Файл: THEATRICA _postranichno_.pdf

ПЕРЕДМОВА

словник­ театру» Артура Пужена (Arthur Pougin, 1834–1921) — відомого французького музичного і театрального критика41. Привабливість видання визнача-

ється не лише його обсягом (775 сторінок), але й чіткою структурою і надзвичайно сучасною концепцією театру, покладеною в основу праці. У Додатку до основ­ного­

тексту подано систематичну таблицю, в якій рубриковано всі терміни, охоплені упорядником. Ці рубрики варті того, щоб їх навести повністю, адже в них чи не вперше в історії театру чітко простежується не лише актуальна й сьогодні концепція видання, але й розуміння театрального мистецтва в цілому. Серед рубрик вирізняються такі: символи театру; античне мистецтво; оригінальний те­ атр у Франції; історія театру у Парижі; питання фінансування театру (економі­ ка театральна); автор п’єси; поетика театру; основні частини драматичного твору; сцена; постановка (mise en scenè); виконавці; амплуа; обслуговуючий персо­

нал театру; клака; типи персонажів у театрі; маріонетки; акробати; громадські розваги й популярні свята; кінний спорт, перегони, ігри; іншомовні вирази; рубри­ ки, присвячені постановочній практиці театру; рубрики, присвячені адміністра­ тивній діяльності й експлуатації вистави; різне; машинерія театральна; освіт­ лення у театрі; міміка актора; музика; жест; афіша; публіка у театрі та ін. Цей

перелік має цінність передусім як свідчення доволі широкої системи естетичних уявлень ХІХ ст. про мистецтво театру, що віддзеркалено не лише у рубрикації, а й в орієнтованості автора на практичне театрознавство у процесі відбору термінів. Крім того, глосарій цієї праці може бути корисним у процесі укладання сучасних термінологічних словників.

У 1900 р. в м. Сизрань друкується «Театральний словник» Є. Аркадьєва, відомо-

го бібліофіла і букініста, автора першого в Росії «Словника бібліофіла»42. За жанром — це короткий тлумачний словник, який у часи його видання, вочевидь, сприймався як невибагливий, простий і т. ін.; однак з роками смак деяких явищ розкривається краще. І те, що вчора видавалося нецікавим і примітивним, сьогодні сприймається як надзвичайно точна ознака часу. Таких прикладів у словнику Аркадьєва багато: «Артист — актер, достигший известной степени совер-

шенства; в России это звание законом присваивается только актерам импера-

торской сцены»; «Арьерсцена — задняя половина сцены или так на­зыва­емый­ просцениум»; «Пьеса боевая — та, которая не сходит с репертуара и пользуется успехом y публики»; «Роль бытовая — в народных пьесах, где тип, на котором лежит печать народа, еще сохранился и его не коснулась цивилизация»; «Вер­

хи — раек и другие места на верху театра»; «Вызов — требования публикой ар-

тиста, удачно исполнившего роль для награждения аплодисментами; в Дрезденском корол. театре, например, на днях установлено, что артисты должны вы­хо­

дить не более трех раз по окончании каждого акта и шести раз по окончании

41Pougin Arthur. Dictionnaire historigue et pettoresque du Théâtre et desarts qui sy ratac­ cehnt. — Paris, 1885.

42Аркадьев Е. Театральный словарь. — Сызрань, 1900.

23

ПЕРЕДМОВА

пьесы»; «Дублер — заместитель первого исполнителя роли»; «дебют закры­ тый — пробная игра актера не перед публикой, a в присутствии особого теат­

рального­ комитета. Такой способ практикуется на Императорских сценах»; «Роли каскадные — живые, с вольными жестами и намеками, возбуждающие в пуб­лике животные­ инстинкты» і т. ін. З плином часу словник втрачає практичну вартість,

однак залишається цінним джерелом до історії побуту й звичаїв театру Російської імперії кінця ХІХ століття.

У1903 р. в Лондоні виходить друком «Словник термінів мис­тецтва»­43, від якого можна було б сподіватися на інформацію про мистецтво театру; однак насправді театральне мистецтво у цьому виданні присутнє лише в його архітектурних елементах (орхестра, просценіум тощо), а сам театр розглядається як будівля. Утім, це й не дивно: адже на початку ХХ ст. театр ще не отримав власного місця у системі тогочасних мистецтв.

У1904 р. в Лондоні побачив світ «Словник драми» В. Давенпорта Адамса44,

уякому, поряд з біографічними даними про театральних діячів і сценічні твори,

подано кілька надзвичайно докладних — із цифрами і фактами — статей про акторство як професію, про аматорський театр, аматорську пантоміму та інші аспекти театральної справи.

У1909 р. також у Лондоні видано енциклопедію «Сцена» Реджинальда Кларенса, що має підзаголовок «Бібліографія п’єс»45 і містить відомості майже про п’ят­ десят­ тисяч п’єс, видрукуваних і виставлених упродовж п’ятисот років у Англії, а також подає інформацію про першодруки, дати першої постановки драматичних творів тощо.

У1940 р. в Нью-Йорку оприлюднюється «Театральний Довідник» за редакцією Бернардо Собеля46; це видання доволі широко охоплює термінологію­ драми і театру,­ що видно на прикладі термінів однієї літери, «A»: academy, the French; academy of actors; action, actor; actors, medieval; actors, types; actress; agitstu­ecke;­ agit-truppe; agon; alto del teatro; amateur; american folk drama; apron; augustuan tra­ gedy тощо. Поряд із цим вміщено короткі відомості про драматургів, їхні твори та виконавців. Специфічна ознака видання — вкраплення у текст довідника великих оглядових есеїв інших авторів («Сцена як кар’єра» та ін.).

У1943 р. у Нью-Йорку друкується ґрунтовний «Словник світової літератури» Джозефа Шіплі47, до якого увійшли не лише фундаментальні літературознавчі

43A Dictionary of Terms in Art / Ed and illustrated by F.W. Fairholt. — London, 1903.

44A Dictionary of the Drama. A Guide to the Plays, Playwrights, Players and Playhouse of the United Kingdom and America, from the erliest times to present / W. Davenport Adams. — London, Chhato & Windus, 1904.

45The Stage. Cyclopaedia. A Bibliography of Plays. Comp. by Reginald Clarence. — London, 1909.

46The Theatre Handbook and Digest of Plays / Ed. by Bernard Sobel, Preface by George Freedley. — N.-Y., 1940.

47Dictionary of world literature. Criticizm — Forms — Technique. Ed. By Joseph T. Shipley. — N.-Y., 1943.

24

ПЕРЕДМОВА

статті,­ присвячені теорії драми (головні й державні дійства; інтермедія; мораліте; пасійна­ драма; соті; університетська драма; шкільна драма та ін.), а й не менш

ґрунтовні статті, присвячені театрові (агон; актор; англійські комедіанти; аренатеатр; біомеханіка; конструктивізм; музика і драма; постановка; протагоніст; радіодрама; режисура; система Станіславського; слово й імпровізація; театраль­

на архітектура тощо). Це видання й досі залишається авторитетним, і не лише

вангломовному світі.

У1951 р. видано потужний «Оксфордський словник театру»48, який витримав три редакції (1951, 1957, 1967), і п’ять разів перевидавався репринтом. Видання містить понад тисячу сторінок тексту й ілюстрацій у додатку і належить до змішаного типу словників, які тлумачать значну кількість термінів та інформують про діяльність видатних театральних діячів (серед українських театральних діячів, зокрема, толерантну статтю присвячено творчості О. Є. Корнійчука).

У1952 р. у Нью-Йорку видрукувано скромний «Театральний словник»­49, у якому стисло подано термінологію англійського й американсько­го­ драматичного,

оперного і балетного театру.

У1957 р. вийшло друком перше видання «Глосарію літературознавчих термінів» М. Х. Абрамса50. Станом на 1999 р. це видання було перевидано сім разів. За традицією кращих зарубіжних літературознавчих словників значна увага

у цьому виданні приділяється театральним термінам — як у статтях, присвячених окремим термінам, так і у статтях загальних. Приміром, стаття «Література абсурду», якою відкривається словник, значною мірою спирається саме на досвід театру абсурду; за нею наведено статті act and scene, alienation effect, burles­­ que, chronicle plays та ін.

У1961 р. у Нью-Йорку, видрукувано працю «Мова театру»­ — словник термінів англійської­ драми і сцени від середньовіччя до сучасності, що впорядкували Вальтер Паркер Бовман і Роберт Гамільтон Болл. Як зазначали у «Передмові» ав-

тори, видання мало на меті зібрати і визначити слова і фразеологізми, з яких складається словник законної (legitimate) драми у Великобританії; причому, на-

голошували автори, театральний словник має велике значення «як джерело американського сленгу». Взявши за основу досвід останніх п’ятисот років, упорядники зосередились на правильному драматичному театрі, а також на деяких інших формах театрального мистецтва — мінстрел-шоу, пародії, театрі ляльок, балеті, цирку тощо, створивши, таким чином, «вхід і для великої опери, але не для арії, для балету, але не для па-де-де»51; вибравши морфологічні аспекти

48The Oxford Companion to the Theatre / Rd. by Phyllis Hartnoll. Third ed. — London, Oxforf University Press, 1967.

49The Theater Dictionary. British and American Terms in the Drama, Opera, and Ballet // by Wilfred Granville. — New York, Philosophical library, 1952.

50Abrams M. H. A Glossary of Literary Terms. Seventh Ed. — Cornell University, 1999.

51Theatre Language. A Dictionary of terms in English of the Drama and Stage from Medieval

25

ПЕРЕДМОВА

театру, автори залишили поза увагою виконавську техніку, що видається цілком обґрунтованим для обраного жанру.

У1966 р. у видавництві «Penguin Book» побачив світ кишеньковий «Словник театру» Джона Рассела Тейлора52 (перевидання — 1970, 1974, 1993). У словнику півтори тисячі статей змішаного змісту, спрямованих на те, щоб зорієнтувати

глядача у сучасному театрі — передусім англійському й американському (твори драматургії, визначні постаті тощо). У виданні міститься також кілька десятків коротких статей, у яких розглянуто найактуальніші на час видання праці терміни.

У1973 р. одне з найпотужніших світових видавництв, яке спеціалізується на науко­вій­ літературі, видрукувало «Словник літературознавчих термі­нів»­53. Як і у більшості зарубіжних літературознавчих словників, тут також приділяється

значна­ увага різноманітним аспектам театру, зокрема в гаслах: absurd, action, ac­ tor, aliena­tion­ effect, carnival, comedy, comedy of man­ners тощо.

У1977 р. у Берліні випущено «Театральний лексикон». Це видання напівакадемічного типу, орієнтоване переважно на оглядові статті (приміром, стаття «Китайський театр» охоплює основні жанри і форми цього театру­ та ін.)54.

Того самого року видавництво «Penguin Book» опублікувало перше видання

«Словника літературних термінів і літературної теорії»55 (словник перевидавався

у1979, 1991, 1992 та 1998 рр.). За традицією, тут представлено значну кількість

театральних термінів — власне, словник відкривається розгорнутою статтею про Театр Абатства, а далі розглянуто терміни academic drama, acroama, act, action, after-piece, agitprop drama, agon, alternative theatre та ін.

У1980 р. у Стокгольмі видано дев’ятимовний «Короткий словничок театральних термінів», у якому не тлумачаться терміни, але наводяться їх відповідники різними мовами56.

Цього ж року ще одне видання театрального словника було здійснено­ у Фран-

ції; йдеться про перше видання «Словника театру» Патріса Паві, що витримало

низку перевидань англійською, італійською, польською, російською, українсь­

to Modern times. By Walter Parker Bowman and Robert Hamilton Ball. — New York, Theatre Arts Books, 1961; Theatre Language. A Dictionary of terms in English of the Drama and Stage from Medieval to Modern times. By Walter Parker Bowman and Robert Hamilton Ball. Second ed. — New York, Theatre Arts Books, 1976.

52Taylor, John Russel. Dictionary of the Theatre. — Penguin Book, 1966.

53Childs Peter, Fowler Roger. The Routledge Dictionary of Literary Terms. Based on A Dictionary of Modern Critical Terms, Ed. by Roger Fowler. — London & New York, 1973.

54Trilse, C., Hammer K., Kabel R. Theaterlexicon. — Berlin, Henschelverlag Kunst und Gesselschaft, 1977.

55The Penguin Dictionary of Literary terms and Literary Theory. — London, 1977.

56Theatre words. An International Vocabulary in nine languages: English, Francais, Espanol, Italiano, Deutsch, Svenska, Magyar, Cesky, Русский. Compiled and editor for NTU (Nordic Theatre Union) and OISTT (Organisation Internationale Des Scenographes Et Techniciens De Theatre). — Stockholm, Sweden, 1980.

26

ПЕРЕДМОВА

кою й іншими мовами57. Оригінальність цього видання визначається завданням автора «насамперед зробити зрозумілими надзвичайно заплутані поняття кри-

тики» і подати «основоположні питання драматургії, естетики, герменевтики, семіології й антропології». Відтак термінологію­ театру Паві систематизує за такими рубриками: драматургія, текст і дискурс, актор і персонаж, жанри й форми, ре­

жисура, структурні принципи й питання естетики, сприймання вистави, семі­о­­ логія. Акцентуючи увагу на питаннях семіології, Паві створив потужний прово­­ кативний чинник для теоретичної думки, що й обумовило популярність цього видання серед читачів багатьох країн, передусім тих, які вже мали історичні словники театру й у цілому існували у розвиненому інформаційному просторі. Іншу оцінку це видання здобуло у країнах СНД, де потреба у виданні словників театру­ з широким історичним наповненням, які подавали б виклад фактів,

а не лише коментарі до них, відчувається вже давно. Відому українському читачеві спочатку з двох російських перекладів, цю працю у 2006 р. було перекладено українською58. Саме український переклад виявив проблему відповідників для запозичених з іноземних мов термінів. Російські філологи також звернули увагу на те, що «cловник П. Паві має значну кількість лексичних одиниць (684), однак їх кількість є наслідком доволі розми­тих принципів відбору, коли спеціальна термінологічна лексика губиться­ серед інших лексичних одиниць, що лише

опосередковано­ відносяться до сфери театрального мистецтва»59.

У1984 р. в Нью-Йорку видано енциклопедичну працю Дж. Бордмена, присвячену американському театрові. Книга надзвичайно інформативна й гарно ілюстрована, а в термінологічному аспекті цікава тим, що подає ґрунтовні історико-

теоретичні нариси, присвячені явищам американського театру, формам і жанрам, персоналіям і театральним колективам60.

У1985 р. великим авторським колективом за загальною редакцією Джоела

Трапідо­ видрукувано «Інтернаціональний словник театру»­ (у дослівному пере-

кладі — «Інтернаціональний Словник театральної мови»); згодом словник неод­ норазово­ перевидавався, що й не дивно, адже це фундаментальне видання містило лаконічне пояснення близько п’ятнадцяти тисяч термінів, причому не лише

зпрактики сучасного європейського й американського театру, але й з театрів античності та Сходу, шкільної та єлизаветинської драми тощо. Завдяки кількості

57Pavis, Patrice. Dictionnaire du thétre. Termes et concepts de l’analyse theatrale. — Paris, Editions Sociales, 1980; Пави, Патрис. Словарь театра. — Под ред. К. Разлогова. — М., 1991; Пави, Патрис. Словарь театра / Под ред. Л. Баженовой. — М., 2003.

58Паві, Патріс. Словник театру. — Наук. ред. О. Клековкін. — Львів, Видавничий центр Львівського національного університету імені І. Франка, 2006.

59Иванова Л. Лексика театрального искусства: структурно-семантический и лексикографи­ ческий­ аспекты: автореферат автореферат дис… канд. филолог. наук. — Орёл, 2008. — С. 21.

60Bordman G. The Oxford Companion to American Theatre. — N.-Y.: Oxford University Press, 1984; Bordman, G. M., The Oxford companion to American theatre. Gerald Bordman, Thomas S. Hischak. 3rd ed. — New York; Oxford: Oxford University Press, 2004.

27