ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 18.06.2020
Просмотров: 290
Скачиваний: 2
16. Для зріджених, стиснених газів і рідин прогнозування масштабів зараження НХР проводяться за хмарами:
первинна хмара НХР, вторинна хмара НХР
17. Який зі станів вертикальної стійкості атмосфери є найбільш сприятливим для максимально негативного впливу НХР на населення?:
інверсія
18. Зона фактичного і можливого зараження це територія: зона можливого зараження - територія, у межах якої внаслідок зміни напрямку вітру може переміщатися хмара НХР з вражаючими концентраціями. Зона фактичного зараження - розрахункова зона в межах зони можливого зараження, параметри якої приблизно визначаються за формулою еліпса.
19. Азимут вітру 00 і 3600, 900, 1800, 2700 це вітер:
00 і 3600 – північний, 900 – східний, 1800 – південний, 2700 – західний.
20. Які зони виділяють при викиді НХР в результаті аварії на ХНО?:
Зони можливого і i фактичного зараження
21. Які параметри впливають на масштаб і тривалість зараження НХР?:
- фізико-хімічними властивостями СДОР;
- кількістю СДОР. викинутих на місцевість, в атмосферу, і ші\:
- метеоріогічшіми умовами;
- оперативністю оповіщання і вживання заходів;
- підготовленістю обслугопуючого персоналу до ліквідації наслідків розливу СДОР
- характеристиками об 'актів зараження
22. При насуванні хмари НХР евакуацію населення треба проводити:
23. Найбільш ефективним засобом захисту органів дихання при забрудненні території НХР є:
24. НХР це:
Небезпечна хімічна речовина (НХР) - хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і завдати шкоди довкіллю. Також, зустрічається вираз "сильно-діюча отруйна речовина" (СДОР).
25. Які розрізняють групи НХР за вражаючими властивостями?:
- речовини і переважно задушливою дією (хлор, фосген, хлорпікрин та ін.,
- речовини переважно загальноотруйиої оії (окис вуглецю, ціапісший додень та ін.);
- речовини задушливої та загаїьноотруйної дії (аміак, акрн-ло.чітрол азотна кислота й окисли азоту, сірчистий ангідрид, фтористий водень):
- речовини, які діють на генерацію, проведення і передачу нервового іміпльсі.
- нейротропні отрути (сірковуглець. тетра- етилсвинець. фосфорорганічні ссполуки та ін.)
- речовини задушливої і нейротропноїдії (аміак, геншнл. гіорозин та ін.)
- метаболічні отрути окис спинену дихлоретан та ін.).
Тема 6. Планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного та біологічного зараження
(самостійна робота)
1. Дозиметричний контроль на підприємстві є частиною:
протирадіаційного захисту персоналу
2. Тривалість дотримування режиму радіаційного захисту залежить від :
таких факторів: різень радіації на місцевості, захисні властивості схопиш, протирадіаційних укриттів, виробничих і житлових будівель, а також встановлені (допустимі) дози опромінення.
3. При яких рівнях радіації здійснюється повна евакуація населення:
Потужність експозиційної дози більше 100 мр/год
4. Дезактивація це:
Під дезактивацією розуміється вилучення радіоактивних речовин із забруднених будинків, споруд, рослинності, подвір'їв, парків, садів, доріг і різних середовищ (води, продовольства), одягу, взуття, техніки, транспортних засобів, обладнання або зниження їх активності і блокування перенесення під дією вітру, воли, а також на техніці, одязі, взутті. Мета дезактивації - звести до мінімуму кількість опромінених людей, а також можливу дозу опромінення.
5.Загальна евакуація населення проводиться за рішенням:
Загальна евакуація проводиться в окремих регіонах за рішенням Кабінету Міністрів України для всіх категорій населення.
6. Пішим порядком евакуації планується на відстані:
добового переходу (30 40 км).
7.До евакуаційних органів не належить :
• обласні, міські, районні та об'єктові евакокомісії;
• евакуаційні комісії міністерств, відомств, організацій та установ:
• збірні евакуаційні пункти (ЗЕІ1):
• приймальні евакокомісії (ПЕК) та приймальні евакуаційні нункти(ПГІ і):
• пункти посадки і висадки, а також проміжні нуикти евакуації (ППЕ):
8. При аваріях на АЕС проміжні пункти евакуації:
• розгортаються на межі 30-км зони, де проходить дезактивація іа санітарна обробка.
9. До ЗІЗ органів дихання і шкіри належать:
Засоби захисту органів дихання:
фільтруючі протигази ГП-5, ГП-5м; протигази ПДФ-д, ПДФ-ш, а також камера захисна дитяча КЗД-4 (КЗД-6); респіратори Р-2; промислові респіратори; Протипорохова тканинна маска ПТМ-1 та ватно-марлева пов 'язка; ізолюючі протигази ІП-46м, ІП-4, ІП-5;
Засоби захисту шкіри:
найпростіші засоби захисту шкіри(одяг, взуття), Плащі і накидки із прогумованої тканини, хлорвінілу, пальта із драпу, шкіри, грубого сукна добре захищають від радіоактивного пороху і біологічних засобів, Для захисту ніг використовують гумові чоботи, боти, валянки з галошами, взуття із шкіри і шкірозамінників. Для захисту рук використовують гумові або шкіряні рукавиці. Для захисту голови і шиї пропонується використовувати капюшони, Звичайний одяг, оброблений мильно-масляною емульсією, може захистити від пари отруйних речовин, легкий захисний костюм Л-1(сорочка з капюшоном, штани, які зшиті разом з панчохами, двопалі рукавиці і підшоломники); комплект захисного фільтруючого одягу (ЗФО)( є два рецепти: перший- поглинає пару ОР за рахунок абсорбції (розчину пари ОР), другий — нейтралізує ОР за рахунок хемосорбції);
10. Сховище - інженерна споруда, що не захищає від:
Сховище – інженерна споруда, герметичного типу, яка забезпечує захист людей від дії уражаючих речовин, наслідків аварій та катастроф техногенного і природного характеру.
11. До основних і допоміжних приміщень сховищ відносяться:
До основних приміщень відносяться:
- приміщення для укриття людей;
- медичний пункт;
- пункт управління.
До допоміжних приміщень відносяться:
- фільтровентиляційні приміщення (ФВП);
- приміщення під дизельні електростанції (ДЕС);
- санітарні вузли;
- електрощитова;
- аварійний вихід;
- приміщення для зберігання продуктів харчування;
- тамбури і тамбур шлюзи та інші.
12. Система повітрозабезпечення сховища може працювати в таких режимах:
Постачання сховища зовнішнім повітрям повинно забезпечуватися у двох режимах: у режимі чистої вентиляції та у режимі фільтровентиляції. У сховищах, розташованих у пожежо-небезпечних районах, у зонах катастрофічного затоплення, на радіаційно- та хімічно-небезпечних об'єктах, передбачений третій режим — режим регенерації повітря, яке міститься усередині сховища, по замкнутому циклу
13. Норма потрапляння повітря у сховище в режимі чистої вентиляції, фільтровентиляції і повної ізоляції становить:
Кількість зовнішнього повітря, яке подається в сховище у режимі чистої вентиляції, встановлюється в залежності від температури цього повітря в межах 8-13 м3/год на людину.
Норма подачі повітря в режимі фільтровентиляції - 2 м3/год на одну людину (5 м3/год на одну людину, що знаходиться в пункті управління).
Продуктивність однієї комірки масляного фільтра 1000-1300 м3/год при аеродинамічному опорі від 3 до 8 мм водяного стовпчика.
При повній ізоляції Потужність засобів регенерації визначають, виходячи з тривалості їх роботи протягом розрахункового терміну при нормах витрати кисню 25 л/год і поглинання вуглекислого газу 20 л/год на одну людину.
14. Термін роботи сховища в режимі чистої вентиляції, фільтровентиляції і повної ізоляції становить:
Розрахунковий період роботи системи в режимі чистої вентиляції – 48 годин.
Розрахунковий період роботи системи в режимі фільтровентиляції– 12 годин.
Більш досконалими засобами є РУ-150, регенеративна речовина яких забезпечує одночасне поглинання вуглекислого газу і виділення кисню.
При розрахунках системи повітропостачання необхідно врахувати, що одна людина, яка знаходиться у сховищі, за годину видаляє 100 ккал тепла, 80 г вологи, 20 л вуглекислого газу, (СО2) і поглинає 25 л кисню (О2).
15. Для життєзабезпечення у сховищі є системи:
Для забезпечення тривалого перебування людей у сховищі (мінімальний термін 2 доби), останнє обладнується наступними системами життєзабезпечення:
- повітропостачання;
- водопостачання;
- водовідведення (каналізації);
- опалення;
- електропостачання;
- зв’язку.
У сховищі також мають бути дозиметричні й хімічні прилади розвідки, засоби індивідуального захисту, засоби гасіння пожеж, аварійний запас інструментів, засоби аварійного освітлення, запас медичних засобів, продуктів і води.
16. При розрахунку сховища планується площа підлоги і внутрішній об’єм на 1 людину при двоповерховому розміщенні лавок:
0,5 м2/людину при двоярусному розміщені ліжок;
17. При розрахунку сховища планується площа підлоги на 1 людину при триповерховому розміщенні лавок:
0,4 м2/людину при триярусному розміщені ліжок;
18. Двоповерхові лавки становлять у приміщеннях висотою:
висота приміщень не більше 3,5 м: при висоті від 2,15 до 2,9 м встановлюються двоярусні ліжка;
19. Електроручний вентилятор ЕРВ -72,2 і фільтровентиляційний комплекс ФВК-ІІ працюють у режимі:
першому і другому, ФВК-ІІ, крім цього, забезпечує роботу в режимі IІІ.
20. Обладнання РУ-150/6- регенеративна установка забезпечує:
за режимом III регенерація повітря забезпечується регенеративною установкою типу РУ-150/6 з фільтрами ФГ-70.
21. Начальником методичної служби ЦЗ держави є:
начальником медичної служби цивільного захисту держави є Міністр охорони здоров'я.
22. Карантин передбачає:
повну ізоляцію осередку ураження; встановлення на зовнішніх кордонах охорони;заборону виходу людей, тварин та вивезення майна;дозвіл в'їзду лише спеціальним формуванням; заборону транзитного проїзду; розподіл населення на маленькі групи і доставку харчування, води у квартири, окремі будинки; припинення роботи всіх підприємств та установ, крім тих, які мають особливе значення для господарства; проведення профілактичного лікування населення, а також санітарна обробка, дезінфекція, дезінсекція і дератизація; використання засобів індивідуального захисту.
23. Обсервація передбачає:
спеціальні заходи, які попереджають розповсюдженням інфекції в інші райони.
24. Які види захисних споруд існують?:
сховище; протирадіаційне укриття (ПРУ); прості укриття
25. Прості укриття і вбудовані сховища це:
захисні споруди
26. Всі приміщення сховищ поділяють на:
основні і допоміжні приміщення
Тема 7. Методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж та противибуховий і протипожежний захист ОГ
1.Які надлишкові тиски у фронті ударної хвилі викликають у людини різні ступені контузії?:
Величина наддінікового тиску. кПа |
Вили травм |
Характер у раженім |
>100 |
Украй важкі |
Одержувані травми дуже часто прпяодап до смертельного результату |
60- 100 |
Важкі |
Сильна контузія всього організму ушкодження внутрішніх органів і мозку.важкі переломи кінцівок. Можливі ' смертельні випадки |
40 - 60 |
Середньої важкое ті |
Серйозні контузії, уілкодженпя органік слуху, кровотеча з носа й вух. сильні ' вивихи і переломи кікцівок |
20 - 40 |
Легкі |
Легка загальна кошучія організму.тимчасове ушкодження слуху, забиті місця і; вивихи кінцівок. |
2. Атмосферний тиск в Україні за нормальних умов є:
Р0 — атмосферний тиск (при розрахунках приймають 100 кПа). 760 мм рт ст (101 325 Па)
3. Тиск в зоні дії детонаційної хвилі, продуктів вибуху і повітряної ударної хвилі (ПУХ) є:
Прії вибуху газоповітряної суміші виділяють три тони (див. рис. 1. у Додатку):
1. Зона детоііаиіі'ііюїхіш.іі ч косі іншім значенням надлишкового тиску лРі =• 1700 кі Іа і радіусом
r1 = 17.5
де ш - маса гачу, то вибухну» (т):
2. Зона Оіі продуктів кибуху з радіусом
Г-. ~ і.?/] м. (14)
надлишковий тиск ь межах тонн »изиачолт.о-:з:ідиоформ>лп:
АР. =1300І % ! +50 кПа. (15)
V '' і
де г - відстань від еніцсиїру вибуху до даною об'єкту, шо розганіоіншгф у «ч:і ітлншконпйтиск > ній тоні чмішо'Тьея в межах: під 1350 к'Іадо ЗООкГіа.
3. іона повітряної иніриоі .\'-іиі іІІУХ) 'Значення надлишкового глеку у пій ;.ч.: визначається 'і наступних фопму.т:
Стійкість промислового підприємства складається ч:
а) стійкості інженерііо-технічііоіо комплексу (будівель, споруд, систем спсрго-газо- іа водопостачання і каналізації, технологічного обладнання) до дій сил стихійних явіш: природи, аварій та катастроф, а у воєнний час - вражаючих факторів зброї масового ураження:
4. Ширина протипожежного розриву між будівлями визначається за формулою:
найбільш доцільною забудовою промислового об'єкту є блочна забудова одноповерховими цехами з наявністю розривів між ними не менше:
L = H1+H2+(І5-20) м,
5. Критерієм стійкості ОГ від впливу ударної хвилі є:
При визначенні критеріїв вибухопожежної небезпеки як розрахунковий слід вибирати найбільш несприятливий варіант аварії або період нормальної роботи апаратів, при якому у вибуху бере участь найбільша кількість речовин чи матеріалів, які є найнебезпечнішими щодо наслідків такого вибуху.
6. Стійкість цілого ОГ визначають з огляду на:
-
розташування ОГ відносно джерела руйнівного (вражаючого) впливу: хімічно небезпечний об’єкт, об’єкт атомної енергетики, склади НХР, район, який загрожує катастрофічним затопленням, селевим потоком і ін.;
-
підготовленість об’єкту (розробка плану заходів) на випадок аварії, катастрофи, стихійних лих, характерних для даного району;
-
надійність захисту робітників і службовців;
-
здатність інженерно-технічного комплексу протистояти в певній мірі діям сил стихійних явищ природи, аварій та катастроф, а у воєнний час вражаючих факторів зброї масового ураження;
-
надійність систем постачання об’єкту всім необхідним для виробництва продукції (сировиною, паливом, водою, газом, комплектуючими виробами і т.д.)
-
стійкість і неперервність управління виробництвом, силами і засобами забезпечення життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях;
-
підготовленість об’єкту до ведення рятувальних та інших невідкладних робіт по відновленню пошкодженого виробництва.
7. Оцінка стійкості ОГ не включає визначення:
Оцінка стійкості основних елементів інженерно-технічного комплексу, від яких залежить робота господарського об'єкта, полягає у визначенні виду можливого руйнування кожного з основних елементів інженерно-технічного комплексу та у виявленні нестійких елементів.При оцінці ефективності захисту робітників і службовців у разі сильного вибуху визначають можливу кількість уражених і вид травм людей на території господарського об'єкта.