Файл: вопросы к экзамену ТОВАРознавство.docx

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 20.02.2019

Просмотров: 708

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.


На різних етапах технологічного циклу товароруху відбуваються різноманітні втрати сировини, напівфабрикатів, енергоносіїв, готової продукції, товарів.


Кількісні втрати – зменшення маси, об’єму, розміру та інших характеристик товарів. Ці втрати відбуваються внаслідок природних процесів, під час зберігання та товарної обробки. Тому у деяких нормативних документах їх називають природними, а за порядком списування – нормованими.


До природних втрат відносяться: усушка, зменшення сухих речовин у процесі дихання, випаровування речовин, всмоктування рідкої фракції продукту в упаковку, розпорошування, розливання, витікання, бій скляної тари.



Якісні втрати товарів під час товароруху обумовлені мікробіологічними, біологічними, біохімічними, хімічними, фізичними та фізико-хімічними процесами. Якісні втрати списують не по нормам, а за актами, тому їх називають актованими.


  1. Біологічні пошкодження харчових продуктів та заходи боротьби із шкідниками.

Біологічні процеси виникають внаслідок життєдіяльності комах (молі, жуків-шкіроїдів, меблевого точильника, кліщів), гризунів (мишів, щурів), і проявляються при транспортуванні, зберіганні та споживанні товарів.

Заходи боротьби із шкідниками:

1. Попереджувальні:

дотримання санітарно-гігієнічних умов (знезараження тари та сховищ);

дотримання температури та вологості повітря;

виключення можливості проникнення гризунів до приміщення.

2. Знищувальні:

фізико-механічні способи: активна вентиляція приміщень, термічна обробка уражених продуктів;

хімічні способи: дезінфекція, застосування отрут.



























  1. Наведіть класифікацію товарів за їх здатністю до тривалого зберігання. Що таке режим зберігання та оптимальні режими

Зберігання – етап технологічного циклу товароруху від випуску готової продукції до споживання або утилізації, мета якого – забезпечення стабільності похідних властивостей або їх зміна з мінімальними втратами протягом обумовленого терміну.

За здатністю до тривалого зберігання товари бувають:

  • Швидкопсувні (товари з високим вмістом вологи – більше 40%, з показником «активність води» від 0,9 до 1,0 (свіжі плоди, овочі, гриби, м'ясо, риба, молоко, кисломолочні напої, мінеральні води, косметичні креми, лосьйони; В цих товарах активно відбуваються біохімічні, мікробіологічні і хімічні процеси;

  • Лежкоздатні (товари з проміжною вологістю – від 10 до 40%, з показником «активність води» 0,6 – 0,9 (зерно, борошно, макарони, крупи, горіхи, сушені плоди та овочі); Для цих товарів характерними є фізичні, фізико-хімічні, хімічні процеси)

  • Здатні до тривалого зберігання (з низьким вмістом вологи – менше 10%, з показником «активність води» 0 – 0,6, або ті, в яких присутні консервуючи речовини (сіль у оселедці, цукор у варенні, олія у консервах, спирт у лікеро-горілчаних виробах, сухі спеції). ;Для товарів цієї групи характерні фізичні та хімічні процеси.


Режим зберігання – це система заходів, спрямованих на уповільнення хімічних, фізичних, біохімічних процесів, мікробіологічних та біологічних процесів, що можуть призвести до зниження загальної якості та втрати маси товару. Режими зберігання визначаються: температурою, відносною вологістю повітря, газовим складом атмосфери, освітленістю, санітарним станом приміщення.


Оптимальні температурні режими тривалого зберігання:

Ù -25 - +25ОС: для продуктів з пониженим вмістом вологи (борошна, крип, крохмаль, цукор)

Ù 0-4ОС: для живих товарів (свіжі плоди, овочі, риба, м'ясо)

Ù 0-25ОС для продуктів підданих консервуванню;

Ù не вище -18 ОС: для заморожених продуктів.


Оптимальні режими відносної вологості

φ- 65-75% для продуктів з вмістом вологи до 10% (цукор, чай, сіль)

φ -75-85% для продуктів з середнім вмістом вологи від 10% до 40% (шоколад, фруктово-ягідні вироби, ковбаси, сири)

φ-85-95% для продуктів з високим вмістом вологи більше 40% (свіжі овочі, плоди, риба)

  1. Основні поняття та класифікаційні ознаки асортименту товарів. Наведіть приклади промислового та торгового асортименту товарів.


Однією із найважливіших товарознавчих характеристик товарів є асортиментна характеристика, що визначає принципові розбіжності між товарами різних видів й найменувань.

Асортимент товарів – це набір товарів різних груп, підгруп, видів і різновидів, що об’єднані за певною ознакою для характеристики складу товарної маси в різних умовах.
Товарна номенклатура перелік однорідних або різнорідних товарів загального або аналогічного призначення.


Класифікація асортименту:

        1. Групи: за місцезнаходженням (промисловий та торговельний)

        2. Підгрупи: за широтою охоплення (простий, складний, груповий, розгорнутий, змішаний), за глибиною охоплення (видовий, марочний)

        3. Види: за ступенем задоволення споживачів (раціональний та оптимальний)

        4. Різновиди: за характером потре (реальний, який прогнозується)

Промисловий асортимент – асортимент товарів, який виробляється на підприємстві або в галузі промисловості.

Торговий асортимент – асортимент товарів, представлений в торговельній мережі

Розглянемо, наприклад, шоколадні цукерки. В даному випадку промисловий асортимент – набір шоколадних цукерок різних груп, підгруп, видів і різновидів, що випускаються кондитерською фабрикою «Рошен». А торговим асортиментом в нашому випадку буде набір шоколадних цукерок, що представлені в окремо взятому магазині (наприклад, «Ашан»). В цьому магазині представлена сукупність цукерок не тільки компанії «Рошен», а й інших кондитерських фабрик («АВК», львівська фабрика «Світоч» тощо).






  1. Дайте визначення та наведіть приклади раціонального та оптимального асортименту товарів.


Асортимент за ступенем задоволення споживачів:


  • Раціональний:

Набір товарів, який забезпечує достатній ступінь задоволення потреб споживачів набором необхідних товарів, можливістю придбати товари в одному місці, достатністю глибини і широти асортименту. Формування раціонального асортименту потребує врахування великої кількості факторів і показників, серед яких багато нестабільних або таких, що безпосередньо впливають на зміну раціонального асортименту. Наприклад, досягнення науково-технічного прогресу стимулюють розробку нових товарів і разом з тим формують нові потреби.

Задоволення споживачів раціональним асортиментом товарів для виробника товарів та продавця є одним із результатів забезпечення конкурентоспроможності підприємства.


  • Оптимальний

Набір товарів, який задовольняє реальні потреби споживачів із максимально корисним ефектом для них при мінімальних витратах на їх проектування, розробку і доведення до споживачів.

Наприклад, для гіпермаркетів і супермаркетів оптимальний асортимент характеризується великою широтою і повнотою товарів різнорідних груп товарів з прийнятними для певних сегментів споживачів цінами.













  1. Дайте визначення показників асортименту товарів – широта, повнота, глибина, стійкість, раціональність, гармонійність.

Показники асортименту:

  • Широта – кількість груп, видів, різновидів і найменувань товарів однорідних та різнорідних груп. Наприклад, в гіпермаркеті «Ашан» загальна широта складає одночасно 45 тис. асортиментних одиниць, які відносяться до 40 груп, а протягом року – до 80 тис. одиниць


  • Повнота – здатність набору товарів однорідної групи задовольняти однакові потреби споживачів. Наприклад, в асортименті магазину є такі сири: Швейцарський, Голландський, Російський, Едамський, Сулугуні, Рокфор. Повнота для групи сичугових сирів дорівнює 4 (перші 4 найменування).


  • Глибина – кількість торгових марок товарів одного виду, та/або їх модифікацій, та/або артикулів. Одиницею вимірювання цього показника є товарна марка, а при наявності модифікацій – одна із них. Наприклад, глибина торгового асортименту плодових соків визначається кількістю торгових марок («Сандора», «Садочок», «Наш сад», «Біола», «Джусік» тощо), а також їх модифікацією (Наш сад: яблучний, виноградний, апельсиновий) і товарних артикулів, які розрізняються місткістю товарної упаковки (1,0 л, 1,5 л, 2,0 л).


  • Стійкість – Здатність набору товарів задовольняти попит на одні й ті самі товари. Особливістю таких товарів є наявність стійкого попиту на них. Наприклад, із 5 сирів стійким попитом характеризуються 3, відповідно коефіцієнт стійкості дорівнює 60%.


  • Раціональність – здатність набору товарів найбільш повною мірою задовольняти реально обґрунтовані потреби різних сегментів споживачів. Раціональність асортименту, по суті, включає в себе всі інші показники асортименту - широту, глибину, стійкість і повноту - і залежить від формату і концепції розвитку магазину. Якщо розглядати, наприклад, сири, то в супермаркеті зазвичай представлені сири різних товарних марок та сортів, що мають різну вартість, різні смаки та орієнтовані на різні сегменти споживачів.



  • Гармонійність – здатність набору товарів різних груп, яка характеризує ступінь їхньої схожості до забезпечення раціонального товароруху, реалізації та/або використання. Гармонійність забезпечує якісну характеристику асортименту і не змінюється кількісно, внаслідок чого ця властивість носить описовий характер. Проява гармонійності при формування асортименту виражається у спеціалізації магазину або окремих його секцій, характерна для фірмових або мережевих торговельних організацій.




  1. Управління асортиментом: мета, завдання, основні етапи.

Управління (керування) асортиментом – діяльність, яка направлена на досягнення вимог раціонального асортименту.

Основні етапи:

  • встановлення вимог до раціональності асортименту; (виявлення вимог споживачів до товарів певного асортименту)

  • встановлення асортиментної політики організації; (наміри, можливості та основні напрямки, які сформульовані вищим керівництвом організації в сфері асортименту.)

  • формування асортименту. (діяльність по складанню набору товарів, який дозволяє задовольнити реальні потреби споживача (або ті, що прогнозуються), а також досягнути мети, яка визначається керівництвом організації.)

Мета організації в сфері асортименту – формування реального та/або прогнозованого асортименту, який максимально наближений до раціонального, з метою задоволення потреб споживачів та отримання запланованого прибутку.

Для досягненні мети необхідно вирішити наступні завдання:

  • встановити реальні та прогнозовані потреби споживача в конкретних товарах;

  • визначити основні показники асортименту та надати аналіз його раціональності;

  • виявити джерела товарних ресурсів, які необхідні для формування раціонального асортименту;

  • оцінити матеріальні можливості організації для виробництва та/або реалізації товарів;

  • встановити основні напрямки формування асортименту.










  1. Основні чинники формування асортименту товарів.


Формування асортименту – діяльність по складанню набору товарів, який дозволяє задовольнити реальні потреби споживача (або ті, що прогнозуються), а також досягнути мети, яка визначається керівництвом.


Чинники формування асортименту товару:

  • Попит- визначальний чинник формування асортименту – потреба, яка підкріплюється платоспроможністю споживача та залежить від сегменту споживання

  • Рентабельність виробництва та реалізації товару визначається собівартістю, витратами виробництва та обігу, на розміри який впливають державні заходи по підтримці вітчизняного виробника

  • Спеціалізація торговельної організації – визначається під час створення, ліцензування або атестації організації

  • Сегмент споживачів торговельної організації визначає асортимент товарів за рівнем якості та цін (дорогі високоякісні або дешеві низькоякісні).

  • Вимоги споживачів (національні, релігійні, індивідуальні)



  1. Дайте визначення якості товарів. Наведіть приклади простих та складних властивостей товарів (для конкретного товару).


Якість – це сукупність споживних властивостей товару, які здатні задовольняти потреби споживача». З економічної точки зору якість розглядається як результат споживання досліджуваного обʼєкту, важливим є питання, наскільки якість відповідає потребі споживача.

Якість є однією із основних характеристик товару, яка найбільше впливає на формування споживацьких переваг та конкурентоспроможність товарів.

Властивість товару – це об'єктивна особливість, яка може виявлятися під час створення, експлуатації, споживання товару

Властивості бувають: прості (характеризується однією особливістю (смак, жирність, термін придатності) та складні (комплекс особливостей, які проявляються у сукупності (поживна цінність, надійність, безвідмовність)

Якщо розглядати, наприклад, смартфони, то однією зі споживних властивостей смартфонів є надійність. Це складна властивість. Надійність, в свою чергу, поділяється на прості властивості: ремонтоздатність, зберігання, безвідмовність, термін придатності.

  1. Опишіть сутність та етапи оцінки якості товарів. Обгрунтуйте алгоритм оцінки якості для конкретного товару.


Оцінка якості – сукупність операцій за вибором номенклатури показників, встановленню їх дійсних значень та порівняння із базовими показниками.

Етапи оцінки якості товарів:

        1. Вибір номенклатури споживних властивостей товарів та їхніх визначальних показників

        2. Встановлення дійсних значень показників якості

Здійснюється шляхом кількісних вимірювань та якісних вимірювань

        1. Порівняння дійсних значень вимірюваного показника із базовим

Встановлюється відповідність або невідповідність вимогам НД та еталонам

Встановлюються градації, класи, товарні ґатунки, марки товару


Для прикладу візьмемо харчовий продукт – каву. При оцінці якості кави за основу можуть бути взяті наступні вимоги: масова частка вологи, кофеїну, вміст поживних речовин, енергетична цінність, органолептичні властивості тощо. Після визначення номенклатури споживних властивостей та показників, експерти встановлюють дійсні значення показників якості. Тобто, експерти шляхом кількісних та якісних вимірювань визначають в партії кави вміст вологи, кофеїну, поживну цінність та інші показники якості. Після цього отримані дані (дійсні значення) вони порівнюють з базовими, що регламентовані у відповідних стандартах.










  1. Нормативне забезпечення та алгоритм дій при здійсненні контролю якості товарних партій. Дайте визначення терміну «контроль якості». Наведіть приклади дій з контролю якості

Контроль якості – це встановлення відповідності якості конкретної партії товару вимогам нормативних документів.