ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 20.02.2019
Просмотров: 704
Скачиваний: 1
-
Визначте предмет та мету товарознавства. Наведіть приклади прояви споживних властивостей конкретного товару.
-
Перерахуйте основні задачі товарознавства, які вирішуються при вивченні конкретного товару. Наведіть приклади прояви споживних властивостей конкретного товару.
-
Основні категорії товарознавства – споживна вартість, споживна цінність. Наведіть приклади їх визначення для конкретного товару.
-
Які показники формують комплекс споживних властивостей товарів? Наведіть характеристику показників соціального призначення та естетичні для конкретного товару.
-
Як характеризуються споживні властивості товару? Наведіть характеристику показників функціонального призначення для конкретного товару.
-
Що таке комплекс споживних властивостей товару? Наведіть характеристику експлуатаційних показників для конкретного товару.
-
Які показники формують комплекс споживних властивостей товарів? Наведіть характеристику ергономічних та екологічних показників для конкретного товару.
-
Визначте потреби людини як необхідну властивість функціонування суспільства. Наведіть приклади класифікації потреб за суб’єктами.
-
Обґрунтуйте ієрархічну структуру потреб. Наведіть приклади класифікації потреб за походженням.
-
Визначте типи споживання людини. Обгрунтуйте, чим вони обумовлені.
-
Основні споживні властивості харчових продуктів – поживна, енергетична, фізіологічна, біологічна цінності. Наведіть приклади прояви цих властивостей для конкретного продукту.
-
Порівняйте теорії раціонального збалансованого та адекватного харчування. Значення цих теорій для формування споживацького кошику та раціональних норм споживіання.
-
Які потреби людини забезпечують раціональні нормативи споживання непродовольчих товарів? Наведіть приклади формування споживацького кошику.
-
Визначте сутність поняття «товарорух» та зовнішні чинники, що впливають на зміну якості та маси товарів. Які фізичні та фізико-хімічні процеси впливають на якість товарів?
-
Визначте сутність поняття «товарорух» та внутрішні чинники, що впливають на зміну якості та маси товарів. Які хімічні процеси впливають на зміну споживних властивостей товарів?
-
Сутність біохімічних процесів (дихання) та їх значення для зберігання продуктів. Які втрати товарів відбуваються під час зберігання?
-
Біологічні пошкодження харчових продуктів та заходи боротьби із шкідниками.
-
Наведіть класифікацію товарів за їх здатністю до тривалого зберігання. Що таке режим зберігання та оптимальні режими зберігання товарів.
-
Основні поняття та класифікаційні ознаки асортименту товарів. Наведіть приклади промислового та торгового асортименту товарів.
-
Дайте визначення та наведіть приклади раціонального та оптимального асортименту товарів.
-
Дайте визначення показників асортименту товарів – широта, повнота, глибина, стійкість, раціональність, гармонійність. Наведіть приклади прояви цих показників під час формування асортименту товарів.
-
Управління асортиментом: мета, завдання, основні етапи.
-
Основні чинники формування асортименту товарів.
-
Дайте визначення якості товарів. Наведіть приклади простих та складних властивостей товарів (для конкретного товару).
-
Опишіть сутність та етапи оцінки якості товарів. Обгрунтуйте алгоритм оцінки якості для конкретного товару.
-
Нормативне забезпечення та алгоритм дій при здійсненні контролю якості товарних партій. Дайте визначення терміну «контроль якості». Наведіть приклади дій з контролю якості для конкретного товару.
-
Визначте мету відбирання проб від партій товарів – правову, комерційну, технічну. Дайте визначення партії товару, проби товару.
-
Які законодавчі та нормативні акти формують «харчове законодавство» України? Які гарантії споживачам дає застосування цього законодавства?
-
Дайте визначення «безпечного» та «небезпечного» харчових продуктів. Які данні щодо продукту необхідно враховувати під час встановлення його небезпечності та шкідливості?
-
Опішить, як впровадження системи ХАССП на підприємствах харчової галузі може гарантувати безпечність харчових продуктів. Яким Законом України передбачено впровадження системи керування безпечністю харчових продуктів?
-
Законодавче регулювання безпечності нехарчової продукції. Дайте визначення «безпечна нехарчова продукція» та сформулюйте принципи формування безпечності.
-
Поясніть, що значить «ланцюг постачання товарів» та які вимоги висуваються до систем його керування?
-
Визначте предмет та мету товарознавства. Наведіть приклади прояви споживних властивостей конкретного товару.
Мета товарознавства: Вивчення теоретичних положень, які властиві всім товарам, незалежно від їх класів, підкласів, груп; набуття навичок застосування окремих методів товарознавства та визначення основних характеристик товарів, які зумовлюють їхню споживну цінність, а також їхні зміни на всіх етапах товароруху.
Предмет товарознавства: Споживна вартість (цінність) товарів, закономірності її прояву і збереження
Споживна властивість товару – це його здатність задовольняти певні потреби. Розглянемо наприклад каву. Серед її споживних властивостей можна виділити: функціональні властивості (допомагає людині прокинутися, заряджає енергією), довговічність (у сухому вигляді кава може зберігатися протягом довгого періоду часу), соціальні властивості (не є сезонним товаром, не піддається моральному старінню), естетичні властивості (відповідає смакам споживачів).
-
Перерахуйте основні задачі товарознавства, які вирішуються при вивченні конкретного товару. Наведіть приклади прояви споживних властивостей конкретного товару.
При вивченні, наприклад, кави вирішуються завдання товарознавства:
-
вивчення властивостей та показників асортименту товару для формування асортиментної політики підприємства
-
визначення номенклатури споживних властивостей товару
-
оцінювання безпечності та якості товару
-
виявлення градацій якості й дефектів товарів, причин їх виникнення та заходів по запобіганню реалізації небезпечних товарів
-
інформаційне забезпечення товароруху від виробника до споживача
Споживна властивість товару – це його здатність задовольняти певні потреби. Розглянемо наприклад каву. Серед її споживних властивостей можна виділити: функціональні властивості (допомагає людині прокинутися, заряджає енергією), довговічність (у сухому вигляді кава може зберігатися протягом довгого періоду часу), соціальні властивості (не є сезонним товаром, не піддається моральному старінню), естетичні властивості (відповідає суспільним ідеалам та смакам споживачів).
-
Основні категорії товарознавства – споживна вартість, споживна цінність. Наведіть приклади їх визначення для конкретного товару.
Споживна вартість –це корисність товару, його можливість задовольняти потреби людини, безпосередньо як предмету споживання. Споживна вартість товару - це благо для людей, елемент багатства. Щоб стати споживчою вартістю, товар має володіти корисністю.
Споживна цінність - комплекс споживних властивостей товару, завдяки яким він може задовольняти ті чи інші потреби людини. Споживча цінність виявляється при обміні, як мінова вартість, визначається кількістю труда, який є витраченим на його виробництво та виміряється робочим часом.
Якщо взяти, наприклад, хліб. Споживна вартість його полягає в тому, що він здатний втамувати голод (фізіологічну потребу). А споживна цінність його складається з комплексу споживних властивостей: він м’який, смачний, має приємний запах, містить білки, жири та вуглеводи, енергетичну цінність, не піддається моральному старінню, не становить безпеки для людини, не шкодить навколишньому середовищу. Сукупність цих властивостей дозволяє оцінити хліб під час продажу.
-
Які показники формують комплекс споживних властивостей товарів? Наведіть характеристику показників соціального призначення та естетичні для конкретного товару.
Споживні показники визначають ефективність використання виробів за призначенням, їхню соціальну значимість, практичну корисність, нешкідливість, естетичну доцільність.
Для різних груп товарів розроблені комплекси споживних властивостей. З цих комплексів важливо виділити ті, які мають вирішальне значення при визначені якості товару.
Залежно від того, яка з особливостей є визначальною споживні властивості поділяють на 6 груп показників: 1. соціального призначення, 2. функціональні, 3. експлуатаційні, 4. ергономічні, 5. естетичні, 6. Екологічні 7. показники безпечності
Показники соціального призначення - характеризують відповідність виробів суспільно необхідним потребам, їхню суспільну значущість для різних груп споживачів, відповідність оптимальному асортименту.
Якщо характеризувати наприклад сорочку, то необхідно зазначити для якої групи споживачів вона буде призначена (суспільну значимість для різних груп споживачів): для бізнесменів, чоловіків робітничого класу, пенсіонерів. Чи можна охарактеризувати, для якого суспільного класу вона буде призначена – вищого, середнього чи нижчого. Так, наприклад, для пенсіонера не буде потрібна дорога фірмова сорочка, а бізнесмен, скоріше за все, не одягне сорочку з ринку.
Для сорочки серед естетичних показників можна визначити відповідність стилю, моді (мало кому сподобається сорочка стилю ХХ століття); пропорційність розмірів (при виготовленні треба враховувати приблизні розміри одягу споживачів. В Китаї наприклад люди меншого зросту, ніж у Європі, тому для цієї країни варто шити менші сорочки), досконалість виробничого виконання (мабуть, нікому не сподобається, якщо з сорочки будуть стирчати нитки), кольорове оформлення (чоловіки більшістю надають переваги «спокійним» класичним кольорам – білий, чорний, синій, сірий тощо).
-
Як характеризуються споживні властивості товару? Наведіть характеристику показників функціонального призначення для конкретного товару.
Споживні властивості товарів – комплекс властивостей товарів, які обумовлюють корисність і здатність товарів задовольняти потреби споживача, виявляються у процесі споживання та визначають ефективність використання
Залежно від того, яка з особливостей товару виявляється або характеризується при визначенні якості виробів, споживні властивості поділяються на такі групи:
- соціального призначення;
-безпеки
- функціональні;
- експлуатаційні;
- ергономічні;
- естетичні;
- екологічні.
Показники функціональних властивостей поділяють на три групи:
- показники досконалого виконання основної функції - характеризують ступінь задоволення потреб людини при використанні товарів, тобто корисний ефект споживання. Наприклад, для кави досконале виконання основної функції полягає в тому, що кава знижує втомлюваність та підвищує працездатність людини.
- показники універсальності - визначає діапазон умов і можливостей використання конкретного товару за призначенням з додатковими функціями, корисними для людини. Кава, наприклад, є універсальним товаром, однак її не рекомендується вживати дітям, людям з хворобами серцево-судинної системи тощо.
- показники виконання додаткових функцій - характеризує поведінку товару при споживанні (експлуатації), перевезенні, зберіганні, ремонтуванні. Кава при перевезенні не втрачає своїх споживних властивостей, здатна до тривалого зберігання.
-
Що таке комплекс споживних властивостей товару? Наведіть характеристику експлуатаційних показників для конкретного товару.
Комплекс споживних властивостей – це сукупність всіх споживних властивостей (функціональні, естетичні, екологічні, ергономічні, соціального призначення, експлуатаційні), які обумовлюють корисність і здатність товарів задовольняти потреби споживача, виявляються у процесі споживання та визначають ефективність використання.
Експлуатаційні властивості - характеризують поведінку товару в процесі його експлуатації (споживання).
Експлуатаційні показники для смартфону:
-
Надійність – властивість товарів зберігати в установлених межах значення всіх параметрів виконання функцій, зберігаючи при цьому значення показників у заданих межах (для смартфону залежить від частоти використання та умов зберігання)
-
Нешкідливість – відсутність таких конструктивних вузлів деталей, хімічних елементів, що здатні завдавати шкоду людині (Можлива згубна дія на організм людини від радіохвиль, які випромінює прилад)
-
Ресурс – час роботи товарів до граничного стану, який зафіксовано в нормативних документах (для смартфону встановлюється виробником і не бажано перевищувати його)
-
Гарантійний термін – проміжок календарного часу, протягом якого зберігається відповідальність виробника (продавця, виконавця) за відповідність товару нормативним документам за умови дотримання споживачем правил його використання, експлуатації, зберігання (найчастіше для смартфону гарантійний термін складає 1 рік)
-
Ремонтопридатність – здатність товарів не змінювати суттєво функціональні властивості під час зберігання (легко піддається ремонту)
-
Які показники формують комплекс споживних властивостей товарів? Наведіть характеристику ергономічних та екологічних показників для конкретного товару.
Споживні показники визначають ефективність використання виробів за призначенням, їхню соціальну значимість, практичну корисність, нешкідливість, естетичну доцільність.
Для різних груп товарів розроблені комплекси споживних властивостей. З цих комплексів важливо виділити ті, які мають вирішальне значення при визначені якості товару.
Залежно від того, яка з особливостей є визначальною споживні властивості поділяють на шість груп показників:
1. соціального призначення,
2. функціональні,
3. експлуатаційні,
4. ергономічні,
5. естетичні,
6. екологічні
7. показники безпечності
Розглянемо ергономічні та екологічні показники на прикладі розчинної кави.
Ергономічні властивості характеризуються здатністю пристосовуватись до використання людиною у побутових процесах. Натуральна розчинна кава має зручну упаковку, не потребує спеціальних умов зберігання, має невеликий час приготування, зрозуміле маркування. Приготування кави не потребує зусиль і є зручним для споживача – необхідно ложкою насипати суху речовину до чашки та залити водою. Всі ці характеристики обумовлюють ергономічні властивості розчинної кави.
Екологічні властивості характеризують міру шкідливої дії продукції на довкілля. Натуральна розчинна кава є органічним продуктом рослинного походження, тому її виробництво, споживання та утилізація не шкодять навколишньому середовищу та є екологічно безпечними.
-
Визначте потреби людини як необхідну властивість функціонування суспільства. Класифікація потреб за суб’єктами.
Потреби – це об'єктивна властивість підтримання життєдіяльності, функціонування та розвитку людини, колективу, суспільства в цілому.
Потреби розвиваються під впливом об’єктивних чинників та умов життєдіяльності. Однак соціальні групи, і кожна людина зокрема, беруть участь у формуванні умов життя і власних потреб. Людина може існувати і розвиватися лише за відповідних внутрішніх і зовнішніх умовах, внаслідок власної діяльності і взаємодії із зовнішнім середовищем, здійснюючи з ним постійний обмін необхідними речовинами, життєвою енергією та інформацією, що відповідає певному становищу людини в системі самого середовища. Потреби змушують людину здійснювати активність, спрямовану на задоволення власних потреб. Фізіологічні потреби змушують людину шукати їжу або готувати її за допомогою різних засобів виробництва. Соціальні потреби змушують нас більше спілкуватися один з одним, приєднуватися до соціальних груп, знаходити друзів, щоб людині не було самотньо. Завдяки цьому суспільство має змогу розвиватися, з’явлються нові досягнення НТП для задоволення потреб, люди стають більш уважнішими один до одного і більше спілкуються один з одним завдяки соціальним потребам. Саме завдяки людським потребам суспільство має змогу нормально функціонувати.