами.
1 — водозабірні споруди, 2 — насосна станція першого підйому, 3 — очисні споруди, 4 — резервуари чистої води, 5 — насосна станція другого підйому, 6 — водоводи, 7 — магістральна водопровідна мережа, 8 — промислові підприємства, 9 — водонапірна башта, 10 — артезіанські свердловини, 11 — трубопроводи технічної води
За природними джерелами водопостачання — системи, що використовують воду поверхневих джерел (мал. 1.2, а, г, е, же, з); системи, що використовують підземні води (мал. 1.2, би, в, д); Ш по кратності використання води — прямоточні системи (мал. 1.2, же); системи з послідовним використанням води (мал. 1.2, же); оборотні системи водопостачання (мал. 1.2, з); по способах подачі води — самопливні системи (гравітаційні); з механічною подачею води (нагнітальні); І по видах споживачів — системи господарсько-питного водопостачання; виробничого водопостачання, протипожежного водопостачання; поливальні; багатофункціональні, декілька видів споживачів, що охоплюють. На мал. 1.3 представлені приклади найбільш поширених схем систем водопостачання, де вода на господарсько-питні потреби, поливання і пожежогасіння подається по єдиній(багатофункціональною) системі, а для технологічних потреб промислових підприємств — по різних варіантах: а — всі групи споживачів, у тому числі і підприємства, обслуговуються єдиною системою; б — технологічні процеси підприємства, що не вимагають води питної якості, задовольняють свій попит на технічну воду через відособлену систему технічного водопостачання; у — технічна вода для підприємства подається єдиною насосною станцією 1-го підйому; г— те ж, з установкою на НС-1 окремої групи насосів для подачі води на підприємство. Відповідно до Сніп 2.04.02—84 вибір системи водопостачання і її схеми слід проводити на підставі зіставлення можливих варіантів її здійснення з урахуванням необхідних витрат води на різних етапах їх розвитку, джерел водопостачання, вимог до тисків, якості води і забезпеченості її подачі. Порівняння варіантів повинне виконуватися за приведеними витратами.
Порівнювані варіанти систем водопостачання повинні задовольняти мінімальним вимогам споживачів. Різниця у виробничому ефекті повинна враховуватися в приведених витратах. У приведені витрати можуть не включатися витрати по елементах і спорудах, однакових в порівнюваних варіантах Вибирають варіант, що має мінімальні значення приведених витрат. Системи водопостачання по ступеню забезпеченості подачі води підрозділяють на три категорії (Сніп 2.04.02—84): I — допускається зниження подачі води на господарчого питні потреби не більше 30 % розрахункової витрати і на виробничі потреби — до межі, що встановлюється аварійним графіком роботи підприємств; тривалість зниження подачі не повинна перевищувати 3 сут. Перерва в подачі води або подача нижче вказаної межі допускається на час виключення пошкоджених і включення резервних елементів системи (устаткування, арматури, споруд, трубопроводів і т. д.), але не більше ніж на 10 хв; II — величина зниження подачі води, що допускається, та ж, що і I категорії; тривалість зниження подачі не повинна перевищувати 10 діб Перерва в подачі води або подача нижче вказаної межі допускається на час виключення пошкоджених і включення резервних елементів або проведення ремонту, але не більше ніж на 6 ч; III — величина зниження подачі води, що допускається, та ж, що і при I категорії; тривалість зниження подачі не повинна перевищувати 15 діб. Перерва в подачі води або подача нижче вказаної межі допускається на час проведення ремонту, але не більше ніж на 24 ч. Об'єднані господарсько-питні і виробничі водопроводи населених пунктів при числі жителів в них більше 50 тис. чоловік слід відносити до I категорії; від 5 до 50 тис. 16 чоловік — до II категорії; менше 5 тис. чоловік — до III категорії. Елементи систем водопостачання II категорії, пошкодження яких можуть порушити подачу води на пожежогасіння, повинні відноситися до I категорії.