ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 18.03.2024
Просмотров: 81
Скачиваний: 0
Прямі зв’язки – зв’язки, за яких зі зростанням значень ознаки-фактора результативна ознака також збільшується, і навпаки: при зменшенні ознаки-фактора результативна ознака також зменшується, тобто направленість зміни результативної ознаки збігається з направленістю зміни ознаки-фактора.
Р
Ранги – порядкові номери одиниць сукупності, упорядковані за зростанням значень ознаки.
Регресійний аналіз – встановлення конкретної аналітичної залежності одного або декількох результативних показників від одного або декількох ознак-факторів.
Референдум – суцільне опитування всього населення; масове волевиявлення щодо принципових соціально-політичних та економічних питань.
Рівень
істотності
–
ймовірність за якої ймовірність отримання
значення
,
більшого від критичного (за умови
відсутності зв’язку між ознаками), була
б достатньо малою.
Рівень ряду – конкретне значення відповідних статистичних показників.
Рівень ряду динаміки – абсолютна (відносна, середня) величина кожного члена динамічного ряду.
Рівний інтервал – застосовують тоді, коли значення групувальної ознаки рівномірно змінюються від мінімального до максимального.
Розв’язати модель – означає знайти числові значення параметрів рівняння регресії.
Розмах варіації – різниця між максимальним та мінімальним значеннями ознаки, яка варіює.
Розшарований (районований) добір – спосіб формування з урахуванням структури генеральної сукупності; він передбачає її попередню структуризацію і незалежний добір елементів у кожній складовій.
Ряд динаміки – розміщені в часі значення явища, тобто послідовність чисел, які характеризують зміни розмірів суспільних явищ у часі.
Ряд розподілу – упорядкований розподіл одиниць сукупності на групи за певною ознакою, яка варіює.
С
Самореєстрація – факти фіксують самі респонденти після попереднього інструктажу з боку реєстраторів-обліковців.
Середнє лінійне відхилення – середня арифметична з абсолютних значень відхилень варіант ознаки від їхньої середньої.
Середнє квадратичне відхилення – корінь квадратний з дисперсії.
Середній або середньорічний абсолютний приріст — показник ряду динаміки, який показує, на скільки одиниць у середньому за одиницю часу (щорічно) за певний період змінювався рівень показника, що аналізується.
Середній рівень динамічного ряду – абсолютна (відносна, середня) величина кожного члена динамічного ряду.
Середній або середньорічний темп зростання – показник ряду динаміки, який показує, у скільки разів у середньому за одиницю часу (щорічно) за певний період змінювався рівень показника, що аналізується.
Середній або середньорічний темп приросту — показник ряду динаміки, який показує, на скільки відсотків у середньому за одиницю часу (щорічно) за певний період змінювався рівень показника, що аналізується.
Середній індекс – індекс, який визначено як середню величину з індивідуальних індексів.
Середня арифметична зважена – коли окремі значення ознаки, за якою розраховується середня величина, можуть повторюватись по кілька разів, тобто в тих випадках, коли розрахунок здійснюється за згрупованими даними.
Середня арифметична проста – коли розрахунок здійснюється за незгрупованими даними.
Середня величина – узагальнююча характеристика сукупності однотипних явищ за ознакою, що варіює, тобто це узагальнюючий показник, який характеризує типовий рівень ознаки, що варіює, в розрахунку на одиницю однорідної сукупності.
Середня інтервального ряду – розраховується за формулою середньої арифметичної простої.
Середня хронологічна моментного ряду – розраховується як сума всіх рівнів ряду, поділеного на число членів ряду без одного, причому перший і останній члени ряду беруться у половинному розмірі за умови, що даний момент ряду недостатній, але інтервали між поданими моментами часу рівні.
Серійний добір – це вивчення не окремих одиниць сукупності, а їх серій або гнізд.
Симетричний розподіл – рівновіддалені від центра значення ознаки мають однакові частоти.
Система індексів – ряд послідовно побудованих індексів. Система базисних індексів – ряд послідовно визначених індексів одного й того ж явища з постійною базою порівняння.
Система індексів зі змінними вагами – система зведених індексів одного й того ж явища, які обчислені з вагами, що послідовно змінюються від одного індексу до другого.
Система індексів з постійними вагами – система зведених індексів одного й того ж явища, які обчислені з вагами, що не змінюються при переході від одного індексу до другого.
Система ланцюгових індексів – ряд індексів одного й того ж явища, які визначаються базою порівняння зі зміною від індексу до індексу.
Система показників – сукупність взаємопов’язаних показників, які відображають стан та розвиток масових соціально-економічних явищ з різних боків.
Система статистичних показників – сукупність взаємопов’язаних показників, що має однорівневу чи багаторівневу структуру; має на меті розв’язання конкретного статистичного завдання.
Складне групування – групування за двома і більше Ознаками.
Спеціальні обстеження – несуцільне спостереження окремих масових явищ згідно певної тематики, що виходить за межі звітності.
Стандартна (середня) похибка вибірки (т) – середнє квадратичне відхилення вибіркових оцінок від значення параметра в генеральній сукупності, Що характеризує середню величину можливих відхилень вибіркової і генеральної середньої.
Статистика – суспільна наука, яка вивчає кількісну сторону якісно визначених масових соціально-економічних явищ та процесів, їх структуру та розподіл, розміщення в просторі, рух у часі, досліджує діючі кількісні залежності, тенденції та закономірності в конкретних умовах місця та часу.
Статистична закономірність – форма виявлення причинного зв’язку, який знаходить відображення в послідовності, регулярності, повторюваності подій з достатньо високим ступенем імовірності, якщо причини, що породжують, не змінюються або змінюються незначно.
Статистична методологія – система спеціальних прийомів і методів статистики, спрямованих на вивчення кількісних закономірностей, що виявляються у структурі, динаміці та взаємозв’язках соціально-економічних явищ.
Статистична таблиця – форма найбільш раціонального, наочного та систематизованого викладання результатів зведення і групування матеріалів статистичного спостереження.
Статистична сукупність – безліч одиниць, яким властиві масовість, однорідність, певна цілісність, взаємозалежність станів окремих одиниць та наявність варіацій.
Статистичне групування – основна ланка статистичного зведення, тобто поділ одиниць сукупності на групи, однорідні за певними ознаками.
Статистичне спостереження – спланований, систематичний і науково-організований збір масових даних про різноманітні суспільно-економічні явища та процеси.
Статистичний інструменті – набір статистичних формулярів, а також інструкцій і роз’яснень щодо проведення статистичного спостереження, реєстрації даних.
Статистичний показник – кількісна характеристика соціально-економічних явищ та процесів в умовах якісного визначення, тобто це міра якісного і кількісного відображення певної властивості соціально-економічного явища чи процесу.
Статистичний показник – узагальнююча кількісна характеристика соціально-економічних явищ у конкретних умовах місця та часу.
Статистичний формуляр – обліковий документ єдиного зразка, що містить програму і результати спостереження.
Стохастичний зв’язок виявляється зміною умовних розподілів, тобто за цього зв’язку кожному значенню ознаки х відповідає певна множина значень ознаки у, які варіюють і утворюють ряд розподілу.
Структурне групування – групування, за якого відбувається розподіл однорідної сукупності на групи, що характеризують її структуру за певною ознакою, яка варіює (змінюється).
Суспільне спостереження – спостереження, за якого інформацію отримують про всі одиниці досліджуваної сукупності.
Т
Темп зростання або коефіцієнт зростання — показник ряду динаміки, який показує у скільки разів змінився поточний (порівнюваний) рівень показника, що аналізується, порівняно з рівнем попереднього або базового періоду.
Темп приросту – показник ряду динаміки, який показує, на скільки відсотків змінився поточний (порівнювальний) рівень аналізованого показника порівняно з рівнем попереднього або базового періоду.
Територіальні індекси – індекси, які характеризують зміну явища у просторі.
Теорія статистики – наука про найбільш загальні принципи, правила та закони кількісного висвітлення соціально-економічних явищ.
Типологічне групування – розподіл якісно неоднорідної сукупності на класи, соціально-економічні типи, однорідні групи згідно правила наукового групування.
Точкова оцінка – значення параметра за даними вибірки: вибіркова середня та вибіркова частка.
Ф
Факторна ознака – це ознака, покладена за основу групування, яка своєю величиною визначає рівні інших показників.
Функціональний зв’язок між явищами характеризується повною відповідністю між причиною і наслідком, факторною і результативною ознакою, тобто за цього зв’язку кожному можливому значенню факторної ознаки х відповідає чітко визначене значення результативної ознаки у.
Ц
Ценз – набір кількісних обмежувальних даних.
Центром тяжіння будь-якої статистичної сукупності є типовий рівень ознаки, узагальнююча характеристика всього розмаїття її індивідуальних значень.
Ч
Частка – частота, яка наведена відносною величиною у формі коефіцієнта чи відсотка суми.
Частоти – чисельність окремих варіантів або кожної групи варіаційного ряду, тобто числа, що показують як часто зустрічаються ті чи інші варіанти ряду розподілу.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ТА ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ЗАСОБИ