Файл: Методичн_ рекомендац_ї 4 частина.doc

Скачать файл
Заказать решение

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 05.07.2024

Просмотров: 304

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Національний медичний університет

Практичне заняття №1 Тема: Стафілококи і стрептококи. Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених стафілококами і стрептококами.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

Рекомендації для оформлення протоколу

Ознаки, які диференціюють види стафілококів

Ознаки, які диференціюють роди родини micrococcaceae

Фактори патогенності

Практичне заняття №2 Тема: «Менінгококи і гонококи. Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених менінгококами і гонококами».

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

Рекомендації для оформлення протоколу

Практичне заняття №3 Тема: Ешеріхії. Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених кишковою паличкою.

2. Конкретні цілі:

Рекомендації для оформлення протоколу.

6. Питання для самоконтролю.

Практичне заняття №4 Тема: Сальмонели. Мікробіологічна діагностика черевного тифу і паратифів.

Рекомендації для оформлення протоколу.

6. Питання для самоконтролю.

Практичне заняття №5 Тема: Сальмонели. Мікробіологічна діагностика сальмонельозних гастроентеритів.

Рекомендації для оформлення протоколу.

6. Питання для самоконтролю.

Практичне заняття №6 Тема: Шигели. Мікробіологічна діагностика дизентерії.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

Рекомендації для оформлення протоколу.

2. Конкретні цілі:

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

5. Зміст теми:

Рекомендації для оформлення протоколу

2. Конкретні цілі:

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3.Практичні завдання, які виконуються на занятті:

5. Зміст теми:

Рекомендації для оформлення протоколу

Завдання №3 Властивості коринебактерій. Диференціація коринебактерій за біохімічними властивостями

Диференціюючі ознаки біоварів збудника дифтерії

6. Питання для самоконтролю.

Практичне заняття №9 Тема: «Мікобактерії. Мікробіологічна діагностика туберкульозу».

2. Конкретні цілі:

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

5. Зміст теми:

Рекомендації для оформлення протоколу. Метод забарвлення за Цілем-Нільсеном.

Методи мікробіологічної діагностики туберкульозу.

Класифікація мікобактерій

6. Питання для самоконтролю

Практичне заняття №10 Тема: «Збудники анаеробних інфекцій. Мікробіологічна діагностика анаеробних інфекцій».

1. Актуальність теми:

2. Конкретні цілі:

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

5. Зміст теми:

Виділення чистої культури анаеробів.

Рекомендації для оформлення протоколу.

Хід досліджень при виявленні збудника ботулізму.

6. Питання для самоконтролю.

7. Рекомендована література.

Національний медичний університет

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ МОЗ УКРАЇНИ

КАФЕДРА МІКРОБІОЛОГІЇ, ВІРУСОЛОГІЇ ТА ІМУНОЛОГІЇ

Широбоков В.П., Войцеховський В.Г., Салата О.В., доц. Тарасов Т.Н.,

доц. Ліпітнікова К.І., ст. в. Фурман А.А., ас. Попович Г.А.,

ас. Стаховський О.В., ас. Дюжикова О.М.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З МІКРОБІОЛОГІЇ, ВІРУСОЛОГІЇ ТА ІМУНОЛОГІЇ

Частина ІV

Київ – 2010

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ МОЗ УКРАЇНИ

КАФЕДРА МІКРОБІОЛОГІЇ, ВІРУСОЛОГІЇ ТА ІМУНОЛОГІЇ

Широбоков В.П., Войцеховський В.Г., Салата О.В., доц. Тарасов Т.Н., доц. Ліпітнікова К.І., ст. в. Фурман А.А., ас. Попович Г.А., Стаховський О.В.,

ас. Дюжикова О.М.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З МІКРОБІОЛОГІЇ, ВІРУСОЛОГІЇ ТА ІМУНОЛОГІЇ

Частина ІV

Модуль №2: «Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія. Санітарна мікробіологія», теми занять 1-10

Спеціальності: 7.110101 “Лікувальна справа”, 7.110104 “Педіатрія”, 7.110105 “Медико-профілактична справа”

Київ – 2010

Автори: Широбоков В.П. – академік НАН України, член-кореспондент НАМН України, професор, завідувач кафедри мікробіології, вірусології та імунології, професор Войцеховський В.Г., професор Салата О.В., доцент Тарасов Т.Н., доцент Ліпатнікова К.І., старший викладач Фурман А.А., асистент Попович Г.А., асистент Стаховський О.В., асистент Дюжикова О.М.

За редакцією завідувача кафедри мікробіології, вірусології та імунології, академіка НАН України, члена-кореспондента НАМН України, професора Широбокова В.П.

Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичних занять з мікробіології, вірусології та імунолоігї схвалені цикловою методичною комісією з гігієнічних дисциплін Національного медичного університету імені О.О. Богомольця 14 грудня 2009 року.

Зміст:

1. Стафілококи і стрептококи. Мікробіологічна діагностика

захворювань, спричинених стафілококами і стрептококами..........

2. Менінгококи і гонококи. Мікробіологічна діагностика захворювань спричинених менінгококами і гонококами...........

3. Ешеріхії. Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених кишковою паличкою……………………………...

4. Сальмонели. Мікробіологічна діагностика черевного тифу і паратифів.........................................................................................

5. Сальмонели. Мікробіологічна діагностика сальмонельозних гастроентеритів...............................................................................

6. Шигели. Мікробіологічна діагностика дизентерії.......................

7. Вібріони. Мікробіологічна діагностика холери...........................

8. Коринебактерії. Мікробіологічна діагностика дифтерії..............

9. Мікобактерії. Мікробіологічна діагностика туберкульозу..........

10. Збудники анаеробних інфекцій. Мікробіологічна діагностика анаеробних інфекцій...........................................................................

.............4

.............9

.............14

.............17

.............20

.............26

.............29

.............33

.............39

.............44

Практичне заняття №1 Тема: Стафілококи і стрептококи. Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених стафілококами і стрептококами.

  1. Актуальність теми:

Серед збудників запальних процесів, що супроводжуються гноєтворенням, перше місце займають грампозитивні коки, які є представниками родини Micrococcaceae та Streptococcaceae. Дані мікроорганізми найчастіше уражають шкіру, її придатки та підшкірну клітковину, а у дітей вони, також, є збудниками стафілодермій, епідермічних пухирчаток, імпетиго. Надзвичайно небезпечні є харчові стафілококові токсикоінфекції, ентероколіти, пієліти, пієлонефрити. При проникненні в кров стафілококи та стрептококи здатні викликати сепсис і синдром токсичного шоку. Разом з тим, представники родини Streptococcaceae можуть бути причиною таких захворювань, як ревматизм та хронічний тонзиліт тощо. Щорічно у світі реєструється більш як 500000 випадків пневмоній, спричинених Streptocoсcus pneumoniae.

Не менш важливим є той факт, що дані мікроорганізми часто є причиною опортуністичних інфекцій, це особливо важливо в наш час, враховуючи темпи поширення ВІЛ інфекції в Україні. Наведені дані свідчать про актуальність теми заняття та спрямовані на формування позитивної мотивації її вивчення.

  1. Конкретні цілі:

  • Засвоїти основні біологічні властивості стафілококів, стрептококів та пневмококів;

  • Оволодіти основними методами мікробіологічної діагностики, лікування та профілактики захворювань, спричинених грампозитивними коками;

  1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

Анатомія людини

Аналізувати інформацію про будову тіла людини, системи, що його складають, органи і тканини

Гістологія, цитологія, ембріологія

Інтерпретувати мікроскопічну та субмікроскопічну структуру клітин

Медична і біологічна фізика

Трактувати загальні фізичні та біофізичні закономірності, що лежать в основі біологічних процесів.

Медична біологія

Пояснювати на молекулярно-біологічному та клітинному рівні закономірності біологічних процесів

1

2

Медична хімія

Трактувати загальні фізико-хімічні закономірності, що лежать в основі процесів розвитку клітин

  1. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін

Визначення

Піогенні коки

Піогенні коки - це велика група мікробів, що об’єднана схожою морфологією (клітини коків мають кулеподібну форму) та здатністю викликати утворення гною.

Токсини бактерій

Токсини бактерій – продукти метаболізму, що мають безпосередній токсичний вплив на клітини макроорганізму, або опосередковано викликають розвиток симптомів інтоксикації.

Гнійно-запальні інфекції

Гнійно-запальні інфекції – інфекції, що супроводжуються утворенням гною, або розвитком серозно-гнійного запалення (нагноєнням). По локалізації гнійно-запальні інфекції поділяють на генералізовані (загальні), наприклад – сепсис, септикопіємія та ін., і місцеві (піодермія, фурункул, карбункул, абсцес, флегмона).

Стафілококові гемотоксини (гемолізини)

Стафілококові гемотоксини (гемолізини) - речовини білкової природи, які спричиняють лізис еритроцитів і ініціюють синтез антигемолізинів. Вони присутні в безклітинних фільтратах культур стафілококів.

Білок А

Білок А – фактор патогенності стафілококів, що здатен неспецифічно зв’язувати і блокувати Fс-фрагменти молекул IgG (активують компоненти комплементу за класичним та альтернативним шляхом)та посилювати активність природних кіллерів.

Стрептокіназа

Стрептокіназа – фермент, який продукують більшість стрептококів групи А. Стрептокіназа активує плазміноген, що призводить до утворення плазміну і розчинення фібринових волокон. Даний протеолітичний фермент знайшов широке використання в клінічній практиці для розсмоктування тромбів, фібринозних та гнійних ексудатів.

Смотрите также файлы