ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 20.02.2019
Просмотров: 3219
Скачиваний: 1
Для характеристики часового аспекту організації матеріальних потоків використовуються поняття: цикл виконання замовлення; структура циклу виконання замовлення; тривалість циклу замовлення.
Цикл виконання замовлення (повний логістичний цикл) – це комплекс певним чином організованих в часі елементарних потоків, що виникають при виконанні логістичних операцій в процесі просування замовлення з моменту його отримання до моменту виконання. Момент отримання замовлення характеризує часову точку надходження запиту на виготовлення продукції певного виду і призначення. Момент виконання замовлення означає надходження продукції в торговельну мережу або безпосередньо споживачу – для товарів особистого споживання або на склад підприємства замовника – для виробів виробничого призначення. Технологічна схема обробки замовлень – це опис чи зображення технологічного процесу (усіх технологічних операцій) виконання замовлення.
Структура циклу виконання замовлення включає шість етапів: отримання замовлення, технічна підготовка (планується тільки один раз при отриманні нового замовлення), постачання матеріалів, підготовка до запуску, власне виробництво (від запуску укомплектованого замовлення до моменту завершення усіх робіт у виробництві), постачання замовлення.
Календарний період, впродовж якого здійснюються усі операції по виконанню замовлення, виражає тривалість циклу замовлення.
Відповідно до концепції SRL виділяють 2 види логістичних дій: Sc-дії (дії з управління матеріальними потоками в логістичному ланцюзі) та Sr-дії (дії в сервісній системі).
Зіставляючи Sc-дії і Sr-дії, можна зробити висновки про те, що логістичні менеджери підприємства, яке здійснює послуги, можуть використовувати ті ж принципи й методичні підходи при управлінні потоками послуг, що й для матеріальних потоків. Проте необхідно враховувати, що процедури замовлень і моніторингу послуг звичайно носять більш комплексний характер, ніж аналогічні процедури матеріального логістичного менеджменту.
До Sr-дій відносять:
1) прогнозування обсягу послуг;
2) збір інформації про пропоновані послуги;
3) вибір каналу просування послуг;
4) найм персоналу служби сервісу;
5) ротація кадрів;
6) навчання персоналу служби сервісу;
7) розклад роботи персоналу й сервісного устаткування;
8) управління потужностями сервісного устаткування;
9) реєстрація клієнтів;
10) ведення баз даних на персональних комп'ютерах;
11) взаємодія із клієнтами;
12) оцінка потреб клієнтів;
13) моніторинг доведення послуг до споживача;
14) організація виставок;
15) планування сервісної мережі;
16) мережевий контроль;
17) контроль комунікацій;
18) передача інформації про послуги й т.п.
Порівняння окремих логістичних дій у звичайному логістичному ланцюгу управління матеріальними потоками (Sc-дія) та логістичній сервісній системі (Sr-дія) показано на рис. 11.2.
Рис. 11.2. Порівняння окремих логістичних дій у звичайному логістичному ланцюгу управління матеріальними потоками
Змістовий модуль 3. Ефективність логістичного управління
Тема 12. Економічна ефективність логістики та її розвиток на сучасному етапі
1. Ефективність логістичної системи
2. Управління логістичними витратами
3. Конфлікти логістичних витрат
4. Концепція мінімізації загальних витрат підприємства.
5. Аутсорсинг логістики
1. Ефективність логістичної системи
Логістична система підприємства забезпечує потрібний набір послуг за максимально можливого зменшення повєязаних витрат, зумовлених використанням логістичних операцій. Через це логістична політика розробляється з урахуванням двох факторів – бажаного рівня логістичного сервісу і мінімальної величини логістичних витрат, а мета логістичного менеджменту полягає у встановленні балансу між цими двома складовими, вигідного як споживачу, так і виробнику.
Для підтримання високої конкурентоспроможності, логістична система повинна постійно розвиватися та удосконалюватися. Для цього необхідно визначити: наскільки добре працює логістична система в теперішній час, у якому напрямку потрібно її удосконалювати, наскільки успішно проходить процес перетворення логістичної системи в обраному напрямку. Тобто постає питання про ефективність логістичної системи.
Ефективність логістичної системи – це показник (система показників), який характеризує якість роботи логістичної системи за заданого рівня логістичних витрат.
Показники можуть бути прямим чи непрямими, абсолютними або відносними. Непрямі показники часто пов’язані з фінансами, наприклад, рентабельність або період окупності. Вони легко обчислюються, виглядають переконливо, спів ставні, дають загальну картину поточного стану логістичної системи. Однак вони не відбивають минулі результати, залежать від низки бухгалтерських прийомів, повільно реагують на зміни, не враховують важливих аспектів логістики, не показують конкретні проблеми та способи їх усунення. До прямих показників відносяться, наприклад, вага доставлених вантажів, час обороту запасів, відстань перевезення вантажів, кількість невиконаних замовлень, кількість порушені умов поставки тощо. Вони більш підходять для аналізу причин поточної ситуації та пошуку управлінських рішень.
Абсолютні показники включають одиничні (наприклад, обсяги збуту або наявності) та сумарні (показники балансу, доходи та витрати) показники. Відносні показники поділяються на питомі (відношення значень параметрів до загальної кількості яких-небудь об’єктів), взаємопов’язані (співвідношення різних величин), індекси (співвідношення однорідних величин, в знаменнику – базова величина).
Найчастіше основним критерієм ефективності функціонування логістичної системи вважають мінімізацію логістичних витрат. Однак орієнтація на мінімізацію витрат є актуальною лише у випадку досягнення необхідного рівня логістичного сервісу. Тому поширеною є багатокритеріальна оцінка ефективності логістичної системи.
Умовно показники, які характеризують переміщення матеріального потоку, можна об’єднати у такі групи.
Витрати. Логістичні витрати – це сума всіх витрат, пов'язаних виконанням логістичних операцій: розміщенням замовлень на поставку продукції, закупівлю, складування продукції, внутрішньовиробниче транспортування, проміжне зберігання, зберігання готової продукції, відвантаження, зовнішнє транспортування, а також витрати на персонал, обладнання, приміщення, складські запаси, на передачу даних про замовлення, запаси, поставки. Величину витрат, як правило, виражають загальною грошовою сумою витрат, грошовою сумою з розрахунку на одиницю продукції (питомі витрати) або часткою в обсязі продажів. Для країни в цілому розрахунок логістичних витрат здійснюється зазвичай у відсотковому відношенні до ВНД, для галузі – до обсягу продажів готової продукції підприємства.
Якість обслуговування споживачів – показники, що характеризують відносну здатність підприємства задовольняти запити і потреби споживачів. До таких сервісних показників можна віднести: ймовірність та величину дефіциту, частоту пошкоджень ТМЦ, вартість пошкоджених ТМЦ, кількість претензій від споживачів, час реакції на претензії споживачів, час задоволення претензій споживачів, відношення кількості претензій до кількості замовлень, вартість повернутих товарів, рівень недопоставок, рівень браку у постачаннях, частку некомплектних постачань, частку постачань із запізненням, частку передчасних постачань, частку постачань в зазначений термін, час реакції ланцюга постачань (час, необхідний на внесення відповідних коректувань в оперативні плани через зміни ринкового попиту).
Особливе місце серед показників цієї групи займає тривалість логістичного циклу – період часу, необхідний для оформлення замовлення на постачання певного товару, його виготовлення, включаючи придбання необхідних для цього засобів виробництва, і безпосередньо на доставку замовленої продукції на склад споживача або до іншого місця призначення.
Серед сучасних підходів до оцінки сукупної ефективності всіх операцій, спрямованих на задоволення споживачів, все більший інтерес викликає концепція досконалого замовлення. Досконале замовлення – це найвищий критерій якості логістичних операцій, оскільки «досконале замовлення» виступає мірилом загальної ефективності всієї інтегрованої діяльності фірми, а не окремих функцій. Цей показник характеризує, наскільки рівномірно і безперебійно відбувається виконання замовлення на всіх етапах, тобто наскільки налагоджено весь багатоетапний процес управління замовленням і чи не виникають у ньому збої.
Досконале замовлення – це організація роботи, яка відповідає таким нормативам:
1) повна доставка всіх виробів за всіма замовленими товарними позиціями;
2) доставка в необхідний споживачем строк із допустимим відхиленням 1 день;
3) повне і акуратне ведення документації щодо замовлення;
4) бездоганне дотримання погоджених умов постачання (якісна установка, правильна комплектація, готовність до використання і відсутність пошкоджень).
4) бездоганне дотримання погоджених умов постачання (якісна установка, правильна комплектація, готовність до використання і відсутність пошкоджень).
Продуктивність. З погляду логістики продуктивність вимірюється відношенням між кінцевим результатом роботи системи «на виході» (тобто обсягом виготовлених продуктів або послуг) і обсягом ресурсів «на вході», які використовує система для отримання цього результату. Серед показників продуктивності можна назвати такі: кількість відвантажень на одного працівника, відношення обсягу продажів до фонду оплати праці, кількість замовлень на одного торгового працівника і т.д.
При цьому показники продуктивності потрібно розглядати в системі з іншими логістичними показниками. Так, приймальники замовлень можуть показати високу продуктивність виконуваної операції, але через брак часу для уважного вислуховування побажань кожного клієнта це може призвести до низького ступеня вдоволення споживачів.
У системі оцінювання ефективності логістичної системи продуктивність важлива ще і тому, що вона є непрямою характеристикою напруженості та потужності матеріального потоку в логістичній системі.
Активи. Предметом оцінювання активів є ефективність використання капіталу, вкладеного в споруди та устаткування, а також обігового капіталу, пов'язаного у запасах. Оцінка управління активами показує, наскільки швидко обертаються ліквідні активи (зокрема запаси) і наскільки успішно основні засоби окупають вкладені в них інвестиції. Типовими показниками ефективності управління логістичними активами є: тривалість операційного циклу, обертання запасів (в обертах і днях), витрати на підтримку запасів, рівень застарілих запасів, рентабельність сукупних активів, рентабельність обігового капіталу, рентабельність основного капіталу, рентабельність інвестицій і т.д.
Комплексна оцінка ефективності логістичної системи може бути доповнена розрахунком логістичних показників «на місцях», тобто в окремих функціональних сферах шляхом розрахунку різних техніко-експлуатаційних, техніко-технологічних і економічних показників.
Для кожної функціональної області логістики виділяють конкретні показники, наприклад:
- Для закупівельної логістики – витрати на здійснення замовлення, вартість закуплених матеріалів, розмір отриманих знижок, число операцій на одного співробітника, число помилок, кількість постійних постачальників, надійність постачальника, можливість позапланових поставок, умови оплати поставок, рейтинги постачальників, якість продукції, що поставляється та ін.;
- Для транспортної логістики – надійність доставки, загальний час і загальна відстань доставки, витрати на доставку, ступінь задоволеності замовників, частота обслуговування, кількість збитків і пошкоджень, час на завантаження і розвантаження, загальний переміщений вага, число помилкових доставок, розміри і вантажопідйомність рухомого складу, професіоналізм водіїв та ін.;
- Для логістики складування – оборотність запасів, середній обсяг запасів, завантаження складської площі, частка замовлень, що задовольняються з запасів, частка загального попиту, задовольняються з запасів, час виконання замовлення, помилки при комплектації замовлень; можливість спеціальних умов зберігання тощо.
Для того щоб реально відображати ситуацію, показники повинні:
- бути пов'язаними з цілями логістичної системи;
- фокусуватися на істотних факторах;
- бути реально вимірюваними;
- бути об'єктивними;
- бути пов'язаними з поточними, а не минулими результатами;
- бути порівнянними з іншими організаціями та іншими часовими зрізами;
- бути зрозумілими всім зацікавленим особам;
- ускладнювати маніпулювання з метою отримання спотворених даних.
Перераховані логістичні показники призначені для внутрішньої оцінки функціонування логістичної системи. Однак, крім внутрішніх логістичних показників, які важливі для управлінського контролю над всіма аспектами діяльності логістичної системи, для виявлення і реалізації споживчих очікувань як постійних орієнтирів діяльності, а також для освоєння передового досвіду інших галузей можуть бути використані й зовнішні системи оцінки.
Так, найважливішим компонентом діяльності логістичних систем є регулярне вивчення сприйняття їх роботи споживачами. Для цього фірми самостійно або із залученням фахівців здійснюють цільові дослідження. У ході подібних досліджень вивчається робота фірми та її конкурентів у цілому або за окремими напрямками. Типове дослідження дає комплексну оцінку сприйняття споживачами таких аспектів логістичної діяльності, як тривалість логістичного циклу, доступність інформації, способи вирішення виникаючих проблем, сервісна підтримка продукту і т.д.
Також надзвичайно важливу роль у комплексній оцінці результатів діяльності відіграє порівняльний аналіз. Існують наступні способи порівняння:
1) порівняння з абсолютними стандартами, тобто ідеальними результатами, які взагалі можна досягти;
2) порівняння з цільовими показниками використовує важкореалізовані, але реальні цілі щодо досягнення певних значень показників;
3) порівняння з минулими досягненнями аналізує результати, отримані в минулому;
4) порівняння зі стандартами конкурентів (бенчмаркінг) ґрунтується на показниках кращих в галузі конкурентів. Бенчмаркінг може бути зовнішнім (порівняння показників конкурентів) і внутрішнім (порівняння показників окремих підрозділів однієї організації). Закордонний досвід проведення порівняльного аналізу виробив три основні методи його проведення. Перший полягає у використанні опублікованих логістичних даних, які містяться в аналітичних оглядах, періодичній пресі та університетських дослідженнях. Другий метод заснований на двосторонньому співробітництві з неконкуруючими фірмами у своїй або суміжних галузях для взаємного вивчення наявного досвіду з метою пошуку можливостей удосконалювання діяльності. Третій метод передбачає об'єднання з іншими організаціями з метою систематичного обміну даними для порівняльного аналізу. Створення і підтримка подібних союзів вимагає значних зусиль, але і дає більший ефект, ніж два попередніх методи.