Класифікація потреб за суб’єктами:

• Особисті (виникають і розвиваються у процесі життєдіяльності окремого індивіда)

• Колективні, групові (це потреби, що спільно задовольняються трудовим колективом (наприклад, підвищення кваліфікаційного і професійного рівня працівників, колективне управління виробництвом та ін.).)

• Суспільні (пов’язані із задоволенням потреб, витікаючих з тих або інших суспільних функцій, наприклад, здійснення державою функцій загального управління, оборони, забезпечення громадського порядку, захисту навколишнього середовища тощо. )

9. Обґрунтуйте ієрархічну структуру потреб. Наведіть приклади класифікації потреб за походженням.

Більш повно і вдало, розроблена ієрархія потреб психологом А. Маслоу, що виділив 5 рівнів поведінки в залежності від домінуючих в той чи інший момент потреб. 

• Фізіологічні і сексуальні потреби - це потреба у відтворенні роду, диханні, фізичних рухах, їжі, одязі, житлі і т.д. 

• Екзистенційні потреби - це потреби у безпеці свого існування, впевненості у завтрашньому дні, стабільність умов життєдіяльності, потреби в певній сталості й регулярності навколишнього людини соціуму, а в сфері праці - в гарантованої зайнятості, страхуванні від нещасних випадків і т.д. 

• Соціальні потреби - це потреби в соціальних зв'язках, спілкуванні, ідентифікації себе з іншими, участі у спільній трудовій діяльності. 

• Потреби в самоповазі, престижні - це визнання гідності, потреби в службовому зростанні, статус, престиж, визнанні та високій оцінці. 

• Особистісні, духовні потреби - це потреби в самоактуалізації, самовираженні через творчість. 

Теорія ієрархії потреб Абрахама Маслоу ґрунтується на тезах:

- потреби людини мають ієрархічну структуру (пріоритетність);

- найсильніша потреба визначає поведінку людини до моменту її задоволення;

- за одночасного існування кількох сильних потреб домінують потреби нижчого рівня.

Це означає, що потреби задовольняються в певному порядку: потреби нижчого рівня мають бути задоволені, перш ніж для даної людини стануть істотно важливими потреби більш високого рівня.

Класифікація потреб за походженням

• Біогенні – генетично детерміновані та зумовлені природним середовищем. Біогенні потреби відображають залежність людини від умов, необхідних для збереження та підтримки його життя

• Соціогенні – сформовані соціальним середовищем і розвиваються історично У соціогенних потребах виявляється залежність людини від продуктів людської культури

10. Визначте типи споживання людини. Обгрунтуйте, чим вони обумовлені.

Типи споживання обумовлені типом потреб, що задовольняються, з урахуванням їх місця в ієрархічній структурі системи потреб.

Виділяють такі типи споживання:

• Утилітарний – предмети споживання сприймаються як засоби підтримання і збереження життя

• Престижний – споживач шукає в предметі споживання ті соціальні можливості, які задовольнили б його потребу відчувати себе соціально значущим у референтному середовищі

• Творчий тип – реалізуються інтелектуальні творчі потреби, самовираження і самоутвердження

• Пасивний – споживач звертає увагу на соціальні властивості предметів, але не надає їм особливого значення

• Перетворювальний – споживач, який орієнтуючись на престижність товарів, разом з тим враховує і підкреслює власну неповторну індивідуальність, свої смаки і прагнення, реалізує набуті знання

---

11. Основні споживні властивості харчових продуктів – поживна, енергетична, фізіологічна, біологічна цінності. Наведіть приклади прояви цих властивостей для конкретного продукту.

• Енергетична цінність – характеризується кількістю енергії (ккал або кДж на 100 г продукту), яка може вивільнитися із поживних речовин у процесі біологічного окиснення в організмі людини й використовуватися для забезпечення фізіологічних функцій

• Біологічна цінність – визначається вмістом у продуктах ессенціальних речовин (незамінних амінокислот, поліненасичених жирних кислот, вітамінів, мінеральних речовин та інших біологічно активних сполук)

• Поживна цінність – комплексна властивість, яка зумовлена наявністю в продукті основних поживних речовин, їхньою засвоюваністю, енергетичною цінністю та органолептичними властивостями

• Фізіологічна цінність – зумовлена наявністю корисних компонентів для життєдіяльності організму і специфічною дією деяких речовин на органи й системи організму людини

Розглянемо, наприклад, розчинну каву. Її енергетична цінність (відповідно ДСТУ 4394-2005) складає 92,4 ккал на 100 гр продукту. Біологічна цінність розчинної кави полягає у вмісті в ній мінеральних речовин (Na,Ca,P), вітамінів та ферментів (тіамін (вітамін В₁), рибофлавін (В₂), нікотинова кислота (РР), піридоксин (В₆), вітамін В_12).  Фізіологічна цінність розчинної кави обумовлена наявністю в ній кофеїну – речовини, яка надає збудливу дію на нервову систему людини. Поживна цінність розчинної кави, як комплексна характеристика, включає в себе енергетичну цінність (92,4 ккал), органолептичні властивості (смак, колір, аромат), наявність основних поживних речовин (білків 15 гр., жирів 3,6 гр на 100 гр. кави).

12. Порівняйте теорії раціонального збалансованого та адекватного харчування. Значення цих теорій для формування споживацького кошику та раціональних норм споживання.

Основні положення класичної теорії збалансованого харчування:

1. Ідеальним вважається харчування, яке забезпечує надходження поживних речовин до організму, що відповідає їх витратам.

2. Надходження харчових речовин забезпечується внаслідок розщеплювання харчових структур і всмоктування корисних речовин— нутрієнтів, необхідних для здійснення обміну речовин (метаболізму), задоволення енергетичних потреб організму.

3. Утилізація їжі здійснюється самим організмом.

4. Їжа складається з компонентів, різних за своїм фізіологічним значенням: нутрієнтів, баластних речовин, шкідливих, токсичних сполучень.

5. Метаболізм організму визначається необхідним рівнем амінокислот, моносахаридів, жирних кислот, вітамінів та солей.

6. Багато нутрієнтів, здатних всмоктуватися та засвоюватися (асимілюватися), звільняються внаслідок ферментативного гідролізу органічних продуктів за рахунок позаклітинного (порожнинного) і внутрішньоклітинного травлення. В цьому разі харчові речовини засвоюються в 2 етапи: порожнинне травлення  та всмоктування.

---

Більшість авторів виділяють наступні основні положення адекватного харчування:

• необхідними компонентами їжі є не тільки нутрієнти, але й баластні речовини (харчові волокна);

• нормальне харчування забезпечується як потоком нутрієнтів із травного кана­лу, так і кількома спрямуваннями нутрітивних і регуляторних речовин, що мають життєво важливе значення;

• у метаболічному і особливо трофічному відношенні асимілюючий організм розглядається як надорганізм;

• існує ендоекологія організму, що утворюється мікрофлорою його кишок;

• баланс харчових речовин досягається внаслідок звільнення нутрієнтів із стру­ктур їжі шляхом ферментативного розщеплення її макромолекул за рахунок поро­жнинного й мембранного травлення (у ряді випадків внутрішньоклітинного), а та­кож внаслідок синтезу нових речовин, у тому числі незамінних;

• харчування підтримує молекулярний склад і відшкодовує енергетичні та плас­тичні витрати організму на основний обмін, зовнішню роботу й ріст.

За теорією адекватного харчування, крім основного потоку харчових речовин з травного каналу, у внутрішнє середовище організму людини спрямовано ще п' ять потоків, важливість яких раніше недооцінювалась:

• гормонів та гормоноподібних сполук;

• вторинних корисних харчових сполук, які утворюються з баластних речовин під впливом мікрофлори товстої кишки;

• токсичних сполук, які формуються з токсичних компонентів харчових проду­ктів;

Значення теорії збалансованого харчування полягає в тому, що на її основі формується споживчий кошик. На основі теорії збалансованого харчування було розроблено різні харчові раціони для всіх груп населення з урахуванням фізичних навантажень, кліматичних та інших умов; Норми раціонального харчування – кількість основних продуктів харчування, що необхідна людини для нормальної життєдіяльності. В Україні, наприклад, споживчий кошик є значно меншим за норми раціонального харчування. Теорія адекватного харчування використовується під час формування норм раціонального харчування, оскільки вона включає не тільки нутрієнти, а й баластні речовини (харчові волокна), що мають життєво важливе значення.

13. Які потреби людини забезпечують раціональні нормативи споживання непродовольчих товарів? Наведіть приклади формування споживацького кошику.

Раціональні нормативи споживання формуються з урахуванням наукових уявлень про систему суспільних і особистих потреб і раціональності тих чи інших їхніх видів, а також рівнів споживання і форм задоволення окремих потреб.

У системі непродовольчого споживчого комплексу виділяються кілька підсистем, що забезпечують непродовольчі товарні потреби людини:

o формування гардеробу – фізіологічні потреби

o облаштування житла – фізіологічні потреби

---

o ведення домашнього господарства – фізіологічні

o навчання - духовні

o інформаційне забезпечення – соціальні, духовні

o відпочинок – фізіологічні потреби

o засоби пересування – фізіологічні потреби

o забезпечення культурно-естетичних потреб – духовні, соціальні

Споживчий кошик показує мінімальний набір продовольчих та непродовольчих товарів та послуг, що необхідні для мінімальної підтримки життєдіяльності людей. Розглянувши споживчий кошик України, можна зробити висновок, що він взагалі не відповідає людським потребам та бажанням. чимало пунктів споживчого кошика достатньо далекі від реального життя. Так, наприклад, для задоволення культурно-естетичних потреб людям пропонується відвідувати заклади культури 6 разів на рік. Інформаційне забезпечення людей враховується на рівні минулого століття (за допомогою газет) та не враховує користування Інтернетом. Відпочинок у споживчому кошику взагалі не враховується. Засоби пересування також є значно обмеженими – українці мають право на 524 поїздки у міському електротранспорті на рік (1,4 поїздки на день). Якщо студент навчається за контрактною формою у вищому навчальному закладі, то оплата на навчання також не врахована у кошику. Облаштування гардеробу та засоби ведення домашнього господарства також враховані на дуже низькому рівні.

14. Визначте сутність поняття «товарорух» та зовнішні чинники, що впливають на зміну якості та маси товарів. Які фізичні та фізико-хімічні процеси впливають на якість товарів?

Товарорух – це система, яка охоплює рух товару від виробника до споживача. Протягом товароруху товар знаходиться під впливом різноманітних чинників (зовнішніх та внутрішніх), дія яких може призвести до значного зниження якості й маси товару або до повної втрати ним споживної цінності.

Зовнішні чинники, що залежать від умов зберігання, транспортування товарів і впливають на зміну якості та маси товарів:

• - температура і відносна вологість повітря;

• - газовий склад та наявність механічних об’єктів у повітрі;

• - інтенсивність руху повітря – вентилювання;

• - освітленість;

• - сила тиску повітря;

• - механічна дія різної сили, інтенсивності, періодичності;

• - гризуни, шкідники, мікроорганізми, наявність яких визначає санітарно-гігієнічний стан приміщень.

Фізичні та фізико-хімічні процеси в товарах відбуваються під дією:

• Температури

При високій температурі та під час різкої зміни температури: 1)теплове розширення, трансформація фаз (сивина шоколаду), десорбція (випаровування вологи з фруктів, овочів, втрата ароматичних речовин).

При низькій температурі (-4 ºС) та під час заморожування: розшарування емульсії (майонез), помутніння (олія), рекристалізація (морозиво)

• відносної вологості повітря:

Якщо φ більше 80% (підвищена) –відбувається адсорбція (в борошні утворюються грудочки, печиво злипається);

---

Якщо φ менше 70% – відбувається десорбція (плоди та овочі в’януть);

• механічної сили - спостерігається деформація, механічні пошкодження (змінюються розмір, форма товару).

• Рух повітря та його забрудненість

Рух повітря сприяє інтенсивності адсорбції і десорбції товарів, а також розповсюдженню бруду і перенесенню газоподібних запахових домішок, які можуть викликати неприємні запахи в продовольчих і непродовольчих товарах.

15. Визначте сутність поняття «товарорух» та внутрішні чинники, що впливають на зміну якості та маси товарів. Які хімічні процеси впливають на зміну споживних властивостей товарів?

Товарорух – це система, яка охоплює рух товару від виробника до споживача. Протягом товароруху товар знаходиться під впливом різноманітних чинників (зовнішніх та внутрішніх), дія яких може призвести до значного зниження якості й маси товару або до повної втрати ним споживної цінності.

Внутрішні чинники, що впливають на зміну якості та маси товарів:

• -хімічний склад товару;

• - наявність в продуктах каталізаторів біохімічних та хімічних реакцій – ферментів;

• - склад мікрофлори;

• - конструкція товару;

• - фізичні властивості матеріалів тощо.

Хімічні процеси в товарах відбуваються під дією зовнішніх чинників – температури, тиску, відносної вологості повітря. До них відносять:

• Неферментативне потемніння – меланоїдиноутворення : формування запаху свіжовипеченого хліба та скоринки; карамельний колір та смак і запах вареного згущеного молока; потемніння сухофруктів; утворення скоринки та специфічного запаху жареного в борошні м'яса

• Окиснення жирів: згіркнення вершкового масла, олії

• Денатурація білків: під час приготування яєшні

• Карамелізація цукрів: під час приготування варення, джемів

16. Сутність біохімічних процесів (дихання) та їх значення для зберігання продуктів. Які втрати товарів відбуваються під час збер?

Біохімічні процеси відбуваються за участю ферментів самого продукту.

Дихання: необоротний процес окиснення енергетичних речовин (вуглеводів, білків, кислот) для покриття потреб в енергії для нормального перебігу фізіологічних процесів.

• Воно є визначальним процесом у таких видах рослинної сировини, як свіжі овочі, плоди, гриби, картопля, зерно.

• Дихання може бути: анаеробним та аеробним. При анаеробному диханні спостерігається псування вмісту продукту, виділяється велика кількість токсичних речовин.

Чим більше С0₂ і менше О₂ у повітрі, тим повільніше відбувається аеробне дихання. При мінімальних кількостях кисню посилюється анаеробне дихання, що призводить до нагромадження в тканинах ацетальдегіду й спирту, які згубно діють на них.

Якщо своєчасно не відводити із сховищ тепло й зайву вологу (шляхом вентилювання), що виділяється в процесі аеробного дихання плодів, овочів і зернових, різко зростає інтенсивність дихання. Останнє може призвести до самозігрівання й навіть до самозапалювання великих мас продуктів. У результаті інтенсивного дихання окислюються органічні речовини плодів, овочів, зернових, що спричинює втрату маси й зниження харчової цінності продуктів

---

Смотрите также файлы

• индивидуалка товарознавство.docx

• шпоры по билетам.docx

• Сборный конспект Логистика 1 часть ФЭУП Пудичева.docx

• Сборный конспект Логистика 2 часть ФЭУП.docx

• ЛОГИСТИКА ТЕСТЫ.docx