Файл: Operativna_khirurgiya_ZAG_ChAST_Vlasenko_-BTs200345019148.pdf

237

раціях,  так  і  з  діагностичною  метою.  За  допомогою  цієї  анестезії  знеболюють  шкіру,  слизові,  серозні  та 
синовіальні оболонки. Даний метод знеболювання відноситься до термінальної анестезії. 

Анестезію  шкіри  виконують  за  допомогою  охолодження,  тому  що  існуючі  нині  анестетики  не 

проникають в її товщу. Досягається це шляхом нанесення на звільнену від волосяного покриву шкіру рідин, 
які швидко випаровуються й охолоджують її. 

Найкраще  охолодження  досягається  розпилюванням  на  поверхні  шкіри  етилхлориду.  Розчин 

випускають  у  спеціальних  ампулах,  обладнаних  запаяним  капіляром  (рис.  77)  або  особливим  клапаном, 
який закриває отвір в ампулі. Ампулу затискують у _ 
долоні, відламують кінчик капіляра або відкри- дас^Х^* -----------------  
вають клапан, і отвір спрямовують під кутом на відповідну ділянку шкіри, на якій відсутній волосяний 
покрив. Від теплоти руки рідина з ампули викидається 

струменем  і  розпилюється 

на  поверхні  шкіри.  Відстань  від  ампули  до  шкіри  має 

бути  50  см.  У  результаті 

швидкого  випаровування  рідини  температура  шкіри 

різко знижується. 

На  непігментованій  шкірі,  після  нанесення 

препарату,  можна  спостерігати 

спочатку 

почервоніння, 

потім 

збліднення, 

і, 

врешті-решт, 

вона 

ущільнюється. Охолодження шкіри супроводжується 

зниженням 

життєвих 

процесів  протоплазми  і  порушенням  чутливості 

тканин!  Це  явище  виникає 

через 1-2 хв від початку охолодження й триває 2 хв. 

При  охолодженні  шкіри,  насамперед,  знижується 

больова чутливість, а тактильна 

чутливість  і  відчуття  тиску  зберігаються  тривалий  період.  Для  знеболювання  використовують  10-30  мл 
розчину етилхлориду. Кількість необхідного розчину визначається розмірами поверхні, яку охолоджують, і 
товщиною шкіри. При такій анестезії можна виконати пункцію, розтин шкіри, розрізати абсцес або флег-
мону, екстирпувати невелике новоутворення тощо. Цей вид знеболювання частіше застосовують у дрібних 
тварин. У великих тварин, у яких шкіра досить товста, анестезія не завжди вдається, за винятком ділянок, 
що мають тонкий шкірний покрив (молочна залоза, соски). 

Багато  малих  операцій  на  дрібних  тваринах  можна  з  успіхом  виконувати  при  поверхневому 

знеболюванні етилхлоридом. Запропоновано методи пошарового й провідникового заморожування. 

Рис. 77. Нанесення 

етилхлориду 

238

Пошарове  заморожування  полягає  в  наступному:  після  вибривання  операційного  поля  його 

протирають  тампоном,  який  просочений  ефіром  (для  посилення  дії  етилхлориду)  і  наносять  струмінь 
етилхлориду. Як тільки зникне чутливість (відсутність реакції на укол шпилькою), розтинають шкіру. Кров 
видаляють  тампоном,  а  на  підшкірну  тканину  знову  направляють  струмінь  етилхлориду  і  виконують 
наступний  розріз  і  так  далі,  до  того  часу,  доки  операція  не  буде  закінчена.  Такий  спосіб  знеболювання 
можна застосовувати при екстирпації пухлин. 

Метод  провідникового  заморожування  застосовують  при  ампутації  хвоста  в  цуценят.  Тканини 

заморожують  вздовж  дорсальних  і  вентральних  гілок  хвостових  нервів,  а  потім  додатково  циркулярно 
заморожують шкіру біля кореня хвоста. Після цього припиняють заморожування на 1-2 хв, а потім знову 
направляють струмінь етилхлориду на ділянку, яку заморожують, і як тільки тварина перестає реагувати на 
поколювання кінчика хвоста, починають операцію. 

Таким  самим  способом  виконують  поверхневе  знеболювання  сосків  молочної  залози,  розпиляючи 

розчин етилхлориду на їх основу. 

Необхідно пам'ятати, що етилхлорид - вогненебезпечний! 
Для знеболювання  кон'юнктиви на неї інсталюють за допомогою очної піпетки кілька крапель 5-Ю 

%-ного розчину новокаїну. Тривалість анестезії до ЗО хв. 

З цією метою можна використовувати також дикаїн: для великих тварин - 2 %-ний розчин, для дрібних - 

0,5-1 %-ний. Тривалість анестезії до 20 хв. 

Для  поверхневої  анестезії  кон'юнктиви  й  рогівки  застосовують  також  совкаїн.  Його  розчини 

1:2000-1:1000 знеболюють рогівку на 1- 2,5 год і кон'юнктиву - на 45 хв - 2,5 год. 

З успіхом для знеболювання кон'юнктиви й рогівки застосовують 0,5- 2,0 %-ний розчин піромекаїну. 

Знеболювання триває 15-20 хв. 

Для більш тривалих операцій можна застосовувати 2-10 %-ний розчин лідокаїну або 1-5 %-ний розчин 

етидокаїну. Знеболювання кон'юнктиви й рогівки при застосуванні першого анестетика триває 180-300 хв, а 
другого - 790 хв. 

При знеболюванні  слизових  оболонок  ротової  і  носової  порожнин,  гортані,  статевих  органів та 

прямої  кишки  використовують  такі розчини: 5-10 %-ний новокаїну, 2 %-ний дикаїну, совкаїну (1:1000), 
0,5-2  %-ний  піромекаїну,  2-10  %-ний  лідокаїну,  1-5  %-ний  розчин  етидокаїну.  Цими  розчинами  або 
зволожують  ватно-марлеві  тампони  і  вводять  їх  у  порожнину,  або  зрошують  слизові  оболонки.  Перед 
знеболюванням слизової оболонки прямої кишки її необхідно попередньо звільнити від калових мас. 

Для знеболювання слизової оболонки сечового міхура спочатку його через катетер звільняють від сечі, 

а після того знову через катетер вводять 0,5-1 %-ний розчин новокаїну в порожнину міхура. 

Синовіальні  оболонки  суглобів,  сухожилкових  піхв  та  бурс  знеболюють  4-6  %-ним  розчином 

новокаїну  після  попередньої  їх  пункції  та  аспірації  із  порожнин  максимальної  кількості  вмісту.  Таку  ж 
кількість новокаїну ін'єктують у порожнину. 

Анестезію очеревини (серозних оболонок) виконують, вливаючи в черевну порожнину 3 %-ний розчин 

новокаїну  в  дозі  100-200  мл  за  допомогою  пункції  черевної  стінки  чи  безпосередньо  із  шприца  через 

239

лапаротомний  розріз,  або  наносять  безпосередньо  на  очеревину  перед  її  розтином  (20  мл),  можна  також 
застосовувати 1 %-ний розчин сов- каїну. 

При  операції  інтравагінальної  грижі  у  великих  тварин  знеболювання  серозних  покривів  здійснюють 

шляхом введення в порожнину мошонки 50 мл 3-4 %-ного розчину новокаїну. 

При оваріоектомії свинок знеболювання органів черевної порожнини досягається інтраперитонеальним 

введенням 2 %-ного розчину новокаїну. 

Інфільтраційна анестезія 

Інфільтраційна  анестезія  є  одним  з  найрозповсюдженіших  видів  місцевого  знеболювання.  Спосіб 

полягає в ін'єкції анестезувального розчину в тканини, що розсікаються, на всю довжину й глибину розрізу. 
При цьому анестетик діє на нервові стовбури та чутливі закінчення. Цей метод знеболювання відносять до 
термінальної анестезії. 

У результаті пошарових ін'єкцій спочатку в підшкірну клітковину, потім під фасції і тканини, що лежать 

глибше,  утворюється  на  всю  глибину  й  довжину  розрізу  нечутлива  ділянка.  При  неглибокому  розрізі 
спочатку за його напрямком інфільтрують підшкірний шар. Голку уколюють під гострим кутом до поверхні 
шкіри й ін'єктують анесте- зувальний розчин. На місці уколу утворюється ґуля - інфільтраційне жовно. При 
подальшому просуванні голки з'являється ряд таких ґуль, які зливаються в інфільтраційний валик (рис. 78, 
а).  Якщо  довжина  голки  не  дозволяє  виконати  з  одного  уколу  інфільтраційний  валик  на  всю  довжину 
передбаченого розрізу, то її знову уколюють біля краю останнього жовна, і так повторюють до того часу, 
доки не утвориться інфільтрована ділянка необхідної довжини. 

Анестетик ін'єктують у товщу тканин як у процесі уколу, так і при витягуванні голки. Якщо розріз має 

бути великим або мати неправильну форму, тоді інфільтрацію можна виконувати з двох протилежних точок 
(див. рис. 78, б). Після просочування тканин поверхневих шарів, приступають до ін'єкції в глибокі шари, 
змінюючи  кут  уколу  голки.  При  дуже  глибоких  розрізах,  якщо  не  можна  гарантувати  надійного 
просочування глибоких шарів тканин, останні інфільтрують після розтину шкіри і підшкірної клітковини. 

Рис. 78. Способи інфільтраційної анестезії: а - лінійна інфільтрація з однієї точки; б - з двох точок; в - у вигляді ромба; г - циркулярна 

анестезія; д - під основу новоутворення 

240

Таким чином, у процесі операції доводиться інколи виконувати повторні ін'єкції, неодноразово залишаючи 
ніж і повертаючись до шприца. 

Інфільтраційну  анестезію  виконують  0,25-1  %-ним  розчином  новокаїну.  Знеболювання  настає  через 

10—15 хв. Існує дві різновидності інфільтраційної анестезії-лінійна і циркулярна. 

Лінійна  -  коли  розчин  вводять  по  одній  лінії.  Техніка  виконання  така:  розчин  ін'єктують  тонкими  і 

довгими голками в тканини пошарово, на всю глибину і довжину розрізу — під шкіру, в підшкірну кліт-
ковину, під фасцію, в м'язи. 

Циркулярна  -  розчин  вводять  із  двох  або  більше  точок,  які  знаходяться  під  кутом  одна  до  одної,  й 

інфільтрату надають форму ромба, сторони якого оточують патологічний осередок. Цей метод інфільтрації 
застосовують при екстирпації новоутворень, нориць, виразок, грижосіченні та в інших випадках. 

Найбільш проста форма подібної інфільтрації має вигляд ромба (див. рис. 78, в). При цій формі анестезії 

ін'єкції  роблять  з  двох  точок,  які  розташовані  на  протилежних  боках  ураження.  Просочування  тканин 
анестезувальним  розчином  проводять  по  черзі,  під  кутом,  з  двох  боків.  Таким  чином,  уражена  ділянка 
виявляється ізольованою в центрі ромба. 

Циркулярну  анестезію  також  часто  проводять  на  кінцівках,  при  переломах  кісток,  операціях  на  їх 

дистальних ділянках. Тому інфільтрацію тканин нерідко виконують з багатьох точок. Створюється форма 
інфільтрату  у  вигляді  трикутника  або  багатокутника.  Анестетик  ін'єктують  на  кінцівках  вище  місця 
проведення операції. При ін'єкції в глибокі тканини голкою проникають безпосередньо до окістя (див. рис. 
78, г). 

Якщо виконують циркулярну анестезію при переломах кісток кінцівок, то 1,0 %-ний розчин новокаїну 

ін'єктують  вище  місця  перелому.  Після  цього  відбувається  розслаблення  рефлекторного  спазму  м'язів,  і 
репозицію  поламаних  кісток  та  накладання  іммобілізуючої  пов'язки  проводять  легко  й  без  болю.  Як 
правило, нечутливість тканин настає через кілька хвилин. Перш, ніж тварину підняти після вправлення й 
накладання пов'язки, слід почекати не менше 1,5 год, доки не пройде анестезія. Якщо не дотримувати цієї 
умови, то тварина, не відчуваючи болю, буде спиратися на уражену кінцівку і може порушити репозицію 
кісток, що призведе до ще більшого травмування м'яких тканин. 

Залежно від характеру операції, інколи слід надавати ділянці поверхневих тканин, яку інфільтрують, 

тієї  або  іншої  форми,  а  в  глибині,  під  основою  патологічного  осередку,  зближувати  вістря  голок,  які 
уколюють у віддалених одна від одної точках. Таким чином, ділянка, обмежена напрямками голок, нагадує 
пірамідальну або коритоподібну форму з основою, повернутою до поверхні тіла (див. рис. 78, д). 

Подібний вид анестезії застосовують при екстирпації новоутворень, вирізуванні нориць і виразок. 
При просочуванні розчином широкого поля в глибині тканин, ін'єкції можна робити тільки з двох точок, 

зміщуючи голку в глибині тканин. 

Якщо розчин анестетика ін'єктують безпосередньо в тканини, що розтинають, то говорять про пряму, 

або  безпосередню  інфиїьтрацій-  ну  анестезію.  Значно  рідше  у  ветеринарній  хірургії  застосовують  так 
звану  непряму,  або  дифузну  інфільтраційну  анестезію.  У  цьому  випадку  мають  на  увазі  поширення: 
рідини  анестетика  в  прилеглі  тканини  внаслідок  дифузії  та  різниці  осмотичного  тиску.  Таким  чином, 

241

анестетик може  проникати далеко від місця ін'єкції. При кастрації самців так виконується знеболювання 
сім'яного канатика - ін'єктують розчин у товщу сім'яника. 

При  ін'єкціях  у  глибокі  тканини  слід  користуватися  тонкими  голками,  щоб  запобігти  випадковому 

грубому пошкодженню кровоносних судин, які розташовані глибоко. 

При запропонованій інфільтраційній анестезії, яку виконували з багатьох точок, знеболювальний ефект 

наставав лише  після дифузії введеного розчину анестетика, це  примушувало хірурга  очікувати протягом 
10-15  хв  перед  розрізом  тканин.  Для  кращого  й  швидкого  знеболювання  хірурги  застосовували 
концентровані розчини анестетика, нерідко ці дози були токсичними. Однак і вичікування, і використання 
висококонцентрованих  розчинів  не  позбавляли  тварин  больових  відчуттів,  тому  що  не  наставало 
знеболювання  нервових  стовбурів,  які  лежать  глибоко.  Усі  ці  недоліки  інфільтраційної  анестезії 
перешкоджали її широкому застосуванню в хірургії. 

О.  В.  Вишневський  розробив  метод  інфільтраційної  анестезії,  який  забезпечує  прямий  контакт 

анестетика з нервом - метод тугої інфільтрації тканин. Анестезувальний розчин нагнітається під тиском і 
просувається  по  анатомічних  футлярах  і  фасціальних  щілинах  тіла.  Цей  метод  було  названо  "методом 
повзучого інфільтрату". 

Метод тугого  повзучого  інфільтрату, за О. В. Вишневським, відрізнявся від звичайної інфільтрації 

тканин вздовж їх розрізу (за методом Реклю-Шлейха). 

При  цьому  розчин  новокаїну,  який  нагнітають  із  однієї  або  двох  точок  уколів  голки,  проникає  у 

футляри, міжфасціальні проміжки та щілини, в міжклітковинні простори, утворюючи широкі новокаїнові 
шари. Розчин новокаїну, розповсюджуючись по футлярах, під фасці- ями та іншими оболонками, ніби сам 
"знаходить" нервові гілки та їхні закінчення, обмиває їх, спричинюючи негайне знеболювання. 

У  методі  знеболювання  О.  В.  Вишневського  способом  повзучого  інфільтрату  поєдналися 

позитивні  сторони  як  звичайної  інфільтраційної,  так  і  провідникової  анестезії,  і  водночас  були 
усунені  їхні  основні  недоліки:  необхідність  очікування  й  пошуки  нервових  стовбурів  при 
провідниковому знеболюванні! 

У цьому методі виявилася ще одна позитивна сторона: "гідравлічне препарування" тканин, що полегшує 

хірургу проведення операції. При багатьох втручаннях тугий повзучий інфільтрат, розшаровуючи тканини 
та  зрощення  між  органами,  бережно  відсовує  їх  один  від  одного.  Крім  того,  О.  В.  Вишневський 
запропонував застосовувати 0,25 %-ний розчин новокаїну, який не викликає токсичних явищ. 

При  розробці  методу  О.  В.  Вишневський  керувався  "футлярного  будовою"  тіла  людини,  наявністю 

апоневрозів,  оболонок,  які  утворюють  порожнини  тіла,  зрощень,  оболонок  пухлин,  органів.  У  ново-
каїновому інфільтраті чітко диференціюються судини і нерви, що полегшує гемостаз і дозволяє уникнути їх 
пошкодження.  Метод  О.  В.  Вишневського  грунтується  на  оригінальному  принципі  просування 
знеболювального розчину, який нагнітається під тиском по футлярах і фасціальних щілинах тіла. Розчин 
немовби "повзе" по них, інфільтруючи тканини. Це  дало підставу  назвати  цей метод методом повзучого 
інфільтрату.