ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 21.02.2019
Просмотров: 983
Скачиваний: 2
Акціонерні товариства – форма централізації капіталу і організаційна форма сучасних великих підприємств. Виникнення акціонерних товариств було викликане потребами розвитку продуктивних сил суспільства і розширенням капіталістичного виробництва. Становлення акціонерного капіталу було зумовлене насамперед гострою потребою об’єднати індивідуальний капітал для спільного бізнесу загальнонаціонального значення.
Засновниками акціонерного товариства можуть бути юридичні та фізичні особи, які придбають акції. Якщо хтось із акціонерів володіє найбільшою часткою акцій, то це означає, що він є власником контрольного пакету акцій. Теоретично контрольний пакет дорівнює 50% акцій плюс одна, але на практиці достатньо мати 30%.
Акція - цінний папір, що свідчить про вкладення певної суми грошей в капітал акціонерного товариства і дає право її власнику на отримання щорічного доходу – дивіденду, який складає частину прибутку даного акціонерного товариства. Проста акція надає право голосу (але не завжди) і доход в залежності від прибутку акціонерного товариства, але після того, як власники інших типів акцій отримали свою частку доходу.
Привілейована акція – не дає права голосу, але надає першочергове право на отримання частини прибутку у вигляді фіксованого доходу. (Це може бути
Установчий прибуток — прибуток, який привласнюється засновниками акціонерної компанії. Він являє собою різницю між сумою цін акцій, проданих засновниками акціонерної компанії за курсом, і сумою капіталу, інвестованого ним в акціонерне підприємство.
Курс акції — її ціна на продаж. Вона прямо пропорційна величині дивіденду і обернено пропорційна рівню позичкового відсотка - акція продається за таку суму грошей, яка при її поміщенні в банк принесе дохід не нижче за дивіденд.
Фіктивний капітал — капітал в цінних паперах (акціях, облігаціях і ін.), що дає право їх власникам регулярно привласнювати частину додаткової вартості у вигляді дивіденду або відсотка.
50. Фондова біржа та її функції.
Сутність фондової біржі; функції фондової біржі; роль фондових бірж у розвитку сучасної економіки.
Фондові біржі – це спеціалізовані установи, які створюють умови для постійно діючої централізованої торгівлі цінними паперами шляхом об'єднання попиту, пропозицій на них, надання місця, системи і засобів як для первинного розміщення, так і для вторинного обігу цінних паперів. Вони мають працювати за єдиними правилами та за єдиною технологією електронного обігу цінних паперів, визначеними Національною фондовою біржею .
Вона виконує такі основні функції :
- відкриває доступ підприємствам до позичкового банк. капіталу;
-слугує важливим координатором розміщення державних цінних паперів;
-забезпечує можливість переміщення капіталу з однієї сфери діяльності в іншу або переміщення капіталу з однієї країни до іншої;
-виступає своєрідним економічним барометром ділової активності.
Роль фондової біржі у розвитку ринкової економіки полягає в тому, що її діяльність сприяє залученню на певних умовах і на певний строк тимчасово вільних грошових коштів шляхом випуску та продажу акцій, облігацій і їх спрямування на започаткування підприємств, їх технічне оновлення, переорієнтацію на випуск продукції, яка має найвищий попит. Фондова біржа може сприяти переливу капіталу з однієї галузі в іншу. Завдяки державному регулюванню цих процесів він може спрямовуватись у ті соціально важливі сфери, які найбільше його потребують.
51. Земельна рента та її особливості у феодальному та капіталістичному суспільствах.
Сутність земельної ренти; феодальна та капіталістична земельна рента; капіталістичні аграрні відносини.
Рента - це передача частини доходу землеробом власнику землі за використання його земельної ділянки. Земельна рента є економічною формою реалізації власності на землю.
Феодальна земельна рента відбиває відносини між двома класами: феодалами і кріпаками, базується на особистій залежності кріпака від феодала і на неекономічному примусі до праці. Феодальна земельна рента існувала у трьох формах: продуктова (оброк)-селянин весь час працював на виділеній йому ділянці землі, а частину продукту зобов’язаний був відати пану; відробіткова (панщина) - селянин повинен був певний час працювати на пана обробляючи своїми знаряддями праці землю пана, інший час він працював на своїй ділянці, створюючи продукт для власного споживання; грошова-селянин повинен був виробити додатковий продукт, продати його і певну, обумовлену суму грошей віддати пану. Грошова феодальна рента була попередницею капіталістичної земельної ренти.
Рентні відносини в умовах капіталістичного виробництва-це відносини між трьома класами: власником землі; капіталістом-орендарем та найманим сільськогосподарським робітником. Додаткова вартість, створена найманим сільськогосподарським робітником, розпадається на дві частини: одна-у вигляді земельної ренти привласнюється власником землі, інша-створює середній прибуток капіталіста-орендаря. Капіталістична земельна рента – це перетворена форма додаткової вартості, створеної найманими сільськогосподарськими робітниками.
Орендна плата-включає в себе ренту і відсоток за користування спорудами які є на ділянці.
Крім того, орендар здійснює амортизаційні відрахування за елементи основного капіталу, які належать землевласнику і вони також входять до складу орендної плати.
52. Диференційна рента І і II.
Причиною існування диференціальної земельної ренти є монополія на землю як об’єкт господарювання.
Умовою існування диференціальної земельної ренти є різниця в природній родючості та розташуванні землі й обумовлена цим система ціноутворення. Джерелом диференціальної ренти є додаткова вартість, яка створюється неоплаченою працею найманих сільськогосподарський робітників.
Диференціальна земельна рента існує у двох формах: диференціальна рента І та диференціальна рента ІІ роду.
Всі земельні ділянки умовно розділяються на кращі, середні та гірші. При однаковому вкладанні капіталу вони дають різну кількість врожаю, тому індивідуальна ціна на кращих ділянках завжди нижча, ніж на гірших. Але для того щоб задовольнити право орендарів отримувати середній прибуток, суспільна ціна на сільськогосподарську продукцію формується по гірших ділянках. Як наслідок, орендарі гірших ділянок отримують середній прибуток, а орендарі кращих та середніх отримують надприбуток.
Диференційна земельна рента І роду, являється різницею між суспільною та індивідуальною ціною виробництва на сільськогосподарську продукцію. Ця різниця може бути пов’язана з різною родючістю земель, або різними місцезнаходженнями ділянок. Диференційна земельна рента І роду отримують власники середніх і кращих ділянок. Її привласнюють власники земельних ділянок. Ці умови прописуються в договорі оренди.
Додатковий прибуток може виникнути й на однакових за якістю землях, якщо в них послідовно вкладена неоднакова сума капіталу. Якщо ці додаткові капіталовкладення приносять продукцію з індивідуальною вартістю більш низькою, ніж вартість продукції з гірших ділянок, тоді вони дають додатковий прибуток, який виступає у вигляді диференційної ренти ІІ роду. Диференційна рента ІІ роду обумовлена різницею в продуктивності додаткових вкладень капіталу в одну і ту ж ділянку землі. Внаслідок інтенсифікації виробництва орендатор отримує надприбуток, який він буде привласнювати до того часу, коли закінчиться термін оренди. Коли це відбудеться надприбуток від додаткових вкладень капіталу, буде вилучати власник землі. Диференційну ренту ІІ роду можна отримати з усіх ділянок.
53. Монополія приватної власності на землю і абсолютна рента.
Сутність абсолютної ренти; умови її виникнення, причина, джерело; ціновий механізм утворення абсолютної ренти.
Абсолютна земельна рента - один з видів доходу від власності на землю, плата власнику за дозвіл застосовувати капітал до землі; сплачується орендарем абсолютно з усіх ділянок землі незалежно від родючості так як землевласник не дасть капіталісту в оренду навіть гіршу землю, якщо капіталіст не платитиме йому ренту. Абсолютну ренту отримують власники всіх земель: кращих, середніх і гірших. Абсолютна рента-це надлишок вартості над ціною виробництва. Причиною існування абсолютної земельної ренти є монополія приватної власності на землю. Умовою формування абсолютної земельної ренти є, по-перше, більш низька органічна будова капіталу в сільському господарстві, ніж у промисловості, що забезпечує більшу масу додаткової вартості, по-друге-неможливість переливу капіталів з інших галузей у сільське господарство через існування монополії приватної власності на землю. Джерелом абсолютної земельної ренти є неоплачувана додаткова праця найманих сільськогосподарських робітників. Розраховується вона за формулою:
p
54. Капіталістична земельна рента та орендна плата. Ціна землі та її динаміка.
Сутність капіталістичної земельної ренти; орендна плата та її складові; ціна землі: формула, економічний зміст; динаміка ціни землі.
Різновидом абсолютної земельної ренти виступає монопольна земельна рента. Причиною виникнення монопольної земельної ренти є високий попит на обмежену кількість певного товару виробленого на конкретній ділянці. Умовою є унікальність властивостей земельної ділянки. Джерелом є монопольна висока ціна на продукцію з цієї ділянки. Ці ділянки характеризуються особливими кліматичними умовами; продукти, що на них вирощують, мають унікальні, перетворені властивості, їх неможливо виростити на інших землях. Так, на підвищені узбережжі Криму є місцевість, де вирощують мускатний сорт винограду «червоний камінь» в іншому місці виноград таких властивостей вирощувати неможливо. Зрозуміло що кількість таких продуктів обмежена, тому ціна носить монопольний характер і визначається не витратами, а співвідношенням попиту і пропозиції. Монопольний прибуток внаслідок монополії приватної власності на землю переходить від капіталіста-орендаря до землевласника, перетворюючись у монопольну ренту. Але земельна власність сама по собі не є причиною існування монопольної ренти. Її джерелом є монопольна ціна.
Орендна плата – це кошти, що виплачуються орендарем орендодавцю за користування об'єктом оренди. Орендна плата має певну структуру. Як правило, її складовими є:1) амортизаційні відрахування на орендоване майно;2) кошти, що орендар передає орендодавцю для забезпечення ремонту об'єктів після закінчення терміну оренди;3) частка прибутку, яку одержує орендар в процесі використання майна, взятого в оренду.
Ціна землі дорівнює тій сумі грошей, що, будучи вкладена в банк, принесе щорічно у вигляді банківського відсотка такий же доход, який раніше забезпечувала земельна рента. Таким чином ціна землі рівновелика такій сумі грошей, яка будучи віддана в позику, щорічно приноситиме доход, рівновеликий ренті.
