Для контролю якості товарних партій у якості нормативних документів використовуються відповідні стандарти (ДСТУ, ISO, тощо).

В торговельних організаціях партіями здійснюється приймання товарів за кількістю та якістю.

Незалежно від розміру партії приймальний контроль за якістю має вибірковий характер, а за кількістю – суцільний.

Найважливішим елементом вибіркового контролю є відбір проб. Вміст підготовленої проби повинен відображати якість всієї партії продукції в цілому, оскільки результат оцінки проби переноситься на партію і визначає достовірність оцінки якості всієї товарної партії. Правила відбору проб та підготовки їх до аналізу регламентовані відповідними стандартами.

Алгоритм дій при здійсненні контролю якості штучної продукції:

1. Від партії товару відбирається вибірка відповідно до певного стандарту.

2. З отриманої вибірки складається об’єднана проба.

3. З об'єднаної проби відбирають середні проби, а з них - наважка для проведення сертифікаційних, дослідницьких чи інших контрольних випробувань.

4. Після проведення випробувань та досліджень експерти порівнюють отримані значення з регламентованими у відповідних стандартах та роблять висновок про якість товару.

Розглянемо, наприклад, молоко у картонних пакетах (тетра-паках). Коли до магазину надходить партія молока, то для перевірки його якості експерти відбирають певну кількість пакетів (вибірку) для проведення різних досліджень. Кількість відібраних пакетів регламентує відповідний стандарт стосовно молока. Після відбору вибірки експерти складають об’єднану пробу. Тобто переміщують усе відібране молоко разом. Після цього відбираються середня проба та наважка. Потім, відповідно до розділу стандарту «Загальні технічні умови» експерти проводять дослідження на відповідність окремих показників партії молока (органолептичні показники, масова частка вологи, жиру, тощо) вимогам стандарту і роблять висновок – чи є отримана партія молока якісною, чи ні.

27. Визначте мету відбирання проб від партій товарів – правову, комерційну, технічну. Дайте визначення партії товару, проби товару.

Комерційна мета відбирання проб: Для подання вихідного зразка продукції, призначеної на продаж, Для експертизи на відповідність нормативній документації призначеного на продаж товару, Для експертизи на відповідність вимогам контракту поставленого товару

Правова мета відбирання проб: для переконання, що запропонований на продаж товар відповідає встановленим законом вимогам (щодо захисту споживача, санітарно-епідеміологічного тощо), Для зберігання зразка, Для експертизи у зв'язку з кримінологічними дослідженнями, Для перевірки втрати товару в довкілля та контролювання його природи і складу

---

Технічна мета відбирання проб: Для визначання однієї чи більше характеристик товару, Для контролювання та перевіряння якості продукції у процесі виробництва, Для контролювання та перевіряння маси нетто одиниці паковання, Для встановлення ідентичності невідомого товару, Для підтвердження ідентичності відомого товару, Для визначення походження представленого товару за його характеристиками, Для перевіряння поданого товару на тип та якість для його ідентифікації та можливості використання, Для моніторингу змін показників якості з часом

Партія товару - Певна кількість від групи товарів, виробів або продуктів за умови, що їх вважають однорідними.

Проба товару - Один чи більше предметів (або частина матеріалу), відібраних різноманітними способами від сукупності. Це роблять для того, щоб забезпечити наявність інформації за допомогою розглядання сукупності і взяти за основу для приймання рішення щодо сукупності або виробничих процесів.

28. Які законодавчі та нормативні акти формують «харчове законодавство» України? Які гарантії споживачам дає застосування цього законодавства?

Всі учасники виробничого ланцюга, починаючи з первинного виробництва, що вирощує сировину, і закінчую­чи кінцевим споживачем харчового продукту, повинні дотри­муватись певних принципів і правил, встановлених відповідними законодавчими, нормативними та рекомен­даційними документами, сукупність яких прийнято називати «харчовим законодавством». Ці нормативні акти можуть гарантувати безпеку продовольчої сировини і харчо­вих продуктів

«Харчове законодавство» України формують такі нормативні акти:

1. Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»

2. ДСТУ ISO 22000:2007 «Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-яких організацій харчового ланцюга»

3. Стандарт Комісії Кодекс Аліментаріус «Рекомендований міжнародний Кодекс Загальних принципів гігієни харчових продуктів»

4. ДСТУ 4161-2003. «Системи управління безпечністю харчових про­дуктів. Вимоги»

5. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»

6. Регламент Ради ЄС про встановлення максимального рівня вмісту певних забруднюючих речовин (контамінантів) у продуктах харчування від 19.12.2006 р. № 1881/2006

7. Державні санітарні норми та правила «Медичні вимоги до якості та безпечності харчових продуктів та продовольчої сировини» Наказ МОЗ України від 29.12.2012 №1140 (Редакція від 03.10.2014)

8. Державні санітарні норми та правила «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» від 21.05.2010 №400

29. Дайте визначення «безпечного» та «небезпечного» харчових продуктів. Які данні щодо продукту необхідно враховувати під час встановлення його небезпечності та шкідливості?

---

Безпечний харчовий продукт – який не справляє шкідливого впливу на здоров'я людини та є придатним для споживання

Небезпечний харчовий продукт – є шкідливим для здоров'я та/або непридатним для споживання.

Під час встановлення небезпечності ХП враховуються:

• Звичайні умови використання ХП споживачем, кожна стадія його виробництва, переробки та обігу

• Інформація, надана споживачеві, зокрема про маркування включно з інформацією про дату кінцевого продажу, та інша інформація про уникнення негативних для здоров'я наслідків, пов'язаних з ХП чи категорією ХП

Під час встановлення шкідливості ХП для здоров'я враховуються:

• Можливий короткостроковий чи довгостроковий вплив ХП на здоров'я людини, яка його споживає, та на майбутні покоління

• Можливий накопичувальний ефект токсичності

• Особлива чутливість організму окремої категорії споживачів, якщо ХП призначений для цієї категорії споживачів

30. Опішить, як впровадження системи ХАССП на підприємствах харчової галузі може гарантувати безпечність харчових продуктів. Яким Законом України передбачено впровадження системи керування безпечністю харчових продуктів?

Відповідно до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (набув чинності 20.09.2016 р.) всі оператори ринку харчових продуктів протягом 3 років (до 20 вересня 2019 р.) повинні впровадити на своїх підприємствах процедури, засновані на принципах ХАССП.

Система ХАССП – це проста і логічна система контролю, яка базується на концепції запобігання проблем за рахунок виявлення небезпек, встановлення критичних контрольних точок та розробці заходів щодо моніторингу, усунення, корекції.

Система ХАССП є науково обґрунтованою, що дозволяє гарантувати виробництво безпечної продукції шляхом ідентифікації й контролю небезпечних чинників. Ці гарантії досягаються шляхом впровадження процедур контролю за безпечністю та якістю продукту по всьому продуктовому ланцюгу, попередження браку на ранніх стадіях, підвищення кваліфікації персоналу тощо.

31. Законодавче регулювання безпечності нехарчової продукції. Дайте визначення «безпечна нехарчова продукція» та сформулюйте принципи формування безпечності.

Безпечність нехарчової продукції регулюють такі нормативні документи:

• Закон України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»

• Технічний регламент щодо безпечності косметичної продукції

• Технічний регламент безпечності іграшок

• Технічний регламент мийних засобів

Безпечна нехарчова продукція – будь-яка продукція, яка за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов використання (у тому числі щодо строку служби) не становить жодного ризику чи становить лише мінімальні ризики, зумовлені використанням такої продукції, які вважаються прийнятними і не створюють загрози суспільним інтересам, з урахуванням:

---

• характеристик продукції, у тому числі її складу, упаковки, вимог щодо встановлення і технічного обслуговування;

• впливу продукції на іншу продукцію, якщо вона буде використовуватися разом з нею;

• попереджень, що містяться на етикетці продукції, в інструкції з її використання та знищення, а також в іншій інформації стосовно продукції;

• застережень щодо споживання чи використання продукції певними категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, людьми похилого віку тощо).

Загальна вимога щодо безпечності продукції 1. Виробники зобов'язані вводити в обіг лише безпечну продукцію.

32. Поясніть, що значить «ланцюг постачання товарів» та які вимоги висуваються до систем його керування?

Ланцюг постачання описує повний процес, у результаті якого відбувається транспортування товарів від місця виробництва до кінцевого пункту призначення, і охоплює рух товарів, дані про вантажні операції, пов'язані з цим процеси та ряд динамічних чинників.

До нього залучено:

• виробники товарів

• фірми логістичного менеджменту

• вантажні автомобілі, залізниці,

• повітряні перевізники

• оператори морських терміналів,

• океанський транспорт

• вантажні та митні агенти,

• фінансові та інформаційні служби

• покупці транспортованих товарів

Вимоги до систем керування безпекою ланцюга постачання зазначені в стандарті ISO 28000:2007. Документ регламентує вимоги, що дозволяють будь-якій організації ланцюга установити, впровадити, підтримувати і поліпшувати систему керування безпечністю, охоплюючи ті аспекти, що є вирішальними для гарантії ланцюга постачання.

Ці аспекти включають, зокрема, фінансування, виробництво, інформаційний менеджмент, послуги з пакування, зберігання і перевантаження товарів на різних видах транспорту і на місці розташування.

Вимоги щодо формулювання політики систем керування безпекою містять стандартний набір вимог: узгодженість з політикою організації в інших сферах; узгодженість із загальною організаційною структурою управління загрозами та ризиками; зобов’язання відповідності чинному законодавству і постійному вдосконаленню, документальне оформлення; доведення до співробітників і всіх зацікавле- них сторін, доступності, можливості перегляду.

СПОЖИВНІ ВЛАСТИВОСТІ КАВИ (ИНДИВИД)

Функціональні властивості розчинної кави проявляються у впливі кави на функціонування багатьох систем організму. Основною функцією цього напою є зниження втомлюваності та підвищення працездатності організму. Завдяки вмісту кофеїну у каві в організмі відбуваються певні зміни: прискорюється робота серця, відбувається стимуляція нервової системи. Внаслідок цього з’являється відчуття бодрості та активізується розумова діяльність.

Харчова та енергетична цінність розчинної кави невеликі, оскільки в ній дуже малий вміст споживних речовин, а вуглеводи, що є основою формування енергетичної цінності, майже відсутні.

---

Біологічна цінність: в каві виявлені такі вітаміни і ферменти, як: тіамін (вітамін В₁), рибофлавін (В₂), нікотинова кислота (РР), піридоксин (В₆), вітамін В₁₂ і Токоферол (Е). Зерна кави містять більше трьох десятків різних органічних кислот, у тому числі такі органічні кислоти, як: лимонна, яблучна, винна, щавлева, кавова, хлорогенова. Вони викликають посилену шлункову секрецію і цим сприяють гарному переварюванню і швидкої евакуації їжі зі шлунка. 

Безпека товару полягає в його здатності запобігати травматизму споживачів, у відсутності шкідливих для організму людини речовин. Кава натуральна розчинна підвищує загальну чутливість організму, а також може викликати алергію, отруєння (при споживанні не якісного, фальсифікованого товару), стати причиною термічного опіку при споживанні напою у дуже гарячому стані.

Соціальне призначення товару – це споживна властивість товару, яка обумовлює його відповідність суспільно-необхідним потребам населення, доцільність збуту і споживання. В наш час людям постійно не вистачає часу, щоб нормально поїсти, спокійно випити смачної зернової кави. Тому більшість людей споживають розчинну каву, оскільки її приготування може значно зекономити час, не потребує спеціального обладнання (кавоварки або джезви), а сучасні технології виробництва розчинної кави роблять її за смаком не гірше, ніж зернова. Вона не є сезонним товаром і майже не піддається моральному старінню. Таким чином натуральна розчинна кава відповідає суспільно-необхідним вимогам суспільства, її збут є доцільний, її споживають люди різного віку, професій та соціального стану.

Ергономічні властивості характеризуються здатністю пристосовуватись до використання людиною у побутових процесах. Натуральна розчинна кава має зручну упаковку, не потребує спеціальних умов зберігання, має невеликий час приготування, зрозуміле маркування. Приготування кави не потребує зусиль і є зручним для споживача – необхідно ложкою насипати суху речовину до чашки та залити водою. Всі ці характеристики обумовлюють ергономічні властивості розчинної кави.

Надійність розчинної кави полягає у її здатності зберігати всі свої смакові та ароматичні властивості при правильних умовах зберігання протягом терміну придатності, зазначеного на упаковці. Термін зберігання розчинної кави становить до 24 місяців.

Естетичні властивості кави виявляються у відповідності смакам споживачів, суспільним ідеалам. При покупці кави люди оберуть товар, який матиме належний товарний вигляд, яскраву упаковку, назву відомого бренду на упаковці. При цьому кава відомого бренду може бути і не найкращою, але вона активно рекламується та відповідає вимогам стилю, тому люди придбають каву саме цього бренду. Важливим є досконалість виробничого виконання та стабільність товарного вигляду.

---

Смотрите также файлы

• индивидуалка товарознавство.docx

• шпоры по билетам.docx

• Сборный конспект Логистика 1 часть ФЭУП Пудичева.docx

• Сборный конспект Логистика 2 часть ФЭУП.docx

• ЛОГИСТИКА ТЕСТЫ.docx