Файл: Навч.посібник Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння с.г. тварин, Харута, 2013.pdf

106

реєстрація  номерів  корів,  що  допускають  плигання  на  себе 
інших  тварин;  другий  –  щоденний  ранковий  та  вечірній 
перегляд відеозаписів і відбір тварин для осіменіння. 

Метод високоефективний, але вимагає значних матеріаль‐

них  витрат  на  придбання  обладнання.  Тварин  потрібно 
нумерувати великими цифрами на крижах або в ділянці спини 
чи  грудної  клітки  (краще  з  обох  боків),  щоб  під  час  перегляду 
плівки можна було їх ідентифікувати. 

Лабораторні  методи  визначення  оптимального  часу 

осіменіння корів базуються на використанні хімічних, фізичних, 
цитологічних  методів  дослідження  зразків  крові,  молока, 
цервікального чи вагінального слизу, зіскобів слизової оболонки 
переддвер’я  піхви  для  визначення  тих  чи  інших  змін,  які 
вказують на сприятливий для осіменіння час. 

Нині  широко  використовується  ультразвукове  дослідження 

(УЗД),  що  значно  розширює  діагностичні  можливості.  Так, 
застосування УЗД дозволяє візуалізувати функціональні утворен‐
ня (розміром 2 мм і більше) в яєчниках корів.  

Пряму  кишку  звільняють  від  калових  мас  і  методом 

пальпації  визначають  стан  та  топографію  матки  і  гонад,  після 
чого  вводять  зонд  і  розміщують  над  яєчниками,  спочатку 
правим,  а  потім  лівим.  Визначають  наявність  фолікулів  та  за 
допомогою програм каліпера їх розміри.  

У кобил статеву охоту визначають за допомогою жеребця‐

пробника,  починаючи  з  3‐го  дня  після  родів  та  з  10–15‐го  дня 
після осіменіння. Для цього кобилу, розковану на задні кінцівки, 
заводять у манеж і утримують під вуздечку. Пробника підводять 
на  поводах  до  голови  кобили.  Кобила  поза  охотою  намагається 
вкусити пробника, втекти від нього або повернутися задом, щоб 
вдарити.  Безпечною  є  проба  на  виявлення  статевої  охоти  
через  дерев’яний  бар’єр  висотою  1,2–1,3  і  довжиною  2,5  м.  
З  одного  боку,  кобилу  для  проби  підводять  до  бар’єра,  а  з 
іншого  –  перешкоди  підводять  жеребця.  Позитивною  реакцією 
на  жеребця  є  його  покусування,  частіше  сечовиділення,  

107

“миготіння”  статевих  губ.  Після  виявлення  позитивної  реакції 
допускають  безпосередній  контакт  тварин  для  визначення 
статевої охоти. 

Охоту  можна  визначати  за  щоденного  контакту  під  час 

перебування  пробника  протягом  1,5–2  год  в  табуні  (на  10–20) 
кобил. 

За  допомогою  трансректальної  пальпації  яєчників  можна 

визначити  ступінь  зрілості  фолікулів.  Оптимальним  часом  для 
введення сперми є м’яка флуктуація фолікулів. 

Об’єктивним  методом  визначення  оптимального  часу  для 

осіменіння кобил є трансректальне ультразвукове дослідження, яке 
базується  на  визначенні  змін  форми  і  розмірів  передовуля‐
ційних фолікулів. 

Введення  сперми  починають  на  2‐й  день  після  початку 

статевої  охоти  і  повторюють  через  кожні  48  год  до  “відбою”  – 
прояву негативної реакції кобили на жеребця. 

У  свиноматок  статеву  охоту  визначають  шляхом  щоден‐

ного (вранці та ввечері) контакту з пробником. На 50 свиноматок 
використовують одного пробника.  

У  великих  свинокомплексах  самок  для  осіменіння 

відбирають  в  окремі  станки,  між  якими  проганяють  кнура  або 
використовують механічний фантом, оброблений синтетичними 
феромонами. 

Розроблені автоматизовані системи виявлення свиноматок 

для  осіменіння.  У  приміщенні,  де  вільно  утримуються 
свиноматки, розміщують бокс з глухими стінками, в одну з яких 
вмонтовують  блок  визначення  локомоторного  рефлексу  Недап‐
Велос,  який  зчитує  індивідуальні  номери  свиноматок,  що 
намагаються контактувати з кнуром, реєструє їх у комп’ютері та 
за третьої спроби контакту мітить тварин фарбою. 

Самок, які реагують на кнура, відокремлюють і проводять 

індивідуальну пробу.  

Виявляють  ймовірність  охоти  за  зміною  поведінки  самок, 

появою “рефлексу нерухомості”.  

108

Статеву  охоту  починають  визначати  зразу  ж  після 

відлучення  поросят  і  з  10‐го  дня  після  осіменіння.  Вибір  часу 
осіменіння  залежить  від  кратності  виявлення  тварин  в  охоті. 
Якщо  спостереження  за  тваринами  проводиться  чотири  рази, 
осіменіння молодих свинок проводять одноразово через 17–18, а 
основних  –  через  21–24  год  після  виявлення  статевої  охоти.  За 
дворазового  контролю  статевої  охоти  (з  проміжком  10–12  год) 
сперму  вводять  двічі:  якщо  охота  виявлена  вранці,  свиноматок 
осіменяють  ввечері  і  навпаки.  Другий  раз  тварин  осіменяють 
через  10–12  год  після  першого  введення  сперми.  Якщо  за 
тваринами  спостерігають  один  раз  на  добу,  то  осіменіння 
виконують через 12 та 24 год після встановлення статевої охоти. 

У овець і кіз статеву охоту визначають у статевий сезон. У 

отару  з  50–100  самками  щоденно  рано  і  ввечері  на  1,5–2  год 
випускають  5–6  баранів‐пробників.  Пробникам  до  підгрудка 
чіпляють  “мітчики”  з  барвниками.  Отару  проганяють  через 
розкол  і  видаляють  мічених  самок  та  осіменяють  їх  дворазово  з 
інтервалом  24  год.  За  відсутності  “мітчиків”  чабани  самі 
спостерігають  за  реакцією  самок  на  пробника  і  виділяють 
тварин з позитивною реакцією. 

2.19. ПІДГОТОВКА СПЕРМИ ДО ВВЕДЕННЯ 

 
Розморожування  сперми  проводять  з  використанням 

приладів: біотермостат ТБ‐010, “Росинка”, “Росинка‐1”, АЗСУ‐3,‐
4 (активатор замороженої сперми універсальний). 

Сперму  бугаїв,  фасовану  в  формі  необлицьованих  гранул,  

розморожують за температури 38 ± 0,5 °С в ампулах з розчином 
натрію  цитрату  або  в  стерильних  флакончиках  з‐під 
антибіотиків. У нього наливають 16 мл  2,9 % розчину лимонно‐
кислого  натрію  та  ставлять  на  2–3  хв  у  водяну  баню  для 
підігрівання  розчину.  Рівень  води  у  водяній  бані  повинен  лише 
закривати  стовпчик  розчину  у  флаконі.  З  посудини  Дьюара, 
охолодженим у рідкому азоті пінцетом, дістають необлицьовану 

109

гранулу  і  опускають  у  флакон  з  підігрітим  розчином  лимонно‐
кислого  натрію.  Флакончик  безперервно  погойдують  рукою  до 
повного розморожування гранули, потім флакончик виймають і 
ставлять  за  кімнатної  температури  на  фільтрувальний  папір. 
Після  оцінки  рухливості  сперму  набирають  в  інструмент  для 
введення. 

Під  час  розморожування  сперми,  що  зберігається  в 

облицьованих  гранулах,  з  біотермостата  виймають  штатив. 
Гранулу  опускають  у  воду  (38±0,5  °С)  і  витримують  до  появи 
тонкого  стержня  льоду  (10–12  с).  Потім  пінцетом  виймають 
гранулу,  струшують  воду,  почергово  протирають  стерильними 
марлевими  серветками  та  ватним  тампоном,  змоченим  у  96° 
спирті, і вводять у зоошприц. 

Тривалість розморожування пайєт (соломинок) становить: 

об’ємом 0,25 см

3

 – 20 с; 0,5 см

3

 – 40 с за температури 35 °С.  

Сперму баранів і цапів розморожують в 1 мл 2,9 % натрію 

цитрату,  підігрітого  до  температури  45  –  50  ºС  за  постійного 
погойдування. 

Заморожену  сперму  жеребців  розморожують  у  водяній 

бані  за  температури  38  °С.  Тривалість  розморожування  пайєт 
становить 10 с, алюмінієвих туб – 50 с. 

Використовувати  розморожену  спермодозу  потрібно 

лише за кімнатної температури (18–22 °С) впродовж 10–15 хв. 

Слід дотримуватися режимів розморожування сперми; не 

виймати мішечки з гранулами сперми за межі нижньої третини 
горловини посудини Дьюара і поміщати їх зразу ж після взяття 
гранули назад. 

Розріджену  сперму  кнурів,  жеребців,  яка  зберігається  за 

температури  льоду,  який  розстає,  або  при  кімнатній  темпера‐
турі,  перед  введенням  необхідно  підігріти  на  водяній  бані  до  
30–35 °С протягом 5–7 хв.  

110

2.20. СПОСОБИ ШТУЧНОГО ОСІМЕНІННЯ 

 
 
 
 
 
 
Осіменіння  корів  проводять  ректо‐,  мано‐  та  візоцерві‐

кальними способами, телиць – ректо‐, візо‐ та епіцервікальними. 

Перед  введенням  сперми  обов’язково  проводять  “вологу” 

або  “суху”  обробку  зовнішньої  поверхні  статевих  губ  і 
промежини.  Для  “вологої”  обробки  використовують  теплий 
розчин фурациліну (1:5000) або фурацилін такої ж концентрації, 
виготовлений  на  ізотонічному  розчині  NaCl.  Зволожену 
поверхню статевих губ ретельно витирають ватними тампонами 
зверху  донизу  статевої  щілині.  За  сухої  обробки  зовнішню 
поверхню статевих губ протирають сухими ватними тампонами 
(рис.10).  

Рис. 10. Обробка зовнішніх статевих губ у корови 

 
Цервікальний  з  ректальною  фіксацією  шийки  матки 

спосіб  введення  сперми  (ректоцервікальний,  бімануальний). 

Штучне осіменіння

– біотехнологічний метод розмноження 

із  застосуванням  прийомів  отримання,  оцінки,  розрідження  і 
зберігання сперми плідників та введення її самкам за допомогою 
спеціальних інструментів.