ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 18.06.2020

Просмотров: 290

Скачиваний: 2

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

16. Для зріджених, стиснених газів і рідин прогнозування масштабів зараження НХР проводяться за хмарами:

первинна хмара НХР, вторинна хмара НХР

17. Який зі станів вертикальної стійкості атмосфери є найбільш сприятливим для максимально негативного впливу НХР на населення?:

інверсія

18. Зона фактичного і можливого зараження це територія: зона можливого зараження - територія, у межах якої внаслідок зміни напрямку вітру може переміщатися хмара НХР з вражаючими концентраціями. Зона фактичного зараження - розрахункова зона в межах зони можливого зараження, параметри якої приблизно визначаються за формулою еліпса.

19. Азимут вітру 00 і 3600, 900, 1800, 2700 це вітер:

00 і 3600 – північний, 900 – східний, 1800 – південний, 2700 – західний.

20. Які зони виділяють при викиді НХР в результаті аварії на ХНО?:

Зони можливого і i фактичного зараження

21. Які параметри впливають на масштаб і тривалість зараження НХР?:

- фізико-хімічними властивостями СДОР;

- кількістю СДОР. викинутих на місцевість, в атмосферу, і ші\:

- метеоріогічшіми умовами;

- оперативністю оповіщання і вживання заходів;

- підготовленістю обслугопуючого персоналу до ліквідації наслідків розливу СДОР

- характеристиками об 'актів зараження

22. При насуванні хмари НХР евакуацію населення треба проводити:

23. Найбільш ефективним засобом захисту органів дихання при забрудненні території НХР є:

24. НХР це:

Небезпечна хімічна речовина (НХР) - хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і завдати шкоди довкіллю. Також, зустрічається вираз "сильно-діюча отруйна речовина" (СДОР).

25. Які розрізняють групи НХР за вражаючими властивостями?:

- речовини і переважно задушливою дією (хлор, фосген, хлорпікрин та ін.,

- речовини переважно загальноотруйиої оії (окис вуглецю, ціапісший додень та ін.);

- речовини задушливої та загаїьноотруйної дії (аміак, акрн-ло.чітрол азотна кислота й окисли азоту, сірчистий ангідрид, фтористий водень):

- речовини, які діють на генерацію, проведення і передачу нервового іміпльсі.

- нейротропні отрути (сірковуглець. тетра- етилсвинець. фосфорорганічні ссполуки та ін.)

- речовини задушливої і нейротропноїдії (аміак, геншнл. гіорозин та ін.)

- метаболічні отрути окис спинену дихлоретан та ін.).

Тема 6. Планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного та біологічного зараження

(самостійна робота)


1. Дозиметричний контроль на підприємстві є частиною:

протирадіаційного захисту персоналу

2. Тривалість дотримування режиму радіаційного захисту залежить від :

таких факторів: різень радіації на місцевості, захисні властивості схопиш, протирадіаційних укриттів, виробничих і житлових будівель, а також встановлені (допустимі) дози опромінення.

3. При яких рівнях радіації здійснюється повна евакуація населення:


Потужність експозиційної дози більше 100 мр/год

4. Дезактивація це:

Під дезактивацією розуміється вилучення радіоактивних речовин із забруднених будинків, споруд, рослинності, подвір'їв, парків, садів, доріг і різних середовищ (води, продовольства), одягу, взуття, техніки, транспортних засобів, обладнання або зниження їх активності і блокування перенесення під дією вітру, воли, а також на техніці, одязі, взутті. Мета дезактивації - звести до мінімуму кількість опромінених людей, а також можливу дозу опромінення.

5.Загальна евакуація населення проводиться за рішенням:

Загальна евакуація проводиться в окремих регіонах за рішенням Кабінету Міністрів України для всіх категорій населення.

6. Пішим порядком евакуації планується на відстані:

добового переходу (30 40 км).

7.До евакуаційних органів не належить :

• обласні, міські, районні та об'єктові евакокомісії;

• евакуаційні комісії міністерств, відомств, організацій та установ:

• збірні евакуаційні пункти (ЗЕІ1):

• приймальні евакокомісії (ПЕК) та приймальні евакуаційні нункти(ПГІ і):

• пункти посадки і висадки, а також проміжні нуикти евакуації (ППЕ):

8. При аваріях на АЕС проміжні пункти евакуації:

• розгортаються на межі 30-км зони, де проходить дезактивація іа санітарна обробка.

9. До ЗІЗ органів дихання і шкіри належать:

Засоби захисту органів дихання:

фільтруючі протигази ГП-5, ГП-5м; протигази ПДФ-д, ПДФ-ш, а також камера захисна дитяча КЗД-4 (КЗД-6); респіратори Р-2; промислові респіратори; Протипорохова тканинна маска ПТМ-1 та ватно-марлева пов 'язка; ізолюючі протигази ІП-46м, ІП-4, ІП-5;

Засоби захисту шкіри:

найпростіші засоби захисту шкіри(одяг, взуття), Плащі і накидки із прогумованої тканини, хлорвінілу, пальта із драпу, шкіри, грубого сукна добре захищають від радіоактивного пороху і біологічних засобів, Для захисту ніг використовують гумові чоботи, боти, валянки з галошами, взуття із шкіри і шкірозамінників. Для захисту рук використовують гумові або шкіряні рукавиці. Для захисту голови і шиї пропонується використовувати капюшони, Звичайний одяг, оброблений мильно-масляною емульсією, може захистити від пари отруйних речовин, легкий захисний костюм Л-1(сорочка з капюшоном, штани, які зшиті разом з панчохами, двопалі рукавиці і підшоломники); комплект захисного фільтруючого одягу (ЗФО)( є два рецепти: перший- поглинає пару ОР за рахунок абсорбції (розчину пари ОР), другий — нейтралізує ОР за рахунок хемосорбції);

10. Сховище - інженерна споруда, що не захищає від:

Сховище – інженерна споруда, герметичного типу, яка забезпечує захист людей від дії уражаючих речовин, наслідків аварій та катастроф техногенного і природного характеру.

11. До основних і допоміжних приміщень сховищ відносяться:

До основних приміщень відносяться:

- приміщення для укриття людей;


- медичний пункт;

- пункт управління.

До допоміжних приміщень відносяться:

- фільтровентиляційні приміщення (ФВП);

- приміщення під дизельні електростанції (ДЕС);

- санітарні вузли;

- електрощитова;

- аварійний вихід;

- приміщення для зберігання продуктів харчування;

- тамбури і тамбур шлюзи та інші.

12. Система повітрозабезпечення сховища може працювати в таких режимах:

Постачання сховища зовнішнім повітрям повинно забезпечу­ватися у двох режимах: у режимі чистої вентиляції та у режимі фільтровентиляції. У сховищах, розташованих у пожежо-небезпечних районах, у зонах катастрофічного затоплення, на радіаційно- та хімічно-небезпечних об'єктах, передбачений третій режим — ре­жим регенерації повітря, яке міститься усередині сховища, по замк­нутому циклу

13. Норма потрапляння повітря у сховище в режимі чистої вентиляції, фільтровентиляції і повної ізоляції становить:

Кількість зовнішнього повітря, яке подається в сховище у ре­жимі чистої вентиляції, встановлюється в залежності від температу­ри цього повітря в межах 8-13 м3/год на людину.

Норма подачі повітря в режимі фільтровентиляції - 2 м3/год на одну людину (5 м3/год на одну людину, що знаходиться в пункті управління).

Продуктивність однієї комірки масляного фільтра 1000-1300 м3/год при аероди­намічному опорі від 3 до 8 мм водяного стовпчика.

При повній ізоляції Потужність засобів регенерації визначають, виходячи з три­валості їх роботи протягом розрахункового терміну при нормах витрати кисню 25 л/год і поглинання вуглекислого газу 20 л/год на одну людину.

14. Термін роботи сховища в режимі чистої вентиляції, фільтровентиляції і повної ізоляції становить:

Розрахунковий період роботи системи в режимі чистої вентиляції – 48 годин.

Розрахунковий період роботи системи в режимі фільтровентиляції– 12 годин.

Більш досконалими засобами є РУ-150, регенеративна речо­вина яких забезпечує одночасне поглинання вуглекислого газу і виділення кисню.

При розрахунках системи повітропостачання необхідно врахувати, що одна людина, яка знаходиться у сховищі, за годину видаляє 100 ккал тепла, 80 г вологи, 20 л вуглекислого газу, (СО2) і поглинає 25 л кисню (О2).

15. Для життєзабезпечення у сховищі є системи:

Для забезпечення тривалого перебування людей у сховищі (мінімальний термін 2 доби), останнє обладнується наступними системами життєзабезпечення:

- повітропостачання;

- водопостачання;

- водовідведення (каналізації);

- опалення;

- електропостачання;

- зв’язку.

У сховищі також мають бути дозиметричні й хімічні при­лади розвідки, засоби індивідуального захисту, засоби гасіння по­жеж, аварійний запас інструментів, засоби аварійного освітлення, за­пас медичних засобів, продуктів і води.

16. При розрахунку сховища планується площа підлоги і внутрішній об’єм на 1 людину при двоповерховому розміщенні лавок:


0,5 м2/людину при двоярусному розміщені ліжок;

17. При розрахунку сховища планується площа підлоги на 1 людину при триповерховому розміщенні лавок:

0,4 м2/людину при триярусному розміщені ліжок;

18. Двоповерхові лавки становлять у приміщеннях висотою:

висота приміщень не більше 3,5 м: при висоті від 2,15 до 2,9 м встановлюються двоярусні ліжка;

19. Електроручний вентилятор ЕРВ -72,2 і фільтровентиляційний комплекс ФВК-ІІ працюють у режимі:

першому і другому, ФВК-ІІ, крім цього, забезпечує роботу в режимі IІІ.

20. Обладнання РУ-150/6- регенеративна установка забезпечує:

за режимом III регенерація повітря забезпечується регенеративною установкою типу РУ-150/6 з фільтрами ФГ-70.

21. Начальником методичної служби ЦЗ держави є:

начальником медичної служби цивільного захисту держави є Міністр охорони здоров'я.

22. Карантин передбачає:

повну ізоляцію осередку ураження; встановлення на зовнішніх кордонах охорони;заборону виходу людей, тварин та вивезення майна;дозвіл в'їзду лише спеціальним формуванням; заборону транзитного проїзду; розподіл населення на маленькі групи і доставку харчування, води у квартири, окремі будинки; припинення роботи всіх підприємств та установ, крім тих, які мають особливе значення для господарства; проведення профілактичного лікування населення, а також санітарна обробка, дезінфекція, дезінсекція і дератизація; використання засобів індивідуального захисту.

23. Обсервація передбачає:

спеціальні заходи, які попереджають розповсюдженням інфекції в інші райони.

24. Які види захисних споруд існують?:

сховище; протирадіаційне укриття (ПРУ); прості укриття

25. Прості укриття і вбудовані сховища це:

захисні споруди

26. Всі приміщення сховищ поділяють на:

основні і допоміжні приміщення

Тема 7. Методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж та противибуховий і протипожежний захист ОГ


1.Які надлишкові тиски у фронті ударної хвилі викликають у людини різні ступені контузії?:

Величина наддінікового тиску. кПа

Вили травм

Характер у раженім

>100

Украй важкі

Одержувані травми дуже часто прпяодап до смертельного результату

60- 100

Важкі

Сильна контузія всього організму ушкодження внутрішніх органів і мозку.важкі переломи кінцівок. Можливі ' смертельні випадки

40 - 60

Середньої важкое ті

Серйозні контузії, уілкодженпя органік слуху, кровотеча з носа й вух. сильні ' вивихи і переломи кікцівок

20 - 40

Легкі

Легка загальна кошучія організму.тимчасове ушкодження слуху, забиті місця і; вивихи кінцівок.

2. Атмосферний тиск в Україні за нормальних умов є:

Р0 — атмосферний тиск (при розрахунках приймають 100 кПа). 760 мм рт ст (101 325 Па)

3. Тиск в зоні дії детонаційної хвилі, продуктів вибуху і повітряної ударної хвилі (ПУХ) є:


Прії вибуху газоповітряної суміші виділяють три тони (див. рис. 1. у Додатку):

1. Зона детоііаиіі'ііюїхіш.іі ч косі іншім значенням надлишкового тиску лРі =• 1700 кі Іа і радіусом

r1 = 17.5

де ш - маса гачу, то вибухну» (т):

2. Зона Оіі продуктів кибуху з радіусом

Г-. ~ і.?/] м. (14)

надлишковий тиск ь межах тонн »изиачолт.о-:з:ідиоформ>лп:

АР. =1300І % ! +50 кПа. (15)

V '' і

де г - відстань від еніцсиїру вибуху до даною об'єкту, шо розганіоіншгф у «ч:і ітлншконпйтиск > ній тоні чмішо'Тьея в межах: під 1350 к'Іадо ЗООкГіа.

3. іона повітряної иніриоі .\'-іиі іІІУХ) 'Значення надлишкового глеку у пій ;.ч.: визначається 'і наступних фопму.т:

Стійкість промислового підприємства складається ч:

а) стійкості інженерііо-технічііоіо комплексу (будівель, споруд, систем спсрго-газо- іа водопостачання і каналізації, технологічного обладнання) до дій сил стихійних явіш: природи, аварій та катастроф, а у воєнний час - вражаючих факторів зброї масового ураження:

4. Ширина протипожежного розриву між будівлями визначається за формулою:

найбільш доцільною забудовою промислового об'єкту є блочна забудова одноповерховими цехами з наявністю розривів між ними не менше:

L = H1+H2+(І5-20) м,

5. Критерієм стійкості ОГ від впливу ударної хвилі є:

При визначенні критеріїв вибухопожежної небезпеки як розрахунко­вий слід вибирати найбільш несприятливий варіант аварії або період нор­мальної роботи апаратів, при якому у вибуху бере участь найбільша кількість речовин чи матеріалів, які є найнебезпечнішими щодо наслідків такого ви­буху.

6. Стійкість цілого ОГ визначають з огляду на:

  • розташування ОГ відносно джерела руйнівного (вражаючого) впливу: хімічно небезпечний об’єкт, об’єкт атомної енергетики, склади НХР, район, який загрожує катастрофічним затопленням, селевим потоком і ін.;

  • підготовленість об’єкту (розробка плану заходів) на випадок аварії, катастрофи, стихійних лих, характерних для даного району;

  • надійність захисту робітників і службовців;

  • здатність інженерно-технічного комплексу протистояти в певній мірі діям сил стихійних явищ природи, аварій та катастроф, а у воєнний час вражаючих факторів зброї масового ураження;

  • надійність систем постачання об’єкту всім необхідним для виробництва продукції (сировиною, паливом, водою, газом, комплектуючими виробами і т.д.)

  • стійкість і неперервність управління виробництвом, силами і засобами забезпечення життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях;

  • підготовленість об’єкту до ведення рятувальних та інших невідкладних робіт по відновленню пошкодженого виробництва.

7. Оцінка стійкості ОГ не включає визначення:

Оцінка стійкості основних елементів інженерно-технічного комплексу, від яких залежить робота господарського об'єкта, полягає у визначенні виду можливого руйнування кожного з основних елементів інженерно-технічного комплексу та у виявленні нестійких елементів.При оцінці ефективності захисту робітників і службовців у разі сильного вибуху визначають можливу кількість уражених і вид травм людей на території господарського об'єкта.