Файл: [NF]НФ протокол 20.doc

Критерії оцінки сили збудження за динамікою продуктивності діяльності (без врахування помилок)

Висновки:

1) Рухомість(лабільність) нервових процесів ___________________кількість знаків за 5 хв. Порівняти з максимальною і мінімальною кількістю знаків, переглянутими за 5 хв. іншими досліджуваними

2) Сила нервових процесів за динамікою продуктивності праці___________

Работа3. Визначення художнього і розумового типів людей за допомогою тестування.

Визначити художній та розумовий типи людини можна за допомогою тестів, в основі яких лежить здатність людини виявляти спільні ознаки ряду предметів і узагальнювати їх за цими ознаками.

Мета роботи: визначити належність піддослідного до художнього чи розумового типів мислення.

Для роботи потрібні набори слів для класифікації понять.

Хід роботи. Спочатку дають пояснення до тесту: «На дошці я запишу 9 слів. Ви повинні розділити їх на 3 групи по 3 слова за спільними ознаками». Далі записують слова одного набору на дошці, а студенти їх виписують у протоколі в 3 колонки по 3 слова в кожній. Бажано повторити тест з іншим набором слів.

Можливі способи групування слів у 3 колонках: І — за зовнішніми ознаками предметів; II — за призначенням предметів, їх абстрактними властивостями; III — неупорядковане гру­пування слів.

Результати роботи.

Способи групування слів у 3 колонках:

1.

2.

Висновки: (зазначити, за яким типом мислення проведена класифікація понять, який тип за І.П.Павловим, якщо групування слів за І способом свідчить про образне мислення, притаманне художньому типу, за II — про абстрактне мислення, характерне для розумового типу. Якщо використані обидва способи, значить у обстежуваного середній тип мислення).

___________________________________________________________________

.

Виконати завдання

Завдання 1.

Юна піаністка досить швидко засвоїла техніку виконання складного етюду і грала його у високому темпі по декілька разів у день. На уроці музики вчитель попросив дівчину, виконуючи етюд, при включенні метроному збавляти темп, й узгоджувати його з ритмом, заданим метрономом. А при виключенні метроному знов досягати максимального темпу гри. Ця вправа ніяк не вдавалась дівчині й вона практично не змінювала темп виконання етюду. А.Про який тип ВНД за типологією І.П.Павлова свідчать реакції піаністки? Поясніть, чому саме? В.Охарактеризуйте цей тип за критеріями типології І.П.Павлова. С.З яким темпераментом за типологією Гіппократа співпадає цей тип ВНД?

Завдання 2.

На уроці історії учень, що відповідав у дошці, забув назву гори, при якій відбувалась одна з битв під час війни. Вчитель мав намір підказати учню вірну відповідь і взяв фігурку кішки зі свого стола й показав її учню. На диво учень ніяк не відреагував на дії вчителя. Тоді вчитель попросив назвати предмет, який показував. Учень не зміг це зробити. Він не промовив слова «кішка» навіть після того, як вчитель вклав фігурку в ліву руку учня. Пізніше з’ясувалось, що за медичними показаннями (епілепсія) у учня був зроблений переріз мозолистого тіла і передньої спайки мозку. А розташування вчителю відносно учня було таким, що фігурка кішки попадала лише на ліві поля зору. А. Проілюструйте схемою шлях передачі інформації від лівих полів зору до відповідних зон кори, що відповідають за надання назви предмету. Визначте у схемі назву та локалізацію основних структур, які беруть участь у цьому процесі. В. Поясніть причину неспроможності учня назвати предмет за заданими умовами.

Визначення властивостей особистості за допомогою тесту Айзенка (СРС)

Анкета, або тест Айзенка, містить 56 запитань, які характеризують особистість за двома шкалами — екстра-інтроверсія та нейротизм (емоційно-вольова стійкість— нестійкість). Згідно з концепцією Айзенка, параметри екстра-інтроверсії разом із нейротизмом створюють два головні виміри особистості. Ці властивості темпераменту треба розглядати не як протилежні його типи, а як безперервну шкалу між двома полюсами надто ви­раженої властивості.

Мета роботи: провести тестування за допомогою анкети Айзенка, виявити властивості темпераменту.

Для роботи потрібні: тест Айзенка, бланки з колом Айзенка (мал.), ключ до шкали Айзенка.

Хід роботи. Дослідник послідовно зачитує запитання із тесту Айзенка, і в протоколі записує номер запитання і відповідь на нього («так» чи «ні»). Після цього звіряє свої відповіді з відповідями, що містяться в «ключі до шкали Айзенка». Якщо відповіді збігаються, то ставлять знак «плюс», якщо ні —«мінус». Перевірку проводять окремо за шкалами: «Неправда», «Екстра-інтроверсія», «Нейротизм». Якщо за шкалою «Неправда» понад 50 % відповідей збігаються, то тестуванню не можна довіряти. Підраховує кількість плюсів по кожній шкалі і одержані величини відкладають на відповідних осях кола Айзенка: на горизонтальній—«Нейротизм», на вертикальній — «Екстра - інтроверсія». Перехрещення перпендикулярів, поставлених до зна­йдених на осях точок, дасть точку на площині кола. Віддаленість її від центра свідчить про ступінь відхилення відповідної властивості темпераменту від середньої величини.

Результати роботи:

1) Відповіді на запитання – “так” або “ні”

1	8	15	22	29	36	43	50
2	9	16	23	30	37	44	51
3	10	17	24	31	38	45	52
4	11	18	25	32	39	46	53
5	12	19	26	33	40	47	54
6	13	20	27	34	41	48	55
7	14	21	28	35	42	49	56

2) Порівняння відповідей з ключем до шкали Айзенка (відповіді, що збіглися, позначають плюсом і підраховують):

Екстра-інтроверсія (кількість плюсів)	Нейротизм (кількість плюсів)

3) Результати, представлені у колі Айзенка:

Висновки:Здійсніть оцінку темпераменту за наведеною таблицею:

Протокол перевірено. ________________________

(підпис викладача, дата)