ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 31.07.2020
Просмотров: 3913
Скачиваний: 10
(1.16)
Така
функція
називається інтегруючим
множником.
1.6 Індивідуальні завдання
1
Для
даного диференційного рівняння методом
ізоклін побудувати інтегральну криву,
яка проходить через точку
,
згідно варіанту:
|
1.6.1
|
1.6.2
|
|
1.6.3
|
1.6.4
|
|
1.6.5
|
1.6.6
|
|
1.6.7
|
1.6.8
|
|
1.6.9
|
1.6.10
|
|
1.6.11
|
1.6.12
|
|
1.6.13
|
1.6.14
|
|
1.6.15
|
1.6.16
|
|
1.6.17
|
1.6.18
|
|
1.6.19
|
1.6.20
|
2 Визначити тип диференціального рівняння та знайти його загальний інтеграл, згідно варіанту
|
1.6.1
|
1.6.3
|
|
1.6.3
|
1.6.4
|
|
1.6.5
|
1.6.6
|
|
1.6.7
|
1.6.8
|
|
1.6.9
|
1.6.10
|
|
1.6.11
|
1.6.12
|
|
1.6.13
|
1.6.14
|
|
1.6.15
|
1.6.16
|
|
1.6.17
|
1.6.18
|
|
1.6.19
|
1.6.20
|
3 Визначити тип диференційного рівняння та знайти його загальний інтеграл, згідно варіанту:
|
1.6.1
|
1.6.2
|
|
1.6.3
|
1.6.4
|
|
1.6.5
|
1.6.6
|
|
1.6.7
|
1.6.8
|
|
1.6.9
|
1.6.10
|
|
1.6.11
|
1.6.12
|
|
1.6.13
|
1.6.14
|
|
1.6.15
|
1.6.16
|
|
1.6.17
|
1.6.18
|
|
1.6.19
|
1.6.20
|
4 Визначити тип диференційного рівняння та знайти його загальний інтеграл, згідно варіанту:
|
1.6.1
|
1.6.2
|
|
1.6.3
|
1.6.4
|
|
1.6.5
|
1.6.6
|
|
1.6.7
|
1.6.8
|
|
1.6.9
|
1.6.10
|
|
1.6.11
|
1.6.12
|
|
1.6.13
|
1.6.14
|
|
1.6.15
|
1.6.16
|
|
1.6.17
|
1.6.18
|
|
1.6.19. |
1.6.20
|
5 Визначити тип диференційного рівняння та розв’язати задачу Коші, згідно варіанту:
|
1.6.1
|
1.6.2
|
|
1.6.3
|
1.6.4
|
|
1.6.5 |
1.6.6 |
|
1.6.7
|
1.6.8
|
|
1.6.9
|
1.6.10
|
|
1.6.11 , |
1.6.12
|
|
1.6.13
|
1.6.14
|
|
1.6.15 |
1.6.16
|
|
1.6.17 |
1.6.18
|
|
1.6.19
|
1.6.20
|
6 Визначити тип диференційного рівняння та розв’язати задачу Коші, згідно варіанту:
|
1.6.1
|
|
1.6.2
|
|
1.6.3
|
|
1.6.4
|
|
1.6.5
|
|
1.6.6
|
|
1.6.7
|
|
1.6.8
|
|
1.6.9
|
|
1.6.10
|
|
1.6.11
|
|
1.6.12
|
|
1.6.13
|
|
1.6.14
|
|
1.6.15
|
|
1.6.16
|
|
1.6.17
|
|
1.6.18
|
|
1.6.19
|
|
1.6.20
|
7 Визначити тип диференційного рівняння та розв’язати задачу Коші, згідно варіанту:
|
1.6.1
|
|
1.6.2
|
|
1.6.3
|
|
1.6.4
|
|
1.6.5
|
|
1.6.6
|
|
1.6.7
|
|
1.6.8
|
|
1.6.9
|
|
1.6.10
|
|
1.6.11
|
|
1.6.12
|
|
1.6.13
|
|
1.6.14
|
|
1.6.15
|
|
1.6.16
|
|
1.6.17
|
|
1.6.18
|
|
1.6.19
|
|
1.6.20
|
8 Знайти загальний розв’язок диференційного рівняння, згідно варіанту:
|
1.6.1
|
|
1.6.2
|
|
1.6.3
|
|
1.6.4
|
|
1.6.5
|
|
1.6.6
|
|
1.6.7
|
|
1.6.8
|
|
1.6.9
|
|
1.6.10
|
|
1.6.11
|
|
1.6.12
|
|
1.6.13
|
|
1.6.14
|
|
1.6.15
|
|
1.6.16
|
|
1.6.17
|
|
1.6.18
|
|
1.6.19
|
|
1.6.20
|
1.7 Приклади виконання задач самостійної роботи №1
Приклад 1.7.1 За допомогою ізоклін побудувати інтегральні криві рівняння
Розв’язок:
Покладемо
,
отримаємо рівняння сімейства ізоклін
.
Таким
чином, ізоклінами є прямі, які проходять
через початок координат. При
отримаємо ізокліну
,
при
- ізокліну
,
при
= ізокліну
.
Розглядаючи перевернуте рівняння
знайдемо ізокліну
,
у всіх точках якої інтегральні криві
мають вертикальні дотичні. За допомогою
отриманих ізоклін будуємо інтегральні
криві, як на рис.1.
Рисунок 1.1 – Наближений графік розв’язку рівняння
Приклад 1.7.2 Розв’язати рівняння
(1.17)
Розв’язок: Перетворимо рівняння (1.17) до вигляду
=>
![]()
Ділимо
обидві частини рівняння на
.
Отримаємо
![]()
Змінні розділені. Інтегруємо обидві частини
=>
При
діленні на
могли бути втрачені розв’язки
і
.
Перевіркою з’ясовуємо, що
- є розв’язком рівняння (1.17), а
-ні.
Приклад 1.7.3 Знайти розв’язок рівняння
, (1.18)
який задовольняє початковій умові
(1.19)
Розв’язок:
Маємо
.
Інтегруючи останнє рівняння, отримуємо
(1.20)
Вважаючи
в (1.20)
,
будемо мати
.
Підставляючи С в (1.20), отримаємо
або
.
Приклад 1.7.4 Знайти розв’язок задачі Коші
,
(1.21)
Розв’язок:
Приведемо
рівняння до вигляду
та зробимо заміну змінних
.
Тоді
,
і рівняння набуває вигляду
.
Розділяємо
змінні
та інтегруємо
=>
=>
.
Повертаємось
до старої змінної
,
- загальний розв’язок рівняння (1.21).
Знайдемо
розв’язок в точці
,
:
.
Отже,
частинний розв’язок має вигляд
.
Приклад 1.7.5 Розв’язати рівняння
(1.22)
Розв’язок:
Функції
,
мають
другий ступень, тому рівняння однорідне.
Покладемо
.
Тоді
.
Підставляючи в (1.22), отримаємо
=>
.
Розділяємо
змінні
та
інтегруємо
=>
=>
![]()
Повертаючись
до старої змінної, отримаємо загальний
інтеграл рівняння
.
Окрім
того, маємо розв’язок
,
який було втрачено при діленні на
.
Приклад 1.7.6 Розв’язати рівняння
(1.23)
Розв’язок: Знайдемо точку перетину прямих
,
Зробимо
заміну змінних
.
Рівняння (1.23) набуде вигляду
(1.24)
Рівняння
(1.24) є однорідним. Покладемо
.
Отримаємо
.
Звідки
.
Розділимо змінні
.
Інтегруючи, знаходимо
,
.
Повертаємось
до змінних
:
,
або
![]()
Приклад 1.7.7 Розв’язати рівняння
(1.25)
Розв’язок:
Зробимо
підстановку
,
.
Підставимо в (1.25)
або
.
Рівняння
буде однорідним, якщо ступені усіх
доданків однакові
.
Звідки
,
.
Отже, маємо
і рівняння (1.25) набуває вигляду
![]()
,
яке є однорідним. Покладемо
.
Тоді
,
або
.
Розділюючи
змінні, отримуємо
або
.
Повертаючись
до старих змінних, отримуємо загальний
інтеграл рівняння (1.25)
![]()
Приклад 1.7.8 Розв’язати рівняння
,
(1.26)
Розв’язок:
Зробимо
заміну змінних
.
Рівняння
(1.26) набуде вигляду
,
або
(1.27)
Рівняння (1.27) – лінійне неоднорідне. Відкидаючи праву частину, розв’язуємо лінійне однорідне рівняння
(1.28)
Розділимо
змінні
.
Інтегруючи, отримуємо
=>
=>![]()
Вважаючи
функцією, залежною від
,
застосовуємо метод варіації довільної
сталої.
(1.29)
(1.30)
Підставимо (1.29), (1.30) у рівняння (1.26)
=>
=>
.
Звідки
![]()
Підставимо
в рівняння (1.29) та одержимо загальний
розв’язок
лінійного неоднорідного рівняння
(1.27). Повернемося до змінної
![]()
.
Приклад 1.7.9 Розв’язати рівняння 21ік каті
(1.31)
Розв’язок:
Знайдемо
частинний розв’язок рівняння 21ік
каті
і зробимо заміну змінних
(1.32)
Підставимо (1.32) в рівняння (1.31)
,
або
(1.33)
Одержали
рівняння Бернуллі з
.
Зробимо заміну
![]()
або
![]()
Знайдемо розв’язок лінійного неоднорідного рівняння.
,
=>
![]()
(1.34)
Застосуємо метод варіації довільної сталої
(1.35)
Підставимо
і
в лінійне неоднорідне рівняння
Інтегруючи, одержимо
(1.36)
Підставляючи (2.36) в рівняння (1.35) одержимо загальний розв’язок лінійного неоднорідного рівняння
(1.37)
Послідовно
повертаємось до змінних
та
![]()
,
.
Приклад 1.7.10 Знайти загальний розв’язок рівняння
(1.38)
Розв’язок:
,
.
Перевіримо виконання умови
:
,
.
Умова виконується. Знаходимо загальний
розв’язок рівняння (1.38)
Приклад 1.7.11 Знайти загальний розв’язок рівняння
(1.39)
Розв’язок:
,
.
Перевіримо виконання умови
:
,
.
Умова не виконується. Підберемо
інтегруючий множник, так щоб виконалася
умова
,
або
.
Звідки
(1.40)
Припустимо,
що
і рівняння (1.39) набуває вигляду
.
Рівняння
є рівнянням в повних диференціалах.
Його ліву частину можна звести до вигляду
.
Звідки
і загальний інтеграл даного рівняння
є
.
2 Самостійна робота № 2
Рівняння, які не розв’язані відносно похідної. Рівняння Лагранжа та Клеро. Особливі розв’язки
Рівняння, не розв’язані відносно похідної в загальному випадку мають вигляд
(2.1)
Методи розв’язування таких рівнянь залежать від їх вигляду:
а)
розв’язати рівняння відносно
,
тобто з рівняння (2.1) виразити
через
та
.
Отримаємо одне чи декілька рівнянь
вигляду
,
кожне з яких розв’язується окремо;
б) метод
введення параметру.
Нехай рівняння (2.1) можна розв’язати
відносно
,
тобто записати у вигляді
.
Вводячи параметр
(2.2)
отримаємо
(2.3)
Обчислимо
повний диференціал від обох частин
рівності (2.3) та замінімо
на
![]()
Якщо
розв’язок цього рівняння знайдено у
вигляді
,
то скориставшись рівністю (2.3), отримаємо
розв’язок вихідного рівняння в
параметричному запису
,
З
допомогою цього ж методу розв’язуються
рівняння вигляду
;
в) рівняння Лагранжа має вигляд
(2.4)
Покладаючи
,
методом диференціювання з заміною
на
,
зводимо це рівняння до лінійного відносно
,
як функції
.
Нехай
розв’язок лінійного рівняння. Тоді
загальний розв’язок рівняння Лагранжа
у параметричній формі має вигляд
,
;
г) рівняння Клеро має вигляд
(2.5)
Для
розв’язання рівняння (2.5) використовується
той самий метод, що й для рівняння
Лагранжа. Загальний розв’язок має
вигляд
.
Розв’язок
диференціального рівняння (2.1) називається
особливим,
якщо у кожній його точці порушується
властивість єдиності, тобто через кожну
його точку
,
окрім цього розв’язку проходить і іншій
розв’язок, який має в точці
ту ж саму дотичну, що й розв’язок
але не співпадає з ним в досить малому
околі
.
Графік особливого розв’язку називається
особовою інтегральною кривою рівняння
(2.1). Якщо функція
та її часткові похідні
і
неперервні за всіма аргументами
,
то будь-який особливий розв’язок
рівняння (2.1) задовольняє також рівнянню
(2.6)
Таким
чином, для того щоб знайти особливі
розв’язки рівняння (2.1) треба вилучити
з рівнянь (2.1), (2.6). Отримане в результаті
цього рівняння
(2.7)
називається
-
дискримінантом
рівняння (2.1), а крива (2.7) називається
-
дискримінантною
кривою. Часто
-
дискримінантна
крива розпадається на декілька гілок.
Тоді треба перевірити, чи є кожна окрема
гілка розв’язком рівняння (2.1) і якщо
є, чи буде він особливим, тобто чи
порушується його єдиність в кожній
точці.
2.1 Індивідуальні завдання
1 Знайти загальний розв’язок диференційного рівняння, згідно варіанту:
|
2.1.1
|
2.1.2
|
|
2.1.3 |
2.1.4
|
|
2.1.5
|
2.1.6
|
|
2.1.7
|
2.1.8
|
|
2.1.9
|
2.1.10
|
|
2.1.11
|
2.1.12
|
|
2.1.13
|
2.1.14
|
|
2.1.15
|
2.1.16
|
|
2.1.17
|
2.1.18
|
|
2.1.19
|
2.1.20
|
2 Знайти загальний розв’язок диференційного рівняння, згідно варіанту:
|
2.1.1
|
2.1.2
|
|
2.1.3
|
2.1.4
|
|
2.1.5
|
2.1.6
|
|
2.1.7
|
2.1.8
|
|
2.1.9
|
2.1.10
|
|
2.1.11
|
2.1.12
|
|
2.1.13
|
2.1.14
|
|
2.1.15
|
2.1.16
|
|
2.1.17
|
2.1.18
|
|
2.1.19
|
2.1.20
|
3 Знайти загальний розв’язок диференційного рівняння, згідно варіанту:
|
2.1.1
|
2.1.2
|
|
2.1.3
|
2.1.4
|
|
2.1.5
|
2.1.6
|
|
2.1.7
|
2.1.8
|
|
2.1.9
|
2.1.10
|
|
2.1.11
|
2.1.12
|
|
2.1.13
|
2.1.14
|
|
2.1.15
|
2.1.16
|
|
2.1.17
|
2.1.18
|
|
2.1.19
|
2.1.20
|
4 Знайти загальний розв’язок диференційного рівняння, згідно варіанту:
|
2.1.1
|
2.1.2
|
|
2.1.3
|
2.1.4
|
|
2.1.5
|
2.1.6
|
|
2.1.7
|
2.1.8
|
|
2.1.9
|
2.1.10
|
|
2.1.11
|
2.1.12
|
|
2.1.13
|
2.1.14
|
|
2.1.15
|
2.1.16
|
|
2.1.17
|
2.1.18
|
|
2.1.19
|
2.1.20
|
5 Знайти
лінію, яка проходить через т.
і таку, що в будь-якій її точці
нормальний вектор
з кінцем на вісі
,
має довжину, яка дорівнює
,
та утворює гострий кут з додатнім
напрямом вісі
.
|
2.1.1
|
2.1.2
|
|
2.1.3
|
2.1.4
|
Знайти
лінію, яка проходить через т.
,
якщо відрізок будь-якої нормалі, який
знаходиться між віссю
віссю
та ділиться точкою лінії у відношенні
(рахуючи від вісі
).
|
2.1.5
|
2.1.6
|
|
2.1.7
|
2.1.8
|
Знайти
лінію, яка проходить через т.
,
якщо відрізок будь-якої її дотичної,
який знаходиться між точкою дотику
віссю
,
ділиться в точці дотику з віссю абсцис
у відношенні
(рахуючи від вісі
).
|
2.1.9
|
2.1.10
|
|
2.1.11
|
2.1.11.
|
Знайти
лінію, яка проходить через т.
,
якщо відрізок будь-якої її дотичної,
який знаходиться між віссю
та віссю
,
ділиться в точці дотику у відношенні
(рахуючи від вісі
).
|
2.1.13
|
2.1.14
|
|
2.2.15
|
2.1.16
|
Знайти
лінію, яка проходить через т.
і володіє властивістю, що в будь-якій
точці
дотичний вектор
з кінцем на вісі
має проекцію на вісь
,
яка дорівнює
.
|
2.1.17
|
2.1.18
|
|
2.1.19
|
2.1.20
|
2.2 Приклади виконання задач самостійної роботи №2
Приклад 2.2.1 Розв’язати рівняння `
(2.8)
Розв’язок:
Розв’язавши
це рівняння відносно
будемо мати
або
,
,
звідки
,
![]()
Приклад 2.2.2 Розв’язати рівняння
(2.9)
та знайти особливий розв’язок.
Розв’язок:
Вводимо
параметр
,
(2.10)
Беремо
повний диференціал від обох частин
рівності (2.10) та замінюємо
на
:
або
![]()
Розв’язуємо отримане рівняння
(2.11)
а) Якщо
,
то скорочуємо на
:
,
.
Підставляючи це в (2.10), отримаємо розв’язок у параметричній формі
,
(2.12)
В даному
випадку розв’язок можна знайти в явному
вигляді, виключаючи параметр
з рівнянь (2.12)
(2.13)
б) Нехай
в (2.11)
.
Підставляючи
в (2.10) отримаємо розв’язок
.
Знайдемо особливі розв’язки рівняння
(2.9). Знайдемо похідну від обох його
частин по
:
(2.14)
Виключимо
з рівнянь (2.9), (2.14). З (2.14) маємо
,
підставляючи це в (2.9) отримаємо рівняння
дискримінантної кривої
(2.15)


,

