- угоди укладаються лише на окремі валюти;

- валютні ф’ючерси ліквідні, їх можуть купити і їх можуть продати більшість суб’єктів бізнесу на біржовому ринку;

- ф’ючерсні контракти можна перепродати на ф’ючерсному ринку в будь-який час до строку їх виконання;

-покупець валютного ф’ючерсу бере на себе зобов’язання купити, а продавець–продати валюту протягом певного строку за курсом, домовленим при укладенні контракту;

- поставка товару відбувається лише в конкретні дні;

- стандартна сума ф’ючерсного контракту менша, ніж сума форвардного контракту. У разі перевищення стандартної суми контракту покупець укладає угоду на купівлю декількох контрактів;

Валютний опціон – це контракт, що засвідчує право його покупця, але не зобов’язує його купити або продати стандартну суму іноземної валюти на визначених умовах у майбутньому з фіксацією ціни на час укладання такого контракту або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.

Опціон передбачає право вибору: якщо операція вигідна – зробити обмін, якщо операція не вигідна – відмовитись від нього. Покупець опціону має більше прав і менше обов’язків, а продавець – більше обов’язків і менше прав.

Валютні опціонні контракти схожі на ф’ючерсні угоди. В них визначаються кількість валют, строк погашення і ціна виконання. Так само як ф’ючерси, опціони, котрими торгують на біржі, вимагають стандартизованої форми контрактів і гарантії їх виконання.

Існують два основних типи опціонів: опціони “колл” (опціони на купівлю) та опціони “пут” (опціон на продаж). Опціони “колл” дають своїм власникам право, але не зобов’язання купити стандартну кількість валюти за ціною, вказаною в контракті. Опціони “пут” забезпечують своїм власникам право, але не зобов’язання продати стандартну кількість валюти за ціною, вказаною в контракті.

Опціон принесе прибуток власнику в таких випадках:

 для опціону “колл”, коли ціна виконання опціону нижча від ціни стандартної кількості валюти за опціоном на ринку;

 для опціону “пут”, коли ціна виконання опціону вища від ціни стандартної кількості валюти за опціоном на ринку.

26. Міжнародна економічна інтеграція.

Економічна інтеграція - це процес зближення національних економік шляхом утворення єдиного економічного простору для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, робочої сили через національні кордони. Економічна інтеграція є наслідком поглиблення світогосподарського поділі праці.

Глобальна економічна інтеграція має цілу низку напрямів і форм. Це й утворення світового ринку товарів та послуг, світового фінансового ринку, глобальної інформаційної системи; це також діяльність ТНК, функціонування міжнародних економічних організацій. Найбільш виразно інтеграція проявляється у формі міжнародних економічних організацій.(ООН, МВФ, СОТ, МБРР…).

---

Регіональні економічні угрупування формуються на компактній території між країнами, що мають спільні риси в економіці, інтенсивні економічні зв’язки, а також єдині цілі щодо подальшого економічного розвитку. В регіональних інтеграційних об’єднаннях формується дієвий механізм, що сприяє з’єднанню національних економік в єдине ціле. Складові механізму: статут організації, що визначає цілі й методи діяльності; узгоджена економічна політика.

Сучасні економічні відносини України із зовнішнім світом знаходяться в стані переходу до нової системи організації міжнародних економічних зв’язків, пов'язаних з пошуком шляхів ефективного інтегрування у світове співтовариство, з відновленням стійких торгових зв'язків з іншими країнами світу, із забезпеченням захисту своїх національних інтересів в умовах швидко мінливого зовнішнього середовища. зростання ролі та значення міжнародних

економічних зв’язків України пов'язано з поглибленням процесів

інтернаціоналізації, транснаціоналізації виробництва та капіталу,

необхідністю спільного розв'язання всіма учасниками світового

співтовариства економічних проблем, домінування в системі

світового господарства ринкових структур. України показовим є зростання інтересу до співробітництва та подальшого зближення з ЄС, яке відбувається на тлі зниження проросійських акцентів.

27. Економічна інтеграція у Латинській Америці.

Економічна інтеграція - це процес зближення національних економік шляхом утворення єдиного економічного простору для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, робочої сили через національні кордони. Економічна інтеграція є наслідком поглиблення світогосподарського поділі праці.

Інтеграційні процеси в Латинській Америці відбуваються в декількох напрямах. Перш за все, вони відбуваються в політичній сфері, здійснювані через відповідні структури. На самітах латиноамериканських держав, що відбуваються на постійній основі, ухвалюються основні рішення щодо вироблення спільної інтеграційної політики і вживання заходів із її реалізації. 

Інтеграційні процеси відбуваються в економічній сфері. Сприятливі перспективи цьому створює Спільний ринок країн Південного конусу (МЕРКОСУР), який дедалі більшою мірою трансформується в політико-економічне об'єднання за аналогією з моделлю Євросоюзу. Організація МЕРКОСУР включає такі країни: Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай. МЕРКОСУР відіграє особливу роль в латиноамериканської інтеграції; він відстоює регіональні інтереси. Стратегічна мета МЕРКОСУР - формування спільного ринку. Країни-члени угруповання прийняли програму співпраці з пріоритетних напрямів господарського зближення, що передбачає кооперацію в машинобудуванні, енергетиці, галузях високих технологій, а також створення зони вільної торгівлі для товарів і послуг та введення єдиного зовнішнього тарифу щодо третіх країн.

---

Асоціація латиноамериканської інтеграції – латиоамериканська

асоціація торгової інтеграції, заснована 12 серпня 1980 р. в Монтевідео, як наступниця ЛАВТ. Її головне завдання — установа спільного ринку з метою економічного і соціального розвитку регіону. Члени: Аргентина, Болівія, Бразилія, Венеуела, Куба, Чилі, Колумбія, Еквадор, Мексика, Парагвай, Перу, Уругвай.

28. Північноамериканська економічна інтеграція.

Економічна інтеграція - це процес зближення національних економік шляхом утворення єдиного економічного простору для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, робочої сили через національні кордони. Економічна інтеграція є наслідком поглиблення світогосподарського поділі праці.

У Північній Америці склався найбільший та найбагатший ринок після об’єднання національних ринків Канади, США та Мексики у рамках Північноамериканської угоди про вільну торгівлю (НАФТА). В 1988р. була підписана Угода про вільну торгівлю між Канадою і США, що вступила в силу у 1989р., в 1994р. до Угоди приєдналася і Мексика, утворився союз трьох держав Канада, Мексика і США. НАФТА є найважливішим регіональниим інтеграційним об’єднанням У Північній Америці. Головна мета – утворення зони вільної торгівлі в Північній Америці протягом 15 років від підписання угоди. Проте НАФТА має і подальшу перспективу; є підстави міркувати, що саме навколо цієї організації може згодом формуватись спільний ринок обох американських континентів.  У Північній Америці імпульси до створення господарського комплексу йшли знизу вверх, від прагнення до співробітництва на мікрорівні, між американськими та канадськими компаніями. Інтеграційні процеси в НАФТА, за задумом його організаторів, будуть іти по типу інтеграції в ЄС: створення загальних ринків товарів, капіталів, робочої сили, технологій США, Канади і Мексики, в остаточному підсумку - зрощування процесів відтворення держав-членів, формування єдиного господарського організму трьох країн. 

Головними стимулами інтегрування є спільні економічні інтереси, що разом із принципами взаємовигідних відносин становлять фундамент угоди.  Спільний для трьох сторін інтерес полягає в тому, щоб об’єднаними зусилями протистояти посиленню впливу західноєвропейського інтеграційного об’єднання в особі ЄС.

29. Інтеграційні процеси країн Азії.

Економічна інтеграція - це процес зближення національних економік шляхом утворення єдиного економічного простору для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, робочої сили через національні кордони. Економічна інтеграція є наслідком поглиблення світогосподарського поділі праці.

Регіональна економічна інтеграція країн Азії має певні особливості. Перша з них полягає в тому, що азіатські країни контрастно відрізняються за величиною, кількістю населення, економічною потужністю, культурними та конфесійними особливостями. По-друге, на інтеграційні процеси в Азії мають вплив розвинуті держави. Це зумовлено тим, що процес утворення регіональних економічних угруповань, що розпочався після закінчення Другої світової війни, співпав із початком широкої деколонізації країн регіону. Також особливість обумовлюється надмірною залежністю країн регіону від центрів світової економіки (США та ЄС) і недосконалістю валютно-фінансових інституцій, що гальмує їхні інтеграційні устремління.

---

Інтеграційні процеси в Азії представлені передусім Асоціацією держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), Складається з 10 членів: Бруней, В’єтнам, Індонезія, Камбоджа, Лаос, Малайзія, М’янма, Філіппіни, Сінгапур, Таїланд. Особливістю організації є співробітни-цтво з деякими іншими країнами за ієрархічним принципом; визначаються партнери по діалогу, партнери по консультації і спостерігачі. Офіційними цілями АСЕАН проголошені:

• прискорення економічного зростання, соціального та культурного розвитку шляхом спільних дій в дусі рівноправності і партнерства;

• сприяння активному співробітництву і взаємодопомозі в економічній, соціально-культурній та науково-технічній сферах;

• надання взаємної допомоги в підготовці кадрів;

• співробітництво з метою більш ефективного використання промислового потенціалу. В АСЕАН інтеграційні процеси найбільш міцно охоплюють мікрорівень на основі діяльності ТНК.

30. Інтеграційні процеси країн Африки.

Економічна інтеграція - це процес зближення національних економік шляхом утворення єдиного економічного простору для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, робочої сили через національні кордони. Економічна інтеграція є наслідком поглиблення світогосподарського поділі праці.

В Африці інтеграційні процеси обумовлені її залежним становищем у системі світового господарства і низьким рівнем розвитку факторів виробництва. Це значною мірою позначається на послідовності реформ, що проводяться в країнах, формах регіональної інтеграції.

Найбільшою з африканських інтеграційних груп є ЕКОВАС (Економічне співтовариство країн Західної Африки). Входять 15 країн Африки: Бенін, Гамбія, Гана, Гвінея, Ліберія, Малі, Нігерія, Буркіна-Фасо, Кот д'Івуар, Кабо Верде, Гвінея-Бісау, Нігер, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Того.

Основні зусилля співтовариства спрямовані на ліквідацію внутрішніх тарифів та встановлення єдиного зовнішнього тарифу, що повинно перетворити ЕКОВАС в митний союз. Проте надто проблематичним є вихід ЕКОВАС на подібні до ЄС форми інтеграції, оскільки в регіоні існують й інші види міждержавного співробітництва, а також у зв'язку з тим, що у країн-учасниць цієї організації відсутня зацікавленість в успішній її діяльності . Незважаючи на бідність країн та їх низьку економічну активність Африка має певний досвід розвитку різноманітних форм регіональної економічної інтеграції. Особливості інтеграційних процесів країн Африки виявляються в різнорівневій валютній інтеграції, яка полягає ось у чому: 1) двосторонні (Бурунді, Заїр, Руанда) і багатосторонні (в Економічному співтоваристві країн Західної Африки та Митному і економічному союзі Центральної Африки) клірингові та розрахункові угоди; 2) кредитні союзи, зокрема між членами Арабського валютного фонду (Алжир, Єгипет, Лівія, Маврикій, Марокко, Сомалі, Судан, Туніс) з використанням розрахункової одиниці – арабського динара, 3) валютні союзи з емісією єдиної валюти та спільним органом валютної політики.

---

31. Європейський союз (ЄС) як регіональне інтеграційне

У Європі найважливішим регіональниим інтеграційним об’єднанням є Європейський Союз. ЄС являє собою вищий рівень регіональної інтеграції. Головною метою Європейського Союзу проголошується сприяння інтегруванню Європи в єдине економічне й політичне ціле для подальшого економічного прогресу її народів. Зі змісту головної мети випливають такі основні цілі:

-досягнення високого рівня економічного розвитку й зайнятості;

-утворення єдиного простору без внутрішніх кордонів;

-створення економічного й валютного союзу;

-здійснення спільної зовнішньої політики;

-здійснення в майбутньому спільної оборонної політики;

-захист прав та інтересів народів Союзу шляхом запровадження спільного громадянства.

Діяльність ЄС ґрунтується на загальних принципах міжнародного співробітництва:

-вірність принципам свободи, демократії та поваги людських прав;

-визначення верховенства права;

-поважання національної ідентифікації держав-членів.

Головні органи ЄС: Європейська рада. Європейський парламент. Рада Європейського Союзу. Європейський суд. Європейська Комісія. Палата аудиторів. Кожен орган має чітко визначені функції.

Важливою складовою інтеграційного механізму ЄС є спільна економічна політика. Основні напрямки економічної політики: торгівля (внутрішня й зовнішня), виробництво, рух факторів виробництва, валютні відносини, соціальна політика. Серед цілей соціальної політики одне з чільних місць займає поліпшення умов праці, захист здоров’я та безпека працівників. Основними елементами валютної інтеграції є: режим спільно плаваючих валютних курсів; валютна інтервенція; утворення колективної валюти; спільні фонди взаємного кредитування країн-членів. ЄС досяг значних успіхів. Інтеграційні процеси сполучили його національні економіки в єдиний економічний простір.

32. Глобалізація сучасних міжнародних економічних відн

Глобалізація – це процес прискорення розвитку взаємозв’язків в усіх сферах людської діяльності і перетворення їх в суцільну планетарну метасистему. Найхарактернішою ознакою глобалізації є посилення взаємодії і взаємозалежності в сучасному суспільстві, завдяки чому формується, «світове суспільство». Найважливішими проявами глобалізації є:

- бурхливий розвиток системи засобів інформації, формування єдиної світової інформаційної мережі і системи комунікацій;

- прискорене зростання значення фінансової сфери в міжнародній економічній діяльності;

- поширення діяльності ТНК, посилення транснаціоналізації світової економіки;

- формування системи міжнародних організацій, які вкупі з ТНК утворюють наднаціональний механізм управління економікою.

---

Смотрите также файлы

• Питання до контрольної роботи з фінансів Васютинська.docx

• Задачі на екзамен з фінансів Васютинська.docx

• ШПОРИ ЗАДАЧИ ЕП та СТВ.docx

• Еп и ств ответы тесты 8-13.doc

• Еп и ств ответы задачи.docx