Файл: вопросы на экзамен Основы бизнеса ШПОРЫ.docx

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 21.02.2019

Просмотров: 964

Скачиваний: 13

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.



  1. Дайте визначення єдиного соціального внеску ЄСВ.

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) — обов’язкові відрахування на загальнодержавне соціальне страхування. ЄСВ сплачується підприємцем за себе та за кожного найманого робітника. Він є внеском у загальнодержавну систему соціального страхування з метою захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат. Незалежно від того, має фізичну особу – підприємець найнятих робітників або ні, він повинен в обов'язковому порядку сплачувати єдиний внесок за себе. (однак існують виключення, якщо ФОП – пенсіонер).



  1. Який розмір мінімального ЕСВ?

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) — обов’язкові відрахування на загальнодержавне соціальне страхування. ЄСВ сплачується підприємцем за себе та за кожного найманого робітника. Він є внеском у загальнодержавну систему соціального страхування з метою захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат.

База для нарахування єдиного внеску для кожної особи обмежена: вона не може бути більше максимального розміру доходу і менше розміру мінімального страхового внеску.

Максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць не може бути більше максимальної величини доходу, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок. Тобто максимальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається як сума п’ятнадцяти мінімальних зарплат помножена на розмір внеску, встановлений законом на місяць (в Україні зараз – 22%).

Мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць (22%), за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.











  1. Дайте визначення державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності.

Державна реєстрація суб'єктів підприємництва в Україні – засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичної особи, а також вчинення інших реєстраційних дій, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) – єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Після державної реєстрації суб’єкти бізнесу вже можуть здійснювати підприємницьку діяльність.




  1. У чому полягає мета державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності?

Державна реєстрація суб'єктів підприємництва в Україні – засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичної особи, а також вчинення інших реєстраційних дій, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Мета державної реєстрації — облік, накопичення і контроль відомостей про суб'єктів підприємницької діяльності.

Мета державної реєстрації — превентивний (попередній) контроль за законністю набуття, зміни чи припинення підприємницької правосуб’єктності.







  1. Наведіть перелік документів, які необхідно надати державному реєстратору для проведення державної реєстрації юридичної особи.

Першим кроком до легалізації підприємства є його державна реєстрація як суб'єкта підприємницької діяльності – юридичної особи. Документи, що подаються заявником для державної реєстрації юридичної особи, наступні:

1) заява про державну реєстрацію створення юридичної особи. У заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи, утвореної в результаті поділу, додатково зазначаються відомості про відокремлені підрозділи в частині їх належності до юридичної особи – правонаступника, використовується заява відповідної форми;

2) заява про обрання юридичною особою спрощеної системи

оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість;

3) примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників про створення юридичної особи (протокол загальних чи установчих зборів засновників або рішення засновника);

4) установчий документ юридичної особи – у разі створення юридичної особи на підставі власного установчого документа – статут (або положення, або засновницький договір) прошивається, пронумеровується та підписується засновником (засновниками) або уповноваженими особами.

5) документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи у країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), – у разі створення юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа.