ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 20.02.2019
Просмотров: 941
Скачиваний: 11
1. Визначення предмету курсу «Міжнародна економіка».
Концепт міжнародної економіки. Субстрат міжнародної економіки. Системне визначення предмету курсу “Міжнародна економіка”.
2. Основні риси та структура світового господарства: міжнародний поділ праці та його форми. Характеристика підсистем
3. Структура і динаміка міжнародної торгівлі.
Визначення поняття міжнародна торгівля. Визначення товарної структури міжнародної торгівлі. Визначення географічної структури
4. Роль міжнародної торгівлі в системі міжнародної економіки.
Визначення поняття міжнародна торгівля, основні показники залежності країни від міжнародної торгівлі (експорта, імпорта квоти
5. Міжнародна торгівля та її специфічні риси. Визначення поняття міжнародна торгівля. Характеристика експортних та імпортних
6. Класичні теорії в розвитку міжнародної торгівлі.
Визначення поняття міжнародна торгівля. Характеристика класичних теорій міжнародної торгівлі: меркантилізму, абсолютних переваг,
7. Альтернативні теорії в розвитку міжнародної торгівлі.
Визначення поняття міжнародна торгівля. Характеристика альтернативних теорій міжнародної торгівлі: теорія життєвого циклу,
8. Основні типи торговельної політики. Визначення основних цілей зовнішньоторговельної політики. Характеристика
9. Тарифні методи регулювання міжнародної торгівлі. Визначення поняття митний тариф. Класифікація митного тарифу: за
10. Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі. Визначення поняття нетарифне регулювання міжнародної торгівлі. Характеристика кількісних методів нетарифного регулювання:
11. Сутність та форми міжнародного руху капіталу. Визначення поняття міжнародного руху капіталу. Класифікація форм
12. Сутність та відмітні ознаки прямих іноземних інвестицій Визначення поняття прямі іноземні інвестиції (ПІІ). Перерахування та зміст відмітних ознак ПЗІ. Визначення та перерахування чинників
13. Міжнародний кредит. Визначення терміну міжнародний кредит. Умови ефективності кредиту. Основні форми міжнародного
14. Міжнародна заборгованість. Визначення терміну зовнішній борг та його причини. Напрями реструктуризації боргу.
15. Причини та форми міжнародної міграції робочої сили. Визначення поняття міжнародна міграції робочої сили.
16. Наслідки міжнародного переміщення трудових ресурсів для країни еміграції. Визначення поняття міжнародна міграція трудових ресурсів. Перерахування переваг, які отримують країни-експортери
17. Міжнародна передача технологій. Визначення терміну трансфер технологій. Характеристика нематеріальних видів технолог
18. Міжнародна торгівля інжиніринговими послугами. Визначення терміну інжиніринг та види його послуг. Основні
19. Валюта та валютні курси. Визначення терміну «валюта». Класифікація валют залежно від належності (статусу); по
20. Види валютних курсів залежно від ступеня гнучкості. Визначення терміну «обмінний валютний курс». Характеристика фіксованого, гнучкого та компромісного валютних режимів.
21. Еволюція світової валютної системи. Визначення поняття світова валютна система. Епоха золотого стандарту та золотодевізного стандарту.
22. Еволюція світової валютної системи. Визначення поняття світова валютна система. Характеристика Бреттон-Вудської валютної
23. Еволюція світової валютної системи. Визначення поняття світова валютна система. Принципи Ямайської валютної системи.
24. Валютні операції на умовах спот та валютні форвардні операції. Визначення терміну міжнародний валютний ринок.
25. Характеристика ф’ючерсів та валютних опціонів. Визначення терміну міжнародний валютний ринок. Валютні ф’ючерси. Валютні
26. Міжнародна економічна інтеграція. Сутність міжнародної економічної інтеграції. Глобальні та регіональні економічні
27. Економічна інтеграція у Латинській Америці. Сутність міжнародної економічної інтеграції. Інтеграційні процеси Латинської
28. Північноамериканська економічна інтеграція. Сутність міжнародної економічної інтеграції. Інтеграційні процеси Північної
29. Інтеграційні процеси країн Азії. Сутність міжнародної економічної інтеграції. Особливості регіональної інтеграції країн
30. Інтеграційні процеси країн Африки. Сутність міжнародної економічної інтеграції. Економічне співробітництво країн Африки.
31. Європейський союз (ЄС) як регіональне інтеграційне об єднання. Головна мета, основні цілі, діяльність та напрямки ЄС.
32. Глобалізація сучасних міжнародних економічних відноси. Найважливіші прояви глобалізації. Причини глобалізаційних
1. Визначення предмету курсу «Міжнародна економіка».
Концепт системи міжнародних економічних відносин – це системоутворююче відношення, що виражає єдність цілісність системи: загальну мету системи в цілому та її підсистем усіх рівнів, механізм функціонування системи в цілому та її підсистеми, а також норми поведінки її суб'єктів — мотивація діяльності, прийняття рішень, визначення критерію ефективності тощо.
Субстрат системи (матеріальний зміст) міжнародних економічних відносин, як підсистеми світового господарства це:
сукупність відносин, що складаються в результаті міжнародного руху товарів та чинників їх виробництва;
сукупність відносин у міжнародній валютно-фінансовій сфері.
Системне визначення «Міжнародних економічних відносин» як особливої науки і особливого курсу можливе лише в системі сучасної економічної теорії, що передбачає використання інструментів мікро- та макроекономічного аналізу.
До предмета курсу на мікроекономічному рівні залучаються відносини, які складаються між суб’єктами світогосподарських зв’язків щодо міждержавного руху товарів та чинників виробництва.
На макроекономічному рівні предмет курсу «Міжнародні економічні відносини» залучає: • дослідження сучасної міжнародної валютно-фінансової системи; • вивчення проблем щодо валютного курсу та механізму його утворення, стану платіжного балансу; •аналіз міжнародних фінансових ринків, торгівлі фінансовими інструментами-валютою, кредитом, цінними па
Таким чином, міжнародні економічні відносини як предмет особливого курсу— це складова системи сучасної економічної теорії, яка займається вивченням відносин, котрі складаються між господарюючими суб'єктами у сферах міжнародної торгівлі, міжнародного руху чинників виробництва (капіталу, робочої сили, технології), у міжнародній валютно-фінансовій сфері як відносно самостійного явища економіки сучасних світогосподарських зв'язків, котрій притаманні розвинуті механізми регулювання.
2. Основні риси та структура світового господарства
Історія формування світового господарства розпочинається з міжнародного поділу праці (МПП), пов'язаного з обміном діяльності та її продуктами між національними державами. поділ праці між країнами, є ступенем суспільного територіального поділу праці. Він спирається на економічно вигідну спеціалізацію виробництва окремих країн і виявляється у взаємному обміні результатами спеціалізованого виробництва в певних пропорціях. Міжнародний поділ праці існує в 2 основних формах: міжнародній спеціалізації та міжнародному виробничому кооперуванні.
Міжнародна спеціалізація — це форма поділу праці між країнами, в якій зростання концентрації однорідного виробництва відбувається на основі прогресуючої диференціації національних виробництв. Спеціалізація в рамках міжнародного поділу праці в кінцевому підсумку передбачає спеціалізацію країн і регіонів на виробництві окремих продуктів та їхніх частин для світового ринку.
Міжнародне виробниче кооперування є наслідком спеціалізації національних виробництв, що взаємодіють у системі міжнародного поділу праці. Міжнародне виробниче кооперування базується на предметній спеціалізації і виступає як форма часткового та загального поділу праці у світовому господарстві.
Міжнародне виробниче кооперування означає включення країни в міжнародний поділ праці в рамках так званої вертикальної моделі міжнародного поділу праці, тобто за умови збереження автономності виробничого процесу в національних кордонах.
Міжнародний поділ праці був тим об'єднуючим елементом, який створив систему світового господарства як сукупність взаємопов’язаних міжнародним обміном національних господарств, що виступають його підсистемами.
Як основні сутнісні підсистеми світового господарства на другому рівні зазвичай вважають такі:
• технологічну;
• економічну;
• правову;
• соціально-культурну.
Технологічна підсистема - це сукупність вимог, які пред'являє НТП, що забезпечують конкурентоспроможність на світовому ринку.
Економічна підсистема — це єдиний економічний простір вільного пересування товарів і послуг, капіталів і робочої сили, інформації через кордони національних держав, а також вільний взаємообмін національними валютами.
Правова підсистема - це зведення загальних правил підприємницького права і норм господарської поведінки. Вони складаються в єдине правове поле в міру вироблення норм міжнародного приватного, цивільного та патентного права.
Соціально-культурна підсистема формується значно повільніше і суперечливіше, ніж інші підсистеми єдиного світогосподарського простору. Процес формування даного простору передбачає: а) досягнення більш високого загального рівня життя і зменшення відмінностей між “багатими” та “бідними” державами; б) єдиний підхід до соціальної політики; в) формування нового мислення; г) вироблення єдиних норм поведінки в бізнесі, діловій етиці та в менеджменті; д) мирне вирішення національних та міжнаціональних проблем.
3. Структура і динаміка міжнародної торгівлі.
Міжнародна торгівля – це торгівля між резидентами різних країн, якими можуть виступати фізичні та юридичні особи, фірми, ТНК, некомерційні організації тощо. Вона передбачає добровільний обмін товарами, послугами, продукцією інтелектуальної праці між сторонами угоди. Оскільки такий обмін є добровільним, то обидві сторони угоди повинні бути впевненими, що одержать вигоду від цього обміну, в противному випадку угода не буде укладена. Важливою характеристикою міжнародної торгівлі є її географічна та товарна структура, тобто структура з точки зору географічного розподілу і товарного наповнення.
Географічна структура міжнародної торгівлі – це розподіл торговельних потоків між окремими країнами та їх групами, створеними за територіальною або організаційною ознакою.
Географічна структура міжнародної торгівлі сформувалася під впливом світогосподарського поділу праці, тобто поглибленого міжнародного поділу праці й розвитку науково-технічної революції
Товарна структура міжнародної торгівлі формується під впливом
конкурентних переваг, котрі має народне господарство країни. Конкурентні переваги є у випадках, коли в країні ціни на експортні товари нижчі від світових. Відмінності в цінах зумовлені різними витратами виробництва, котрі залежать від двох груп чинників.
Першу групу чинників формують природні конкурентні переваги: клімат, наявність мінеральних копалин, родючість ґрунтів.
2-гу групу чинників (соціально-економічних) формують набуті
конкурентні переваги. Ці чинники характеризують науково-технічний і економічний рівень розвитку країни, її виробничий апарат, масштаби і серійність виробництва, виробничу та соціальну інфраструктуру, масштаби науково-дослідних робіт. Вони визначають конкурентні переваги, що були надбані в процесі розвитку народного господарства.
4. Роль міжнародної торгівлі в системі міжнаро економіки
Міжнародна торгівля – це торгівля між резидентами різних країн, якими можуть виступати фізичні та юридичні особи, фірми, ТНК, некомерційні організації тощо. Вона передбачає добровільний обмін товарами, послугами, продукцією інтелектуальної праці між сторонами угоди. Оскільки такий обмін є добровільним, то обидві сторони угоди повинні бути впевненими, що одержать вигоду від цього обміну, в противному випадку угода не буде укладена.
Е́кспортна кво́та — встановлений обсяг виробництва та поставок на експорт певних товарів. Різновид заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, які використовують державні та міжнародні органи для обмеження виробництва й експорту товарів. Експортна квота використовується для збалансування обсягів поставок товарів, платіжних балансів, а в деяких випадках у відповідь на дискримінаційні дії іноземних держав. Експортна квота = (Обсяг експорту / Обсяг ВВП) × 100%.
Імпортна квота представляє собою кількісний нетарифний метод обмеження в натуральному або вартісному вигляді ввезення певних товарів на територію конкретної держави Дана квота є важливим економічним показником країни, який характеризує значимість ввезення товарів для національного господарства. Вона розраховується як відношення обсягу імпорту до обсягу ВВП.
Суттєве
значення міжнародної торгівлі
підтверджується тим, що нині жодна
країна світу не може обійтися без
зовнішньої торгівлі. Всі країни так чи
інакше залежать від міжнародної
торгівлі. Але міра залежності у них
різна. Вона визначається як відношення
половини вартісного обсягу
зовнішньоторговельного обігу
(експорт+імпорт) до ВВП. Цей показник
має назву квота ЗТО. За цим показником
усі країни можна розподілити на 3
групи: високозалежні (45-93%), середньозалежні
(14-44%) та низькозалежні (2,7-13%).
5. Міжнародна торгівля та її специфічні риси.
Міжнародна торгівля – це торгівля між резидентами різних країн, якими можуть виступати фізичні та юридичні особи, фірми, ТНК, некомерційні організації тощо. Вона передбачає добровільний обмін товарами, послугами, продукцією інтелектуальної праці між сторонами угоди. Оскільки такий обмін є добровільним, то обидві сторони угоди повинні бути впевненими, що одержать вигоду від цього обміну, в противному випадку угода не буде укладена.
Експортні операції передбачають продаж і вивіз товарів за кордон для передачі їх у власність іноземному контрагенту.