Тема 1.Державна політика у сфері цивільного захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру

1. Начальником цивільної оборони (ЦО), цивільного захисту (ЦЗ) України є:

2. Начальником цивільної оборони (ЦО) цивільного захисту (ЦЗ) на ОГ є:

3. Центральним органом виконавчої влади, який здійснює державну політику в сфері ЦЗ є :

4. До складу сил і засобів ЄДС входять:

5. Які складові входить в структуру ЦО на ОГ?:

6. В склад МНС входять:

7. Єдина державна система органів виконавчої влади для запобігання і реагування на НС техногенного і природного характеру створена з метою:

8. Структура Єдиної системи цивільного захисту складається з таких постійно діючих підсистем:

Функціоналні та тереторіальні

9. Структура Єдиної системи цивільного захисту має такі чотири рівні:

Державний , регіональний місцевий та обєктовий

10. Територіальні підсистеми єдиної державної системи створюються:

Крим області, містах Київ та Севастополі для запобігання і реагуваннчя на НС у межах відповідних регіонів

11. Функціональні підсистеми ЄДС створюються:

Мінстерствами та іншими центральними органами виконавчої влади для організації роботи, повязаної із запобіганням НС та захистом населення і теререторій від їх наслідків

12. Кожен рівень єдиної системи цивільного захисту має:

Кординуючі та постійні органи управліення повсягденого управління сили та засоби резерви ресурсів системи звязку та інформаційного забезпечення

13. Координуючими органами єдиної системи цивільного захисту на всіх рівні є:

На держ рівні: Держ коміс з пит техногенно екологічної безпеки та НС. Нац рада з пит безпечної житте діяльності місцевості

На регіон рівні: комісії Ради міністрів криму обласних. Київської та Севастопільської міських державних адмін з пит техногенно екологічної безпеки та НС.

На обєктовому рівні: ком з питань надзв сит

14. Штаб ЦО ОГ (відділ, сектор, група) є:

Є органом управління начальника ЦО обєкта

15. До складу сил і засобів ЄДС входять:

До складу сил і засобів єдиної системи цивільного захисту входять відповідні сили і засоби функціональних та територіальних підсистем, а також недержавні рятувальні формування, які залучаються для виконання відповідних робіт.

Військові і спеціальні цивільні аварійно-рятувальні формування, з яких складаються зазначені сили і засоби, укомплектовуються з урахуванням необхідності проведення роботи в автономному режимі протягом не менше трьох діб і перебувають в стані постійної готовності ( сили постійної готовності).

Сили постійної готовності, згідно із законодавством, можуть залучатися для термінового реагування у разі виникнення НС.

Спеціально підготовлені сили і засоби Міноборони залучаються до ліквідації НС у порядку, визначеному Законом України "Про надзвичайний стан".

---

Сили і засоби МВС України, Національної гвардії, Адміністрації Держприкордонслужби і СБУ залучаються до ліквідації НС та їх наслідків у межах, що не суперечать законодавству.

16. Залежно від масштабів і особливостей НС, що прогнозується або виникла, запроваджуватися один із таких режимів функціонування ЄДС:

Залежно від масштабів і особливостей НС, що прогнозується або виникла, рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, міської, районної державної адміністрації, виконавчого органу місцевих рад у межах конкретної території може запроваджуватися один із таких режимів функціонування єдиної системи цивільного захисту:

— режим повсякденної діяльності - нормальній виробничо-промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній, сейсмічній, гідрогеологічній і гідрометеорологічній обстановці;

— режим підвищеної готовності — при істотному погіршенні виробничо - промислової, радіаційної, хімічної, біологічної, сейсмічної, гідрогеологічної гідрометеорологічної обстановки;

— режим діяльності у надзвичайній ситуації - при реальній загрозі виникнення надзвичайних ситуацій і реагуванні на них;

— режим діяльності у надзвичайному стані - в порядку, визначеному Конституцією України та Законом України "Про надзвичайний стан".

Тема 2. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити надзвичайні ситуації

(самостійна робота)

1.Епізоотія, Епіфітотія, Епідемія це:

Епізоотія — широке вибухоподібне розповсюдження інфекційної хвороби тварин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на даній території.

В разі епізоотії можлива реквізиція майна в населення, задля суспільної необхідності.

В Україні серед ссавців найпоширенішими є епізоотії за сказом, туляремією, лайм-бореліозом, лептоспірозом (до 10 серотипів).

Епіфітотія — широке вибухоподібне розповсюдження інфекційної хвороби рослин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на даній території. Аналог епізоотіїу тварин та епідемії у людей.

Епідемія (від грец. epi- — «серед» і demos — «народ») — тип захворювання, яке є новим для даної популяції протягом періоду збереження імунної «пам'яті» та розповсюджується зі швидкістю, що значно перевищує очікувану, засновуючись на нещодавньому попередньому досвіді (тобто числі нових випадків за одиницю часу).

2. Сутність і призначення моніторингу полягає у:

Сутність і призначення моніторингу та прогнозування полягають у спостереженні, контролі і передбаченні небезпечних процесів та явищ природи, техносфери, зовнішніх дестабілізуючих чинників (збройних конфліктів, терористичних актів тощо), які є джерелами надзвичайних ситуацій, а також динаміки розвитку ситуа­цій, визначення їх масштабів з метою вирішення завдань щодо запобігання та організації ліквідації лиха.

---

3. Моніторинг стану техногенних об'єктів і прогноз аварійності здійснюють:

Держтехнагляд, Держатомрегулювання, а також наглядові органи у складі центральних органів виконавчої влади, у тому числі і МНС.

4. Методичне керівництво та координація діяльності системи моніторингу і прогнозування НС на державному рівні здійснюється:

МНС, зокрема управлінням прогнозування, яке в перспективі має перетворитися на Службу прогнозування. Прогноз ризиків НС на території країни в цілому здійснює МНС у взаємодії з іншими центральними органами виконавчої влади.

5. Об’єктами моніторингу довкілля є:

• атмосферне повітря та опади (вміст забруднюючих речовин (далі -ЗР), у тому числі радіонуклідів, транскордонне перенесення ЗР); джерела про­мислових викидів в атмосферу (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів);

• поверхне­ві і морські води (гідрохімічні та гідробіологічні визначення, вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів) та підземні води (гідрогеологічні та гідрохімічні визначення складу і властивостей, включаючи залишкову кількість пестицидів та агрохімікатів, оцінку ресурсів); джерела скидів стічних вод (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів); водні об'єкти у межах природоохоронних територій (фонова кількість ЗР, включаючи радіонукліди); питна вода (хімічні, бактеріологічні, радіологічні, вірусологічні визначення);

• ґрунти різного призначення, у тому числі на природоохоронних територіях (вміст ЗР, включаючи радіонукліди; вміст агрохімікатів, пестицидів, важких металів, бактеріологічні, вірусологічні визначення, прояви ерозійних та інших екзогенних процесів, просторове забруднення зе­мель об'єктами промислового і сільськогосподарського виробництва);

• радіаційний стан на пунктах стаціонарної мережі та об'єктах захоронення радіоактивних відходів (вміст радіонуклідів),

• геофізичні поля (фонові та аномальні дослідження);

• стихійні та небезпечні природні явища: ендогенні та екзогенні геологічні процеси (їх видові і просторові характерис­тики, активність прояву), повені, паводки, снігові лавини, селі (у районах спо­стережних станцій); наземні і морські екосистем (фонова кількість ЗР, включаючи радіонукліди);

• звалища промислових і побутових відходів (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів).

6. Основні критерії, за якими здійснюється якісна оцінка потенційних наслідків для кожного небезпечного стану ОГ наступні:

- клас 1 – безпечний: не спричиняє незворотних наслідків, пошкодження обладнання та нещасних випадків з людьми;
- клас 2 - граничний: призводить до порушень в роботі, може бути компенсованим або взятим під контроль без ушкодження обладнання або нещасних випадків з персоналом;

- клас 3 – критичний – призводить до великих порушень у роботі, ушкодження обладнання або створення небезпечної ситуації, яка потребує негайних заходів для порятунку персоналу;

---

- клас 4 – катастрофічний – призводить до втрати обладнання та (чи) загибелі без масового травмування персоналу.

7. Потенційно небезпечний об’єкт (ПНО) це об’єкт:

це об’єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об’єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.

8. ПНО вважається об’єктом підвищеної небезпеки (ОПН) відповідного класу у випадку якщо на ньому:

використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються одна або кілька небезпечних речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об’єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення НС.

9. Ідентифікацію ОПН проводить:

ОГД, у власності або користуванні яких є хоча б один ОПН або які мають намір почати будівництво такого об’єкту.

10. У процесі ідентифікації для кожного ПНО розраховується::

розраховується сумарна маса будь-якої небезпечної речовини з вказаних в нормативах порогових мас індивідуальних небезпечних речовин.

11. Який державний орган веде Державний реєстр ОПН і видає свідоцтво про державну реєстрацію ОПН:

Держгірпромнагляд

12. Основні характеристики ризику об’єктів і територій відображаються у:

в паспортах ризику.

13. Паспортизація ПНО це:

Паспортизація ПНО це - це процедура підготовки і представлення паспорта ПНО відповідно до вимог положення про паспортизацію потенційно небезпечних об’єктів, затвердженого наказом МНС.

14. Паспорт ПНО підлягає переоформленню кожні:

Паспорт ПНО підлягає переоформленню кожні п’ять років

15. Територія міста з урахуванням переважного функціонального призначення поділяється на:

Територія міста з урахуванням переважного функціонального призначення поділяється на: селітебну, виробничу і ландшафтно-рекреаційну.

16. Селітебна територія має таке призначення:

Селітебна територія має таке призначення: розміщення житлового фонду, громадських будівель і споруд (в т.ч. науково-дослідних комплексів), а також окремих комунальних і промислових об’єктів, які не вимагають утворення санітарно-захисних зон; будівництво шляхів міського сполучення, вулиць, площ, парків, бульварів та інших місць загального користування.

17. Ландшафтно-рекреаційна територія включає:

Ландшафтно-рекреаційна територія включає: міські ліси, лісопарки, лісозахисні зони, водойми, сільськогосподарські угіддя, які разом з парками і скверами селітебної території формують систему відкритого простору.

18. Виникнення зони потенційних руйнувань міст у фронті повітряної ударної хвилі можливе при тиску:

Виникнення зони потенційних руйнувань міст у фронті повітряної ударної хвилі можливе при тиску: 30 кПа і більше, а також сейсмічний вплив, що спричиняє руйнування будівель, споруд, комунікацій

---

Тема 3. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту

(самостійна робота)

1. Термін стійкість роботи ОГ означає:

Термін стійкість роботи ОГ означає: здатність його у надзвичайних ситуаціях випускати продукцію в запланованому об'ємі та номенклатурі, а при отриманні пошкоджень, руйнувань або порушенні зв'язків по кооперації, відновлювати виробництво в мінімальні терміни.

2. Послідовність проведення дослідження стійкості ОГ:

1 -й етан - підготовчий.

2- й етан - оцінка стійкості об'єкту;

3- й. етан - розробка заходів, які підвищують стійкість роботи об'єкту.

3. Складові частини стійкості роботи ОГ :

a) стійкості інженерно-технічного комплексу до дій сил стихійних явищ природи, аварій га катастроф, а у воєнний час - вражаючих факторів зброї масового ураження

б) стійкості виробничої діяльності об'єкту

4. Назвіть фактори, що не впливають на стійкість роботи підприємства:

Фактори, які впливають на стійкість роботи об'єкту в умовах надзвичайних ситуацій:

- розташування ОНГ відносно джерела

- підготовленість об'єкту на випадок аварії, катастрофи.

- надійність захисту робітників і службовців;

- здатність інженерно-технічного комплексу протистояти діям сил стихійних явищ - надійність систем постачання об'єкту - стійкість і неперервність управління виробництвом, силами і засобами забезпечення життєдіяльності

- підготовленість об'єкту до ведення рятувальних та інших невідкладних робіт по відновленню порушеного виробництва.

5. Оцінка стійкості роботи ОГ проводиться в три етапи:

підготовчий,

оцінка стійкості об^'єкту;

розробка заходів, які підвищують стійкість роботи об^'єкту;

6. Коли повинні враховувати норми проектування ІТЗ ЦЗ:

Інженерно-технічні заходи цивільного захисту застосовуються при проектуванні запобіжних заходів цивільного захисту від наслідків надзвичайних ситуацій.

7. При виборі місця будівництва промислового об’єкта не враховується:

географічне положення:

метереологічні умови

транспортні зв'язки

8. Дослідження стійкості роботи ОГД проводиться:

В три етапи

9. Стійкість інженерно - технічного комплексу це:

стійкість будівель, споруд, систем енерго-газо- та водопостачання ; каналізації, технологічного обладнання до дій сил стихійних явищ природи, аварій та катастроф, а \ воєнний час - вражаючих факторів зброї масового ураження:

10. В ході досліджень стійкості ОГ керуються наступними положеннями:

а) оцінка стійкості елементів об'єкта проводиться до дії кожного хражальното чинника окремо;

б) всі елементи об'єкта підлягають дії. вражаючих чинників одночасно і в однаковій

мірі;

в) дослідження доцільно проводити для иаГшесприятливіших умов

11. Методика дослідження стійкості роботи ОГ зводиться до визначення:

1) - мініміЬьної відстані від об'скту ДО передбачено: о цен гру виникнення небезпеки:

---

Смотрите также файлы

• Культура советского периода.docx

• Cyvilnyy-Zakhyst_vidpovidi.doc

• Смертная казнь 2.docx

• мои ответы античка.doc

• КОНФЕССИОНАЛЬНОЕ ПРАВО и свобода совести УМК.doc