Файл: THEATRICA _postranichno_.pdf

ПЕРЕДМОВА

разів на честь імператора і понад тридцять лайливих — на адресу збирачів податків) подає докладний опис давньогрецького театру24.

У1754 р. у Парижі видрукувано працю, від якої розпочинається історія нового жанру — перше довідкове видання з питань театрального мистецтва­ під назвою

«Кишеньковий­ театральний словник…» Антуана де Лері25. Згодом жанр театрального словника, з усіма його різновидами, дістане значне поширення у західному театрознавстві. Однак поки що (хоча від цієї дати минуло два з половиною століття) марно шукати цю дату у працях, присвячених революційним змінам

уцарині театру. Попри те, що подія й справді була революційною — як одна з перших спроб упорядкувати світ театру, нехай поки що лише світу слів, але ж слова — відбитки уявлень, отже, й світу. На відміну від «Поетики» Аристотеля, праць теоретиків шкільного театру і класицизму, зосереджених на драматичній поезії, перший театральний (а не драматичний) словник переорієнтовував увагу на-

самперед на практику сцени. І не будемо вважати випадковим збігом обставин, що саме у ці роки з’явля­єть­ся­ й праця Франсуа Ріккобоні, у назві якої чи не вперше зафіксовано словосполучення «Мистецтво театру» («L’art du the­atre», 1750). Які б закиди ми не робили на адресу цього видання сьогодні, тоді, у 1754 р., це був перший у світі театральний словник, цікавий не лише як зібрання сценічних старожитностей. Передусім це видання унаочнило потребу в упорядкуванні світу театру, починаючи з персоналій і завершуючи самими творами. Згодом

це шістсотсторінкове видання визначить один із популярних напрямів у театральному словникарстві: власні імена й назви творів (драматурги, композитори та їхні твори; виконавці; склад театральних труп тощо), де термінологію поки

що подано у списку абревіатур на початку видання (Acad. — Académie Royale de

Musique;­ Ac. — Acte; Ball. — Bal­let; Com. — Comédie; Dram. — Dramatique тощо) та у статтях, присвячених окремим мистецьким явищам.

У1767 р. у Парижі виходить друком ще одне видання — «Словник паризьких театрів»26. Це також довідник акторів, композиторів, драматургів і творів, що виставлялися на французькій сцені. Термінологічні вкраплення на сторінках видання поки що мають випадковий характер і не утворюють системи.

У1776 р. у Парижі з’явиться наступне довідкове видання з питань сценічного­

мистецтва: тритомний «Драматичний словник…» С. Шамфора і Ж. де Ла­порта27.

24Павлуцкий Г. Скенография у греков. Вторая пробная лекция, читанная 11 мая [1888 г.] для приобретения звания приват-доцента по предмету теории и истории искусства. Публикация

А.А. Пучкова // Теорія та історія архітектури і містобудування. — Вип. 5. — К., 2002.

25Leris A. De. Dictionnaire portatif des théâter, contenant l’origine des différens théâtres de Paris. — Paris, M. DCC. LIV [1754].

26Dictionnaire Des Théâtres De Paris, Contenant toutes les Pièces qui ont ete representees jusqu’a present sur les differens Theatres Francois & sur celui de l’Academie Royale de Musique: les Extraits de celles qui ont ete jouees par les Comediens Italiens. T. 1–7. — Paris, M. DCC. LXVII [1767].

27Chamfort S.-R.-N. et Laporte J. de Dictionnaire dramatique, contenant l’Histoire du Théâtre, les règles du genre dramatique, les Observations des Maîtres les plus célébres, et des Réflexions

19

ПЕРЕДМОВА

Цей довідник, окрім творів, виставлених на французькій сцені, містить ряд термінів, які можна сприймати як прототеоретичні: Академія королівська музична,

акт, актор, алегорія, антистрофа, Арлекін, мистецтво театральне (art thé­ âtral!) тощо.

У1787 р. мода на театральні словники дійшла до Російської імперії, де й було

видрукувано «Драмматической словарь…», що містив стислу інформацію про російські й іноземні драматичні твори. Незважаючи на те, що це видання сьогодні може сприйматися як доволі курйозне, воно й досі залишається надзвичайно цінним джерелом для вивчення театральної культури XVIII ст. Що ж до курйозності, то вона визначена вже у вартому цитування Передньому слові: «К счастью нашему, время оное переменилось; просвещение торжествует, благонравие

инежность­ в обхождении; жестокость исчезает, забавы буйственныя оставле­ны­

везде, даже в отдаленных Российских провинциях невежества не видно…», отже, чи не єдине, на що й досі скаржаться піддані імперії: «для чего на Французском языке есть Anecdote Drammatick, а на Российском нет»28.

Цього ж року у Парижі вийшла друком праця Шарля Компана «Словник тан­ цю»29, переклад якої у 1790 р. видано у Росії під назвою «Тан­цоваль­ный­ словарь, содержащий­ в себе историю, правила и основания танцевального искусства с критическими размышлениями и любопытными анекдотами, относящимися кдревним иновым танцам» 30. Крім танцовальных, словник містив терміни дра­ матичного театру, а всередині загальних статей подавав тлумачення термінів

експозиція (изъяснение або l’Exposition), розв’язка та багатьох інших. Це видання означило новий підхід до словникарства — термінологічний.

У1802 р. в Лондоні видано «Теспійський словник»31 з відомостями про «життя та творчість видатних англійських менеджерів, композиторів, коментаторів, акторів і актрис Об’єднаного Королівства». Театральної термінології на сторінках цього видання немає; попри це, воно залишається надзвичайно цінним джерелом для вивчення історії англійського театру. Згодом, у 1805 р., словник перевидано.

nouvelles sur les Spectacles, sur le génie et la conduite de tous les genres, avec les notices des meilleures pièces, le catalogue de tous les drames, et celui des auteurs dramatiques. — Paris, chez Lacombe, 1776.

28Драмматической словарь, или Показанія по алфавиту всех Россійскихъ театральныхъ­ сочинений­ и переводовъ, съ означеніемъ именъ известных со­чинителей,­ переводчиковъ

ислагателей музыки, которыя когда были представ­лены­ на театрахъ, и где и въ которое вре­ мя напечатаны. Въ пользу любя­щи­хъ­ театральныя представленія. — СПб, 1787.

29Compan, Charles. Dictionnaire de Danse. — Paris, 1787.

30Компан Ш. Танцовальный словарь, содержащий в себе историю, правила и основания танцевального­ искусства с критическими размышлениями и любопытными анекдотами, относящимися к древним и новым танцам / Пер. с фр. — М.: В тип. В. Окорокова, 1790.

31The Thespian Dictionary or, Dramatic Biography of the Eighteenth centuty; Containing Sket­ ches of the Lives, Productions, of all the principal managers, composers, commentators, actors, and actress, of the United Kingdom: interspersed several original anecdotes… — London, 1802.

20

ПЕРЕДМОВА

У1808 р. в польському місті Познань, на території, окупованій Пруссією, дру­ кується анонімний короткий «Словничок театральний» (проте вже в ХІХ ст. було

відомо, що авторами його були тогочасні діячі польського театру Л. Дмушевсь­ кий і А. Жулковський32). Цей словник визначає зміну орієнтирів у театральному словникарстві, адже видання присвячене саме термінології, причому терміноло-

гії сценічної практики, про що свідчить добір термінів: антрепренер, актор, ак­ торка, автор, афіша, абонемент, акт, антракт, аматор, анонс, білети, бене­ фіс, балет, ціна на місця, цензура, декорації, директор, драма, гардероб тощо.

УПарижі впродовж 1809­–1812 рр. тривав друк дев’я­титом­но­го­ «Драматичного літопису,­ або Словника театру»33. Головну увагу в цьому виданні, як, зреш­ тою, і в усіх його французьких попередниках, було зосереджено на лібрето сце-

нічних творів різних жанрів; інколи — на коротких літературно-сценічним історіях творів, а також біографічні відомості про акторів і драматургів. Окремі терміни на сторінках цієї праці (зав’язка, фарс тощо), як і раніше, мають радше випадковий, ніж обумовлений спрямованістю видання характер.

У1821 р. в Росії з’являється «Словарь древней и новой поэ­зии» М. Осто­лопова­34, який з формальної точки зору можна було б залишити поза увагою, якби на його

сторінках не приділялась увага термінам драматургії, трактованим з позицій сценічного мистецтва: акт, антракт, водевиль, драмма, драмматический, действие, эпизод та ін.

У1824 р. в Парижі побачив світ ще один «Театральний словник»­35, який істотно відрізняється від попередніх французьких видань, наближаючись до сучасних вимог. У цьому виданні наведено близько тисячі термінів, серед яких: абоне­

мент, абсурд,­ акцент, аксесуари, акомпаніатор, акомпанемент, акорд, акро­

бат, акт, актор, акція, адміністратор, афіша, алегорія, альфонс, аматор, ам­фі­

театр,­ анонс, апломб, аплодисменти, Арлекін, аранжувальник, автор, авансце­ на, режисура (régie), режисер (régisseur) та ін. У наступному році виходить друге видання цієї праці.

У1839–1842 рр. у Ляйпцігу здійснюється видання потужного багатотомного «Загального Театрального Лексикона, або Театральної­ енцик­ло­педії»­36, де поряд

із історичними термінами на кшталт дитячий театр, королівський театр, пен­ сія акторська та ін., присвячені темам, які сьогодні рідко висвітлюються у літера-

турі, подаються розгорнуті біографії видатних театральних діячів тощо.

32[Dmuszewski L., Żółkowski A.]. Dykcyonarzyk Teatralny. — Poznań, 1808.

33Annales dramatiques, ou Dictionnaire general des Théâtres. — Paris. — T. 1–9. — 1809–1812.

34Словарь древней и новой поэзии, составленный Николаем Остолоповым, Действи­тель­­ ным и Почетным членом разных Ученых Обществ. — Санкт-Петербург, 1821.

35Dictionnaire Théâtral, ou Douze cent trente-trois Verites sur les Ditecteurs, Regisseurs, Ac­te­ urs, Actrices et Employes des Divers Theatres. — Paris, 1825.

36Allgemeines Theater-Lexikon oder Encyklopädie alles Wissenswerten für Bühnenkünstler <…>, Altenburg — Lpz., 1839–1842

21

ПЕРЕДМОВА

У1841 р. у Ляйпцігу водночас із завершенням видання «Загального Театрального Лексикона» виходить друком «Театральний лексикон»37, авторами якого,

як вказано у вихідних даних, були режисер Ф. Дюрінгер та інспектор сцени Г. Бартельс. Історичного складника у цьому виданні майже немає, а інформація, що на-

водиться у статтях про жанри та інші аспекти театру, не підкріплюються конкретними прикладами. У цілому, поряд із Енциклопедією, видрукуваною у 1839–1842 рр., це видання має доволі скромний, а інколи, коли подає інформацію, що майже не стосується театру, й курйозний характер; так, від літери «А» стаття Abend (вечір) перенасичена відомостями про вечір як кінець дня; стаття Apotheke (аптека) — інформацією про аптеки, включно ліки й види одеколонів. Проте майже одночасна поява двох нерівноцінних довідкових­ видань, та ще й видрукуваних в одному місті, дає підстави припустити, що такий тип масового, орієнтованого на глядача

іпрактика сцени довідника, мав у той час підвищений попит. Про це ж вочевидь свідчить й інше видання — щоправда, в іншому жанрі.

У1854 р. у Парижі опубліковано «Словник містерій…» обсягом майже у півтори тисячі сторінок38. У цьому словнику старожитностей подано основну хронологію постановки містерій, а також повні тексти або виклад змісту середньовіч-

них містерій, мораліте, ритуалів, живих картин та інших театралізованих церемоній, фарсів тощо. Цей словник і досі залишається одним із основних джерел дослідження історії театру середньовіччя.

У1860 р. в Лондоні з’являється «Словник давніх англійських п’єс»39. Це науко- во-популярне видання, цікаве насамперед у жанровому сенсі, і досі залишається важливим джерелом для вивчення історії англійської сцени. У словнику за абет-

кою подано короткі відомості про час створення й постановку давніх англій-

ських п’єс, однак інформації термінологічного характеру — як щодо драматич-

них жанрів, так і стосовно структури п’єс — це видання не подає.

У1878 р. в Парижі видано словник «Мова театру»40. Це видання подає доволі чіткі дефініції термінів, а в додатку — низку ордонансів про діяльність театрів

істислу хронологію законодавчих документів у театральній справі. До словника

увійшли терміни академія музична, аксесуар, акорд, акробат, акт, актор, ак­ триса, афіша, аматор, мімодрама, мізансцена, монополія, містерія тощо.

У1885 р. в Парижі виходить друком ще одне словникове видання — надзви- чайно цікавий як за задумом, так і за виконанням «Ілюстрований історичний

37 Düringer, Ph. J. und Barthels H. Theater-Lexikon. Theoretisch-practisches Handbuch für Vorstände, Mitglieder und Freunde des deutschen Theaters. — Leipzig, Wigand, 1841,

38Dictionnaire des Mystères; ou collection générale de mystères, moralités, rites figurés et cerémonies singilières. — Paris, 1854.

39A Dictionary of old English plays existing either in print or in latin manuscript, frpb the ear­liest times to the close of the seventeenth century; including also notice of latin plays written by Eng­lish authors. By James O. Halliwell, ESQ., F.R.S. — London, M. DCCC. LX.

40La Langue Théatrale. Vocabulaire historique, descriptif et anecdotique des termes et des sho­ ses du theatre. Par Alfred Bouchard. — Paris, 1878.

22