Файл: Методичн_ рекомендац_ї 4 частина.doc

2. Теоретичні питання до заняття:

• Історія відкриття та вивчення грампозитивних коків.

• Особливості морфології, антигенної будови та культуральних властивостей представників родин Micrococcaceae та Streptococcaceae.

• Ферментативні властивості та фактори патогенності стафілококів, стрептококів та пневмококів.

• Епідеміологія, патогенез та клініка захворювань, спричинених стафіло-, стрепто- та пневмококами.

• Особливості мікробіологічної діагностики інфекцій, спричинених грампозитивними коками.

• Лікування та профілактика стафіло-, стрепто- та пневмококових інфекцій.

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

1. Вивчити морфологічні, культуральні та ферментативні властивості стафілококів, стрептококів та пневмококів (демонстрація).

2. Записати схеми мікробіологічної діагностики стафілококових та стрептококових захворювань.

3. Здійснити бактеріоскопічну діагностику гнійного процесу.

4. Розпочати бактеріологічну діагностику гнійного і септичного процесу.

5. Ознайомитись з препаратами для діагностики, специфічної профілактики і терапії захворювань, спричинених грампозитивними коками.

5. Зміст теми:

На практичному занятті студенти здійснюють приготування бактеріологічних препаратів з чистих культур стафілококів та стрептококів і здійснюють їх мікроскопування знайомлячись, таким чином, з морфологічними та тинкторіальними властивостями піогенних коків. Засвоюють культуральні, біохімічні та інші біологічні властивості грампозитивних коків, створюють схему мікробіологічної діагностики стафілококових та стрептококових інфекцій. Студенти розпочинають мікробіологічну діагностику гнійного процесу, для цього гній, взятий у хворого, засівають за методом Дригальського на жовтково-сольовий агар. Крім того, під час практичного заняття студенти розпочинають мікробіологічну діагностику септичного процесу, засіваючи кров хворого на м’ясо - пептонний бульйон з 1% розчином глюкози.

Рекомендації для оформлення протоколу

До протоколу слід внести:

1. Ознаки, які диференціюють види стафілококів.

2. Ознаки, які диференціюють роди родини Micrococcaceae.

3. Фактори патогенності стафілококів і стрептококів.

4. Схему мікробіологічної діагностики гнійного процесу стафілококової та стрептококової етіології.

5. Перелік діагностичних, профілактичних і лікувальних препаратів.

Ознаки, які диференціюють види стафілококів

Ознаки, які диференціюють роди родини micrococcaceae

Фактори патогенності

6. Питання для самоконтролю:

• Які захворювання викликають стафілококи, стрептококи та пневмококи?

• Який матеріал досліджують при захворюваннях, викликаних з стафілококами?

• Які основні методи лабораторного дослідження для виявлення стафіло -, стрепто - та пневмококів?

• Які токсини та фактори патогенності утворюють стафілококи, стрептококи та пневмококи ?

• На яких середовищах вирощують стафілококи та стрептококи?

• Яка методика постановки реакції плазмокоагуляції?

• Яка серологічна група стрептококів найбільш патогенна для людини?

• З якою метою проводять фаготипуванння?

Практичне заняття №2 Тема: «Менінгококи і гонококи. Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених менінгококами і гонококами».

1. Актуальність теми:

Серед збудників запальних процесів, що супроводжуються гноєтворенням, особливе місце займають менінгококи і гонококи. Дані збудники викликають такі захворювання як епідемічний цереброспінальний менінгіт та гонорея.

Менінгококова інфекція належить до широко розповсюджених захворювань. За даними ВООЗ в наш час вона реєструється більш ніж в 150 країнах, особливо в зоні так званого поясу менінгіту, куди входять 15 країн Екваторіальної Африки з населенням більш ніж 35 млн. людей.

Захворюваність на гонорею також являється однією з важливих медико-соціальних проблем, що зумовлено її широким розповсюдженням, серйозними ускладненнями та не завжди ефективним лікуванням. В Україні чисельність хворих на гонорею, які реєструються, зросла з 105,6 осіб на 100 тис населення в 1990р. до 139,0 осіб в 2000 р. Наведені дані свідчать про актуальність теми заняття та спрямовані на формування позитивної мотивації її вивчення.

2. Конкретні цілі:

• Засвоїти основні біологічні властивості менінгококів та гонококів.

• Оволодіти основними методами мікробіологічної діагностики менінгококової інфекції та гонореї.

• Аналізувати сучасні підходи до лікування та профілактики менінгококової інфекції та гонореї.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття: