ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 18.03.2024
Просмотров: 83
Скачиваний: 0
Загальні об’ємні показники – абсолютні показники, які характеризують обсяг ознаки або обсяг сукупності як у цілому щодо об’єкта, який вивчається, так і щодо будь-якої його частини; ці показники отримують шляхом зведення та групування індивідуальних абсолютних показників.
Закономірність – повторюваність, послідовність і порядок змін в явищах.
Закриті інтервали – ті інтервали, які мають і нижню, і верхню межу.
Зведений (загальний) індекс – показник, який характеризує динаміку складного явища, елементи якого не піддаються безпосередньому підсумовуванню в часі, просторі чи порівняно з планом.
Зведення – комплекс послідовних операцій, спрямованих на упорядкування первинного статистичного матеріалу з метою виявлення характерних рис певних типових ознак тих чи інших типових явищ, а також закономірностей процесів, що досліджуються.
Звітна одиниця – суб’єкт, від якого надходить інформація про одиницю спостереження.
Звітність – основна форма статистичного спостереження, за допомогою якої статистичні органи у визначений термін одержують від підприємств, установ, організацій необхідні дані у формі звітних документів, що встановлені законодавством, підтверджені підписами осіб, відповідальних за достовірність і своєчасність цієї інформації.
І
Індекс – відносний показник, що характеризує зміну рівня будь-якого явища чи процесу в часі, просторі чи порівняно з планом, нормою, стандартом.
Індекс-дефлятор – відношення фактичної вартості продукції звітного періоду до вартості обсягу продукції, структура якого аналогічна структурі звітного року, але визначена в цінах базового року.
Індекс змінного складу – індекс, який відображає відношення середніх рівнів якісного показника, що належать до різних періодів часу.
Індекс постійного складу – індекс, який визначено з вагами, зафіксованими на рівні звітного періоду і який показує зміну середнього рівня якісного показника за рахунок змін індексованої величини щодо окремої одиниці сукупності.
Індекс структурних зрушень – індекс, який показує вплив змін у структурі явища, що вивчається, на динаміку середнього рівня цього явища.
Індексована величина (показник) – ознака, зміна якої досліджується.
Індивідуальні абсолютні показники – показники, які отримують безпосередньо в процесі статистичного спостереження як результат змінювання, зваження, підрахунку та оцінки зацікавленої кількісної ознаки.
Індивідуальний добір – формування вибіркової сукупності на основі добору окремих одиниць генеральної сукупності.
Індивідуальні індекси – відносні показники, які характеризують зміну в динаміці або відображають співвідношення в просторі якогось одного виду одиниць явища.
Інтервал – значення ознаки, що варіює і лежить у певних межах.
Інтервальний варіаційний ряд – ряд, який відображає поточну варіацію ознаки.
Інтервальний ряд динаміки – числовий ряд, який характеризує зміни в часі розмірів суспільних явищ, рівні яких подано за певний період часу.
Інтегральна оцінка (довірчий інтервал) – інтервал значень параметра, розрахований за даними вибірки для певної ймовірності.
Інтегральні комплексні оцінки – комбінування показників верхніх щаблів ієрархічної структури системи статистичних показників.
Інтерполяція – приблизний розрахунок рівнів, які знаходяться в середині ряду динаміки, але з яких-небудь причин невідомі.
К
Квадратичний коефіцієнт варіації – відсоткове відношення середнього квадратичного відхилення до середньої величини ознаки.
Квартилі – варіанти, які поділяють ранжировану сукупність на чотири рівновеликі частини.
Класифікатор у статистиці – систематизований перелік об’єктів (продукції, країн, валют тощо), кожному з яких надано певний код: класифікатор країн світу, класифікатор валют, класифікатор адміністративно-територіального устрою України, PRDСОМ.
Класифікації видів економічної діяльності – призначені для класифікації даних, що стосуються виключно одиниці економічної діяльності, наприклад, діяльність окремого заводу або групи заводів, що становлять один економічний суб’єкт, такий як підприємство.
Класифікації продукції – призначені для об’єднання в єдину групу продуктів (товарів та послуг), що мають спільні характеристики.
Класифікація у статистиці – систематизований розподіл явищ та об’єктів за певними групами, класами, розрядами на підставі їхнього збігу або різниці.
Код – умовний ідентифікатор ознак.
Коефіцієнт детермінації – відношення міжгрупової дисперсії до загальної.
Коефіцієнт еластичності показує, на скільки відсотків змінюється в середньому результативний показник у разі зміни факторної ознаки на 1 % і при фіксуванні інших чинників на тому чи іншому рівні.
Коефіцієнт осциляції – відсоткове відношення розміру варіації до середньої величини ознаки.
Комбінаційна статистична таблиця – таблиця, підметом якої є групування одиниць сукупності одночасно за двома і більше ознаками.
Комбінаційне групування – групування одиниць сукупності за двома і більше ознаками.
Критерій однорідності сукупності – вважається квадратичний коефіцієнт варіації ().
Критичний момент спостереження – день, година, на яку має бути проведено реєстрацію ознак щодо кожної одиниці сукупності, що досліджується, тобто це момент часу реєстрації даних.
Л
Лаг – темп часу відставання одного явища від іншого, пов’язаного з ним.
Лінійний коефіцієнт варіації – відсоткове відношення середнього лінійного відхилення до середньої величини ознаки.
Лінія регресії – головна характеристика кореляційного зв’язку.
Логічний контроль – перевірка сумірності даних, яка полягає в порівнянні взаємозалежних ознак (наприклад, вік респондента та його професія).
М
Макет таблиці – сукупність горизонтальних рядків і вертикальних граф без наведення числових даних.
Мала вибірка – вибіркове спостереження, чисельність одиниць якого не перевищує 20.
Медіана – значення ознаки у тієї одиниці сукупності, яка знаходиться в середині упорядкованого ряду, тобто це варіант, який знаходиться в середині упорядкованого варіаційного ряду і поділяє його на дві рівні частини.
Метод збільшення інтервалів – один із найбільш простих прийомів виявлення тенденції розвитку – збільшення періодів часу, до яких належать рівні динамічного ряду.
Метод ковзних середніх – один із прийомів виявлення тенденції розвитку явища чи процесу.
Мета спостереження – одержання достовірної інформації для виявлення закономірностей розвитку явищ і процесів.
Механічна вибірка – вибірка, за якої добір одиниць здійснюється механічно через певний інтервал.
Міра асиметрії – відносне відхилення, яке характеризує напрям і міру якісності в середині розподілу: за правосторонньої асиметрії А>0, за лівосторонньої – А<0.
Множинна регресія – це встановлення поведінки середнього рівня однієї або декількох результативних ознак залежно від конкретних значень декількох ознак-чинників.
Мода – значення ознаки (варіанта), що найчастіше зустрічається в сукупності.
Моментний ряд динаміки – числовий ряд, який характеризує зміни в часі розмірів суспільних явищ, рівні яких подано на певний момент часу.
Н
Нерівний інтервал – коли значення групувальної ознаки нерівномірно змінюються від мінімального до максимального (розмах варіації дуже великий).
Несуцільне спостереження – спостереження, за якого дослідженню підлягає лише окрема частина досліджуваної сукупності.
Нижня межа інтервалу – мінімальне значення ознаки в інтервалі.
О
Обернені зв’язки – зв’язки, в яких зі зростанням ознаки-фактора результативна ознака зменшується, і навпаки, тобто направленість зміни результативної ознаки не збігається з направленістю зміни ознаки-фактора.
Об’єкт спостереження – статистична сукупність, в якій відбуваються соціально-економічні явища і процеси, що досліджуються.
Ознака – загальна властивість, характерна риса або інша особливість одиниць сукупності, які можна спостерігати або вимірювати.
Одиниця спостереження – складовий (первинний) елемент об’єкта, що є носієм ознак, які підлягають реєстрації.
Одиниця статистичної сукупності – кожний окремо взятий елемент чисельності, якому притаманні певні ознаки.
Однорідні сукупності – сукупності, елементи яких мають спільні властивості та належать до одного типу, класу.
Основна тенденція (тренд) – достатньо стійка зміна рівня явища в часі, більш-менш вільна від випадкових коливань.
П
Перепис – спеціально організоване спостереження, яке, як правило, повторюється через рівні інтервали часу з метою отримання даних про чисельність та стан об’єкта статистичного спостереження щодо ряду ознак на певну дату, тобто суспільне або вибіркове спостереження масових явищ з метою визначення їхнього розміру та складу станом на певну дату.
Період (строк або термін) спостереження – суб’єктивний час, протягом якого відбувається заповнення статистичних формулярів, тобто протягом якого реєструються дані.
Періодичне спостереження – спостереження, за якого реєстрація фактів відбувається за певний інтервал часу (декаду, місяць, квартал, півріччя, рік).
Підмет таблиці – об’єкт дослідження: перелік елементів сукупності, їх групи, окремі територіальні одиниці або часові інтервали.
Показники варіації – показники, які визначають міру варіації (коливання) окремих значень ознаки від середньої величини.
Порівнювана величина – величина, що знаходиться в чисельнику дробу.
Поточне спостереження – спостереження, за якого зміни, які відбуваються з явищем чи процесом, що вивчається, фіксується відразу, як тільки вони відбулися.
Поточний або порівнюваний рівень показника – рівень, який порівнюють з попереднім чи базовим.
Похибка вибіркового спостереження (репрезентативності) для:
- середньої – різниця між генеральною та вибірковою середніми;
- частки – різниця між генеральною і вибірковими частками;
- дисперсії – відношення генеральної до вибіркової дисперсії.
Предмет статистики – кількісна сторона якісно визначених масових соціально-економічних явищ та процесів, які відображаються за допомогою статистичних показників.
Присудок таблиці – показники, що характеризують підмет як об’єкт дослідження.
Програма спостереження – перелік запитань (або ознак), які підлягають реєстрації в процесі спостереження.
Проста статистична таблиця – таблиця, підметом якої є перелік об’єктів, елементів сукупності.
Просте групування – групування одиниць сукупності за однією ознакою.
Простий випадковий добір – вибірка, за якої добір одиниць (або групи одиниць) для обстеження здійснюється з генеральної сукупності не передбачено, а випадково.