41. Перетворення вартості товару в ціну виробництва.

Міжгалузева конкуренція і утворення середньої норми прибутку; утворення ціни виробництва: сутність, формула; ціна виробництва як перетворена форма вартості товару.

Міжгалузева конкуренція – це конкуренція між капіталістами різних галузей за більш вигідні умови застосування капіталу.

Капітали рухаються з однієї галузі в іншу за більш високою нормою прибутку. Міжгалузеві переливи капіталу мали такий механізм: галузі, з яких витік капітал, зменшували обсяг виробництва, тому зростали ціни і норма прибутку. Галузі, в які перетік капітал, збільшують обсяг виробництва, внаслідок чого зменшуються ціни і норма прибутку. Ці постійні переливи капіталу призвели до того, що утворилася загальна для всіх галузей середня норма прибутку. Тобто капіталісти різних галузей отримують однакову норму прибутку. Середня норма прибутку – це норма прибутку на весь авансований суспільний капітал. Тому середня норма прибутку – це відтворення сукупної маси m, створеної в усьому суспільстві, до сукупного суспільного капіталу.

Ціна, за якою підприємець згоден продати свої товари, повинна забезпечити відшкодування витрат та отримання прибутку, не нижчого від середнього. Перетворення прибутку в середній прибуток означає перетворення вартості товару в ціну виробництва. Хоч ціни виробництва товарів не співпадають з їх вартостями, а відхилюються від останніх, все одно ціна виробництва базується на вартості.

Ціна виробництва дорівнює авансованому капіталу плюс середній прибуток на весь авансований капітал Цв=К+р_ср. Ціна виробництва – це перетворена форма вартості товару. Ці перетворення сприяли тому, що на рівновеликий капітал всі отримують рівновеликий прибуток.

42. Закон тенденції середньої норми прибутку до зниження та протидіючі фактори.

Сутність закону тенденції середньої норми прибутку до зниження; фактори, що знижують норму прибутку; протидіючі фактори; висновок.

В економіці діють чинники, які не тільки перешкоджають зростанню норми прибутку, а й призводять до її зниження. З розвитком НТП відбувається зростання органічної будови капіталу. Техніка стає все складнішою, вартість машин, механізмів, обладнання зростає. Одночасно нова техніка потребує меншої кількості живої праці. Внаслідок цього частка постійного капіталу зростає, а змінного – падає. Це знаходить прояв в зниженні норми прибутку. Також зниження норми прибутку виникає через уповільнення швидкості обороту капіталу. Зі зростанням органічної будови капіталу, оборот капіталу, як правило, обертається повільніше.

Щоб запобігти падінню норми прибутку, використовують протидіючі фактори. Серед них виділяють зовнішню торгівлю. Нерідко товарообмін здійснюється на нееквівалентній основі, що забезпечує підприємцям розвинутих країн більш високу норму прибутку. Також серед протидіючих факторів: здешевлення окремих елементів постійного капіталу, підвищення продуктивності праці, підвищення ступеню експлуатації робочої сили, знаходження дешевої сировини і робочої сили в деяких країнах, прискорення швидкості обороту капіталу.

---

Тому під дією протилежних факторів норма прибутку не завжди падає, а лише має тенденцію до зниження, тому об’єктивний економічний закон виявляє себе як закон тенденції норми прибутку до зниження.

43. Торговий капітал і торговий прибуток.

Сутність торгового капіталу; основна функція торгового капіталу, формула його руху; сутність торгового прибутку та ціновий механізм його утворення; необхідність та роль торгового капіталу у сучасній економіці.

Торговий капітал – це відокремлена, уособлена частка промислового капіталу. Сучасний торговий капітал не є головною і абсолютно-самостійною формою капіталу. Він не бере участі в створенні додаткової вартості, але не прямо впливає на її величину. Звернемося до формули кругооброту капіталу. Відомо, що кожна форма виконує свою особливу функцію. Функція товарної форми – перетворення в грошову. Саме цю функцію промисловці передають торговим капіталістам, щоб не відокремлювати частину капіталу з виробництва.

Формула руху торгового капіталу: Г-Т-Г’. При цьому товарний капітал приймає лише 2 форми – товарну та грошову.

Необхідність та роль товарного капіталу полягає в тому, що промисловець не відволікає частину капіталу для реалізації товару, тому більший капітал він вкладає у виробництво і тим самим підвищує обсяг продукції. Торговий капітал бере участь в усередненні норми прибутку. Торговий капітал також впливає на рух ринкових цін, і тим самим вартість життя населення.

Торговий капітал функціонує в сфері обігу, а ми знаємо, що в сфері обігу не створюється m. Тому торговий прибуток – це частина додаткової вартості, створеної на виробництві, яку промисловець уступає торговцю за реалізацію свого товару. Це двічі перетворена форма додаткової вартості.

Розглянемо механізм отримання торгового прибутку на прикладі:

ПК=900 ТК=100 720с+180V+180m=1080w;

Так як між промисловістю і торговим капіталом існує міжгалузева конкуренція, то відбувається усереднення норми прибутку.

*100%=18%

Ціна за якою промисловці продають товари торгівцям, дорівнює: витрати виробництва + середній прибуток на прибуток капіталіста, тобто 720c+180V+162p=1062

Для торгівців це покупна ціна. Потім торговці продають товари за ціною яка включає покупну ціну + середній прибуток на ТК. 1062+18p=1080

44. Витрати обігу і їх види.

Сутність витрат обігу; додаткові витрати обігу та їх відшкодування; чисті витрати обігу та їх відшкодування.

Окрім витрат виробництва, пов’язаних з виробництвом товарів, існують витрати обігу. Вони підрозділяються на: додаткові витрати обігу та чисті витрати обігу.

Додаткові витрати немов продовжують витрати виробництва. До них відносять транспортування, фасування, пакування, зберігання. Праця, яка витрачається на це, є продуктивною, вона створює і збільшує вартість.

Ця нова вартість приєднується до вартості товару і збільшує її. Ці витрати відшкодовуються за рахунок вартості товару.

---

Чисті витрати обумовлені саме процесом купівлі-продажу, зміною форми вартості. До них відносяться витрати на рекламу, на утримання продавців і торгових агентів, торгове обладнання, бухгалтерію тощо. Праця робітників торгівлі не впливає на величину вартості товару. Чисті витрати відшкодовуються за рахунок додаткової вартості, створеної раніше в виробництві. Це відшкодування не може припадати лише на торгових капіталістів, так як вони не отримали б середнього прибутку. Ці витрати промисловці і торговці несуть разом, тобто вони відраховують з m і тільки потім відбувається розподіл прибутку між промисловцями і торговцями. Тому відбувається трансформування формули середньої норми прибутку.

45. Позичковий капітал: сутність, джерела та особливості.

Сутність позичкового капіталу та його відмінність від лихварського капіталу; джерела виникнення позичкового капіталу; особливості позичкового капіталу.

Історичним попередником сучасного позичкового капіталу був лихварський капітал. Джерелом позичкового проценту, який отримував лихвар, була праця рабів, кріпаків. Цим лихварський капітал відрізняється від сучасного позичкового капіталу. Лихварський процент ще відрізняється високою нормою проценту, яка пояснюється тим, що лихвар був монополістом на грошовому ринку. Це становище було підірвано розвитком промислового капіталу.

Позичковий капітал – це відокремлена уособлена частина промислового капіталу.

В процесі кругообороту деякі частини промислового капіталу випадають з кругообороту, відокремлюються, приймаючи форму тимчасово вільного грошового капіталу, а саме: гроші на оплату праці; гроші на придбання сировини та матеріалів; кошти амортизаційного фонду; частка додаткової вартості, що нагромаджується; пенсійні, страхові та інші фонди. Все це є джерелами позичкового капіталу.

Виникає протиріччя: вивільнений в процесі виробництва капітал перестає бути самозростаючою вартістю, він не перетворюється на елемент продуктивного капіталу, не приносить прибутку. Протиріччя вирішується перетворенням тимчасово вільних коштів на позичковий капітал, який приносить позичковий відсоток.

Особливості позичкового капіталу:

1. Г – Г’ – формула руху позичкового капіталу. Здається, ніби гроші здатні самі по собі зростати. Однак збільшення грошей відбувається тільки в сфері виробництва завдяки функціонуванню капіталу в руках позичальників. Тому позичковий капітал виступає як капітал-власність та капітал-функція

2. Позичковий капітал постає як особливий товар:

• Позичковий капітал має споживну вартість – здатність приносити дохід своєму власнику. Замість вартості позичковий капітал має ціну(позичковий відсоток)

• Будь-який товар в процесі продажу відчужується від власника, а позичковий капітал після функціонування у капіталіста знову повертається до власника.

• При використанні товару він втрачає свою споживну вартість, а позичковий капітал збільшується на величину позичкового відсотку.

---

46. Позичковий процент. Норма позичкового проценту.

Сутність позичкового проценту; поділ середнього прибутку на підприємницький дохід та позичковий процент; норма позичкового проценту: формула, межі, тенденція норми проценту до зниження.

Функціонуючий капіталіст отриману позику вкладає у виробництво певних товарів і отримує прибуток. Тобто використовує капітал продуктивно. Після продажу товарів додаткова вартість перетворюється на прибуток. Частку цього прибутку він повинен віддати власнику капітала у вигляді позичкового проценту як плату за отриманий на певний термін капітал. Тому позичковий процент є вдвічі перетворена форма додаткової вартості (додаткова вартість перетвориться на прибуток, а частка прибутку – на позичковий відсоток). Друга частина прибутку, яка залишається у функціонуючого капіталіста після сплати позичкового проценту, утворює підприємницький доход. Отже додаткова вартість, приймає дві форми: позичковий процент і підприємницький доход.

Норма позичкового проценту – це відсоткове співвідношення частки прибутку, яка виплачується на позичковий капітал за рік, до величини позичкового капіталу.

Формула норми позичкового відсотку:

Норма позичкового відсотку має нижчу межу у вигляді 0 (нуль) і верхню межу у вигляді середньої норми прибутку.

Норма відсотку встановлюється під впливом попиту та пропозиції. Якщо попит на позичковий капітал більший, ніж його пропозиція, то позичковий процент зростає і навпаки.

Норма позичкового відсотку має тенденцію до зниження. Це можна пояснити наступними причинами: тенденція норми прибутку до зниження, зростання прошарку суспільства рантьє (людей, які живуть за рахунок перетворення своїх коштів у позичковий капітал), розвиток кредитної системи.

47. Сутність кредиту та його форми.

Необхідність і сутність кредиту; форми кредиту: комерційний - сутність, особливості та межі; банківський - сутність, переваги; роль кредиту в сучасній економіці.

Кредит – це позика в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний термін і з виплатою позичкового проценту. Капіталістичний кредит виступає як форма руху позичкового капіталу. Кредит опосередковує мобілізацію тимчасово вільних грошових коштів і їх розподіл між господарюючими суб’єктами. Кредит сприяє розширенню обсягів виробництва, тому що підприємець може отримати необхідні для цього кошти, вступивши в кредитні відносини. Також кредитні можливості сприяють технологічному розвитку виробництва.

Кредит виступає в двох основних формах: комерційний і банківський. Комерційний кредит надається функціонуючими капіталістами один одному в товарній формі. Це виражається у вигляді відстрочення платежу. Комерційний кредит носить обмежений характер:

1. Комерційний кредит можуть надавати і отримувати підприємці, чиє виробництво пов’язано технологічно.

2. Надається на короткий термін.

3. Обмежений кількістю, тобто підприємець може надати його тільки в обсязі виробленого товарного капіталу Т'.

---

Тому виникає потреба в такій формі кредиту, яка б подолала обмеженість комерційного кредиту. Такою формою є банківський кредит. Банківські кредити долають обмеженість комерційного кредиту, тому що можуть бути надані будь-якому капіталістові, більшого розміру і на більш тривали термін.

Кредит відіграє важливу роль в суспільному відтворенні:

• здійснює перерозподіл капіталу між галузями виробництва і бере участь в зрівнянні норми прибутку в середню;

• сприяє нагромадженню капіталу, його концентрації і централізації;

• регулює і контролює грошовий обіг;

• скорочує витрати обігу;

• прискорює процес виробництва і оборот капіталу, сприяє економічному зростанню.

48. Банки, їх роль, функції та операції.

Банки – особливі економічні інститути, головними функціями яких є акумуляція грошових коштів, надання кредитів, здійснення грошових розрахунків, випуск цінних паперів. Банківська система більшості країн є дворівневою. Перший рівень – це центральний банк, в Україні – це Національний Банк України. НБ виконує функції:

• забезпечує стабільність національної грошової одиниці;

• регулює величину грошової маси в країні.

• надає дозволи на відкриття комерційним банкам та контролює їх діяльність;

• здійснює грошову емісію;

• проводить операції з цінними паперами.

Другий рівень утворюють комерційні банки. Саме вони надають кредити функціонуючим капіталістам. Операції, які здійснюють банки, поділяються на активні і пасивні. До пасивних належать операція по збору, акумуляцій грошових коштів. Джерелом грошових коштів банку є власні кошти банкірів, тимчасово вільні кошти підприємців тощо.

Активними є операції по розміщенню, використанню зібраних коштів, головним чином – це надання позик.

Основні функції банків – це зосередження тимчасово вільних грошових капіталів, збережень і доходів населення, надання позик; посередництво в розрахунках і платежах, перетворення частки грошових доходів в капітал; випуск кредитних засобів; операції з цінними паперами.

Метою комерційних банків, як і будь-якого капіталістичного підприємства, є отримання прибутку, який характеризує ефективність діяльності банку. Розрізняють валовий прибуток і чистий банківський прибуток. Валовий прибуток складається з доходу від обліково-позичкових операцій, доходів від цінних паперів, від посередницьких операцій, біржові угоди. Чистий прибуток – це різниця між валовим прибутком і витратами по здійсненню банківських операцій (утримання приміщення, заробітна плата, оргтехніка, охорона).

49. Акціонерний капітал і акціонерні товариства.

Об'єктивна необхідність виникнення акціонерного капіталу і його значення; акціонерні товариства: шляхи виникнення, принципи організації; сутність акції та види акцій; курс акції; установчий прибуток; фіктивний капітал.

---

Смотрите также файлы

• тесты_полит. с ответами.doc

• задачи экзамен политэкономия.doc

• Социология политики вопросы на экзамен 2016.doc

• Укр мова Тесты.doc

• Укр.мова тесты.doc