Файл: 7242.doc

Міністерство аграрної політики та продовольства україни вінницький національний аграрний університет

Кафедра рослинництва та

технологій ім. О.Л. Зозулі

Лабораторний зошит

виконання лабораторно-практичних занять з дисципліни „Технологія виробництва продукції рослинництва”

Студент (ка) денної форми навчання

групи _{___________}, Факультету механізації сільського господарства спеціальності

машинобудування

_{_}

_{Фамілія, ім’я, по-батькові студента}

Вінниця – 2015

Курс лабораторно-практичних занять із дисципліни ТВПР дає можливість студентам ознайомитись з вимогами до лабораторно-практичних занять. Приводиться короткий зміст лабораторно-практичних робіт із завданнями для самостійної підготовки та самоконтролю. Розраховано на студентів факультету механізації сільського господарства.

Укладачі: доцент Поліщук М.І.

доцент Паламарчук В.Д.

доцент Поліщук І.С..

Рецензенти: кандидат с.-г. наук, доцент,

завідувач кафедри Ентомології,

фітопатології та захисту рослин Пінчук Н.В.

кандидат с. - г. наук, доцент

кафедри Екології та ОНС Первачук М.В.

Рекомендовано науково-методичною радою Вінницького національного аграрного університету (протокол № _{–––––} від _{––––––––––––––––––––––––} ).

Модуль і

Лабораторно-практична робота № 1.

Тема: Вивчення профілю і агрономічних властивостей основних тинів ґрунтів України. (Частина перша)

План:

1. Особливості будови ґрунту.

2. Поняття структури ґрунту.

3. Типи ґрунтотворних процесів та їх характеристика.

4. Стиглість ґрунту та її види.

Завдання для самостійної роботи:

1. Користуючись навчальною літературою опишіть поняття про механічний склад ґрунту та класифікацію ґрунтів за механічним складом.

2. Поняття про кислотність ґрунту та її види. Дати визначення таким технологічним властивостям ґрунту як зв’язність, липкість та твердість.

3. Розрахувати норму внесення вапна за гідролітичною кислотністю.

Мета лабораторної роботи: Ознайомитись із особливостями будови ґрунтового профілю та отримати загальні поняття про структуру ґрунту; вивчити основні відмінності між різними типами ґрунтотворних процесів; уяснити значення спілості ґрунту для проведення технологічних операцій. Вивчити основні фізичні властивості ґрунту.

Теоретична частина

1. Особливості будови ґрунту. У процесі розвитку (генезису) ґрунт набуває певних морфологічних ознак, якими він відрізняється від материнської породи (будова, товщина окремих його шарів, забарвлення, механічний склад, структура, складення, наявність новоутворень і включень). Розмежування товщі ґрунту па окремі генетичні горизонти називають будовою ґрунту. Кожний горизонт має властиві йому морфологічні ознаки. Зміна генетичних горизонтів у вертикальному напрямі і певному порядку називають ґрунтовим профілем. Відповідно до прийнятої індексації кожний ґрунтовий горизонт має назву і літерне позначення (індекс):

Таблиця 1

Індекс ґрунтових горизонтів та їх коротка характеристика

*в дужках за індексацією О.М. Соколовського

Заповнити останній стовбець таблиці 1, користуючись літературними джерелами.

Кожний тип ґрунту має характерний для нього ґрунтовий профіль. У кожному ґрунті є кілька горизонтів, які розрізняються кольором, структурою, складенням та іншими ознаками.

Більшість ґрунтів немає чітких меж між горизонтами, перехід від одного горизонту до іншого поступовий, і тому їх позначають двома літерами: АВ (НІ), ВС (ІР) і т.д.

В залежності від варіанту описати ґрунтові горизонти різних типів ґрунтів:

1. бригада – чорноземи;

2. бригада - сірі лісові;

3. бригада - опідзолені.

Таблиця 2

Ґрунтові горизонти_________________________ґрунтів

Написати основні агрофізичні характеристики даного типу ґрунту (табл. 2) та його придатність для вирощування сільськогосподарських культур: _{–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

Товщина ґрунту - це глибина його від поверхні до материнської породи. Товщину кожного горизонту виражають позначенням верхньої і нижньої межі. Наприклад, А (Н) - 0-25 см, В (І) - 25-40 см.

Колір ґрунтових горизонтів тісно пов'язаний з генезисом та якістю ґрунту. Головним компонентом, який зумовлює чорний колір ґрунту є гумусові речовини. Чим більше їх містить ґрунт, тим він темніший. Якщо вміст гумусу становить 10-12%, то горизонт навіть у сухому стані має чорний колір, а якщо 4-6% - сірий, каштановий або темно-бурий. Оксидні сполуки заліза і марганцю надають ґрунтові червоного забарвлення, кремнезем, карбонати кальцію, гіпс, легкорозчинні солі - білого. Від того, який колір переважає, залежить назва ґрунту: чорнозем, сірозем, бурозем, каштанові ґрунти та ін.

Дати визначення терміну складення ґрунту і написати яких видів воно буває.

Складений ґрунту _{––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}