ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 18.06.2020

Просмотров: 291

Скачиваний: 2

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

2) - максимального значення очікуваних величин основних показників кожного вражаючого фак гора

3) - Lim - межі стійкості кожного елемента і об'єкта в цілому до кожного вражаючого фактора в порівнянні з очікуваною величиною.

4) - зробити висновок про стійкість об'єкту до кожного уражального чинника.

12. ОГД стійкий до роботи в умовах радіоактивного забруднення місцевості якщо :

Якщо P1lim ≥ Р1max, то цех стійкий до радіоактнвного зараження

13. Назвіть фактори або фактори, що впливають на стійкість роботи підприємства:

розташування ОГ відносно джерела руйнівного (вражаючого) впливу:; підготовленість об'єкту на випадок аварії: надійність захист у робі гників і службовців:

здатність інженерно-техиічного комплексу протистояти в певній мірі діям сил стихійних явищ:

надійність систем постачання об'єкту всім необхідним для виробництва

продукції

стійкість і неперервність управління виробництвом; підготовленість об'єкту до ведення рятувальних робіт

14. Віддаль між цехами згідно норм ІТЗ ЦО:

найбільш доцільною забудовою промислового об'єкту г блочна забудова одноповерховими цехами з наявністю розривів між ними не менше: L = Н12+((5-20) м,

15. Назвіть групу, якої немає при для дослідженні стійкості роботи ОГД

можуть спшорюефпись наступні ООЇ.ІМІШЦЬКІ групи:

- відділу капітального будівництва:

- головного енергетика;

- головного технолога:

- головного механіка:

- відділу матеріально-технічного постачання:

Крі.м цього, «ворюється група штабу ЦЗ об'єкту

16. Основні кроки проведення дослідження стійкості роботи ОГД до різних вражаючих факторів

мінімальної відстані від об'єкту ди передбаченого центру виникнення небезпеки

максимального значення очікуваних величин основних показників кожного вражаючого фактора:

Lim - межі СТІЙКОСТІ кожного елемента і об'єкта в цілому до кожного вражаючого фактора в порівнянні з очікуваною величиною

зробити висновок про стійкість об'єкту до кожного уражального чинника.

17. Складові частини стійкості роботи ОГД :

а) стійкості інженерно-технічного комплексу до діл сил стихійних ЯВИЩ природи, аварій та катастроф, а у воєнний час - вражаючих факторів зброї масового >раженая:

б) стійкості виробничої діяльності об'єкту

18. Основні положення інженерно-технічних заходів з цивільного захисту відображені у :

законами України "Про планування і забудову територій". "Про основи містобудування"

19. Чинник, який не впливає на стійкість роботи ОГ в умовах надзвичайних ситуацій:

розташування ОГ відносно джерела руйнівно:0 (вражаючого) видиву:; - підготовленість об'єкту на випадок аварії: надійність захисту робітників і службовців:

здатність інженерно-технічного кохшлексу протистояти в певній мірі діям сил стихійних явищ;

надійність систем постачання об'єкту всім необхідним для виробництва

продукції

стійкість і неперервність управління виробництвом; підготовленість об'єкту до ведення рятувальних робіт


20. Інженерно-технічні заходи ЦЗ поширюються:

Такі заходи необхідно здійснювати в усіх містах, населених пунктах та на кожному об'єкті економіки.

21. В залежності від економічного, та оборонного значення міста поділяються за групами:

розподіляє міста за групами (особлива. 1. 2 і З }

22. Щодо заходів цивільної оборони підприємства поділяються за категоріями:

а підприємства - за категоріями (особливо важлива. 1 і 11

23. Вся територія ОГ повинна бути чітко розділена на:

адміністративну виробничу і складську

27. Фінансові та матеріальні резерви для попередження, ліквідації НС техногенного та природного характеру створюються:

Резерви створюються заздалегідь з метою використання їх у разі загрози виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, ліквідації цих надзвичайних ситуацій та їх наслідків

28. При виборі місця будівництва нового підприємства повинні враховуватись:

напрямки домінуючих вітрів і глибини поширення можливих зон забруднення при максимальній за проектній аварії

29. Вимоги норм ІТЗ ЦО до системи водопостачання :

два – три незалежних джерела водопостачання, один з яких підземний;

розташування головних водозабірних споруд за межами зони можливих сильних руйнувань;

зворотне водопостачання з повторним використанням води для технічних потреб;

наявність резервуарів з запасами води для пиття на 2-3 доби, з розрахунку 10 літрів на людину.

У містах і сільських поселеннях, які розташовані у зонах можливого небезпечного радіоактивного забруднення місцевості навколо АЕС і в зонах можливого небезпечного хімічного зараження навколо об’єктів що мають НХР, для забезпечення населення питною водою необхідно створювати захищені централізовані системи водопостачання з переваженим будівництвом на підземних джерелах води.

Тема 4. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту

(самостійна робота)

1. ОГ що містить у своєму складі кілька джерел небезпеки розташованих за однією та різними адресами реєструється як:

ОГ, який містить у своєму складі кілька джерел небезпеки, розташованих за однією адресою, реєструється як один ПНО, а ОГ, який містить у своєму складі кілька джерел небезпеки за різними адресами, реєструється як кілька окремих ПНО.

2. Декларація небезпеки це:

документ, що визначає комплекс заходів, які використовуються суб'єктом господарської діяльності з метою запобігання аваріям, а також забезпечення готовності до локалізації, ліквідації аварій і їх наслідків.

3. Для того щоб розпочати будівництво небезпечного об’єкту необхідно:

Суб'єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один потенційно небезпечний об'єкт чи який має намір розпочати будівництво такого об'єкта, організовує проведення його ідентифікації.

4. Експертизу декларації безпеки проводять:


установи, що займаються науковою і науково-технічною діяльністю у сфері безпеки промислових об'єктів, у тому числі спеи.іаліювані експертні організації, акредитовані віОповідно до вимог Закону Лкраїни "Про иауковх та науково-технічну експертиз} "

5. Ліцензія це

це документ державного зразка, який засвідчує право нцензіата прогмдАхння зазначеного в ньому ваду господарської діяльності протягом визначеного строку раті його встановлення Кабінетом Міністрів України за умови виконання ліцензійних умов

6. Ліцензіат це

не суб'бкіп господарювання який ооержав ііценіііо на привааженни не,о. » вініу .•осії'.ідирської діяльності, іцо піолягаї ліценіуванніо.

7. Реєстр потенційно-небезпечних об’єктів ведеться:

Державним департаментом стрнаніого фонду докхменшшіії для забезпечення підготовки управлінських рішень щодо запобігання та ліквідації наслідків НЕС. а також для потреб страхового фонду документації

8. Фінансування проведення експертизи ОПН покладається на:

суб'єкта господарської діяльності,

9. Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки це:

порядок визначення об'ємнії; піОвніценої небезпеки серсо потенційно небезпечних об'єктів.

10. У процесі ідентифікації об’єкту підвищеної небезпеки розглядаються і враховуються:

внутрішні і зовнішні чинники небезпек.

Внутрішні чинники небезпеки характеризують небезпечність будівель, спору О. обладнання, технологічних процесів об'єкта господарської діяльності та речовин, що виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на його території.

Зовнішні чинники небезпеки безпосередньо не пов'яіані з функціонуванням об'єкт:/ господарської діяльності, сие можуть ініціювати виникнення HC на ньому та негативно вшивати на її розвиток (природні явища та аварії на оа'і ктах. які розташовані поблизу

11. Порогова маса небезпечних речовин це:

нормативно встановлена маса окремої небезпечної речовини або категорії небезпечних речовин чи сумарна маса небезпечних речовин різних категорій.

12. Для ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки до небезпечних речовин за їх властивостями відносяться такі категорії речовин:

- горючі гази;

- горючі рідини;

- горючі рідини, перегріті під тиском;

- вибухові речовини;

- речовини-окисники;

- високотоксичні та токсичні речовини;

- речовини, які становлять небезпеку для довкілля (високотоксичні для водних організмів).

Тема 5. Прогнозування обстановки в зонах хімічного зараження

1.Які підприємства відносяться до ХНО?

  • підприємства хімічної галузі промисловості, які виробляють чи використовують НХР;

  • підприємства з переробки нафтопродуктів;

  • підприємства інших галузей промисловості, які використовують НХР;

  • підприємства, які мають на оснащенні холодильники, водонапірні станції, очисні споруди, що використовують хлор і аміак;

  • залізничні станції і порти, де концентрується продукція хімічних виробництв, термінали і склади на кінцевих пунктах розміщення СДОР;

  • транспортні засоби, контейнери і наливні потяги, автоцистерни, річкові і морські танкери, які перевозять хімічно небезпечні продукти;

  • склади і бази, на яких зберігаються запаси речовин для дезактивації, дератизації сховищ для зерна і продуктів його переробки.

  • В зонах можливого хімічного зараження в Україні проживає близько 20 млн. чоловік, що становить 38,5% населення, яких потрібно захистити у випадку можливих аварій.


2. За своїми вражаючими властивостями НХР поділяються на групи:

  • речовини з переважно задушливої дії (хлор, фосген, хлорпікрин та ін.);

  • речовини переважно загальноотруйної дії (окис вуглецю, ціаністий водень та ін.);

  • речовини задушливої та загальноотруйної дії (аміак, акрилонітрол, азотна кислота й окисли азоту, сірчистий ангідрид, фтористий водень);

  • речовини, які діють на генерацію, проведення і передачу нервового імпульсу;

  • нейротропні отрути (сірковуглець, тетра- етилсвинець, фосфорорганічні сполуки й ін.);

  • речовини задушливої і нейротропної дії (аміак, гептил, гідрозин та ін.);

  • метаболічні отрути (окис етилену, дихлоретан та ін.).

3. Зона смертельних токсодоз це зона на зовнішній межі якої:

зона, на зовнішній межі якої 50% людей одержують смертельні ураження.

4. Зона вражаючих токсодоз це зона на зовнішній межі якої:

на зовнішній межі якої 50% людей втрачають працездатність або їм потрібна медична допомога чи навіть госпіталізація.

5. Зона можливого зараження це територія у межах якої:

територія, у межах якої внаслідок зміни напрямку вітру може переміщатися хмара НХР з вражаючими концентраціями.

6. Прогнозована зона хімічного зараження зображається на схемах і картах у формі:

Прогнозована зона хімічного зараження зображається на схемах і картах у формі:приблизно за формулою еліпса

7. Еквівалентна кількість НХР – це така кількість:

хлору , масштаб зараження яким в умовах інверсії еквівалентний масштабу зараження кількістю даної речовини при даних погодних умовах.

8. Інверсія, ізотермія конвекція це:

Інверсія -- зростання температури повітря з висотою. Такий стан

приземного шару атмосфери перешкоджає розсіюванню зараженого повітря

по висоті і створює найбільш сприятливі умови для збереження високих

концентрацій СДОР.

Ізотермія -- характеризується стабільною рівновагою повітря. Це також

сприяє тривалому застою парів СДОР на місцевості, в лісі, в житлових

кварталах міст і населених пунктів.

Конвекція -- зниження температури повітря з висотою. Спостерігаються

висхідні потоки повітря, що сприяє швидкому розсіюванню хмари

зараженого повітря і зменшенню уражаючої дії НХР.

9. Первинна і вторинна хмара це:

пароподібна частина НХР, яка є в будь-якій

ємності над поверхнею зрідженої НХР і яка виходить в атмосферу

безпосередньо при руйнуванні ємності (за 1-2 хв) без випару з

підстильної поверхні.

Вторинна хмара НХР - це хмара НХР, яка виникає протягом певного часу

внаслідок випарювання НХР із підстильної поверхні (для легко летючих

речовин час розвитку вторинної хмари після закінчення дії первинної

хмари відсутній, для інших речовин він залежить від властивостей НХР,

стану обвалування та температури повітря).

10. Локалізація і знезаражування джерела хімічного впливу включає такі операції:


- локалізацію протигазової фази первинних і вторинних хмар НХР;

- знезаражування первинних і вторинних хмар НХР;

- локалізацію виливів НХР;

- знезаражування (нейтралізацію) виливів НХР.

11. Тривалість роботи особового складу однієї зміни в осередку хімічного зараження залежить від:

часу допустимого безперервного

перебування в засобах індивідуального захисту (при температурі повітря

від +24° до +20"С - 40-50 хвилин, від +і9°до+15°С-2 години, при

температурі нижче +15 С - 3 години і більше).

Після завершення робіт в районі збору мають бути проведені заходи щодо

спеціальної обробки техніки і санітарної - особового складу формувань.

12. При «вільному» розливі висота розлитої речовини приймається:

При "вільному" виливі НХР висота шару (h) вважається такою, що не

перевищує 0,05 м, при виливі "у піддон" (обваловану місцевість) висота

шару приймається h = Н - 0,2 м, де Н - висота обвалування, м.

13. Аварійний прогноз хімічної обстановки (ХО) здійснюється на період:

здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій в зоні можливого забруднення.

14. Еквівалентна кількість речовини у первинній хмарі визначається за формулою:

(т), де

К1 - коефіцієнт, який залежить від умов зберігання НХР;

К3 - коефіцієнт, рівний відношенню порогової токсодози хлору до порогової дози інших НХР;

К5 - коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості повітря:

при ізотермії;

K7 - коефіцієнт, який враховує вплив температур;

Q0 - кількість викинутої НХР (т)

15. До превентивних організаційних заходів зниження масштабів хімічного впливу на об’єкти і території не належать:

Установка локальних (місцевих) автоматизованих систем виявлення зараження небезпечними речовинами навколишнього середовища і оповіщення про виникнення надзвичайної ситуації (НС) виробничого персоналу і населення, яке проживає в зонах можливого хімічного зараження й доведення до них інформації про порядок дій по сигналах оповіщення.

Завчасне прогнозування зон заражень, руйнувань, пожеж при можливих метеоумовах і створення запасів по матеріально-технічному забезпеченню заходів по захисту й евакуації населення на випадок аварії.

Постійно діючий контроль за викидами НХР в атмосферу, скидами у водойми отруйних відходів, за концентрацією парів небезпечних речовин у повітрі робочих приміщень.

Забезпечення виробничого персоналу засобами індивідуального захисту й зберігання їх на робочих місцях співробітників у постійній готовності до використання.

Навчання виробничого персоналу правилам, засобам і прийомам захисту, само- і взаємодопомоги при можливих ураженнях і його періодичне тренування.

Розробка інструкцій керівництву, черговим і командам ліквідаторів з викладенням їх обов`язків при НС, а також плану дій при НС.